Ухвала

від 09.12.2024 по справі 577/5762/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/5762/24

Провадження № 2-а/577/60/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2024 р.

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Січеславського І.А., звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності АП№1844 від 09.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду з наданням доказів про час, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

На виконання вимог даної ухвали представником позивача на адресу суду, була направлена заява про усунення недоліків.

У заяві про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду у справі представник позивача зазначає, що постанову АП№1844 від 09.08.2024 року про яку ОСОБА_1 дізнався від ВДВС після арешту рахунків, позивач отримав лише 22.10.2024 року. Враховуючи, що копію оскаржуваної постанови отримано 22.10.2024 року, вважає строк пропущений з поважних причин.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Надаючи оцінку викладеним у заяві про усунення недоліків доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На думку суду, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави не можна визнати поважними.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (вказані висновки щодо застосування норм права в частині застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту заяви про поновлення строку для звернення до суду, ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову 22.10.2024 року.

Однак, як і до позовної заяви, так і до заяви про усунення недоліків позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження отримання саме 22.10.2024 року оскаржуваної постанови АП№1844 від 09.08.2024 року.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 4, 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а зазначається, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2022 у справі № 300/803/21, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006).

Оскільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки станом на 09.12.2024 року не усунуті, то відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Згідно ч.8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 121-123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ. О. Рідзевська