Рішення

від 25.11.2024 по справі 539/1411/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1411/24

Провадження № 2/539/635/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

представника позивача Петько А.В. ,

представника відповідача Ринденко О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат на утримання спільної власності,

встановив:

Представник позивача адвокат Петько А.В. звернувся до суду з позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат на утримання спільної власності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що для забезпечення належного утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, 07.08.2018 р. співвласниками цього буднику було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» та затверджено Статут. З цих же підстав 07.10.2018 р. рішенням більшості голосів співвласників будинку було затверджено розмір щомісячного внеску співвласника для відшкодування витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

В період часу з 01 листопада 2018 р. по 31 серпень 2021 р. за рахунок внесків і платежів співвласників, оплачувались роботи та послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Також в період часу з 01 листопада 2018 р. по 31 серпень 2021 р., за рахунок внесків і платежів співвласників оплачувались матеріали для ремонту та поліпшення будинку і прибудинкової території.

Згідно ст. 21 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - кошти

об`єднання складаються з внесків і платежів співвласників. Дані роботи (послуги) також споживались і відповідачем - співвласником будинку, але не сплачувались, також відповідач не сплачувала за матеріали для ремонту спільного майна через що в жовтні 2021 р., ОСББ звернулось в суд з відповідною позовною заявою. На підтвердження обґрунтованості розрахунку сум, що стягувались, до позову було додано виписки з Протоколу загальних зборів ОСББ «Старо-Троїцька 1» № 2 від 07.10.2018 р., яким оформлене рішення загальних зборів співвласників про затвердження розміру щомісячного внеску співвласника для відшкодування витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2022 р. позов було задоволено (справа 539/4027/21). Предметом розгляду цієї справи було стягнення внесків на утримання спільного майна, затверджених Протоколом загальних зборів ОСББ «Старо-Троїцька 1» № 2 від 07.10.2018 р.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 р. по справі №917/1194/21 було визнано недійсним Протокол загальних зборів ОСББ «Старо-Троїцька 1» № 2 від 07.10.2018 р. Слід зазначити, що підставою визнання недійсним Протоколу загальних зборів ОСББ «Старо-Троїцька 1» № 2 від 07.10.2018 р. була не обов`язок співвласників утримувати належне майно, а процесуальні причини щодо порядку скликання, проведення та оформлення рішення загальних зборів ОСББ «Старо-Троїцька 1» № 2 від 07.10.2018 р . Вказаний спір розглядався в порядку господарського судочинства, встановленого для спорів між учасниками об`єднання щодо участі в управлінні та загальних зборах об`єднання. ОСОБА_3 з метою уникнення сплати за утримання спільного майна звернулася із апеляційною скаргою на Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2022 р. Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.12.2023 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2022 р. скасовано, в задоволенні позову щодо стягнення внесків на утримання спільного майна відмовлено.

Виходячи з таких обставин, відповідач майже 2 роки споживала роботи (послуги) з утримання спільного майна безкоштовно, за рахунок коштів ОСББ. Такі обставини порушують права ОСББ та суперечать нормам законодавства.

Відповідачка зобов`язана сплачувати за утримання спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 проте свого обов`язку не виконала. ОСББ «Старо Троїцька 1» за період з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2021 року здійснювало утримання будинку за рахунок внесків інших співвласників. Враховуючи наведене, ОСОБА_3 має відшкодувати понесені ОСББ витрати пропорційно її частки в праві спільної власності на майно. Таку позицію висловив Верховний Суд у Постанові по справі № 703/2200/15-ц ВС від 19.08.2020 р.

У зв`язку з вищевикладеним представник позивача просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» 2 961,83 грн. з яких: понесені витрати - 2 098,07 грн. за утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території в період часу з 01 листопада 2018 р. по 31 серпня 2021 р., інфляційні збитки - 721,15 грн., три проценти річних - 142,61 грн. А також стягнути з ОСОБА_3 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» судові витрати.

07 травня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

16 травня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 відповідно до якого відповідач просить відмовити в позовних вимогах ОСББ «Старо-Троїцька 1» в повному обсязі. Відзив обґрунтовує тим, що по-перше, позивач вже звертався до відповідача з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав, в якому йому було відмовлено. Мова йде про позов позивача до відповідача у справі № 539/4027/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо Троїцька 1» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління будинком. Позивач намагався стягнути з відповідача борг з оплати щомісячного внеску на управління будинку за період з листопада 2018 року по серпень 2021 року включно, який складається із внеску для відшкодування витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку 1980,50 грн заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку, 3% річних в розмірі 86,79 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 187,46 грн, судовий збір в розмірі 2270,00 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

По-друге, належне відповідачеві нежитлове приміщення, має окремий вихід/вхід на проїзджу частину, а не в двір будинку, не має централізованого опалення, газопостачання, водопостачання та водовідведення, а тому будь-яких послуг від позивача відповідач не отримував, а позивачем не надано доказів, які саме послуги з утримання позивачу ним було надано, чим обґрунтовувалася доцільність, необхідність та обов`язковість їх проведення, не надано актів прийому виконання робіт та будь-яких інших доказів погоджених та необхідних витрат на утримання спільної власності.

Позивач не надав доказів, що будинок потребував поліпшення, що реконструкція подвір`я, ремонтні роботи та інші витрати на утримання спільного майна було здійснено з метою недопущення його руйнації або у зв`язку з неможливістю проживання, користування та інше, а тому Позивач позбавлений права вимоги до інших співвласників щодо відшкодування частини понесених ним витрат. Витрати з утримання будинку не були погоджені з відповідачем. Водночас, відповідачу взагалі нічого не відомо про створення ОСББ і взагалі про його існування, оскільки йому особисто та багатьох інших власників нерухомості за вказаною адресою, жодного разу не було запрошено на збори не лише по утворенню ОСББ, а й встановленню тарифів, узгодження проведення будь-яких робіт, надання послуг тощо. Позивач не звертався до відповідача з рахунками про надання послуг чи виконання робіт, жодним чином не інформував про створення ОСББ та не запрошував на збори. Ніколи позивач не заносив в приміщення відповідача та не надавав будь- яким іншим шляхом рахунки на оплату, тобто не вимагав від співвласника своєчасної та в повному обсязі сплати всіх встановлених платежів.

Про існування ОСББ відповідачу стало відомо лише в квітні 2021 року, коли позивач звернувся до суду в порядку наказового провадження з заявою про стягнення на його користь заборгованості за управління будинком. Вказані факти підтверджуються рішенням Східного Апеляційного Господарського суду № 917/1194/21 від 28.03.2023 року.

Позивач не надав допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, яким чином відповідач порушує його права чи законні інтереси, чи дійсно відповідач ухиляється від добровільного укладання окремих договорів на оплату комунальних послуг та чи укладення окремих договорів на надання понесених витрат є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних житлових послуг, а тому слід прийти до висновку, що позовні вимоги про укладення окремих договорів на надання житлово-комунальних послуг, не обґрунтовано належними правовими підставами.

Крім того, відповідач зазначає, що у позові відсутні докази того, що позивач в позасудовому порядку звертався з вимогою про поділ рахунків з оплати послуг та про укладення окремих договорів з співвласниками спільної власності, та не доведено, що позивачу було в цьому відмовлено.

По-третє, ще 11.05.2012 року між відповідачем та ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_1 , який є дійсний і у даний час. З 2018 по 2021 рік відповідачкою було сплачено за послуги ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» суму в розмірі 4045 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 п. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Відповідач же не користувалася будь-якими послугами по утриманню будинків та прибудинкової території ОСББ, управлінням будинком. Прибирання приміщення та прибудинкової території, поточний ремонт тощо, здійснювалося виключно особисто відповідачем. Відповідачем, за власний кошт покладено бруківку перед входом у власне приміщення, облаштовані сходи разом з пандусом, ганок, клумби та парковка для автомобілів, проводиться систематичне утримання та прибирання прибудинкової території (косіння трави, прибирання снігу та сміття тощо).

По-четверте, відповідач не погоджується з розрахунками позивача, ціною позову та сумою витрат на правничу допомогу оскільки вони є завищеними та не точними.

Так, при складанні сум у розрахунку частини загальних витрат, що підлягають стягненню з відповідачки від 08.04.24 підписаним А.Петько , вони не сходяться. У розрахунку не вказано період проведення робіт по реконструкції подвір`я та чим підтверджена необхідність у всіх витратах понесених ОСББ. Частина приєднаних до матеріалів позову копій документів відповідно до яких проводились розрахунки належним чином не завірені та не містять дати їх складання. Складання розрахунку проведено поза межами строку давності і позивачем не вказано, яким чином введення воєнного стану вплинуло на його порушення.

Разом з цим, відповідачу не зрозуміло, чому вона повинна сплачувати юридичні послуги (в тому числі і по підготовці справ до суду по боржникам), судові збори, коли вказані витрати вже були розподілені судом, під час винесення відповідних судових рішень.

Разом з цим, відповідач не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, оскільки вони є завищеними, не співмірними з ціною позову, більш ніж в п`ять разі перевищують ціну позову та детально не описаними.

03 червня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якому зазначено, що в своєму відзиві представник відповідача зазначає, що позивач вже звертався з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав у справі № 539/4027/21. З такими твердженнями погодитись не можна з наступних підстав: в постанові від 10.11.2021 року у справі № 916/1988/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено наступне: 46. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. 47. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. 48. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предметом позову у справі № 539/4027/21 було - стягнення заборгованості зі сплати

внеску на управління будинком. Предметом позову в даній справі № 539/1411/24 є - відшкодування понесених витрат на утримання спільної власності.

Підставу позову в даній справі становлять зовсім інші обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги ніж в справі № 539/4027/21, а відповідно і нормативно-правова кваліфікація обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги у цій справі зовсім інші ніж у справі № 539/4027/21.

Тобто, підставою позову у справі № 539/4027/21 були такі обставини: рішенням ОСББ оформленим Протоколом від 07.10.2018 р. були встановлені розміри платежів співвласників на утримання спільного майна, зокрема, для власників нежитлових приміщень був встановлений розмір платежів 2,50 грн. за 1 кв.м. Відповідно заборгованість ОСОБА_3 у справі № 539/4027/21 була розрахована виходячи із встановлених Протоколом від 07.10.2018 р. платежів (2,50 грн. за кв.м.). В даній же справі № 539/1411/24, сума яка підлягає до стягнення розрахована іншим чином, а саме з загальних витрат понесених ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території, а також витрат на придбання матеріалів для ремонту та поліпшення будинку і прибудинкової території.

Слід зазначити, що рішенням суду першої інстанції у справі № 539/4027/21 був встановлений обов`язок ОСОБА_3 зі сплати внесків на управління будинком та задоволено позов в повному обсязі. Проте дане рішення було скасоване судом апеляційної інстанції виключно через визнання іншим судом Протоколу від 07.10.2018 р., яким затверджувались внески - недійсним. Виходячи з викладеного вище, твердження відповідача, щодо звернення ОСББ з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав у справі № 539/4027/21 - є невірними та підлягають відхиленню.

Щодо другого питання викладеного у відзиві, то відповідачка є співвласницею на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку та зобов`язана його утримувати пропорційно до своєї частки. Таке утримання тягне за собою відповідні фінансові витрати. В даному випадку предметом доказування є розмір суми, яка підлягає до стягнення виходячи з понесених загальних витрат ОСББ на утримання спільного майна за певний період та з урахуванням частки співвласниці - відповідачки. Тому, в якості доказів витрат на утримання спільного майна, до позовної заяви було додано договори, акти виконаних робіт, рахунки, банківські виписки та зведений розрахунок фактичних загальних витрат ОСББ з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.11.2018 р. по 31.08.2021 р. з найменуванням робіт, послуг дат їх отримання та вартості.

Метою створення ОСББ «Старо Троїцька 1» є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за рахунок коштів об`єднання, тому підтверджені доказами витрати ОСББ, здійснені виключно на підставі закону та приписів Статуту.

Враховуючи викладене, твердження відповідача, про місце розташування її приміщення, про відсутність в цьому приміщенні комунікацій, про відсутність доказів надання послуг, про відсутність доказів, що будинок потребує поліпшень, що витрати на утримання майна були здійснені з метою недопущення його руйнування та інше, є необґрунтованими та підлягають відхиленню, оскільки сума яка підлягає до стягнення в цій справі вирахувана із загальної суми понесених витрат на утримання будинку та прибудинкової території з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням позивача.

Посилання відповідачки на приписи ст. 7, 13, 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 179 ЖК України та на Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями затвердженими Постановою КМУ не спростовують обов`язку відповідачки брати участь у витратах на утримання спільного майна.

Крім того, ні ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ні ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» не передбачають укладення індивідуальних договорів між ОСББ та співвласниками, дані закони встановлюють право ОСББ укладати договори про надання послуг з управління будинком, та встановлюють обов`язок співвласників оплачувати ці послуги. Тому твердження відповідачки про ненадання доказів її ухилення від укладення окремих договорів на оплату комунальних послуг є недоречними.

Щодо третього питання викладеного у відзиві, то відповідачка зазначає, що за період з 2018 р. по 2021 р. нею було сплачено 4045 грн. ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» на підставі Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_1 від 11.05.2012р.

Згідно п. 1.1 Договору - Споживач в рахунок оплати забезпечує обслуговування, а також утримання прибудинкової території, а Балансоутримувач контролює участь Споживача у витратах на виконання названих робіт.

Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору - Споживач зобов`язується забезпечити виконання комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території (прибирання та вивіз сміття, чищення снігу, косіння трави, облаштування території тротуарною плиткою) відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п.п. 3.1.3. п. 3.1. Договору - Балансоутримувач має право контролювати Споживача по виконанню робіт у відповідності до п. 2.1. та 2.2. даного договору.

Отже, зазначений Договір є одностороннім, оскільки ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» не має обов`язків щодо надання послуг, проте наділене правом вимоги до споживача.

Виходячи з того, що Договір є одностороннім та встановлює обов`язки відповідача з виконання певних робіт, не можна вважати копії квитанцій до прибуткових касових ордерів доказами оплати саме за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відтак ці докази є неналежними оскільки на підставі цих доказів неможливо встановити обставини на які посилається відповідач.

Крім того, перелік послуг зазначений в п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору значно менший ніж перелік послуг вказаний в Додатку 3 до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2018 р. укладеному між ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» та ОСББ «Старо Троїцька1» та за які позивач розраховувався коштами об`єднання.

Окрім того, розрахунок від 08.04.2024 р. виконаний вірно, а відповідач не конкретизує, що саме не сходиться. В розрахунку не вказано про роботи по реконструкції подвір`я, тому зауваження відповідача, щодо відсутності періоду проведення таких робіт, є необґрунтованими.

Твердження відповідача, що складання розрахунків проведено поза межами строку давності також не відповідають дійсності, оскільки строки визначені ст. 257 ЦК України з 02.04.2020 р. продовжені на час дії карантину, який було відмінено з 30.06.2023 р., втім з 17.03.2022 р. ці строки продовжено на строк дії воєнного стану.

Отже, розрахунки витрат виконані в межах строків позовної давності, більш детальніше про строки викладено в позові з посиланням на норми закону. Твердження відповідача, щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) також є необґрунтованими, оскільки ОСББ не порушує питання про стягнення неустойки за прострочення оплати житлово-комунальних послуг. А Закон № 533-ІХ від 17.03.20р. не забороняє стягувати інфляційні збитки та 3% річних, про що порушує питання позивач в своєму позові.

Посилання позивача на постанову Львівського апеляційного суду від 29.12.2022 р. у справі № 944/6559/21, щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних також є недоречним, оскільки дані правовідносини відрізняються від правовідносин, які досліджувались у справі № 944/6559/21. В даному випадку відповідач свідомо ухиляється від обов`язку приймати участь в утриманні спільного майна понад три роки.

Щодо витрат на правничу допомогу, то відповідач зазначає, що послуги адвоката не розписані детально. З цим погодитись не можна, оскільки в попередньому розрахунку вартості послуг чітко вказаний характер правової допомоги, витрачений час на певний вид допомоги та дати надання такої допомоги.

Також відповідач зазначає, що правова допомога здебільш складається з копіювання документів та складання розрахунку витрат від 08.04.2024 р. З цього приводу позивач зазначає, що час на копіювання документів адвокатом не враховувався. Втім досить багато часу було витрачено на зведення розрахунку розміру частки понесених витрат на утримання спільного майна, оскільки адвокатом було досліджено 89 сторінок банківських виписок, що додані до позову, а також інших документів, що підтверджують витрати ОСББ за період з 01.11.2018 р. по 31.08.2021 р. та які також додані до позову. На це дослідження витрачено 5 годин. Згідно цього ж розрахунку, вартість 1 години роботи адвоката становить 1400,00 грн., що на 60 грн. дешевше ніж вартість роботи адвоката відповідачки. Таким чином помноживши вартість 1 години роботи адвоката на кількість витраченого часу на правничу допомогу, загальна вартість допомоги в розмірі 12 200,00 грн., є повністю обґрунтованою та повністю відповідає висновкам КСЦ ВС викладеним в постанові від 23.11.20 р. у справі № 638/7748/18.

Щодо строків подання відповіді на відзив, то незважаючи, що позов було подано адвокатом, електронна система не допускала його до матеріалів справи, через що представником було подано заяву про доступ до електронної справи. Лише після допуску до справи, представник зміг ознайомитись з відзивом та скласти відповідь на відзив.

16 вересня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява про стягнення судових витрат, відповідно до якої відповідачка просить суд разом з винесенням рішення у справі стягнути з позивача на ї користь судові витрати понесені нею для надання їй правничої допомоги в сумі 13870 грн. Разом з заявою подано розрахунок суми судових витрат.

25 вересня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача, відповідно до яких зазначає, що в межах даної справи ОСОБА_3 надано заяву про стягнення судових витрат з якою ОСББ не погоджується з наступних підстав:

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України - сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу України - об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

В судових засіданнях адвокат Ринденко О.А. підтвердив, що є чоловіком відповідачки. Також Ринденко О.А. підтвердив, що здійснює свою адвокатську діяльність в приміщенні АДРЕСА_2 , тобто в приміщенні, через володіння яким відповідачка відповідно до законодавства має нести спільні витрати по утриманню будинку, що є предметом даного спору.

Оскільки адвокат Ринденко О.А. та його дружина відповідачка є сім`єю та ведуть спільний побут, адвокат Ринденко О.А. використовує вказане приміщення для своєї діяльності, то дану справу не можна віднести, як виключно справу відповідачки, оскільки дані обставини стосуються обох осіб - чоловіка та дружину.

Крім того, оскільки всі доходи подружжя - адвоката та відповідачки є спільними то всі сплачені кошти так і залишились у подружжя, що виключає факт понесення витрат Відповідачкою на професійну правничу допомогу.

Також слід зазначити, що в своєму розрахунку суми судових витрат адвокат зазначає, що в судовому засіданні 15.08.2024 р. ним витрачено 1,5 години, що не відповідає дійсності оскільки судове засідання яке відбулося 15.08.2024 р. згідно протоколу судового засідання № 3235564 тривало 1 годину 16 хвилин, а відтак розрахунок вартості є невірним.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В зазначеному переліку відсутні транспортні витрати, але з невідомих обставин адвокат зазначає про ці витрати в своєму розрахунку суми судових витрат.

В зазначеному Договорі відсутня ціна участі адвоката в судових засіданнях, транспортних витрат та підготовки до судових дебатів, а відтак Розрахунок суми судових витрат не ґрунтується на умовах Договору. До подання заяви про стягнення судових витрат Відповідачка не надає додаткових угод до Договору або іншого Договору, яким би обумовлювалась оплата та ціна участі адвоката в судових засіданнях, транспортних витрат та підготовки до судових дебатів. До того ж в розрахунку завчасно зазначена кількість витраченого часу на судові дебати та ціна без проведення дебатів, а відтак дана ціна є необґрунтованою.

Крім того, враховуючи, що клієнтом по Договору є дружина адвоката, є всі підстави вважати, що дане подружжя має на меті намір одержати спільний дохід.

У зв`язку з чим, просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про стягнення судових.

25 вересня 2024 року до суду надійшла заява про стягнення понесених судових витрат від представника позивача, відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» судові витрати в розмірі 24 628,00 грн. Разом з заявою подано розрахунок суми судових витрат.

26 вересня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, відповідно до яких зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, серед іншого належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Водночас вважаємо, що такі витрати в сумі 24628 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною.

Витрати на правничу допомогу є явно завищеними, більш ніж в десять разів перевищують ціну позову, не співмірні з ціною позову та детально не описані.

Водночас арифметично не узгоджуються суми витрат та кількість затрачених годин. У мережі Інтернет міститься практика з аналогічних спорів, а понесені витрати не відповідають критерію реальності , розумності їх розміру. Наприклад, у мережі Інтернет наявна велика кількість безкоштовних зразків позовних заяв. З огляду на зазначені обставини не вбачається, що в Позивача була крайня необхідність звертатися за наданням правової допомоги.

Також важливе значення відіграє правозастосовна практика судів, зокрема Верховного Суду, а саме: Постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати Документ сформований в системі є не співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачка на сьогодні не має стабільного заробітку, у зв`язку зі збройною агресією РФ і разом з цим має на утриманні неповнолітню дитину. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. А розмір судових витрат, маже в десять разів перевищує ціну позову. З огляду на викладене, просить суд відмовити ОСББ «Старо-Троїцька 1» в задоволенні заяви про стягнення понесених судових витрат (зменшити їх розмір).

В судовому засіданні представник позивача Петько А.В. просив звернути увагу на позицію відповідача, який взагалі з різних підстав не визнає обов`язку сплачувати будь-які внески або компенсувати будь-які витрати пов`язані із утриманням спільної сумісної власності співвласником якої він являється. Посилання відповідача на відповідну судову практику, яка стосується правовідносин виключно між співвласниками якогось майна має визначатися за загальною згодою, проте в даному випадку спору між співвласниками не існує. Відповідачем не надано доказів, що це не є спільною сумісною власністю, а відтак усі витрати пов`язані з загальними утриманням мають пропорційно сплачуватися безпосередньо всіма співвласниками. Всі витрати, які були понесені ОСББ за стягуваний період, вони підтверджені належними доказами. Відповідно до закону про ОСББ в будь-якому випадку в разі згоди чи незгоди, співвласник зобов`язаний брати участь у спільних витратах і їх відшкодовувати. Щодо судових витрат, то укладення угоди між членами сім`ї, щодо надання правового захисту стосовно спільного сумісного майна не може вважатися укладеним, оскільки воно прямо суперечить позиціям Закону «Про адвокатуру», де не можна ототожнювати власні інтереси з інтересами клієнта і мабуть є підставою для якогось дисциплінарного розгляду. Також безготівкових рахунків не було проведено, оскільки представник відповідача вказує на готівковий розрахунок, що в принципі з 2021 року не є допустимим платіжним засобом для відповідного підтвердження витрат. Окрім того, жодних заперечень щодо правильності розрахунків відповідачем надано не було. Незгода з самим існуванням ОСББ не є підставою для звільнення відповідача від понесення відповідних витрат на утримання всього спільного майна. У зв`язку з чим просить задовільнити позов повному обсязі.

Представник відповідача Ринденко О.А. в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав: позивач вже звертався до суду з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав, у якому йому було відмовлено (справа 539/4027/21 ); належне відповідачеві нежитлове приміщення має окремий вхід/вихід на проїзджу частину, а не в двір будинку. Двері в під`їзди будинку на кодових замках, а тому відповідач не має доступу до них. Будь якими послугами, в тому числі і з утримання будинку відповідач від позивача не отримував. Про існування ОСББ відповідачу стало відомо лише в квітні 2021 року. Позивач має на меті стягнути кошти за попередній період, коли відповідачеві взагалі не було відомо про існування ОСББ. В порушення вимог ст. 6,10 ЗУ « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідача на жодні збори ОСББ не запрошували, повідомлення прийняті зборами рішення не надавалися. Проведення будь яких робіт позивач з відповідачем не погоджував; Ще 11.05.2012 року між відповідачем та ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку, який є дійсний і по даний час. Відповідачка сплачувала за цим договором кошти. Розрахунок частини загальних витрат, що підлягають стягненню з відповідачки від 08.04.24 не узгоджується з доданими до матеріалів справи додатками. Згідно загальнодоступної інформації (КадастрСервіс), земельна ділянка по АДРЕСА_1 кадастровий номер 5310700000:06:069:0021 перебуває у власності Територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради. Земельна ділянка у власність чи користування ОСББ «Старо -Троїцька 1» не надавалась. Тому, вказана земельна ділянка не знаходиться у спільній власності позивача та відповідача. Всі роботи проведені позивачем на земельній ділянці проводилися ним на власний розсуд та ризик. Позивачем не надано доказів, які саме послуги, в тому числі і з утримання спільної власності відповідачу було надано, чим обґрунтовувалася доцільність, необхідність та обов`язковість їх проведення, не надано актів прийому виконання робіт та будь яких інших доказів погоджених та необхідних витрат на утримання спільної власності. Позивач не надав належних та допустимих доказів, що будинок потребував поліпшення, що реконструкція подвір`я, ремонтні роботи та інші витрати на утримання спільного майна було здійснено з метою недопущення його руйнації або у зв`язку з неможливістю проживання, користування, а виконані роботи були об`єктивно необхідними для належного функціонування спільного майна, а тому позивач позбавлений права вимоги до інших співвласників. Така правова позиціє є сталою та узгоджується з численними рішеннями Верховного суду у справах №1230/4247/12 від 22.05.19; №635/516/18-1 від 08.05.20; № 638/5001/17 від 15.04.21; №522/21596/17 від 25.10.22; № 367/9967/19 від 01.03.24, тощо. Разом з цим, представник позивача в судовому засіданні 15.08.24 підтвердив той факт, що позивач ніяких аварійних та відновлювальних робіт, усунення руйнацій, тощо при утриманні спільної власності не проводив. Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, зазначає, що вони також не підлягають стягненню, оскільки позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою про відшкодування витрат на утримання спільної власності, не запрошував на збори, не повідомляв відповідача про прийняті рішення на зборах, що узгоджується з правовою позицією Львівського апеляційного суду у справі №944/6559/21 від 29.12.22. Витрати на правничу допомогу є явно завищеними, більш ніж в десять разів перевищують ціну позову, не співмірні з ціною позову та детально не описані, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі. Разом з цим, вважає, що позивачем порушені строки позовної давності, тому просив суд відмовити у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності. Окрім того, просив суд стягнути з позивача понесені судові витрати відповідача.

Суд, вислухавши учасників розгляду справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до копії розрахунку частини загальних витрат ОСББ «Старо Троїцьке-1» з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2021 року, витрати за період з листопада 2018 по квітень 2020 року складають 1114654,40 грн. Загальна площа житлових та нежитлових приміщень, що перебуває у власності співвласників будинку АДРЕСА_1 становить 12387,7 кв.м. Площа приміщення №8 власником якого є ОСОБА_3 становить23,3 кв.м. Загальна сума платежів за роботи (послуги) за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить 1114654,40 грн. Сума понесених співвласниками витрат за період з 01.11.2018 року по 31 серпня 2021 року в перерахунку на один квадратний метр 1114654,40 грн /12387,7 кв.м.=90,04 грн за 1 кв.м. Частина понесених витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 складає: 90,04 грн Х 23,3 кв.м = 2098,07 грн (а.с.10).

Відповідно до заключних виписок за періоди з 01.02.2021 по 31.08.2021, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2021 по 28.02.2021 наданих АТ КБ «Приватбанк» вбачається здійснення фінансової діяльності ОСББ «Старо-Троїцька 1» (а.с.11-20, 22-37, 56-57).

Відповідно до копії Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» і ОСББ «Старо-Троїцька 1» встановлено заборгованість на користь ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» в сумі 186169,38 грн (а.с.21).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2020 року ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення загальною площею 23,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 (а.с.38-55).

Згідно з копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року та Акту приймання виконаних робіт за квітень 2019 року, ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» витратив 12, 02112 на поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 (а.с.62-63).

Відповідно до копії зведеної оборотної відомості витрат по обслуговуванню будинку по АДРЕСА_1 з 01.11.2018 по 01.04.2020 року загальна сума складає 412419,13 грн (а.с.64).

Протоколами установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 підтверджено створення ОСББ, затвердження його назви, статуту об`єднання, обрання правління об`єднання, обрання ревізійної комісії та представника Установих зборів (а.с.72-79).

Копіями видаткових накладних, рахунками-фактури, рахунками на оплату та актами надання послуг наявними в матеріалах справи підтверджується факт виконання робіт та надання послуг одержувачу ОСББ Старо Троїцька 1 (а.с.80-85, 90-94, 101-105, 109-112, 114-117).

Відповідач разом з відзивом на заперечення позову подав договір укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» від 11.05.2012 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 та квітанції за 16.01.2018, 11.12.2019, 27.02.2020, 01.06.2020, 16.02.2021 по сплаті за послуги та товарний чек на суму 727, 50 гривень. (а.с.149, 150)

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання ( ст. 4).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів зокрема має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

За змістом правової позиції Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15-ц статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, а боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України). Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна, а постачальник послуг в свою чергу має право пред`явити вимоги до будь-якого співвласника й сама по собі відсутність між ними договірних відносин щодо розподілу витрат на утримання квартири не свідчить про звільнення від обов`язку відповідача оплачувати вказані послуги, оскільки співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес), якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Таким чином, співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені правила, відповідно до яких кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Як вбачається з розрахунку частини загальних витрат ОСББ «Старо Троїцьке -1» з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2021 року, підлягають стягненню з відповідача понесені витрати з утримання будинку з урахуванням площі нежитлового приміщення відповідача, отже поданого розрахунку не спростовано, відомості щодо погашення відповідачем витрат відсутні, власного розрахунку відповідачем не надано, сама по собі незгода з таким розрахунком не є доказом його неправильності, тому розмір понесених витрат в розмірі 2 098 (дві тисячі дев`яносто вісім) 07 коп підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд зауважує, що в ході розгляду даної цивільної справи представником відповідача не ставилася під сумнів вірність проведеного представником позивача розрахунку за спірний період, оскільки відповідач покликалася на відсутність у відповідача обов`язку сплачувати відповідні понесені витрати.

Посилання представника відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем відповідних витрат є безпідставним, оскільки представником позивача надано суду відповідні докази (виписки по рахункам, рахунки, акти, видаткові накладні про понесені витрати та виконані роботи), які містяться в матеріалах справи, і їх належність не спростовано відповідачем.

Заперечуючи проти позову та посилаючись на відсутність обов`язку оплачувати відповідні витрати представник відповідача в судових засіданнях покликався, зокрема, на те, що нежитлове приміщення обслуговується відповідачем самостійно, та має окремий вхід/вихід на проїзджу частину, а не в двір будинку, двері в під`їзди будинку на кодових замках, а тому відповідач не має доступу до них, будь якими послугами, в тому числі і з утримання будинку відповідач від позивача не отримував, у зв`язку з чим за вказане приміщення вона не зобов`язана оплачувати відповідні понесені витрати на користь ОСББ.

Щодо посилання на самостійне утримання відповідачем нежитлового приміщення, суд зауважує, що такі дії не заборонені чинним законодавством, і будь-який співвласник не позбавлений права на самостійне замовлення робіт щодо власного житлового (нежитлового) приміщення. Однак такі обставини не є підставою для звільнення співвласників від обов`язків щодо оплати проведених ОСББ в межах своїх завдань та планів робіт.

Те, що відповідач, ще 11.05.2012 року уклав з ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_1 , який на думку відповідача є дійсний і у даний час та нею з 2018 по 2021 рік було сплачено за послуги ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» суму в розмірі 4045 грн, не спростовує обов`язок відповідача брати участь у понесених витратах. Крім того, суд звертає увагу, що з наданих відповідачем квитанціях не вбачається надання послуги саме за місцем квартири відповідача та за які саме послуги фактично була сплата й таких доказів суду не надано.

Крім того, суду не було надано доказів на підтвердження того, що нежитлове приміщення було виділено в натурі відповідно до вимог чинного законодавства України із присвоєнням йому окремої поштової адреси, що би унеможливлювало його віднесення до складу житлового будинку АДРЕСА_1 , як єдиного цілісного об`єкту.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6); допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).

Відповідач є власницею нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тому є співвласницею всього спільного майна багатоквартирного будинку.

Доводи представника відповідача, про те що відповідач будь якими послугами не користувалася, про які зазначає позивач, суд до уваги не може взяти, оскільки співвласники багатоквартивного будинку сплачують внески (платежі) не за користування майном, зокрема ліфтами, а беруть участь у покритті витрат на його утримання, а згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 721 (сімсот двадцять одна) грн 15 коп - інфляційні збитки, 142 (сто сорок дві) грн 61 коп. - три проценти річних, підлягають задоволенню.

Щодо пропуску позивачем строків позовної давності, про що заявляє представник відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно ст.257 ЦК України встановлено, що загальна позовна вимога встановлюється тривалістю у три роки, в п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 02.04.2020 закріплено, що «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Термін дії карантину на всій території України відмінено 30.06.2023р., виходячи із відповідної постанови КМУ від 27.06.2023 р. № 651. 17.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. П.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в чинній редакції закріплено, що перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану.

Тобто, з 02.04.2020 року строки позовної давності було продовжено, на даний час вони зупинені, і суд не вбачає правових підстав для застосування до вимог позивача строків позовної давності та вважає необхідним відмовити відповідачу у задоволенні відповідної заяви.

Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи вони сплачені стороною, чи лише підлягають оплаті, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, відповідно до вимог частини шостої статті 137 ЦПК України, у відзиві заявив що розмір витрат на правову допомогу в сумі 21 600 грн є очевидно завищеним і ніяким чином не обґрунтованим. При цьому зазначив, що вказана справа не є складною, а ціна позову не велика.

З урахуванням заперечення на стягнення судових витрат, вимог частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, слушними є доводи відповідача про те, що відшкодування витрат на правову допомогу, отриману позивачем, слід зменшити.

Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання зокрема відповіді на відзив, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, заперечення відповідача щодо їх відшкодування, суд вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у 21 600 грн належним чином не обґрунтований, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення на його користь з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» до ОСОБА_3 про відшкодування понесених витрат на утримання спільної власності - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» 2 961 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят одну) грн 83 коп з яких: 2 098 (дві тисячі дев`яносто вісім) 07 коп - понесені витрати за утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території в період часу з 01 листопада 2018 року по 31 серпня 2021 року, 721 (сімсот двадцять одна) грн 15 коп - інфляційні збитки, 142 (сто сорок дві) грн 61 коп. - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» 8000 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 грудня 2024 року.

Суддя Я.В.Просіна