Ухвала

від 04.12.2024 по справі 924/703/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/703/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Воляновича О.М.,

відповідача - не з`явились,

третьої особи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий бульвар-1"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 (головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 (суддя Заверуха С.В.)

у справі №924/703/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий бульвар-1"

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: релігійної організації "Релігійна громада "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця",

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий бульвар-1" (далі також ОСББ "Парковий бульвар-1") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго") про зобов`язання АТ "Хмельницькобленерго" підключити електроустановки багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому до точки приєднання Іс. та ІІс. РУ-0,4 кВ ТП10/0,4, КТП №926.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється підключити житловий будинок, в якому було створено ОСББ "Парковий бульвар-1", до точки приєднання, посилаючись на те, що така точка знаходиться у власності та на балансі третьої особи, яка не надавала свою згоду на підключення.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Комплектна трансформаторна підстанція №926 (серійний номер 4320) була побудована згідно технічних умов №72 від 09.04.2014, які були видані Релігійній громаді парафії "Святого великомученика Юрія Переможця" Української автокефальної православної церкви як замовнику будівництва 16-ти поверхового 116-ти квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями для духовенства за адресою вул. Проскурівського підпілля, 165А, м. Хмельницький.

2.2.11.05.2017 зареєстровано декларацію №ХМ143171311474 про готовність до експлуатації багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 165А в м. Хмельницькому. Замовник будівництва - Релігійна громада "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця".

2.3.19.06.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ОСББ "Парковий бульвар".

2.4.20.07.2018 між ЖБК "Парковий бульвар" та ОСББ "Парковий бульвар" складено Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, за яким житловий комплекс по вул. Проскурівського підпілля, 165А було передано на баланс ОСББ "Парковий бульвар".

2.5.22.08.2017 між ЖБК "Парковий бульвар-1" та ПАТ "Хмельницькобленерго" було укладено договір №202 про приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому.

2.6.Згідно з пунктом 3.1.2 договору №202 від 22.08.2017 про приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж, відповідач зобов`язався підключити електроустановки замовника до електричних мереж протягом 5 днів після введення в експлуатацію об`єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування та після виконання таких етапів: оплати замовником вартості приєднання; введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта; надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об`єкта замовника; узгодження із замовником акта розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін.

2.7.22.08.2017 на об`єкт будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому відповідачем було видано технічні умови №202 на приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж ПАТ "Хмельницькобленерго".

2.8.Відповідно до Технічних умов приєднання, яке не є стандартним, №202 електроустановок 90-квартирного 17-поверхового житлового будинку з вбудованими офісно-торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 157, вони є невід`ємним додатком до Договору про приєднання до електричних мереж №202 від 22.08.2017 року.

2.9.Зі змісту договору та Технічних умов №202 вбачається, що точка приєднання мереж електропостачання - Іс. та ІІс. РУ-0,4кВ ТП-10/0,4кВ побудована згідно ТУ№ 72 від 09.04.2014.

2.10.Технічні умови №202 погоджено Релігійною громадою парафії "Святого Великомученика Юрія Переможця" Української автокефальної православної церкви, про що свідчить підпис та печатка останнього.

2.11.Згідно додатку 6 (Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) та додатку 7 (Однолінійна схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання) до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №22106356 від 29.04.2020, КТП №926 не знаходиться на балансі ОСББ "Парковий бульвар". Згідно додатків 6 та 7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №22106356 від 29.04.2020 КТП №926 знаходиться на балансі Релігійної громади "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця".

2.12.Сертифікатом №ІУ122211213866 від 15.12.2021 Державна інспекція архітектури та містобудування України засвідчила відповідність та підтвердила готовність до експлуатації об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому.

2.13.11.05.2022 АТ "Хмельницькобленерго" направило директору ЖБК "Парковий бульвар-1" довідку про те, що технічні умови №202 від 22.08.2017 виконані в повному обсязі.

2.14.17.06.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ОСББ "Парковий бульвар-1".

2.15.01.08.2022 між ЖБК "Парковий бульвар-1" та ОСББ "Парковий бульвар-1" складено Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, за яким житловий комплекс по вул. Проскурівського підпілля, 157 було передано на баланс ОСББ "Парковий бульвар-1".

2.16.Листом від 31.05.2023 голова правління ОСББ "Парковий бульвар" надав згоду голові правління ОСББ "Парковий бульвар-1" на підключення будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому до точки приєднання - КТП №926.

2.17.ОСББ "Парковий бульвар-1" звернулось до АТ "Хмельницькобленерго" із заявою від 02.06.2023 про необхідність здійснити підключення електроустановок багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому до точки приєднання Іс. та ІІс. РУ-0,4 кВ ТП10/0,4, КТП №926.

2.18.Листом №4-827-27/23 від 15.06.2023 АТ "Хмельницькобленерго" повідомило ОСББ "Парковий бульвар-1" про відмову у вчиненні таких дій, посилаючись :на те, що комплектна трансформаторна підстанція №926 (серійний номер 4320) знаходиться на балансі релігійної організації "Релігійна громада "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця", а її керівник заперечує факт підписання акта приймання-передач електричних мереж та передачу КТП №926 будь-якій іншій особі, а отже, власник технологічних електричних мереж не надав згоду до їх підключення.

2.19.Вважаючи надану відмову протиправною, ОСББ "Парковий бульвар-1" звернулось з позовом про зобов`язання АТ "Хмельницькобленерго" підключити електроустановки багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 до точки приєднання Іс. та ІІс. РУ-0,4кВ ТП-10/0,4кВ, КТП №926.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Хмельницької області рішенням від 06.02.2024 у справі №924/703/23, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 02.05.2024, в позові відмовив.

3.2.Судові рішення мотивовані таким:

- за Актом приймання-передачі зовнішніх електричних мереж будинку по вул. Проскурівського підпілля 165А від 13.03.2019, підписаним між ОСББ "Парковий бульвар" та релігійною громадою, не вказується передача КТП №926;

- будь-яких дій з надання згоди ЖБК "Парковий бульвар-1" на підключення, а також передачу КТП №926 на баланс чи у власність інших осіб, зокрема і ОСББ "Парковий бульвар", не здійснювалось;

- відмова АТ "Хмельницькобленерго" позивачу в підключенні багатоквартирного будинку по вул. Проскурівського підпілля 157 в м. Хмельницькому до КТП №926 з огляду на відсутність дозволу/погодження з боку Релігійної громади "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця" ґрунтується на діючих договірних відносинах, які укладені між оператором системи та споживачами - ОСББ "Парковий бульвар" та Релігійною громадою "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця", а відтак є правомірною;

- твердження скаржника про те, що власником комплектної трансформаторної підстанції №926 з 20.07.2018 стало ОСББ "Парковий бульвар" в силу статті 186 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є недоведеним, оскільки з наданого позивачем Акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, від 20.07.2018 вбачається, що житловий комплекс по вул. Проскурівського підпілля, 165А передавався від ЖБК "Парковий бульвар" до ОСББ "Парковий бульвар". Водночас будь-яких відомостей про те, що ЖБК "Парковий бульвар" отримало житловий комплекс (в т.ч. і КТП №926) від замовника будівництва - Релігійної громади "Парафія Святого Великомученика Юрія Переможця" матеріали справи не містять.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони

4.1.ОСББ "Парковий бульвар-1" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 у справі №924/703/23 скасувати і прийняти нове рішення, яким зобов`язати АТ "Хмельницькобленерго" підключити електроустановки багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому до точки приєднання Іс. та ІІс. РУ-0,4 кВ ТП10/0,4, КТП №926.

4.2.Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц, від 05.07.2019 у справі №910/6167/18, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, щодо застосування статей 3, 186 ЦК, статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

4.3.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за необхідне відступити від висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц, у зв`язку з чим ухвалою від 11.09.2024 передав справу №924/703/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4.4.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.10.2024 справу №924/703/23 повернула відповідній колегії Верховного Суду для розгляду, зазначивши, що правовідносини, у яких були застосовані норми статті 186 ЦК в справах №369/5240/16-ц та №924/703/23, не є подібними.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.2.Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.3.Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.4.При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.5.Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.6.Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.7.Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

5.8.Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.9.Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

5.10.Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

5.11.Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.12.При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

5.13.З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

5.14.У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

5.15.Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.16.Як було вказано вище, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, позивач посилається на те, що судами не було враховано правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц, від 05.07.2019 у справі №910/6167/18, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, щодо застосування статей 3, 186 ЦК, статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.17.Проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача, з огляду на таке.

5.18.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у справі №924/703/23, позивач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц, відповідно до якої трансформаторна підстанція призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку та становить одне ціле з ним, а тому згідно статті 186 ЦК є приналежністю основної речі (будинку), має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

5.19.Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за необхідне відступити від наведених висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц, у зв`язку з чим передав справу №924/703/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5.20.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.10.2024 справу №924/703/23 повернула відповідній колегії Верховного Суду для розгляду, зазначивши, що правовідносини у яких були застосовані норми статті 186 ЦК в справах №369/5240/16-ц та №924/703/23 не є подібними.

5.21.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.06.2018 у справі №369/5240/16-ц.

5.22.Також скаржник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій наступного правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.07.2019 у справі №910/6167/18:

"Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачений частиною вісімнадцятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено".

5.23.Колегія суддів не вважає слушними посилання скаржника на неврахування судами наведеного висновку Верховного Суду, оскільки правовідносини у справі №910/6167/18 та справі №924/703/23 не є подібними.

5.24.Так, правовідносини у справі №910/6167/18 виникли між новоствореним об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, яке висловило намір прийняття будинку на свій баланс, та фактичним балансоутримувачем такого будинку - експлуатаційною компанією щодо зобов`язання останньої передати позивачу технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок, відповідно до статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.25.Водночас, предметом спору у справі №924/703/23 є зобов`язання АТ "Хмельницькобленерго" підключити електроустановки багатоквартирного житлового будинку по вул. Проскурівського підпілля, 157 в м. Хмельницькому до точки приєднання. Тобто, спір у справі №924/703/23 виник не між фактичним балансоутримувачем будинку та об`єднанням, яке вимагає передати будинок на свій баланс разом з відповідною документацією, а спірні правовідносини у цій справі не стосуються питання ухилення відповідача від передачі позивачу технічної та іншої документації на будинок та не регулюються положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.26.Предмет спору у справі №924/703/23 складають правовідносини, які регулюють діяльність АТ "Хмельницькобленерго" щодо підключення електроустановок згідно з Правилами роздрібного ринку електроенергії, а не правовідносини щодо визнання права власності на КТП-926 за ОСББ "Парковий бульвар", яке не є стороною у справі №924/703/23, чи щодо передачі технічної документації на вказаний об`єкт останньому.

5.27.Відтак висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 05.07.2019 у справі №910/6167/18, стосуються неподібних правовідносин порівняно з тими, які виникли між сторонами у справі №924/703/23.

5.28.Крім того, скаржник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій наступного правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17:

"Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

5.29.Скаржник стверджує, що під час розгляду справи третя особа, посилаючись на зміну своєї назви і відтиску печатки, заперечувала підписання та подальше схвалення усіх документів, в яких зазначена колишня її назва і відтиск її печатки, проте, самостійно подавала до суду документи, які містили таку печатку, на обґрунтування власних доводів, стверджуючи про їх справжність.

5.30.Скаржник вважає, що зважаючи на суперечливу поведінку третьої особи в цій справі, не можна однозначно стверджувати, що її керівник не підписував та не погоджував документи, що стали підставою для передачі КТП-926 на баланс ОСББ "Парковий бульвар", обґрунтовуючи це лише його усними запереченнями.

5.31.Верховний Суд відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17, оскільки такі висновки були зроблені у неподібних до справи №924/703/23 правовідносинах та є нерелевантними для цієї справи.

5.32.Указане висновується з того, що по-перше, наведені скаржником висновки Верховного Суду стосуються стандарту поведінки саме сторін спору, тоді як у справі №924/703/23 позивач наполягає на необхідності застосування такого стандарту поведінки до третьої особи; по-друге, посилання скаржника на недобросовісний стандарт поведінки третьої особи наводиться в контексті доводів про належність КТП-926 на праві власності ОСББ "Парковий бульвар", а не третій особі.

5.33.Утім, як вже було зазначено вище, предметом спору у справі №924/703/23 є з`ясування правомірності дій саме відповідача щодо відмови у підключенні будинку до КТП-926, їх відповідність приписам Правил роздрібного ринку електроенергії, а не з`ясування правомірності дій третьої особи щодо передання/непередання КТП-926 на баланс ОСББ "Парковий бульвар" чи вирішення спору про право власності на указану трансформаторну підстанцію. Вирішуючи спір у справі №924/703/23, суди виходили з того, що відповідач не є суб`єктом, який наділений повноваженнями самостійно визначати належного власника майна щодо якого існує спір, чи з`ясовувати правомірність та добросовісність дій суб`єктів щодо розпорядження спірним майном, у зв`язку з чим, зазначивши, що оскільки за даними відповідача саме третя особа є балансоутримувачем КТП-926, дійшли висновку про відмову в задоволенні позову. При цьому суди не встановлювали недобросовісності поведінки відповідача та не робили висновку щодо застосування пункт 6 статті 3 ЦК, який би не відповідав правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

5.34.Відтак доводи скаржника про неврахування судами правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17, також не знайшли підтвердження.

5.35.З огляду на викладене вище колегія суддів доходить висновку, що у всіх наведених скаржником у касаційній скарзі справах відмінними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце неоднакове матеріально-правове регулювання спірних відносин порівняно зі справою №924/703/23.

5.36.Відтак наведена скаржником підстава касаційного оскарження не знайшла свого підтвердження.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК).

6.2.Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №924/703/23 за касаційною скаргою ОСББ "Парковий бульвар-1".

6.3.З огляду на те, що Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Парковий бульвар-1", судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий бульвар-1" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 у справі №924/703/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець