Рішення

від 22.11.2024 по справі 396/174/22

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 396/174/22

Номер провадження по справі 2/387/8/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі

головуючого судді Майстера І.П.

за участі секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Добровеличківськогорайонного судуКіровоградської областіцивільну справу запозовом Новоукраїнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кіровоградська обласна організація Товариства сприяння обороні України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання недійсним (нечинним) рішення Новоукраїнської міської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованих щодо земельних ділянок, поновлення запису в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, визнання права постійного користування землею,-

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 23 лютого 2022 року надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати недійсним рішення Новоукраїнської міської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованих щодо земельних ділянок, поновлення запису в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, визнання права постійного користування землею.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що до 11.05.2017 року Новоукраїнському РСТК ТСО України належав на праві власності цілісний комплекс адміністративних та службових будівель загальною площею 2106,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності, виданого Новоукраїнською міською радою Кіровоградської області від 11.08.2003 року.

11.05.2017 частину адміністративних будівель та службових приміщень (1/5 частини) загальною площею 419,5 кв.м., які належали Новоукраїнському РСТК ТСО України, було продано ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 11.05.2017 №727. Майно перебуває у спільній частковій власності: 1/5 частина належить ОСОБА_4 , а 4/5 Новоукраїнському РСТК ТСО України.

Новоукраїнському РСТК ТСО України також належала земельна ділянка комунальної власності площею 2,5900 га, яка використовувалась для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. У листопаді 2021 року голові Кіровоградської обласної організації ТСО України стало відомо, що відсутні відомості щодо вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055. Натомість ця земельна ділянка була поділена на дві частини: площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006.

Директор Новоукраїнського РСТК ТСО України ОСОБА_5 без відповідного рішення Кіровоградського ОО ТСО України звернулася до міського голови Новоукраїнки з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055 на дві частини орієнтованою площею 2,34 га та 0,25 га без зміни цільового призначення, у зв`язку з продажем 1/5 частини адміністративних і службових будівель ОСОБА_4 . Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, розташованої по АДРЕСА_1 , стали пп. 10, 11, 14 рішення Новоукраїнської міської ради від 13.10.2020 р. № 1875 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду строком на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

На стадії підготовчого судового засідання представник позивача змінила предмет позову шляхом направлення до суду уточненої позовної заяви. Зі змісту уточненої позовної заяви, позивач визначився із предметом позову та заявили 8 позовних вимог, а саме:

1. Визнати недійсними (нечинним) рішення Новоукраїнської міської ради від 11.02.2020 №1618 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Новоукраїнського РСТК ТСО України» та від 08.09.2020 року № 1839 «Про розгляд клопотання Новоукраїнського РСТК Товариства сприяння обороні України».

2. Скасувати державну реєстрацію земельних ділянок комунальної власності в Державному кадастрі площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, розташованих по АДРЕСА_1 , які утворилися в результаті поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, розташованих по АДРЕСА_1 .

3. Припинити право комунальної власності та право постійного користування земельною ділянкою Новоукраїнському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007, що розташованих по АДРЕСА_1 .

4. Визнати недійсними пункти 10, 11, 14 рішення Новоукраїнської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 1875 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду строком на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (згідно з КВЦПЗ В 03.15), площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташованих по

АДРЕСА_1 .

5. Припинити право комунальної власності та право оренди земельної ділянки ОСОБА_4 , зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташованих по АДРЕСА_1 .

6. Скасувати договір оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташована по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та Новоукраїнською міською радою на підставі рішення Новоукраїнської міської ради №1875 від 13.10.2020.

7. Поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку загальною площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташованих по АДРЕСА_1 шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

8. Визнати за Новоукраїнським районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння оборони України право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташованих по АДРЕСА_1 , яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії КР №55, виданого 09 вересня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування за №55.

Враховуючи вищевикладені позовні вимоги, доводи представника позивача зводилися до необхідності поновлення права позивача у постійному користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії КР №55, виданим 09 вересня 1996 року, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування (номер 55), яка була поділена на дві частини. Також в судовому засіданні представник позивача просила суд відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача, та заборонити вчинення дій, що порушують ці права, які виникли внаслідок поділу зазначеної ділянки. Також представник позивача просила суд скасувати договір оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.12.2020 № 39811326, укладеного Новоукраїнською міською радою на підставі рішення № 1875 від 13.10.2020 в ОСОБА_4 .

Крім того під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_6 усно просила пункт 8 позовних вимог залишити без розгляду.

Представник відповідача, Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала позовні вимоги, її доводи були аналогічні змісту поданого відзиву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються. Вона просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки Новоукраїнському РСТК Товариства сприяння обороні України було надано в постійне користування три земельні ділянки загальною площею 2,8321 га.

Згідно з технічною документацією із землеустрою, замовленою Новоукраїнським РСТК, була сформована та зареєстрована одна земельна ділянка площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055. На цій ділянці розташоване нерухоме майно, яке належало позивачу до 11.05.2017 на праві власності у вигляді цілісного майнового комплексу адміністративних та службових будівель.

11.05.2017 на підставі договору купівлі-продажу Новоукраїнський РСТК ТСО України продав ОСОБА_4 1/5 частку адміністративних та службових будівель площею 419,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055 перебуває в комунальній власності Новоукраїнської міської ради.

Новоукраїнська міська рада, як власник земельної ділянки, прийняла рішення щодо розпорядження своїм майном. На клопотання Новоукраїнського РСТК ТСО України 08.09.2020 було прийнято рішення Новоукраїнської міської ради, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві частини: площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, без зміни цільового призначення.

На підставі пункту «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України було припинено право постійного користування Новоукраїнським РСТК ТСО України на земельну ділянку з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, утворено внаслідок поділу земельної ділянки площею 2,5900 га. Це сталося у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на частину нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці.

Крім того, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова землекористувача, тому клопотання Новоукраїнського РСТК ТСО України від 03.09.2020 було задоволено. Цим рішенням також були внесені зміни шляхом зменшення площі земельної ділянки № НОМЕР_1 , залишивши в постійному користуванні земельну ділянку площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007, за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в судовому засіданні, також заперечував з приводу заявлених позовних вимог. Та в судовому засіданні зазначав про неналежність позовних вимог позивача, а також в разі їх задоволення про порушення прав відповідачки ОСОБА_4 .

Представник третьої особи ОСОБА_7 , який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кіровоградська обласна організація Товариства сприяння обороні України підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судові засідання не з`являлися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися вчасно та належним чином.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 було відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.08.2022, 21.03.2023, 23.03.2023, 25.04.2023, 27.04.2023, 13.06.2023, 29.08.2023, 03.11.2023, 17.11.2023, 08.02.2024, 08.04.2024, 16.04.2024, 28.05.2024, 05.09.2024 було призначено розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13.10.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.08.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23.03.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство сприяння обороні України.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку відмовити в позові з таких підстав.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що зареєстровано Новоукраїнський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (т.1 а.с. 16-23).

Зі статуту Новоукраїнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України видно, що ця організація є правонаступником Новоукраїнського професійно-технічного навчального закладу ТСО України. Головним завданням навчального закладу є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей (т.1 а.с. 24-35).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вийшло, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180462435240, земельна ділянка з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 площею 0,2336 га. Реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна, розташованих на цій земельній ділянці, 1177145635240, за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності комунальна, власником є Новоукраїнська міська рада Кіровоградської області. З номера запису про інше речове право 39811326 від 15.12.2020 на підставі рішення органу місцевого самоврядування «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» орендарем є ОСОБА_4 , орендодавець Новоукраїнська міська рада Кіровоградської області. Дата укладення договору після 2013 року; дата державної реєстрації до 2013 року; дата укладення договору 15.12.2020; строк 49 років, дата закінчення дії 15.12.2069 з автоматичним продовженням договору; площа 0,2336 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180403635240, земельна ділянка площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007. Реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна, розташованих на цій земельній ділянці: 1177145635240, за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності комунальна, власником є Новоукраїнська міська рада Кіровоградської області. З номера запису про інше речове право 38415295 від 23.09.2020 правокористувач Новоукраїнський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України. З реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1177145635240 зазначено, що об`єкт нерухомого майна є службовою нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Із номера запису про право власності/довірчу власність 20335440, виданого 11.05.2017, вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу (серія та номер 727), форма власності приватна, спільна часткова, розмір частки 1/5, власник ОСОБА_4 . Номер запису про право власності/довірчу власність 19102272 від 14.02.2017 свідчить про колективну форму власності, розмір частки 4/5, власником є Новоукраїнський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (т.1 а.с. 36-40).

Зі змісту державного акту на право постійного користування землею (серія КР №55) встановлено, що Новоукраїнському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України надано у постійне користування 2,83 гектари землі відповідно до плану землекористування. Землю надано під автодром та стрілецький тир відповідно до рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради народних депутатів від 30.01.1996 №27 (т.1 а.с. 41-43).

Зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0004251752 від 12.12.2019 суду підтверджено існування земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:50:315:0055, місце розташування АДРЕСА_1 , категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, форма власності комунальна власність, площа земельної ділянки 2,5900. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, вид обмеження охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площа 0,0399 гектарів, строк дії обмеження безстроково; Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, вид обмеження охоронна зона навколо ( вздовж) об`єкта зв`язку площа 0,0088 гектарів, строк дії обмеження безстроково; Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, вид обмеження охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площа 0,1784 гектарів, строк дії обмеження безстроково (т.1 а.с.44-49).

Зі змісту клопотання Новоукраїнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України від 24.01.2020, підписаного ОСОБА_5 , Новоукраїнський РСТК ТСО України звернулися до Новоукраїнської міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3524010100:50:315:0055 ( т.1 а.с.50).

Зі змісту рішення Новоукраїнської міської ради №1618 від 11.02.2020 про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні Новоукраїнського РСТК ТСОУ встановлено, що надано Новоукраїнському РСТК ТСОУ дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки загальною площею 2,56 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524010100:50:315:0055 (т.1 а.с.51).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-9900058342022 від 11.01.2022 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, форма власності комунальна, площа земельної ділянки 2,3414 (т.1 а.с.52-56).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-9900063512022 від 12.01.2022 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, форма власності комунальна, площа земельної ділянки 2,336 ( т.1 а.с.57-61).

Зі змісту клопотання Новоукраїнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України від 24.01.2020, підписаного ОСОБА_5 , Новоукраїнський РСТК ТСО України звернулися до Новоукраїнської міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві частини за кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 (т.1 а.с.62).

Зі змісту рішення Новоукраїнської міської ради №1839 від 08.09.2020 про розгляд клопотання Новоукраїнського РСТК Товариства сприяння обороні України з`ясовано, що міською радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок Новоукраїнському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України загальною площею 2, 5900 з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055 та поділено дану земельну ділянку площею 2, 3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006. Також припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0.2336 га, з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 (т.1 а.с.63).

Із витягу з рішення № 1875 від 13.10.2020 Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області встановлено, що вирішено надати ОСОБА_4 земельну ділянку в оренду строком на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для будівництва та обслуговування площею 0.2336 га, з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 ( т.1 а.с.64).

З договору оренди земельної ділянки від 15.12.2020 встановлено, що Новоукраїнська міська рада та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування площею 0.2336 га, з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 (т.1 а.с.65-67).

Зі змісту акту приймання-передачі об`єкта оренди від 15.12.2020 з`ясовано, що на підставі договору оренди земельної ділянки площею 0,2336 га, кадастровий номер 3524010100:50:315:0006, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.68).

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 05.08.2022 встановлено, що кримінальне провадження за №12022121080000019 від 10.01.2021 закрити у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.191 КК України (т.1 а.с.146-147).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що Директор Новоукраїнського РСТК ТСО України ОСОБА_5 без відповідного рішення Кіровоградського ОО ТСО України звернулася до міського голови Новоукраїнки з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055 на дві частини орієнтованою площею 2,34 га та 0,25 га без зміни цільового призначення, у зв`язку з продажем 1/5 частини адміністративних і службових будівель ОСОБА_4 . Підставою для укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, розташованої по АДРЕСА_1 , стало рішення Новоукраїнської міської ради від 13.10.2020 р. № 1875 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду строком на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Водночас на раніше сформованій земельній ділянці площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано нерухоме майно, яке належало Новоукраїнському РСТК ТСО України до 11.05.2017 року на праві власності, а саме цілісний майновий комплекс адміністративних та службових будівель загальною площею 2106,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності від 11.08.2003 року. 11 травня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу засвідченої державним нотаріусом Шевченко Н.Г. в реєстрі за № 727, Новоукраїнський РСТК ТСО України продано ОСОБА_4 1/5 частку адміністративних та службових будівель відносною площею 419,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що після реєстрації свого права власності в Державному реєстрі речових прав особа стає повноправним власником земельної ділянки і в подальшому може нею розпоряджатися.

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їхнього призначення, належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість). Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Про це йдеться в частині 1 статті 188 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до судової практики, а саме справи ВС/КЦС № 364/515/19 від 26.12.2019 року, при відчуженні будинку право на земельну ділянку, на якій він розташований, припиняється та переходить до нового власника. А відсутність документації не є перепоною для набуття права власності на землю, на якій будинок розташовано.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач вказує про перевищення повноважень директором Новоукраїнського РСТК ТСО України ОСОБА_5 при розпорядженні майном закріпленим за Новоукраїнським РСТК ТСОУ.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вийшло, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180462435240, суд встановив, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1177145635240 зазначено, що об`єкт нерухомого майна є службовою нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до договору купівлі-продажу (серія та номер 727), форма власності приватна, спільна часткова, розмір частки 1/5, власник ОСОБА_4 . Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу №727 від 11.05.2017.

Тобто суд встановив, що частина адміністративних будівель не закріплені за Новоукраїнським РСТК ТСОУ, а перебувають на праві власності у ОСОБА_4 , які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3524010100:50:315:0007 та 3524010100:50:315:0006.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Однак вищезазначений договір купівлі-продажу у позовних вимогах позивачем не оспорюється.

Отже, позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності в Державному кадастрі: ділянки площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007 та ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташовані по АДРЕСА_1 , які утворилися в результаті поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 2,5900 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055, також розташованої по АДРЕСА_1 порушують права позивача ОСОБА_4 в частині права власності на нежитлові будівлі, які позивачем не оспорюються.

Тому вирішення позовних вимог про припинення права комунальної власності та права постійного користування земельною ділянкою Новоукраїнському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007, розташованої по АДРЕСА_1 , можуть порушувати права ОСОБА_4 на її право власності на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт права власності останньої на підставі договору купівлі-продажу №727 від 11.05.2017 щодо якого позовні вимоги не заявлялися і на що вказували в судовому засіданні представники відповідачів.

Постановою ВП ВС від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 визначено, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правиламиЦивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 04.07.2018 у справі №361/3009/16-ц, 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.01.2019 у справі №485/1472/17, від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц, від 15.05.2019 у справі №469/1346/18, від 26.06.2019 у справі №911/2258/18.

Суд вважає також неналежними позовні вимоги про припинення права комунальної власності та права постійного користування земельною ділянкою Новоукраїнському районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2,3414 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0007, 3524010100:50:315:0006, що розташовані по АДРЕСА_1 за безпідставністю, так як припинення права комунальної власності може відбуватися через примусове відчуження майна, що полягає в позбавленні власника Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області права власності на індивідуально визначене майно, яке перебуває у комунальному володінні.

Суд не встановив безпідставності набуття вказаного майна відповідачем Новоукраїнською міською радою Кіровоградської області, яке перебувало до та після поділу оспорюваних земельних ділянок в комунальній власності. Отже вказані позовні вимоги суперечать в сукупності заявленим позовним вимогам та належному способу захисту позивача щодо відновлення прав позивача та відновлення земельної ділянки з кадастровим номером 3524010100:50:315:0055.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання недійсними пунктів 10, 11, 14 рішення Новоукраїнської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 1875 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду строком на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (згідно з КВЦПЗ В 03.15), площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташовані по АДРЕСА_1 , суд також вважає неналежно обраним способом захисту позивачем та зазначає такі підстави.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень у сфері земельних відносин щодо способу захисту прав позивача, а тому суд не повинен допустити хаосу у правозастосуванні.

Насамперед ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже суд отримавши позовну заяву та подані позивачем уточнення позовних вимог, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, набуття права власності на земельну ділянку, яка на законних підставах перебуває в постійному користуванні іншої особи, є прямим порушенням прав такої особи на належне користування землею.

Крім того вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується права власності на нерухомість (приміщення розташовані на спірній земельній ділянці) ОСОБА_4 , що жодним чином не зазначено у позовній заяві та порушує права відповідача як власника.

Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі №361/3009/16 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц; від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; від 30.01.2019 у справі №485/1472/17; від 15.05.2019 у справі №522/7636/14- від 15.05.2019 у справі №469/1346/18; від 26.06.2019 у справі № 911/2258/18.

Постановою ВП ВС від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 визначено, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правиламиЦивільного процесуального кодексу України.

Отже позовна вимога про визнання недійсними пунктів 10, 11, 14 рішення Новоукраїнської міської ради від 13 жовтня 2020 року № 1875 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду строком на 49 років та розміру орендної плати є неналежним способом захисту позивача, а також є похідною вимогою від позовної вимоги позивача щодо укладених договору оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 та договору купівлі-продажу №727 від 11.05.2017.

Що стосується позовної вимоги про скасування договору оренди земельної ділянки площею 0,2336 га з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006, що розташована по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та Новоукраїнською міською радою на підставі рішення Новоукраїнської міської ради №1875 від 13.10.2020, суд доходить до таких висновків.

Суд зазначає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту прав та законних інтересів, так як частина перша статті 215 ЦК України, так і статті 229-233 ЦК України, передбачають спосіб захисту шляхом визнання недійсними вчинення правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі.

Інші позовні вимоги заявлені позивачем в позовній заяві є похідними, а тому не можуть бути задоволені судом.

В судовому засіданні представники відповідачів наполягали на неналежності способу захисту прав позивачем та неефективності захисту прав відповідача в разі їх задоволення судом.

Суд зазначає, що позовні вимоги позивача зводяться до необхідності судового захисту щодо відновлення прав позивача та відновлення права постійного користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3524010100:50:315:0055.

Водночас суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Суд зазначає, що принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні.

За правовою позицією ВС, що міститься у постанові від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України 2004 року, аналогічні приписи закріплені у частинах першій і другій статті 4 ЦПК України).

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Згідно зі статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 13.10.2020 №1875 у зв`язку із наявною власністю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №727 від 11.05.2017, який в судовому порядку не оспорювався та став підставою для реєстрації за нею речового права (оренди) на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3524010100:50:315:0006 і є первинною підставою вибуття спірної земельної ділянки з володіння орендаря. Отже не врахування позивачем у змісті позову зазначених договірних умов не забезпечить ефективного захисту порушеного права відповідачки ОСОБА_4 , так як власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

ЄСПЛ наголошує на тому, що вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Особа на користь якої органом влади прийнято певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади. Встановлено, що оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне» втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим («Stretch v. the United Kingdom», № 44277/98, ЄСПЛ, від 24 червня 2003 року).

Пунктом 4 ч.2 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Суд у підготовчому засіданні визначився зі складом осіб, які беруть участь у справі, а також надав адвокату можливість належним чином уточнити позовні вимоги .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд зазначає, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування судом принципу jura novit curia («суд знає закони») не є безмежним. Принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача; з іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін, яких не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації. На це вказав Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2024 року по справі №278/2111/23.

Верховний Суд зазначив, що принцип jura novit curia («суд знає закони») застосовується у тому випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права.

Застосування судом принципу jura novit curia («суд знає закони») не є безмежним.

Отже, принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача.

З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін, яких не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства, а пред`явлені позивачем позовні вимоги не відповідають критерію ефективності способу захисту порушеного права.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 13, 15, 88, 208, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог Новоукраїнського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кіровоградська обласна організація Товариства сприяння обороні України, Товариство сприяння обороні України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання недійсним (нечинним) рішення Новоукраїнської міської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованих щодо земельних ділянок, поновлення запису в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, визнання права постійного користування землею - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач Новоукраїнський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України ( код ЄДРПОУ 02720483, вулиця Миколи Вороного, будинок 185 місто Новоукраїнка Кіровоградської області);

відповідач Новоукраїнська міська рада Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 36734770, вулиця Покровського, будинок 70 місто Новоукраїнка Кіровоградської області);

відповідач - ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кіровоградська обласна організація Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02727901, вулиця Велика Перспективна, будинок 84 м.Кропивницький, 25006);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 00014611, проспект Перемоги, 52/2 м.Київ, 03057);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградської області ( код ЄДРПОУ 39767636, вулиця Академіка Корольова, будинок 26, м.Кропивницький, 25030);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 , жителька провулок Річний 7 м.Новоукраїнка Кіровоградської області.

Повний текст судового рішення складений 06 грудня 2024 року.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.