Постанова

від 04.12.2024 по справі 336/1427/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 336/1427/24

провадження № 61-13526св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальчуків»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд», в інтересах якого діє арбітражний керуючий Шевцов Євген Вікторович, на постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кочеткової І. В., Кухаря С. В., від 18 вересня 2024 року,

і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Дніпровськпромбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Ковальчуків», про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування реєстраційних дій.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, щовін проживає та зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживає його дружина ОСОБА_2 .

3. Позивач вказував, що підприємство ЗОВО «Битрадіотехніка» орендувало кімнати у гуртожитку треста «Дніпротрансбуд» для своїх робітників і в липні 1984 року його, як робітника ЗОВО «Битрадіотехніка», вселили та прописали у зазначеному гуртожитку. В серпні 1987 року він був переведений на роботу до СМП-528 тресту «Дніпротрансбуд». Вселення і реєстрація відбувались без зазначення номеру кімнати, оскільки кожний мешканець гуртожитку при вселенні займав будь-яку вільну кімнату. Він вселився у кімнату НОМЕР_1. Ордери не видавались і договори найму не укладалися. Оплата за комунальні послуги здійснюється за показами лічильників, а утримання гуртожитку - коштами мешканців відповідно займаній площі. За час проживання у гуртожитку власники змінювалися, проводилися реконструкції та перепланування, інвентаризація не проводилась, тому номери кімнат не відповідають дійсності. Іншого житла ні він, ні його дружина не мають.

4. Позивач зазначав, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України № 12/12-АО від 11 листопада 1994 року Державний спеціалізований трест транспортного будівництва «Дніпротрансбуд» був перетворений у відкрите акціонерне товариство «Дніпровськпромбуд». На підставі цього наказу, відповідно до вимог статті 93 Господарського кодексу України у редакції від 16 січня 2003 року на баланс ВАТ «Дніпровськпромбуд» було передано майно гуртожитку по АДРЕСА_1 на праві колективної власності. Рішенням загальних зборів ТОВ «Дніпровськпромбуд»

від 29 червня 2007 року було створено ТОВ «Дніпровськпромбуд» та прийнято рішення про повне правонаступництво всього майна, прав і обов`язків

ВАТ «Дніпровськпромбуд» без вирішення питання про зміну форми власності щодо майна гуртожитку, яка продовжувала вважатись власністю колективу акціонерного товариства.

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року у справі № 26/417/10 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» визнано право приватної власності на приміщення гуртожитку. Рішенням Апеляційного господарського суду Донецької області від 07 вересня 2011 року за апеляцією регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області рішення у справі № 26/417/10 було скасоване. У задоволені вимог ТОВ «Дніпровськпромбуд» про визнання права власності на зазначене майно відмовлено у повному обсязі. Постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2011 року рішення апеляційного суду у справі № 26/417/10 залишено без змін.

6. Незважаючи на те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року не набрало законної сили, 12 квітня 2011 року були проведені реєстраційні дії - реєстрація зміни права власності на нерухоме майно (номер запису: 3550 в книзі: 15). Власником зазначено

ТОВ «Дніпровськпромбуд», а форму власності змінено з колективної на приватну. Відомості про реєстратора, який провів зазначену державну реєстрацію права власності, у реєстрі не зазначено, але з огляду на те, що Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації до 01 січня 2013 року мало право здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, реєстраційні дії здійснило саме ЗМБТІ.

7. 23 січня 2017 року Господарським судом Запорізької області було винесено рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Дніпровськпромбуд» до виконавчого комітету Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, про визнання приміщень нежитловими та визнання на них права власності. В апеляційному порядку рішення не оскаржувалося.

8. 07 липня 2017 року за заявою директора ТОВ «Дніпровськтрансбуд», державний реєстратор Ткаліч В. О. Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, на підставі скасованого рішення Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року у справі № 26/417/10, в порушення Положення про порядок переведення житлових приміщень (квартир, будинків, їх частин) до нежитлового фонду, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 9 від 28 серпня 2013 року, не здійснила запит до ЗМБТІ щодо зареєстрованого права власності на майно гуртожитку 12 квітня 2011 року, не здійснила взаємодію з Єдиним державним реєстром судових рішень, в якому містилися відомості про скасування рішення господарського суду від 19 січня 2011 року, підтвердила право приватної власності ТОВ «Дніпровськпромбуд» на гуртожиток та змінила статус майна з гуртожитку на громадський будинок.

9. У подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області

від 13 грудня 2017 року у справі № 904/9399/17 була затверджена мирова угода, укладена між ТОВ «Дніпровськпромбуд» та ТОВ «Управління будівництва-1», відповідно до якої в рахунок погашення заборгованості гуртожиток було передано у власність ТОВ «Управління будівництва-1». Зазначене рішення ніким не оскаржувалось. Надалі гуртожиток перейшов у власність ТОВ «Адоніс», а згодом до ТОВ «Ковальчуків».

10. Позивач вважає, що внаслідок зазначених дій його права були порушені, оскільки він не може укласти договір найму житлового приміщення та отримати ордер. Як попередні власники будинку, так і теперішній не забезпечують належне утримування майна гуртожитку, не проводять поточний та капітальний ремонт, його допоміжних приміщень, інвентаря, обладнання. Позивач та інші мешканці гуртожитку роблять це за власний рахунок. Позивач стверджував, що його права, як мешканця гуртожитку, передбачені Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» порушені, оскільки зміна статусу гуртожитку на громадську будівлю позбавляє можливості передачі гуртожитку у власність Запорізької міської ради з подальшою приватизацією мешканцями гуртожитку займаних приміщень. Зміна статусу будинку на нежитловий надає можливість власнику будинку ставити питання про виселення мешканців гуртожитку.

11. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив:

- скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку

літ. А-5, інв. АДРЕСА_2 , за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 12 квітня 2011 року, номер запису: 3550 у книзі: 15;

- скасувати державну реєстрацію права власності на громадський будинок

літ. А-5, інв. АДРЕСА_2 , за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 07 липня 2017 року, номер запису про право власності: 21279771.

Основний зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня

2024 року справу передано до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/1089/24 про банкрутство ТОВ «Дніпровськпромбуд».

13. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щоспірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, пов`язаний з реалізацією позивачем своїх прав на користування житловим приміщенням. Саме по собі відкриття справи про банкрутство щодо ТОВ «Дніпровськпромбуд» не свідчить про те, що позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, скасування реєстраційних дій повинен розглядатися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача.

16. Крім того, положеннями ГПК України передбачено, що господарський суд у межах справи про банкрутство розглядає всі майнові спори за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем). Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 не пов`язані із захистом його майнових прав у розумінні статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки предметом позову є вимога про скасування реєстраційних дій.

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. У жовтні 2024 року ТОВ «Дніпровськпромбуд», в інтересах якого діє арбітражний керуючий Шевцов Є. В., звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2024 року.

18. Підставою касаційного оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині визначення юрисдикції. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

19. У касаційній скарзі заявниквказує, що частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання виключної підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від ГПК України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник: в межах справи про банкрутство. Судом, який має право надавати оцінку законності відчуження майна банкрута в межах справи про банкрутство та його наслідків, є суд, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство, тобто Господарський суд Дніпропетровської області.

20. Заявник звертає увагу на те, що предмет спору становить матеріально-правова вимога про скасування державної реєстрації права власності на будівлю гуртожитку за відповідачем, що врешті-решт може призвести до позбавлення відповідача права власності на це нерухоме майно.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 336/1427/24.

22. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року справу

призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

23. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Господарський суд, який порушив справу про банкрутство боржника, розглядає не всі справи у спорах з вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а лише майнового характеру, тобто які підлягають оцінці. Такий спір має стосуватися активів боржника, який в подальшому може бути направлений на погашення вимог кредиторів боржника. Спір, який виник між сторонами у цій справі, є немайновими, не має вартісної оцінки, жодним чином не впливає на формування активів боржника і не пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Спірна будівля перебуває у власності

ТОВ «Ковальчуків».

24. У поданих поясненнях на відзив ТОВ «Дніпровськпромбуд», в інтересах якого діє арбітражний керуючий Шевцов Є. В., посилається на те, що суть спору полягає у незгоді позивача з тим, що на цей час право власності на спірний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «Дніпровськпромбуд», відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство та яке є фактично титульним власником вказаного об`єкта нерухомого майно.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказував, що він з

липня 1984 року вселився та зареєстрований у гуртожитку по АДРЕСА_1 .

26. Позивач зазначав, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України № 12/12-АО від 11 листопада 1994 року Державний спеціалізований трест транспортного будівництва «Дніпротрансбуд», з яким він перебував у трудових відносинах, був перетворений у ВАТ «Дніпровськпромбуд». На підставі вказаного наказу на баланс ВАТ «Дніпровськпромбуд» було передано майно гуртожитку по АДРЕСА_1 на праві колективної власності. Рішенням загальних зборів ТОВ «Дніпровськпромбуд»

від 29 червня 2007 року було створено ТОВ «Дніпровськпромбуд» та прийнято рішення про повне правонаступництво всього майна, прав і обов`язків

ВАТ «Дніпровськпромбуд».

27. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року у справі № 26/417/10 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» визнано право приватної власності на приміщення гуртожитку. Рішенням Апеляційного господарського суду Донецької області від 07 вересня 2011 року за апеляцією регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області рішення суду першої інстанції у справі № 26/417/10 було скасоване, у задоволені вимог ТОВ «Дніпровськпромбуд» про визнання права власності на зазначене майно відмовлено у повному обсязі. Постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2011 року рішення апеляційного суду у справі № 26/417/10 залишено без змін.

28. Незважаючи на те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року не набрало законної сили, 12 квітня 2011 року була проведена реєстрація зміни права власності на нерухоме майно (номер запису: 3550 в книзі: 15). Власником зазначено ТОВ «Дніпровськпромбуд», а форму власності змінено з колективної на приватну.

29. 23 січня 2017 року Господарським судом Запорізької області було винесено рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Дніпровськпромбуд» до виконавчого комітету Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про визнання приміщень нежитловими та визнання на них права власності. В апеляційному порядку це рішення не оскаржувалося.

30. 07 липня 2017 року за заявою директора ТОВ «Дніпровськтрансбуд», державний реєстратор Ткаліч В. О. на підставі скасованого рішення Господарського суду Запорізької області від 19 січня 2011 року у справі № 26/417/10 зареєструвала право приватної власності ТОВ «Дніпровськпромбуд» на гуртожиток та змінила статус майна з гуртожитку на громадський будинок. З цього приводу стосовно державного реєстратора Ткаліч В. О. відкрито кримінальне провадження.

31. В подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області

від 13 грудня 2017 року у справі № 904/9399/17 була затверджена мирова угода, укладена між ТОВ «Дніпровськпромбуд» та ТОВ «Управління будівництва-1», відповідно до якої в рахунок погашення заборгованості гуртожиток було передано у власність ТОВ «Управління будівництва-1». Зазначене рішення не оскаржувалося. Далі гуртожиток перейшов у власність ТОВ «Адоніс», а згодом - до ТОВ «Ковальчуків».

32. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 12 квітня 2011 року та державну реєстрацію права власності на громадський будинок за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 07 липня 2017 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.

34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими..

35. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

38. Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

39. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, окрім випадків, наведених у вказаному пункті.

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21) зазначено, що в частині другій та третій статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, вказаними нормами врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

41. У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України та частині другій і третій статті 7 КУзПБ закріплено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник, що є цілком логічним, унеможливлює вирішення спорів іншим органом у процедурі банкрутства та забезпечує реалізацію основоположних принципів судочинства.

42. Тобто такі спори належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та їх розгляд здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, без порушення провадження у нових справах.

43. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі

№ 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.

44. У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17,

від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

45. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження

№ 61-14576сво23) дійшов висновку про те, що норми статті 7 КУзПБ регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом по суті заявлених вимог.

46. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року відкрито провадження у цій справі № 336/1427/24 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування реєстраційних дій, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

47. 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

48. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року № 904/1089/24 відкрито провадження у справі № 904/1089/24 про банкрутство ТОВ «Дніпровськпромбуд». Визнано грошові вимоги

ТОВ «Управління будівництва-1» до ТОВ «Дніпровськпромбуд» на суму

12 029 632, 40 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму

94 180, 00 грн (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог статті 41 КУзПБ. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 12 жовтня 2024. Розпорядником майна ТОВ «Дніпровськпромбуд» призначено арбітражного керуючого Шевцова Є. В.

49. 07 червня 2024 року через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання арбітражного керуючого Шевцова Є. В., у якому останній просив передати справу

№ 336/1427/24 на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області в межах розгляду справи № 904/1089/24 про банкрутство

ТОВ «Дніпровськпромбуд».

50. Предметом розгляду у цій справі № 336/1427/24 є вимоги позивача про скасування державної реєстрації за ТОВ «Дніпровськпромбуд» права власності на будівлю гуртожитку та громадський будинок по АДРЕСА_1 . Задоволення позовних вимог може вплинути на активи товариства.

51. Враховуючи викладене, слід погодитися з судом першої інстанції про те, що цивільну справу № 336/1427/24 за позовом ОСОБА_1 до

ТОВ «Дніпровськпромбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Ковальчуків», про скасування реєстраційних дій доцільно розглядатиу межах справи № 904/1089/24 про банкрутство

ТОВ «Дніпровськпромбуд», оскільки задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності на будівлю гуртожитку за відповідачем може вплинути на активи «Дніпровськпромбуд», як боржника, враховуючи зокрема умови укладення мирової угоди у справі № 904/9399/17 між

ТОВ «Дніпровськпромбуд» та ТОВ «Управління будівництва-1».

52. Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття відповідачем права власності на будівлю гуртожитку. Позовні вимоги безпосередньо стосуються правомірності набуття у власність нерухомого майна ТОВ «Дніпровськпромбуд», щодо якого порушено справу про банкрутство.

53. Отже, наявні ознаки, визначенні статтею 7 КУзПБ, для передачі справи № 336/1427/24 на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/1089/14 про банкрутство ТОВ «Дніпровськпромбуд».

54. За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

55. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд», в інтересах якого діє арбітражний керуючий Шевцов Євген Вікторович, задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 рокускасувати.

3. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня

2024 року залишити в силі.

4. Справу № 336/1427/24 направити до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа

№ 904/1089/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович