Ухвала

від 09.12.2024 по справі 215/2660/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2024 року Справа №215/2660/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. у справі № 215/2660/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.05.2024 року позовну заяву до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Справа №215/2660/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії була передана для розгляду судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вищевказаних недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 19.11.2024р. позовну заяву залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

04.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кадникової Г.В.

В обґрунтування заяви вказано, що без відкриття провадження у справі в суді першої інстанції неможлива перевірка правильності кваліфікації дій відповідача та забезпечення формування правозастосовної практики. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, навмисно затягує строки розгляду позову, не виносить ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересований суддя. Тому позивач вважає, що відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кадникової Г.В. - необґрунтованою.

Матеріали адміністративної справи № 215/2660/24 передано для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 року для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. призначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Озерянську С.І.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Частинами 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Оскільки заява позивача про відвід судді Кадникової Г.В. фактично мотивована незгодою заявника з процесуальними діями головуючого судді, які, на його переконання, викликають сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді, суд приходить до висновку, що наведені ним підстави є лише суб`єктивним сприйняттям обставин, відтак, не можуть бути підставами для відводу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки останні об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на хибних висновках та незгоді позивача з процесуальними рішенням судді, з огляду на що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Кадникової Г.В. слід відмовити.

Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. у справі № 215/2660/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Адміністративну справу №215/2660/24 передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя С.І. Озерянська