Постанова

від 21.11.2024 по справі 641/3786/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/3786/23 Головуючий суддя І інстанції Курганникова О. А.

Провадження № 22-ц/818/2712/24, 22-ц818/2772/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21листопада2024року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17 квітня 2024 року та на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2024 року, по цивільній справі №641/3786/23, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору припиненим,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-капітал», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 3 особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору № 7633/03/08-НВ «18» вересня 2008 року, та додаткового договору № 1 до кредитного договору №7633/03/08-НВ від 18.09.2008р. припиненим з 13 січня 2015р., відповідно до ст. ст.607, 608 ЦК України.

В обґрунтування позову зазначив, що він станом на час укладення спірних угод був неповнолітнім, повноліття набув лише у 23.06. 2018 року.

Він, як спадкоємець після батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав у спадщину нерухоме майно, а саме: 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 , на яке було оформлене право власності з подальшою його державною реєстрацією.

В подальшому він дізнався, що його батько ОСОБА_3 в 2008р. брав кредит у Відкритому акціонерному товаристві "Кредитпромбанк" в сумі 263 840,00 гри., але погасити кредит не зміг, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стало йому відомо в 2023р., станом на 06.10.2017 року заборгованість за зазначеним договором позичальника ОСОБА_3 становить - 586212.47 гри.

AT Дельта Банк подав претензію до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори без зазначення в ній заборгованості за кредитним договором, а також за рішенням суду.

В 2023р. позивач після ознайомлення з документами спадкової справи № 22/2015 в Архіві за документами Сьомої Харківської державної нотаріальної контори йому стало відомо, що AT Дельта Банк подав претензію, яка була зареєстрована у Журналі реєстрації вхідних документів за номером 384/02-14 від 26 березня 2015р., та була долучена до спадкової справи, яка була заведена за № 22/2015 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ,

Також рішення від 22 вересня 2014р. Комінтернівського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 641/6655/13-ц за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором зачіпає його права та тягне для нього наслідки як правонаступника відповідно до ст. 54 ЦПК України.

У зв`язку з чим позивач просив суд застосувати строки позовної давності за ст. 257 ЦК України до нарахування боргу йому, як спадкоємцю за вищезазначеним рішенням суду, та визнати кредитний договір № 7633/03/08-НВ від 18 вересня 2008 року, та додатковий договір № 1 до кредитного договору №7633/03/08-НВ від 18.09.2008р. припиненим з 13 січня 2015р., відповідно до ст. ст. 607, 608 ЦК України.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що позивач успадкував заборгованість за кредитним договором та обов`язки за договором іпотеки після свого батька ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для припинення зобов`язання відповідно достатей 599-609 ЦК України.

Вказана заборгованість за договором кредиту визначена відповідним рішенням суду, яке є чинним та підлягає обов`язковому виконанню.

Застосування строку позовної давності за присудженим боргом не передбачено цивільним законодавством України.

Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн.

Суд при цьому вказав на складність справи та виконаної адвокатом роботи (консультація, складення складання позовної заяви та інших заяв), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що кредитор безпідставно нараховував проценти та за рішенням суду стягнув заборгованість за його батька, коли він вже був мертвий. При цьому суд при розгляді позову банка до його батька після смерті останнього помилково не залучив до розгляду справи в якості третьої особи матір позивача, ОСОБА_2 , яка з огляду на неповнолітній вік апелянта була на той час його законним представником. Тому вважає, що відповідно до ст. 54 ЦПК України рішення суду про стягнення заборгованості з його батька немає юридичних наслідків для розгляду цієї справи, а позивач має право оспорювати обставини, які були встановлені судом у згаданому рішенні суду про стягнення заборгованості.

Звертає увагу, що кредитор всупереч умов кредитного договору не висував до позивача, як спадкоємця ніяких вимог про сплаті заборгованості за договором, з урахуванням нарахованих після смерті батька процентів на суму 586212,47 грн.

Також зазначив, що на день укладення договору іпотеки його батько ОСОБА_3 іпотекодавець не мав права власності на предмет іпотеки вказану вище квартиру, частку в якій успадкував апелянт. Мати апелянта не надавала згоди на укладення договору іпотеки своєму чоловіку батьку апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_3 .

Вказує, що кредитор у своєму листі до нотаріальної контори не вказав точну суму боргу. А внаслідок незалучення законного представника апелянта до розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за договором кредиту апелянт має право заявляти про застосування наслідків спливу позовної давності до висунутих кредитором до нього вимог та припинення договорів кредиту та іпотеки, які були укладені з одного боку банком, який вже ліквідований, а з іншого батьком, який помер, - відповідно до ст.ст. 607, 608 ЦК України.

Також зазначив, що ТОВ КУА «Фінекс капітал» не звертався з претензією до спадкоємців боржника за кредитним договором відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1281 ЦК України, а також до суду з відповідним позовом, а тому відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦПК України спливли строки позовної давності за такими вимогами. Крім того, ТОВ КУА «Фінекс капітал» не має відповідної фінансової ліцензії для стягнення такої заборгованості.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду ОСОБА_1 просить в апеляційній скарзі його скасувати.

Вказав, що суд не повідомив його про судове засідання.

Також звертає увагу суду на те, що в акті виконаних робіт вказано про участь адвоката у судовому засіданні, яке відбулося у майбутньому через декілька днів, а тому цей документ є недостовірний і не має братися до уваги судом.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта у режимі ВКЗ, розглянула справу за відсутності інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд своє рішення мотивував наступним.

Зобов`язання за кредитним договором та іпотека є дійсними для позивача, як набувача нерухомого майна у порядку спадкова, а саме позивача ОСОБА_1 , а тому підстав для припинення зобов`язання відповідно достатей 599-609 ЦК України, суд не вбачає.

Застосування строку позовної давності до боргу за рішенням суду, яке набуло законної сили в іншій справі взагалі не передбачено цивільним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У статті 1281 ЦК України визначено наступне:

1. Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

{Частина перша статті 1281 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2478-VIII від 03.07.2018}

2. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

{Частина друга статті 1281 в редакції Закону№ 2478-VIII від 03.07.2018}

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

{Частина третя статті 1281 в редакції Закону№ 2478-VIII від 03.07.2018}

4. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановленічастинами другоюітретьою цієїстатті, позбавляється права вимоги.

Судом встановлено, що 18 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Кредитпромбанк" було укладено кредитний договір № 7633/03/08-НВ та додатковий договір № 1 ДО КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ №7633/03/08-НВ за яким ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 263840,00 гри. (а.с. 28-32).

18 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Кредитпромбанк" в порядку забезпечення виконання основного зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. 18 вересня 2008 року за реєстровим №2830 (а.с. 126-129)

На вчинення усіх вищезазначених правочинів дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , надала свою згоду, оформлену заявою, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. 18 вересня 2008 року за реєстровим №2825 (а.с. 35)

Рішенням Комінтернівського районного суд м. Харкова від 22 вересня 2014р. по цивільній справі № 641/6655/13-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_3 , на користі Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі: 386 233, (триста вісімдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн.93 коп., судові витрати у розмірі 1820 грн.

Внесені зміни до п. 4.2 Кредитного договору № 7633/03/08 -НВ від 18.09.2008 року, в частині зміни терміну повного погашення заборгованості за кредитами, а саме: цифри на літери "10 вересня 2027року", змінено на цифри і літери "06 жовтня 2011 року".

Внесені зміни до п.п. а) п. З Додаткового договору № 1 до Кредитного договору № 7633/03/08-НВ . Від 18.09.2008 року, в частині зміни повного повернення кредиту отриманого за додатковим договором № 1. а саме: цифри на літери "10 вересня 2027року", змінено на цифри і літери "06 жовтня 2011 року" (а.с. 22-23).

Рішення набуло законної сили.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Однак, позивач, який не був учасником вказаної справи, у даній справі не спростував належними і допустимими доказами обставини, які були встановлені у згаданому рішенні суду першої інстанції.

Крім того, рішення суду, яке набрало чинності має обов`язкову силу.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с. 25 )

Після смерті ОСОБА_3 , була заведена Спадкова справа №56993631 в Сьомій Харківської державній нотаріальній конторі та шестимісячний термін було подана заява ОСОБА_2 до нотаріальної контори про прийняття спадщини на нерухоме майно, а саме однокімнатної квартира житловою площею 16.6 кв. м., загальною 32.4 кв. м. за адресою; АДРЕСА_2 .

Право власності на предмет іпотеки, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , перейшло від іпотекодавця ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 в порядку спадкування (а.с. 39-42).

AT Дельта Банк подав претензію (вимога кредитора) вих №31.4-08/3424 /15 від 12.03.2015р. до державної нотаріальної контори 30.03.2015р. (а.с. 33-34)

Листом від 26.03.2015 року № 884/02-14 Сьома Харківська нотаріальна контора, повідомила 3 особу ОСОБА_2 , яка на той час була законним представником позивача ОСОБА_1 , про надходження претензії вимог кредитора АТ «Дельта Банк»(а.с. 118).

18.07.2017 року Державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Теленковою І.В. після реєстрації прав власності на предмет іпотеки за спадкоємцями в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно, перенесено відповідні записи про іпотеку та обтяження на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 54 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

За змістом вказаної норми ч. 2 ст. 54 ЦПК України у поєднанні з вказаними нормами ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України у даному випадку визначено правило про відсутності преюдиціального значення обставин справи, які були встановлені рішенням, якщо справа була розглянута без залучення до розгляду справи відповідної третьої сторони, а не про недійсність результатів такого рішення по суті. Тобто, третя особа має право з цих підстав лише оскаржувати таке рішення суду, або захищати свій інтерес іншим чином, повторно доводячи спірні обставини в іншій справі, на які не поширюється преюдиціальне значення рішення суду у справі, яка була розглянута без залучення третьої особи.

У даному випадку позивач має права не третьої особи у згаданій справі про стягнення заборгованості за договором кредиту, він є правонаступником відповідача, тобто боржника за вказаним рішенням суду, а тому має процесуальне право на подачу апеляційної скарги.

Тому наведені з цього приводу доводи скарги про те, що вказане рішення суду про стягнення боргу з його батька є для апелянта нечинним, - є безпідставними та висновків суду не спростовують.

Відповідно достатей 599-609 ЦК України, підставами припинення зобов`язання є: припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи та припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи.

У постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі № 3-123гс14 зроблено висновок, що «зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)".

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Крім того, у зв`язку зі смертю іпотекодавця іпотека не припиняється та у спадкоємців зберігається обов`язок щодо виконання основного зобов`язання в межах вартості іпотечного майна.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.04.2018 по справі №522/407/15-ц. Зокрема Верховний Суд зазначив, що ст. 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом ч. 1 ст. 1282 ЦК України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Отже, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Позивачем не виконано свого обов`язку виконання своїх зобов`язань перед кредитором.

Таким чином, зобов`язання за кредитним договором та іпотека є дійсними для набувачів нерухомого майна, а саме позивача ОСОБА_1 та 3 особи ОСОБА_2 а тому підстав для припинення зобов`язання відповідно достатей 599-609 ЦК України, суд не вбачає.

Щодо застосування строків позовної давності за ст. 257 ЦК України до нарахування боргу ОСОБА_1 як спадкоємцю за рішеннямКомінтернівського районного суду м. Харкова22 вересня 2014р. суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст.256 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 с. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В справі , що розглядається судом ОСОБА_1 має процесуальний статус позивача по справі.

Рішенням Комінтернівського районного суд м. Харкова від 22 вересня 2014р. по цивільній справі № 641/6655/13-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_3 , на користі Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі: 386 233, (триста вісімдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн.93 коп.., судові витрати у розмірі 1820 грн.

Внесені зміни до п. 4.2 Кредитного договору № 7633/03/08 -НВ від 18.09.2008 року, в частині зміни терміну повного погашення заборгованості за кредитами, а саме: цифри на літери "10 вересня 2027року", змінено на цифри і літери "06 жовтня 2011 року".

Внесені зміни до п.п. а) п. З Додаткового договору № 1 до Кредитного договору № 7633/03/08-НВ . Від 18.09.2008 року, в частині зміни повного повернення кредиту отриманого за додатковим договором № 1. а саме: цифри на літери "10 вересня 2027року", змінено на цифри і літери "06 жовтня 2011 року" (а.с. 22-23).

Рішення набуло законної сили.

Застосування строку позовної давності до боргу за рішенням суду, яке набуло законної сили в іншій справі взагалі не передбачено цивільним законодавством України, оскільки відповідно до принципу правової визначеності, який є елементом комплексного принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України, цей спір є вирішеною справою - "res judicata pro veritate habetur!"

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду по суті спору - без змін.

Що стосується додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що доводи скарги в цій частині знайшли своє часткове підтвердження.

Дійсно, розмір стягнення не повністю підтверджений вищевказаним актом виконаних робіт.

Крім того, суд першої інстанції всупереч принципу пропорційності, визначеному у ст. 11 ЦПК України не повністю врахував складність справи та виконаної адвокатом роботи (консультація, складення складання позовної заяви та інших заяв), та з порушенням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також крозумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов помилкового висновку про стягнення з позивача на користь відповідачаТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал»витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. З урахуванням вказаного принципу пропорційності та наведених критеріїв колегія суддів вважає за необхідне відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 376, 381-383, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського арйонного суду м.Харкова від 17 квітня 2024 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2024 року задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м,Харкова від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Додаткове рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2024 року змінити.

Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженоювідповідальністю«Компаніязуправлінняактивами «Фінекс-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення кладений 09 грудня 2023 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді Ю.М.Мальований

О.В.Маміна