Ухвала

від 03.12.2024 по справі 348/1947/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1947/24

03 грудня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

за участю: заявника - ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

його представника, адвоката - Денега Д.М. (в режимі ВКЗ),

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 - Кривонос І.О.,

представника заінтересованої особи:

Служби у справах дітей

Надвірнянської міської ради

Івано-Франківської області - Попової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 03.09.2024 року до розгляду даної справи в якості заінтересованих осіб залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 та Службу у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області.

В обгрунтування заявлених вимог представник заявника, адвокат Денега Д.М. в заяві вказав, що з 27.07.2013 року по 14.01.2019 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

За час перебування в шлюбі 08.10.2014 року в подружжя народилася спільна дитина: син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_1 .

В подальшому, згідно рішення Надвірнянського р-нного суду від 14.01.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, а малолітнього сина ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю.

Зазначає, що з часу ухвалення судового рішення і по сьогодні, малолітній ОСОБА_3 проживає з заявником (батьком) та знаходиться на його повному утриманні і фінансовому забезпеченні без участі матері - ОСОБА_2 .

Стверджує, що наведені обставини підтверджуються також долученими до матеріалів заяви письмовими документами (доказами).

Встановленння факту самостійного виховання та утримання дитини необхідне заявнику для одержання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації.

Просив суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судовому засіданні заінтересована особа - представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - Кривонос І.О. заперечила щодо задоволення вимог заявника та його представника, оскільки на її думку із змісту заяви вбачається спір про право, а саме набуття ОСОБА_1 права на отримання соціальної допомоги, як батька і отримання відстрочки від мобілізації, та, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №201/5972/22, заявила клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 - без розгляду.

Заявник ОСОБА_1 , його представник, адвокат Денега Д.М. в судовому засіданні в режимі ВКЗ, заінтересована особа - ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи - Служби у справах дітей Надвірнянської м/ради - Попова Н.В. заперечили щодо задоволення клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаючи, що із заяви не вбачається спору про право, справу належить розглядати в окремому провадженні, тому клопотання є безпідстаним.

Суд вислухавши учасників справи, перевіривши письмові матеріали справи прийшов до наступних висновків:

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, визначений у статті 315 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).

Відповідно до статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Відтак, підставою встановлення факту утримання неповнолітньої дитини тільки одним із батьків (матір`ю або батьком), є доведеність існування обставин, в силу яких обсяг прав матері та/або батька дитини обмежується або припиняється.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання та утримання дитини.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Як вбачається із долучених до матеріалів заяви письмових матеріалів, зокрема заяви заінтересованої особи, матері дитини від 28.10.2024 року - вона не заперечує щодо проживання, сина ОСОБА_5 з своїм батьком, який повністю займається його утриманням та вихованням, оскільки вона сама не справляється. Крім того її теперішній чоловік має напружені стосунки з сином.

Наведені обставини також підтверджуються актом обстеження умов проживання від 18.10.2024 року, довідкою виконкому Заліщицької м/ради , Тернопільської області від 21.10.2024 року за №1007, листом Служби у справах дітей Надвірнянської м/ради , як зацікавленої особи.

З акту обстеження №752 від 12.04.2024 року встановлено, що виховує та підтримує ОСОБА_5 у повсякденному житті його батько - ОСОБА_1 . За його та матері - ОСОБА_2 згодою син - ОСОБА_3 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою від 28.07.2024 року за №01-19/148 підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 навчається в 4-А класі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім.О.С.Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін м.Заліщики.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 зазначала, що оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У даній справі, заявник ОСОБА_1 просить установити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітнього сина ОСОБА_5 , проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

Крім того, заявник також підтвердив, що встановленння факту самостійного виховання та утримання дитини необхідне йому для одержання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні та утриманні дитини та/або ухилення від участі у вихованні та утриманні, який, на переконання суду, підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257, 259-260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали

складено 06.12.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.