Постанова

від 04.12.2024 по справі 610/284/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10052/24 Справа № 610/284/21 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро апеляційнускаргупредставника Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське» - Гнідченка Гліба Геннадійовича на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське», Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Балаклійська міська рада, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (суддя першої інстанції Оладенко О.С.),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське» адвоката Гнідченка Гліба Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Із вказаною ухвалою суду не погодився представник ПрАТ «Агрофірма «Вербівське» - Гнідченко Г.Г., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що місцевим судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Скаргу мотивує тим, що відповідач у відзиві на позовну заяву в порядку п. 8) ч. 3 ст. 178 ЦПК України надав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи в розмірі - 30 000,00 гривень.

Послуга участі представника Клієнта в одному судовому засіданні по справі № 610/284/21 у суді першої інстанції, а саме у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, в судовому засіданні, призначеному на 15.08.2024 о 14 год.00 хв фактично надана 15.08.2024 року по завершенню цього судового засідання.

Також вказує, що судом першої інстанції було порушено право представника відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

ОСОБА_2 , просив ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2024 року скасувати та стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн..

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 доводи своєї апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Інтереси відповідача ПрАТ «Агрофірма «Вербівське» у даній справі представляв адвокат Гнідченко Г.Г. на підставі довіреності (т.2 а.с.12, 133).

Представником відповідача у судовому засіданні було зроблено заяву про те, що докази понесених судових витрат будуть подані у 5-ти денний строк після ухвалення судового рішення, про що наявна примітка в протоколі судового засідання від 15.08.2024 (т.2 а.с.115-117).

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана представником відповідача заява не містить обґрунтування поважності причин неподання таких доказів до ухвалення судом рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

За змістомстатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені устатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українислідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Склад витрат,пов`язанихз оплатоюза наданняпрофесійної правничоїдопомоги,входить допредмета доказуванняу справі,що свідчитьпро те,що таківитрати повиннібути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Зокрема,у рішенняхвід 12 жовтня 2006року усправі «Двойнихпроти України»(пункт80),від 10грудня 2009року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного суду від 08 березня 2024 року у справі №604/425/23 зазначено, що «вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третійстатті 143Кодексу адміністративного судочинства України(далі-КАС України) на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу».

Яз вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «»Агрофірма «Вербівське» у відзиві на позовну заяву, наголошувала на тому, що попередній розрахунок суми судових витрат становить 30000,00 грн. (т.1 а.с.127).

19 серпня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Інтереси відповідача ПрАТ «Агрофірма «Вербівське» у даній справі представляв адвокат Гнідченко Г.Г. на підставі довіреності (т.2 а.с.12, 133).

Представником відповідача у судовому засіданні було зроблено заяву про те, що докази понесених судових витрат будуть подані у 5-ти денний строк після ухвалення судового рішення, про що наявна примітка в протоколі судового засідання від 15.08.2024 (т.2 а.с.115-117).

23 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» представник Товариства Гнідченко Г.Г., звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з позивачки на користь відповідача 30000,00 грн.

З поданої представником відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що 03.03.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Агрофірма «Вербівське» та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Договір № 03/03/21 про надання правничої допомоги.

Також, 03.03.2021 між Відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 03/03/21 про надання правничої допомоги від 03.03.2021 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що Об`єднання надає правничу допомогу Клієнту за Договором у вигляді складання відзиву на позовну заяву, заперечень, інших заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, апеляційних та касаційних скарг, представництва прав та інтересів Клієнта в судах України, в тому числі (але не обмежуючись) у Балаклійському районному суді Харківської області, Апеляційному суді Харківської області, Верховному Суді у цивільній справі № 610/284/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське», Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Вербівський старостинський округ Балаклійської об`єднаної територіальної громади про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вищезазначеної Додаткової угоди № 1 до Договору № 03/03/21 про надання правничої допомоги від 03.03.2021 року (п. 2) сторони домовились, що за надання Об`єднанням правничої допомоги за Договором встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару в наступному розмірі:

- первинна усна консультація адвоката за результатом ознайомлення з ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області про відкриття провадження від 04.02.2021 року у справі № 610/284/21 та з позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське», Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Вербівський старостинський округ Балаклійської об`єднаної територіальної громади про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки 2000,00 грн.

- підготовка та подання до Балаклійського районного суду Харківської області відзиву на позовну заяву по справі № 610/284/21 12000,00 грн

- підготовка та подання до Балаклійського районного суду Харківської області заперечень по справі № 610/284/21 3000,00 грн

- підготовка та подання до Балаклійського районного суду Харківської області однієї заяви з процесуальних питань по справі № 610/284/21 - 1000,00 грн

- участь представника Клієнта в одному судовому засіданні по справі № 610/284/21 у суді першої інстанції 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.).

Загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в Актах про надані послуги (правничу допомогу).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 03.03.2021 року до Договору про надання правничої допомоги № 03/03/2021 від 03.03.2021 загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в Актах про надані послуги (правничу допомогу). 15.08.2024 сторони за № 03/03/21 про надання правничої допомоги від 03.03.2021 року підписали Акт про надані послуги (правничу допомогу) № 1, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 30000,00 грн. Акт про надані послуги (правничу допомогу) № 1 від 15.08.2024 року містить повний перелік видів правової допомоги, яка була надана клієнту ПРАТ «АФ «Вербівське», в тому числі «Участь представника Клієнта в одному судовому засіданні по справі № 610/284/21 у суді першої інстанції, а саме у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, в судовому засіданні, призначеному на 15.08.2024 о 14 год.00 хв»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином адвокат ГнідченкоГ.Г. документально підтвердив витрати за надану професійну правничу допомогу відповідачу суді першої інстанції на суму 30000,00грн.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, оскільки фактичні обставини вказаної справи відрізняються від фактичних обставин справи, що розглядається.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на позовну заяву, участі усудових засіданнях, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню із частковим задоволенням заяви ПрАТ «АФ «Вербівське» про стягнення з позивачки витрат пов`язаних із розглядом даної справи у розмірі 20000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію співмірності та складності у даній справі.

Керуючись статтями 141,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське» - Гнідченка Гліба Геннадійовича задовольнити частково.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2024 року скасувати.

Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Вербівське» - Гнідченка Гліба Геннадійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 )на користьПриватного акціонерноготовариства «Агрофірма«Вербівське» (64219,Харківська область,Балаклійський район,с.Вербівка,вул.Пришкільна,буд.26;код ЄДРПОУ00488941)витрати напрофесійну правничудопомогу всумі 20000,00грн.(двадцятьтисяч гривень,00коп).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Ж.І. Максюта

Повний текст судового рішення складено 9 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Халаджи