Ухвала

від 16.12.2024 по справі 215/6218/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2024 рокуСправа № 215/6218/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради з позовними вимогами про:

-встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради при отриманні заяви від 22.08.2024 вх.194 діяти до правової позиції ст.7 Закону України «Про звернення громадян», направити мою додану заяву комунальному некомерійному підприємтсву ТМО «Криворізької кліничної стоматології» Криворізької міської ради для належного реагування, надати вихідний номер і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов`язати надати запрошення для повторного розгляду заяви, а після розгляду її, висновки викласти в наказі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №215/6218/24 відповідно до ухвали суду від 02.10.2024.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1211,20 грн., сплаченого в установленому порядку, або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи; засвідчених належним чином копій документів, доданих до позову суду, для примірника позову відповідачу.

Копія ухвали суду надіслана позивачу засобами поштового зв`язку на адресу, самостійно вказану позивачем у позові, та отримана 26.11.2024, згідно з відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

04.12.2024 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про поновлення провадження по справі після усунення недоліків та заява про відвід судді Бухтіярової М.М.

Позивач у заяві про поновлення провадження по справі після усунення недоліків зазначає про те, що він 26.11.2024 одержав ухвалу про залишення позову без руху від 28.10.2024 та категорично з нею не погоджується та просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з доходом у сумі 2589,00 грн., який менше рівня прожиткового мінімуму 3028,00 грн. та захистом соціальних прав ст.46 Конституції України. У заяві позивачем також вказано, що дієздатність його перевірила суддя Тернівського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та як показує практика копії паспорту використовується в фінансових аферах, а ст. 43 КАС України не зобов`язує його надавати завірену копію паспорту, проте наданий ін 2321414554, довідка Управління праці про доходи, які відсутні у недієздатної особи. Також, позивач зазначає, що відповідно до ініціативи суду, яка не застосована ним, встановлюється його дієздатності при відкритті провадження за допомогою свідків та самого відповідача. Паспорт підтверджує тільки його громадянство, а не дієздатність. Крім цього, зауважує до позову додана тільки копія позову, а копія заяви завірена позивачем додана до заяви про звільнення від сплати судового збору. КАСУ не вимагає ці додатки заяви про звільнення від сплати судового збору надавати відповідачу.

До заяви від 04.12.2024 позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.04.2024 (від 04.04.2024 №0481-2-04417).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6218/24 необґрунтованою та передано матеріали справи №215/6218/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Олійник В.М.) від 09.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бухтіярової М.М. у справі №215/6218/24.

Розглянувши заяву позивача від 04.12.2024 про поновлення провадження по справі після усунення недоліків, судом встановлено не виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024 та наявність підстав для повернення позову позивачеві, з огляду на наступне.

Щодо повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, зокрема, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є незадовільний майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи, який має бути підтверджений належними доказами (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи майновий стан сторони.

При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

До заяви від 04.12.2024 на підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надано відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 04.04.2024 №0481-24-04417, відповідно до якої за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року позивачу нараховано та виплачено доходу у загальній сумі 28921,54 грн.

Отже, з урахуванням наданих відомостей, розмір судового збору 1211,20 грн. не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2023 рік.

За таких обставин, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Щодо доводів позивача на обґрунтування підстав не виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024 в частині надання засвідченої копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача).

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі - Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Однак, жодних документів, що посвідчують особу позивача у відповідності до кількості учасників справи на виконання вимог ухвали суду не надано.

Посилання позивача на наданий ним інн та довідці Управління праці, не можуть бути враховані судом, оскільки такі документи не посвідчують особу та не підтверджують певний статус.

Не надано на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024 і засвідчених належним чином копій документів, долучених до адміністративного позову суду, для примірника адміністративного позову відповідачу.

За таких обставин, станом на 16.12.2024 вимоги суду, викладені в ухвалі від 28.10.2024 не виконані, недоліки позову не усунені позивачем.

Обґрунтувань неможливості усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на усунення недоліків позову надано не було.

Суд зауважує, що у позивача був достатній строк для усунення недоліків.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

За таких обставин, позов слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова