Ухвала

від 09.12.2024 по справі 920/162/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/162/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 10.10.2024

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючого), Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.

у справі № 920/162/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23, сформована в системі «Електронний суд» 19.11.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» у справі № 920/162/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2024 підстави наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 - визнано неповажними. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 та, повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши інші підстави для поновлення строку .

05.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» надійшла заява від 05.12.2024 про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 920/162/23, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору № 4986-9194-9831-5299 від 05.12.2024 в розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23. Крім того, вказана заява містить клопотання про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що дійсно, після ознайомлення із текстом ухвали касаційного суду від 29.11.2024 у справі № 920/162/23, представником ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» було виявлено, що документи від Північного апеляційного господарського суду у справі № 920/162/23 надходили до електронного кабінету ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», проте, скаржник просить врахувати, що при підготовці касаційної скарги та клопотання про поновлення строків на її подання інформація не була відома адвокату Артюхову Дмитру Сергійовичу, який представляв інтереси ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» у справі № 920/162/23 при її розгляді місцевим судом та наразі, у касаційному суді. Представник скаржника не мав доступу до електронної справи та не отримував жодних документів при її розгляді саме апеляційним судом. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2024 про відкриття апеляційного провадження та постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 за результатами розгляду апеляційної скарги, які були доставлені в електронний кабінет ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», не містили навіть найменування останнього, а тому отримавши вказані документи скаржник не сприйняв їх як такі, що мають відношення до справ, в яких приймає участь ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», та не повідомило уповноваженого представника про необхідність прийняття участі та/або оскарження рішень у даній справі.

Розглянувши доводи ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» в якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для поновлення строку на касаційне оскарження наведені скаржником у клопотанні не є поважними, з огляду на таке.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 складено та підписано 28.10.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 в касаційному порядку припадав на 18.11.2024 (17.11.2024 - неробочий день (неділя)).

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 - 19.11.2024, сформована в системі «Електронний суд» 19.11.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Як вбачається з відповіді № 5639022 від 29.11.2024, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (дата реєстрації 10.10.2023). Перевірка здійснювалася за вказаним у касаційній скарзі кодом ЄДРПОУ: 33718431.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/162/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/162/23 та призначено до розгляду на 10.10.2024 о 12:50.

Зазначену ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі № 920/162/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/162/23 в електронному вигляді: ст. 262 ГПК Відкриття апеляційного провадження та ПРИЗНАЧЕННЯ від 23.09.2024 у справі № 920/162/23 (суддя Остапенко О.М.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» та доставлено в Електронний кабінет одержувача: 25.09.2024 о 15:07; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи - 25.09.2024 о 15:10, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі № 920/162/23 задоволено. Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі № 920/162/23 скасовано, а справу № 920/162/23 направлено до господарського суду Сумської області для продовження розгляду.

Оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 (суддя Остапенко О.М.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» та доставлено в Електронний кабінет одержувача: 29.10.2024 о 13:46; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи - 29.10.2024 о 13:59, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Вищевказане підтверджує, та скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не заперечується, що копія оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 надходила до електронного кабінету скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь».

Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, через , а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання касаційної скарги, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду і ставить під сумнів його законність.

При цьому, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 було оприлюднено 31.10.2024.

Відтак, навіть за таких обставин, скаржник мав можливість своєчасно ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції з приводу відомого йому апеляційного провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту оскаржуваного рішення.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (стаття 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті четвертої цього Закону передбачено, що для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 ГПК учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» та його представник не були позбавлені об`єктивної можливості поцікавитися та дізнатися про відоме їм судове провадження та про рух апеляційної скарги, ухвалу про відкриття апеляційного провадження за якою скаржнику було направлено до його електронного кабінету, як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Також, скаржник та його представник не були позбавлені можливості ознайомитись з матеріалами справи та звернутись до суду з касаційної інстанції в установлений законом строк.

В свою чергу, можливість отримання копії постанови з часу підписання повного її тексту або ознайомлення з матеріалами справи та подальше подання касаційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Скаржник, як учасник провадження у справі, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Судова колегія зауважує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Однак, отримавши копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на електронну адресу - 29.10.2024 та маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 920/162/23 з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Суд наголошує, що доводи представника скаржника - адвоката Артюхова Дмитра Сергійовича про невідомість йому інформації щодо надходження документів від Північного апеляційного господарського суду у справі № 920/162/23 до електронного кабінету скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» та, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2024 про відкриття апеляційного провадження та постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 за результатами розгляду апеляційної скарги, які були доставлені в електронний кабінет ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», не містили навіть найменування останнього, а тому отримавши вказані документи скаржник не сприйняв їх як такі, що мають відношення до справ, в яких приймає участь ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь», та не повідомило уповноваженого представника про необхідність прийняття участі та/або оскарження рішень у даній справі, не приймаються в якості поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не був позбавлений права особисто подати касаційну скаргу як учасник справи № 920/162/23 до Верховного Суду у визначений законодавством строк.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 ГПК України).

Частинами другою та четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу на те, що згідно вимог ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

При цьому сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine ) від 14.10.2003, заява № 50966/99)).

За змістом статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1); обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.2); підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру (ч.3); про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (ч.4); у разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору (ч.5).

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Згідно частини 3 статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Отже, зазначені строки на оскарження судового рішення є загально відомими, а з урахуванням наведеного скаржник та його представник мали правомірні очікування та в розумні інтервали часу мали вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оцінивши вищевказані доводи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначені скаржником в якості інших підстав для поновлення строку, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, з огляду на що колегія суддів визнає наведені скаржником, в якості інших, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження - неповажними та відмовляє у задоволенні цього клопотання.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, 25.11.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024.

Оскільки, наведені, в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, відтак підлягають задоволенню частково вищевказані заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» проти відкриття касаційного провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, частиною 3 статті 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк