Рішення

від 06.11.2024 по справі 179/1812/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1812/24

провадження № 2/179/706/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Личківська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Личківська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивач посилалась на те, що він є власником домоволодіння в по АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в даному будинку, однак з 2018 року не проживає, добровільно з місця проживання не знявся.

Позивач звертався до органу реєстрації Личківської сільської ради, однак зняти з реєстрації місця проживання відповідача самостійно не має можливості, оскільки відсутній оригінал військово-облікового документу відповідача.

На підставі наведених обставин, позивач просить визнати таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач він є власником домоволодіння в по АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Згідно довідки виконкому Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 408 від 30.08.2024 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживає з 2018 року (а. с. 13).

На підставі заяви позивача про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання, у знятті з зареєстрованого місця проживання відмовлено, оскільки не надано військово-обліковий документ відповідача (а. с. 12).

Посилаючись на норми ст.ст. 319, 321 ЦК України та на те, що відповідач з 2018 року не мешкає у будинку, а його реєстрація перешкоджає позивачеві, як власнику будинку, користуватися та розпоряджатися своїм майном, останній просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Конституцією Українипередбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

За положеннямистатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 317 ЦК Українивстановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно зстаттею 391 ЦК Українивласник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме порушене право та з яких підстав.

Як вбачається з обґрунтування позовних вимог, факт реєстраціївідповідача уйого будинкупорушує їїправо власності, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4, 8, 13 статті 18 Закону України«Про наданняпублічних (електроннихпублічних)послуг щододекларування тареєстрації місцяпроживання вУкраїні» визначено,що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.

Заява, передбаченапунктом 1частини першої цієї статті, може подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До заяви, що подається в електронній формі, документи не додаються.

Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

Отже, виходячи з норм Закону, для зняття особи із зареєстрованого місця проживання (перебування), позивач як власник будинку звертається до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг із відповідною заявою. На підставі поданої заяви власника, а також надання військово-облікового документу орган реєстрації приймає рішення щодо зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.

Отже, неможливість надання органу реєстрації позивачем військово-облікового документу відповідача перешкоджає позивачеві зняти із зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до ст. 7Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що в житловому будинку позивача зареєстрований відповідач, якого позивач просить визнати таким, що втратив право на користування житловим будинком, оскільки відповідач тривалий час в ньому не проживає.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом усунення перешкод позивачеві, як власнику, володіти користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст.259,264,265,268,280-282ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням (будинком) по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.А.Ковальчук