Ухвала
від 09.12.2024 по справі 215/6218/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2024 року Справа №215/6218/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6218/24 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради з позовними вимогами про:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради при отриманні заяви від 22.08.2024 вх.194 діяти до правової позиції ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», направити мою додану заяву комунальному некомерційному підприємству ТМО «Криворізької клінічної стоматології» Криворізької міської ради для належного реагування, надати вихідний номер і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов`язати надати запрошення для повторного розгляду заяви, а після розгляду її, висновки викласти в наказі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №215/6218/24 відповідно до ухвали суду від 02.10.2024.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1211,20 грн., сплаченого в установленому порядку, або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи, засвідчених належним чином копій документів, доданих до позову суду, для примірника позову відповідачу.

04 грудня 2024 року від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшла заява про поновлення провадження по справі після усунення недоліків та заява про відвід судді Бухтіярової М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6218/24 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи №215/6218/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2024 року для розгляду заяви про відвід судді Бухтіярової М.М. визначено суддю Олійника В.М.

Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді, суд зазначає наступне.

Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно з процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Однак, подана позивачем заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. таких аргументів та доказів не містить.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.

Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 року по справі №826/11409/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подана позивачем заява про відвід судді містить незгоду з процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1211,20 грн., сплаченого в установленому порядку, або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи, засвідчених належним чином копій документів, доданих до позову суду, для примірника позову відповідачу.

Вказане процесуальне рішення позивач вважає таким, що прийнято суддею з перевищенням влади та затягненням строку розгляду справи, а сам суддя є прямо заінтересованим у поверненні позову.

Відповідно до частини 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших доводів щодо упередженості та необ`єктивності судді Бухтіярової М.М., крім тих, які зводяться до непогодження з процесуальним рішенням у заяві, не наведено.

Наведене вище свідчить про необґрунтованість підстав для відводу судді Бухтіярової М.М., що викладені в заяві ОСОБА_1 , у зв`язку з чим судом не встановлено обставин які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. в справі №215/6218/24 слід відмовити.

Відповідно до частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову в задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6218/24 - відмовити.

Адміністративну справу №215/6218/24 передати судді для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Суддя В.М. Олійник

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено11.12.2024
Номер документу123599900
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Судовий реєстр по справі —215/6218/24

Ухвала від 16.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бухтіярова Марина Миколаївна

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Олійник Віктор Миколайович

Ухвала від 05.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бухтіярова Марина Миколаївна

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бухтіярова Марина Миколаївна

Ухвала від 02.10.2024

Адміністративне

Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

Камбул М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні