Постанова

від 20.11.2024 по справі 308/11243/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 308/11243/21

провадження № 61-6981св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача Литвиненко І. В.,

суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Джуга С. Д. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Закарпатського апеляційного суду від 04 січня 2022 року та постанови Закарпатського апеляційного суду

від 11 травня 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» (далі - ОСББ «По Кошицькій») в якій просила зобов`язати відповідача відновити водопостачання до належної їй квартири та стягнути 21 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що 03 серпня 2021 року працівники КП «Водоканал

м. Ужгород», без відома позивача та без жодного попередження та дозволу вчинили несанкціоноване фізичне втручання у її приватну власність. Працівники КП «Водоканал м. Ужгород» переставили лічильник обліку в інше положення та вставили у водопровід несертифіковані та заборонені в Україні обмежувачі водопостачання, внаслідок чого вода в її квартирі практично відсутня, пошкодження зазнали і побутові прилади.

Також, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що саме через вигаданий борг в розмірі 21 000 грн відповідач відключив їй водопостачання чим заподіяв сильні душевні страждання, порушено її право власності, право на забезпечення нормального рівня життя, на елементарні санітарно-гігієнічні умови, порушено нормальні життєві зв`язки, спосіб життя.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.

Зобов`язав ОСББ «По Кошицькій» відновити водопостачання належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири

АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСББ «По Кошицькій» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 10 000 грн. У решті позовних вимог відмовив.

Закарпатський апеляційний суд постановою від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСББ «По Кошицькій» задовольнив. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада 2021 року скасував. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заявниця просила:

- постановити ухвалу про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, якою також вирішити питання про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2022 року.

- прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду у справі № 308/11243/21 від 04 січня 2022 року про відкриття апеляційного провадження у справі та скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду

від 11 травня 2022 року у цій справі, а апеляційну скаргу повернути ОСББ «По Кошицькій» без розгляду.

В обґрунтування заяви посилалась на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи для оскарження дій приватного виконавця 27 вересня 2023 року вона виявила, що суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для відкриття апеляційного провадження взагалі і апеляційна скарга підлягала поверненню особі, яка подала апеляційну скаргу з роз`ясненням права на повторне подання апеляційної скарги після її повернення.

Ця обставина є нововиявленою, а тому постанова Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2022 року, яка прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги, яка не підлягала розгляду судом апеляційної інстанції також підлягає скасуванню.

Про ту обставину, що апеляційна скарга не підлягала розгляду судом апеляційної інстанції і яка є нововиявленою заявниця довідалась 27 вересня 2023 року під час оскарження постанови приватного виконавця.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2023 року відкрив апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «По Кошицькій» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 25 квітня 2024 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Закарпатського апеляційного суду від 04 січня 2022 року, а постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2022 року залишив без змін.

Постановляючи ухвалу, яка є предметом касаційного оскарження, суд апеляційної інстанції вважав, що відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Ухвала суду від 04 січня 2022 року про відкриття апеляційного провадження не відноситься до судових рішень, яким закінчується розгляд справи і такі не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами у порядку, передбаченому главою 3 Розділу V ЦПК України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року в якій просила оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що Закарпатський апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження після того, як ухвалою від 13 жовтня 2023 року відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року за нововиявленими обставинами та розпочав розгляд такої заяви.

Зауважує, що постановлення такої ухвали, після вирішення питання про відкриття провадження у справі нормами процесуального права не передбачено.

Аргументом касаційної скарги також є те, що ухвала від 25 квітня 2024 року постановлена іншим складом суду який справи не розглядав і до нарадчої кімнати не видалявся.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 03 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд врахував, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню в силу вимог частини третьої статті 389 ЦПК України, тобто на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак Верховний Суд, надавши оцінку доводам заявника викладеним у касаційній скарзі, дійшов висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

19 червня 2024 року цивільна справа № 308/11243/21 надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2024 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Із змісту поданої ОСОБА_1 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що обґрунтовуючи свої доводи, викладені у ній, заявниця вказувала, що Закарпатський апеляційний суд не мав достатніх правових підстав для відкриття апеляційного провадження та постановлення відповідної ухвали, оскільки докази наявності у представника ОСББ «По Кошицькій» Осадчука А. В. повноважень на представництво позивача були відсутні.

Цю обставину ОСОБА_1 вважає нововиявленою. Посилань на інші обставини, які заявниця вважає нововиявленими заява не містить.

У прохальній частині заяви просила скасувати як ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 04 січня 2022 року так і постанову цього ж суду від 11 травня 2022 року.

Із змісту ухвали Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року відомо, що суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «По Кошицькій» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.

Ухвали про відкриття провадження про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Закарпатського апеляційного суду від 04 січня 2022 року Закарпатський апеляційний суд не постановляв.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11 (провадження № 61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) та від 11 листопада 2020 року у справі

№ 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) викладений правовий висновок про те, що перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалені за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення. При цьому ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Разом із тим інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не належать до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 2-1244/11 (провадження № 61-6739св22) вказано, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Враховуючи, що ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження від 04 січня 2022 року не відноситься до судових рішень, яким закінчується розгляд справи, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Закарпатського апеляційного суду від 04 січня 2022 року.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

13 жовтня 2023 року Закарпатський апеляційний суд відкрив провадження у справі за заявою про перегляд постанови Закарпатського апеляційного суду

від 11 травня 2022 року за нововиявленими обставинами та призначив справу до розгляду. До складу суду входили: головуючий суддя - Собослой Г. Г., судді:

Джуга С. Д., ОСОБА_2

24 квітня 2024 року, у зв`язку із звільненням з посади відбулась заміна судді, який не є доповідачем у справі ОСОБА_2 на суддю Фазикош Г. В. , що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

З протоколу судового засідання від 25 жовтня 2024 року вбачається, що розгляд заяви ОСОБА_1 відбувався апеляційним судом у складі: головуючий -

Собослой Г. Г., судді: Джуга С. Д., Фазикош Г. В. Учасники у судове засідання не з`явились. Протокол також містить відомості про видалення суддів до нарадчої кімнати.

У такому ж складі Закарпатський апеляційний суд постановив і ухвалу від 25 квітня 2024 року.

Отже аргумент касаційної скарги про те, що ухвала від 25 квітня 2024 року постановлена іншим складом суду який справи не розглядав і до нарадчої кімнати не видалявся спростовується матеріалами справи.

Звертаючись із заявою ОСОБА_1 вказувала, що, на її думку, суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для відкриття апеляційного провадження та постановлення відповідної ухвали, отже апеляційна скарга підлягала поверненню особі, яка її подала у зв`язку із відсутністю повноважень у представника апелянта.

З матеріалів справи відомо, що представник ОСББ «По Кошицькій» - голова правління Осадчук А. В. за допомогою засобів поштового зв`язку у грудні 2021 року звернувся до Закарпатського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада

2021 року.

Повноваження голови правління ОСББ «По Кошицькій» Осадчука А. В. вчиняти від імені юридичної особи без довіреності юридичні дії підтверджуються копією долученої до матеріалів справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд зазначає, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в скарзі або які могли бути встановлені при з`ясуванні судом обставин у справі.

З огляду на наведене Верховний Суд вважає правильними висновки Закарпатського апеляційного суду про відсутність підстав для скасування постанови від 11 травня 2022 року.

Верховний Суд також зазначає, що згідно з частинами третьою, четвертою статті

429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Отже, статтею 429 ЦПК України передбачений перелік можливих процесуальних рішень, які повноважний суд може ухвалити за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 412 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи, що допущені апеляційним судом процесуальні недоліки під час постановлення ухвали від 13 жовтня 2023 року та оскарженої ухвали від 25 квітня 2024 року не призвели до ухвалення незаконного судового рішення та можуть бути виправлені шляхом постановлення ухвали про виправлення описки, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали Закарпатського апеляційного суду

від 25 квітня 2024 року із заявлених у касаційній скарзі підстав відсутні.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатськогоапеляційного суду від 25 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Литвиненко

Судді: А. І. Грушицький

Є. В. Петров

В. В. Пророк

О. М. Ситнік