Постанова

від 27.11.2024 по справі 911/4610/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 911/4610/15 (911/1081/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського Київської області від 03.08.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 342 337,44 грн

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024

у справі № 911/4610/15 (911/1081/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядник майна Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" Сольський Володимир Степанович,

про стягнення грошових коштів

у межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось в Господарський суд Київської області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 від 04.06.2019 сумі 129551634,52 грн, в тому числі: 100555465,68 грн - основний борг; 20528329,51 грн - інфляційні втрати; 3232171,03 грн - 3% річних; 5235668,30 грн - пеня.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як користувачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 від 04.06.2019 в частині оплати отриманих послуг за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи України за період з березня 2021 року по вересень 2022 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі №911/4610/15 (911/1081/23) позов задоволено частково; стягнуто 100555465,68 грн основної заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 3232171,03 грн 3% річних, 20528329,51 грн інфляційних втрат, 1893330,86 грн пені, 928893,02 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

4. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, суд першої інстанції виходив з того, що в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022, у зв`язку з чим НКРЕКП прийнято постанову №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", до якої постановою НКРЕКП №412 від 26.04.2022 внесено зміни та постановлено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

5. За висновком суду першої інстанції, у даному випадку постанова НКРЕКП №332 (у редакції постанови №412) зупиняє нарахування та стягнення пені з 24.02.2022, у зв`язку з чим обґрунтованим та правильним буде неустойка в розмірі 3786661,71 грн за період з 11.03.2021 по 23.02.2022.

6. Одночасно, врахувавши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та обставини про те, що як позивач так і відповідач є учасниками ринку електричної енергії, які зазнали значних збитків унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, притягнення відповідача до відповідальності за невиконання грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних та інфляційних нарахувань, з метою дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити заявлений до стягнення розмір штрафної санкції на 50% та стягнути пеню в розмірі 1 893 330,86 грн.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі № 911/4610/15 (911/1081/23) залишено без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 342 337,44 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

8. До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського Київської області від 03.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №911/4610/15 (911/1081/23) в частині відмови у стягненні 1 893 330,85 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3 786 661,71 грн.

9. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

9.1. Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 07.09.2022 у справі №910/9911/21, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

9.2. Суди не надали належної оцінки правовому статусу позивача, не дослідили, чи є цей випадок винятковим, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо зменшення розміру пені, який суперечить принципу розумності, справедливості, добросовісності та призводить до зловживання з боку боржника.

Відзиви

10. Від ДП "Регіональні електричні мережі" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Інші заяви та клопотання

11. Відсутні.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

13. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

04.06.2019 між позивачем (ОСП, виконавець) та відповідачем (користувач) укладено договір укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 (із урахуванням додаткових угод від 29.08.2019, 04.07.2022 та 23.12.2022, далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 за цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

За змістом п. 2.5 Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: до 10-го числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20-го числа розрахункового місяця вартості послуги - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Плановий обсяг послуги за розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється зі уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

У пункті 6.1 Договору сторони, зокрема, погодили, що за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Матеріалами справи підтверджується, а саме актами надання послуг, та сторонами не заперечується заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у період з березня 2021 року по вересень 2022 року в розмірі 100555465,68 грн, що виникла у зв`язку неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати у встановлені договором строки.

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п. 6.1 Договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 235 668,30 грн за період прострочення з 11.03.2021 по 25.04.2022.

15. Відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

16. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

17. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 викладено наступні висновки:

- З урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

- Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

- При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

18. З огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду щодо обов`язковості приписів Постанови №332 для учасників ринку електричної енергії, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, нарахованої після 23.02.2022.

19. Відповідно до положень ст. 233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

20. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

21. На підставі частини третьої статті 551 ЦК України, частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені).

22. Висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, в контексті наявності права суду зменшувати розмір пені, штрафних санкцій тощо, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом.

23. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

24. При цьому, Суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (такий висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

25. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

26. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

27. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

28. Колегія суддів також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

29. З урахуванням вказаного, суди попередніх інстанцій застосувавши положення статей чинного законодавства, якими передбачена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у сукупності, дійшли правильного висновку, що такі обставини є достатніми для зменшення заявленої до стягнення позивачем пені.

30. Вказане спростовує доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та свідчить про правильне застосування положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України при постановленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. З урахуванням тих обставин, що при ухваленні рішення Господарського Київської області від 03.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 911/4610/15 (911/1081/23) було правильно застосовано положення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення без змін вищезазначених судових рішень.

Розподіл судових витрат

33. З урахуванням того, що суд касаційної інстанції за результатами касаційного розгляду дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського Київської області від 03.08.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 342 337,44 грн та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 911/4610/15 (911/1081/23) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік