Ухвала

від 06.12.2024 по справі 757/56890/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/56890/19-ц Головуючий у І інстанції Григоренко І.В.

Провадження №22-ц/824/19262/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

06 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О. (судді-доповідача), Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Люблінського Олександра Францовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Голопристанської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з даним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Люблінський О.Ф. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

25 листопада 2024 року Київський апеляційний суд надіслав запит до суду першої інстанції про витребування справи № 757/56890/19-ц.

04 грудня 2024 року матеріали справи №757/56890/19-ц надійшлидо Київського апеляційного суду.

Перевіривши матеріали справи разом з апеляційною скаргою, судова колегія вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тобто, за правилами ч. 2ст. 358 ЦПК України розгляд апеляційної скарги, поданої після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення можливий, якщо особа, яка подала скаргу, не була повідомленою про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Печерського районного суду м. Києва ухвалене 15 липня 2023 року, повний текст рішення суду складений та підписаний 07 серпня 2023 року, тоді як апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 14 листопада 2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про розгляд справи, що підтверджується розпискою представника позивача - ОСОБА_2 , що він повідомлений про дату та час судового засідання, призначеного на 13 липня 2023 року о 15 год. 00 хв. (а.с. 174) та заявою, яку представником позивача було особисто подано до канцелярії суду, про розгляд справи у його відсутність та про те, що він не заперечує проти ухвалення рішення, тобто позивач був обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зокрема, ЄСПЛ у справах «SVITLANA NAUMENKO v. UKRAINE», «TREGUBENKO v. UKRAINE», «PRAVEDNA v. RUSSIA», «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).(п. 42 Рішення).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії», N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).(п. 43 Рішення).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 761/14504/13-ц провадження № 61-857св22.

Із заявою про отримання копії рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2023 року заявник до суду першої інстанції не звертався, як і не звертався із заявою щодо надання інформації про рух справи протягом тривалого часу чи про ознайомлення з матеріалами справи, а також в розумні інтервали часу самостійно не вживав заходів, щоб дізнатись інформацію про стан відомого йому судового провадження.

ОСОБА_1 є позивачем по справі, тобто особою, яка ініціювала розгляд справи та скористалася правом доступу до правосуддя , подала заяву, на підставі якої відкрито провадження, огляду на зазначене апеляційний суд не може вважати позивача особою, що не була повідомлена про розгляд справи.

Дана позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі 490/9587/18.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник зазначає, що оскаржуване рішення надійшло в електронний кабінет системи «Електронний суд» 15 вересня 2024 року, після того як місцеві фахівці зареєстрували йому електронний кабінет. Також, як на підставу поважності пропуску строку, ОСОБА_1 посилається на відсутність комунікації зі своїм адвокатом та те, що новий адвокат, якого було призначено Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, територіально віддалений від Печерського районного суду м. Києва, оскільки адвокат працює в м. Шепетівка Хмельницької області.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що дані обставини не є обставинами непереборної сили, з якими ч. 2 ст. 358 ЦПК України пов`язує можливість відкриття апеляційного провадження після спливу одного року з дня ухвалення рішення по справі.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , як заявник був обізнаний про розгляд справи № 757/56890/19-ц в Печерському районному суді м. Києва, проте виявив пасивну позицію у праві на апеляційне оскарження.

Доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущений внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_1 не надав.

Оскільки апеляційна скарга подана більше ніж через рік з дня складення повного тексту судового рішення, за правилами ч. 2 ст. 358 ЦПК Україниу відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Люблінського Олександра Францовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Голопристанської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді С.А. Голуб

Т.А. Слюсар