Ухвала

від 05.12.2024 по справі 148/2122/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2122/23

Провадження №2/148/89/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2024 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БРІАННА", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного сервісного центру МВС про визнання договорів купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вищевказана справа.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, згідно довідки про доставку електронного листа (а.с.70 т.3). Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, згідно якого просить судове засідання відкласти на іншу дату та без його участі не проводити судове засідання у зв`язку з тим, що він не може прийняти участь в судовому засіданні через перебування за кордоном. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, від її представника надійшла заява (а.с.88 т.3), згідно якої він просить позов залишити без розгляду, оскільки позивач та його представник в декілька судових засідань підряд не з`являються, будучи належним чином повідомленими. Дану заяву просить розглянути без його та відповідача ОСОБА_5 участі.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник в судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявна заява від представника відповідача про розгляд справи без участі сторін (а.с.67 т.3), згідно якої просить розгляд справи провести у його відсутність, заявлені вимоги вважає безпідставними, надуманими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак у зодоволенні позову просить відмовити.

Відповідач - представник ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БРІАННА" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.05.2024 про необхідність у відповідності до ч.6 ст.14 ЦПК України зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку не виконав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - представник Головного сервісного центру МВС в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі, згідно якої просила провести засідання без участі представника Головного сервісного центру МВС за наявними в матеріалах справи документами. позовні вимоги заперечує. При прийнятті рішення у справі покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що справу розглянути у відсутність позивача та його представника неможливо, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 09.11.2023 (а.с.102-103 т.1) відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.12.2023 (а.с.152 т.1) клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено та суд постановив перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.05.2024 (а.с.165-166 т.2) закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи призначався до слухання неодноразово, зокрема, на 18.06.2024, 11.07.2024, 01.08.2024, 16.09.2024, 16.10.2024, 07.11.2024, 20.11.2024, 05.12.2024.

Такк, 18.06.2024 судове засідання було відкладено із погодженням із представником позивача, відповідачем ОСОБА_5 та її представником у зв`язку із надходженням клопотання представника Головного сервісного центру МВС.

11.07.2024 судове засідання було відкладено за заявою представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7

01.08.2024 розпочався розгляд справи по суті в режимі відеоконференції, однак через технічні збої та неможливістть подальшого розгляду справи і вирішення клопотань представника позивача у зв`язку із цим, судом було прийнято рішення щодо оголошення перерви для обов`язкової явки всіх сторін в наступне судове засідання до суду.

16.09.2024 судове засідання було відкладено за клопотаням представника позивача у зв`язку із тим, що вона вказала, що захворіла.

16.10.2024 судове засідання було відкладено у зв`язку із неявкою в судове засідання представника позивача, яка належним чином була повідомлена про про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.33 т.3), про причини своєї неявки суд не повідомила та не подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутність. При цьому слід зауважити, що суд задовольнив клопотання представника позивача щодо розгляду справи в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу EASYCON, між тим остання не скористалась наданим їй правом.

07.11.2024 судове засідання було анульовано у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

20.11.2024 представник позивача в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.46 т.3), про причини своєї неявки суд не повідомила та не подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутність.

05.12.2024 представник позивача в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.70 т.3), про причини своєї неявки суд не повідомила та не подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутність. При цьому слід зауважити, що розгляд справи було призначено в режимі відеоконференції в тому числі із представником позивача поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу EASYCON, між тим остання не скористалась наданим їй правом.

Окремо слід зазначити, що після закриття підготовчого провадження позивачу на його адресу неодноразово направлялися судові повістки про виклик до суду, однак конверти повертались на адресу суду із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, про що свідчать відповідні конверти (а.с.189, 236 т.2, а.с. 7, 55, 59 а т.3). Лише 05.12.2024 позивач подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, згідно якого просив судове засідання відкласти на іншу дату та без його участі не проводити судове засідання у зв`язку з тим, що він не може прийняти участь в судовому засіданні через перебування за кордоном. При цьому слід зазначити, що в ході розгляду справи представник позивача повідомляла, що позивач перебуває за кордоном.

Таким чином, судом встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі пройшов майже рік.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 3 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з ч.1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст.64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

В свою чергу, явка сторони чи її представника в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, відповідно до зазначеної норми закону залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки позивача (його представника) в судове засідання є можливим лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача (його представника) про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача (його представника) в судове засідання; ненадходження від позивача (його представника) заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, діюче цивільне процесуальне законодавство не пов`язує обов`язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача (його представника) в судове засідання, яке в даному випадку до уваги не береться.

Слід зазначити, що нез`явлення позивача та його представника у судове засідання перешкоджає розгляду справи.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За положеннями ст.129 Конституції України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах «Савенкова проти України», № 4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18.

Таким чином, неявка в судові засідання позивача та його представника, які вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування розгляду справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судом були створені всі необхідні умови для реалізації позивачем та його представником своїх процесуальних прав та обов`язків та було вжито заходів для належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час, день і місце судових засідань повторно не з`явилися до суду, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника у судове засідання.

Також судом враховано, що ухвалою від 30.10.2023 (а.с.71 т.1) по даній справі вжито заходи забезпечення позову, а саме в порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобіль Hyundai Sonata, 2016 року випуску, колір червоний, об`єм двигуна 2359 куб см,VIN НОМЕР_1 , що перебуває у володінні ОСОБА_5 .

Частиною 9 ст.158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відтак, суд вважає необхідним скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.10.2023.

Суд роз`яснює позивачу та його представнику, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст.158, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданим ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БРІАННА", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного сервісного центру МВС про визнання договорів купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.10.2023 по даній справі, а саме, скасувати арешт на автомобіль Hyundai Sonata, 2016 року випуску, колір червоний, об`єм двигуна 2359 куб см,VIN НОМЕР_1 , що перебуває у володінні ОСОБА_5 .

Копію ухвали для виконання направити до Тульчинському відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження якого: вул.М.Леонтовича, 47, м.Тульчин, Вінницька область, 23600, та начальнику Територіального сервісногоцентру №0544Регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС уВінницькій області,місцезнаходження якого:вул.М.Леонтовича,55А,м.Тульчин,Вінницька область,23600,а такождо відома учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: