Постанова

від 05.12.2024 по справі 196/1167/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1167/24

№ провадження 2-а/196/11/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання:Дорошенко В.В.,

представника позивача: адвоката Бойко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №479476 від 29.08.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №479476 від 29.08.2024.

Зазначив, що 29.08.2024р. в м.Кропивницький на території центрального автовокзалу, де перебував на стоянці автобус марки МАN, модель LIONS COACH L, категорії МЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПП «АВТОЕКСПРЕС-ДНІПРО», водієм якого він являється, стосовно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст.121 ч.2 КУпАП.

Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00730-00833-24 від 11.07.2024р. підтверджує, що 11.07.2024р. транспортний засіб автобус марки МАN, модель LIONS COACH L, категорії М3, номерний знак НОМЕР_1 пройшов обов`язковий технічний контроль своєчасно.

Вважає, що постанова винесена всупереч вимогам закону, внаслідок чого підлягає скасуванню, оскільки о 15.50 год. він не керував транспортним засобом, автобус марки МАN, модель LIONS COACH L, категорії М3, номерний знак НОМЕР_1 з 15.40 год. перебував на місці стоянки на території автовокзалу в м.Кропивницький і о 15.50 год. ним ніхто не керував; докази порушення п.п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 відсутні; безпосередньої участі у розгляді адміністративної справи він не брав, йому не було роз`яснено право на захист, не було надано можливості отримати кваліфіковану правову допомогу, та право на оскарження постанови, жодних пояснень від нього не було відібрано.

В уточненій позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №479476 від 29.08.2024 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн., а справу закрити.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВАД №479476 від 29.08.2024, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено обов`язок відповідачу, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с. 11).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 13.09.2024р. (а.с.36).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року було залучено до справи в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції (а.с.42-43).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бойко Ю.О. позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

29.08.2024р. о 15.50 год. при здійсненні патрулювання екіпажом в складі інспектора ВБДР УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Колісником С.Л. було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме в м.Кропивницький, по вул.Олександрійське шосе,1 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом МАN, LIONS, номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів у якого була тріщина вітрового скла в зоні дії склоочисників на КТЗ, чим порушив п.п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.

На підтвердження вказаних обставин, до матеріалів адміністративної справи додано відеофіксацію адміністративного правопорушення від 29.08.2024р.

Згідно ч.2 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до положень Державного стандарту України 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року №630, а саме п.6.8.5: на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Згідно з положеннями п.1.1 розділу І ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій на дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Таким чином, вважає, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП.

Щодо тверджень позивача щодо порушення порядку розгляду справи поліцейським, вказали наступне. Позивачем було заявлено усне клопотання щодо забезпечення його адвокатом та його було повідомлено , що він може реалізувати своє право на власний розсуд; справа була розглянута у присутності позивача, який відмовився від отримання копії постанови.

Просять у задоволенні позовних відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача (а.с.56-61).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №479476 від 29.08.2024 року, винесену інспектором відділу БДР УПП в Кіровоградській області ДПП ст.лейтенантом поліції Колісник С.Л., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення,передбаченого ч.2ст.121 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680.00 грн.

Як зазначено у вищевказаній постанові ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 25.08.2024 року о 15.50 год. в м.Кропивницький, вул.Олександрійське шосе,1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом МАN, LIONS, номерний знак НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, у якого була тріщина вітрового скла в зоні дії склоочисників, чим порушив вимоги п.п. 6.8.5 ДСТУ 3649-2010 (а.с. 62).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені ч.1 цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до пункту 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».

Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідно до якого керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які знаходяться в русі, повинні мати водія.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом є свідоме виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Отже, доказуванню по цій справі, насамперед, підлягає факт керування особою транспортним засобом у визначений в постанові час.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 27 червня 2019 у справі № 560/751/17, згідно якої визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

Так, п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

До оскаржуваної постанови співвідповідачем Департаментом патрульної поліції додано відеодиск як доказ вчинення правопорушення,

Так, з відеозапису на диску, що долучений до протоколу та відтворений у ході розгляду справи, встановлено, що відеофіксація скоєного правопорушення розпочалася 29.08.2024 о 15.48 год. при цьому факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом МАN, LIONS, номерний знак НОМЕР_1 о 15.50 год. в м.Кропивницький та факт його зупинки не зафіксовано.

Більш того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 29 серпня 2024 року о 15-50 год. транспортним засобом МАN, LIONS, номерний знак НОМЕР_1 ніхто не керував та взагалі будь-яка особа за кермом не перебувала.

Отже, на відеофайлі не зафіксовано, що ОСОБА_1 саме о 15-50 год. 29 серпня 2024 року керував транспортним засобом, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення серія БАД №479476 обставини адміністративного правопорушення не відповідають дослідженим доказам.

Вищевикладене є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не відповідає вимогам ст.ст.268, 280, 283 КУпАП.

Згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала ЄвропейськуКонвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість останній організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

Постанова про накладення адміністративного стягнення є правовим висновком щодо дій певної особи, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення на підставі зібраних доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Невідповідність викладених у постанові обставин вчиненого правопорушення наданим доказам (тобто фактичним обставинам у справі) безумовно свідчить про неправомірність даної постанови.

Більш того, на виконання ухвали суду в підтвердження повноважень інспектора Колісника С.Л. співвідповідачем Департаментом патрульної поліції надана Посадова інструкція інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до п.2.1.15 даної Інструкції інспектор, за дорученням начальника відділу здійснює, зокрема, провадження та приймає рішення у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Проте, суду не надано доказів наявності будь-якого доручення начальника відділу БДР на здійснення адміністративного провадження та винесення рішення по справі стосовно позивача ОСОБА_1 .

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується дослідженими відеозаписами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив працівникам поліції усне клопотання.

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

У зв`язку із зазначеним, суд доходить висновку про порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тобто порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 18 лютого 2020 у справі № 524/9827/16-а.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови серії ВАД № 479476 від 29.08.2024.

Поміж тим, як встановлено в судовому засіданні постанову серії ВАД № 479476 від 29.08.2024 за адміністративне правопорушення відносно позивача було винесено поліцейським Управління патрульної поліції в Кіровоградській область Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Однак, Управління патрульної поліції в Кіровоградській область Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не входить до штатної структури ГУНП в Кіровоградській області, не підпорядковується і не є його структурним органом.

Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Частиною 4 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, до якого звернена вимога позивача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області задоволенню не підлягають, оскільки пред`явлені до суб`єкта владних повноважень, який не повинен відповідати за позовом.

Відносно вимоги визнати дії інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки не є ефективним способом захисту та такі дії суду не передбачені ст.286 КАС України.

Означене відповідає правовим висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а.

Підстав для задоволення клопотання представника щодо постановлення у справі окремої ухвали судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №479476 від 29.08.2024 -задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №479476 від 29.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, адреса місцезнаходження: 25006, м.Кропивницький, вул.Віктора Чміленка,41.

Суддя Д.Г. Костюков