Ухвала

від 14.10.2024 по справі 450/4837/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4837/24 Провадження № 2/450/2138/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

14 жовтня 2024 року Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І.І., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації, треті особи АС «Нива», ПАФ «Нива», Управління державної реєстрації про визнання недійсним реєстрації, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації, треті особи АС «Нива», ПАФ «Нива», Управління державної реєстрації в якому просить визнати недійсною реєстрацію ПАФ «Нива» ЄДРПОУ 00854363 з 29.03.2000р, зобов`язати Управління державної реєстрації зняти з державної реєстрації ПАФ «Нива» ЄДРПОУ 00854363, зобов`язати Управління державної реєстрації внести в державний реєстр АС «Нива» ЄДРПОУ 00854363.

При вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду, суддя прийшов до висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Предметом позову в даній справ є визнання недійсною реєстрацію юридичної особи ПАФ «Нива», зобов`язання Управління державної реєстрації зняти з державної реєстрації юридичну особу ПАФ «Нива», зобов`язанняи Управління державної реєстрації внести в державний реєстр юридичну особу АС «Нива».

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що реєстрація ПАФ «Нива» була проведена в порушення закону, протиправно, порушено право членів КСП АС «Нива», не вказано на підставі якого рішення загальних зборів АС «Нива» проведено перереєстрацію.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого рішення про реєстрацію юридичної особи, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Таким чином, дослідженню в цій справі підлягає саме владне, управлінське рішення щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняте/вчинене відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов`язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічноправових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативноправових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на предмет, який стосується неправомірної перереєстрації юридичної особи та Управління державної реєстрації зняти з державної реєстрації юридичну особу ПАФ «Нива», зобов`язанняи Управління державної реєстрації внести в державний реєстр юридичну особу АС «Нива», є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що вимоги, з якими звернувся позивач, а саме оспорення перереєстрації юридичної особи та зобов`язання Управління державної реєстрації внести в державний реєстр внести відповідні зміни, спричиняють публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Оскільки даний спір стосується захисту прав, свобод і інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то, відповідно до ст. 19 ЦПК України, не підлягає розгляду в поряду цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження необхідно відмовити у зв`язку з тим, що поданий позов про оспорення сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною п`ятою статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Позивач має право звернутися до відповідного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами.

Керуючись ст. 4, 13, 19, 186 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації, треті особи АС «Нива», ПАФ «Нива», Управління державної реєстрації про визнання недійсним реєстрації, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Позивачу роз`яснити право звернутися до відповідного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяІ. І. Мельничук