Постанова

від 04.12.2024 по справі 761/13612/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/13612/23 головуючий у суді І інстанції Бабич Н.Д.

провадження № 22-ц/824/13935/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Кияшко К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 рокуу справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження на ОСОБА_3 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державних виконавців Дриганта І.В., Тимощука М.О. у справі за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2023 року по справі №761/7571/22, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області грошові кошти в розмірі 2 665 500 грн. 80 коп., пеню у розмірі 1305295 грн. 63 коп., штраф у розмірі 186585 грн. 06 коп., інфляційні у розмірі 782908 грн. 98 коп., 3 % річних у розмірі 107284 грн. 00 коп., а всього 5 047 574 п`ять мільйонів сорок сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 47 коп., судового збору у розмірі 50 475 (п`ятдесят тисяч чотириста сімдесят п`ять ) грн. 74 коп. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.12.2023 задоволені позовні вимоги Виконавчого комітету Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради кошти у сумі 991 789,88 грн., як безпідставно збережені грошові кошти у зв`язку з будівництвом та введенням в експлуатацію паркінгу з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , без сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, штрафні санкції у сумі 112 493,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 478 806,05 грн., а всього разом 1 583 088 (один мільйон п`ятсот вісімдесят три) грн. 93 коп. Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі державних виконавців Дриганта Іллі Володимировичу та ОСОБА_4 відкрили виконавчі провадження з приводу примусового виконання вищевказаних рішень судів, так у провадженні ОСОБА_5 перебуває ВП № АСВП: НОМЕР_1, а у провадженні ОСОБА_4 перебуває ВП № АСВП: НОМЕР_2. 25 квітня 2024 року між ОСОБА_1 , як Первісним боржником, та ОСОБА_3 , як Новим боржником, було укладено Договір про переведення боргу №01, за п. 2 якого Первісний боржник переводить на Нового боржника, а Новий боржник приймає від Первісного боржника зобов`язання зі сплати заборгованості на підставі рішень Святошинського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2023 року по справі №761/7571/22 та від 05 грудня 2023 року по справі №761/13612/23 Заявник вважав, що на підставі вказаного договору ОСОБА_3 набув всіх прав та обов`язків Боржника при виконання судових рішень Святошинського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2023 року по справі №761/7571/22 та від 05 грудня 2023 року по справі №761/13612/23.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені ним у заяві про заміну сторони виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в договорі відсутня згода стягувача на заміну боржника.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 510 ЦК України сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, вказаною статтею ЦК України встановлено обмеження на заміну боржника у зобов`язанні поза волею кредитора, що має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.

Як встановлено судом, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради своєї згоди на заміну боржника у зобов`язанні не надавало та заперечувало щодо проведення такої заміни боржника у зобов`язанні. З огляду на цю обставину, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним, оскільки стаття 520 ЦК України визначає обов`язкову згоду кредитора на заміну боржника у зобов`язанні іншою особою (переведення боргу), за відсутності якої заміна боржника його правонаступником у виконавчому провадженні є неможливою.

Верховний Суд в постанові від 27 квітня 2022 року у справі №321/1260/19 у тотожних правовідносинах зазначив, що відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками. Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить, що договір про переведення боргу між новим та первісним боржниками не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу.

Зважаючи на вказану позицію Верховного Суду, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що після укладення Договору про переведення боргу, ОСОБА_3 набув всіх прав та обов`язків Боржника у вказаній справі.

Суд першої інстанції в даному випадку правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення боржника про розгляд справи, апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.

Так, частиною 3 статті 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Мацкевича Д.А. про відкладення розгляду справи, що не заперечується скаржником в тексті апеляційної скарги, а отже спростовує доводи скаржника, про те, що йому не було відомо про час та місце розгляду справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з урахуванням наведених в цій постанові апеляційного суду підстав та обґрунтувань, зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.