Рішення
від 10.12.2024 по справі 463/3489/24
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/3489/24

Провадження № 2/463/1108/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі судових засідань - Гавц О.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слободівни 5» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про знесення самочинного будівництва, -

встановив:

представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просив: зобов?язати відповідача за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу балкону цієї квартири на першому поверсі та окремого вікна з відновленням на його місці несучої стіни. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 є мешканцем та власником квартири АДРЕСА_2 . Для спільного управління житловим будинком, місцями загального користування та прибудинковою територією, сприяння утримання і використання спільного майна утворено Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «СЛОБОДІВНИ 5». До Голови ОСББ «СЛОБОДІВНИ 5» звернулись власники квартир із зверненням та проханням звернутись до суду з вимогою про демонтаж самочинно влаштованого балкону, посилаючись на те, що мешканці квартири АДРЕСА_3 без їх згоди, без дозволів і погоджень самочинно здійснили прибудову балкону до своєї квартири на першому поверсі, влаштування балкону відбулось в порушення вимог щодо охорони та збереження об?єктів культурної спадщини те без згоди співвласників багатоквартирного будинку, що є порушенням їх інтересів та прав. Будинок АДРЕСА_4 є пам?яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер № 5307-Лв) відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2021. Сусід ОСОБА_1 , мешканець квартири АДРЕСА_3 ( ОСОБА_2 ), самочинно, без необхідного дозволу та всупереч волі сусідів (співвласників багатоквартирного будинку) здійснив влаштування балкону до квартири АДРЕСА_3 на першому поверсі з переобладнанням віконного прорізу на дверний та окремого вікна у несучій стіні поруч. З огляду на незаконність проведеного мешканцем кв. АДРЕСА_3 ремонту із влаштуванням балкону, а також той факт, що ця особа втрутились у несучі конструкцію будинку, в порушення вимог щодо охорони та збереження об?єктів культурної спадщини та містобудівних вимог влаштований балкон є самочинним. Відтак, для відновлення порушених прав позивачів є необхідним зобов`язати відповідача за власний рахунок здійснити демонтаж балкону квартиру АДРЕСА_1 та окремого вікна на першому поверсі, з відновленням на його місці несучої стіни. Зокрема, у тексті позовної заяви представник позивачів виклав заяву про письмове опитування ОСОБА_2 , в якій просив останнього надати відповіді на 5 запитань, викладених в заяві.

Ухвалою судді від 10.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заяву представника позивачів про письмове опитування відповідача задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_5 , в термін до 10.06.2024 року надати, з дотриманням вимог ст. 93 ЦПК України відповіді на запитання, а саме:

- Які письмові докази підтверджують законність влаштування окремого вікна до квартири АДРЕСА_1 у несучій стіні та влаштування балкону до цієї квартири?

- Чиїми силами та яке підприємство (організація, установа, ФОП тощо) здійснювало роботи по влаштуванню вікна до квартири АДРЕСА_1 у несучій стіні та роботи по влаштуванні балкону до цієї квартири?

- Чи отримували Ви письмове погодження співвласників будинку АДРЕСА_4 для змін у несучій стіні з влаштуванням вікна та влаштування балкону до квартири АДРЕСА_3 ?

- Чи отримано Вами від органів охорони культурної спадщини при здійсненні ремонту квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням вікна до квартири у несучій стіні і балкону до цієї квартири письмовий дозвіл, висновки та погодження науково-проектної документації (з наданням відповіднихдокументів)?

- Чи був розроблений Вами проект реконструкції/перепланування при здійсненні ремонту квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням вікна до квартири у несучій стіні і балкону до цієї квартири з отриманням дозволу органу держархбудконтролю?

Зазначена ухвала скерована сторонам для відома.

Відповідач будучи належним чином повідомленими у встановленому законом порядку про наявність поданого ОСОБА_1 ,Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Слободівни 5»позову, відзиву на позов із викладом своїх заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог чи заяви про визнання позову на адресу суду не скерував, відповідей на письмове опитування не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує розглядати справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи (позовній заяві), в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки №375196713 від 19.04.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_1 , а також ОСОБА_3 (а.с.11-12).

Згідно інформаційної довідки №365278597 від 09.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с.13-14).

Відповідно до п. 1342 Переліку пам`яток культурної спадщини, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області - Додатку до наказу Міністерства культури та інформаційної політики «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 № 14, вілла за адресою: АДРЕСА_4 на підставі розпорядження представника президента України №374 від 15.04.1994 є пам`яткою архітектури ( охоронний №5307-Лв).

Згідно технічного паспорту на будинок квартирного типу за адресою: АДРЕСА_4 від 25.06.2021 (інвентаризаційна справа №044/2021), план 1-го поверху будинку квартирного типу не передбачає наявність балкону (а.с.26)

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

З відповіді №0004-вих-94965 від 02.08.2023 Управління Охорони історичного середовища Львівської міської ради вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_4 є пам?яткою архітектури місцевого значення, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам?яток України згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2023, охоронний № 5307-Лв. Управління охорони історичного середовища надає висновки, що не є дозволом на виконання будівельних робіт. Роботи з реконструкції будівель та споруд у історичному ареалі міста Львова можуть проводитись за умови отримання дозволів та погоджень відповідно до вимог чинного законодавства. В електронних базах управління з 25.09.2018 р. відсутні звернення та висновки управління щодо влаштування балкону у квартирі АДРЕСА_1 . Управління охорони історичного середовища звернулося листом за № 0004- вих-94032 31.07.2023 в Державну інспекцію архітектури та містобудування України стосовно здійснення перевірки правомірності проведення будівельних робіт з влаштуванням балкону у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Крім того, з відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради №0006-вих-93762 від 31.07.2023 вбачається, що:

- Інспекцією не здійснювались перевірки законності влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 ;

- Інспекцією не надавались дозволи чи інші погодження для влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 ;

- Інспекцією не вживались заходи щодо усунення порушень та притягнення винних осіб до відповідальності за самовільне влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 ;

- Інспекція не зверталась до суду з позовною вимогою про відновлення становища, яке існувало до порушення - приведення кв. АДРЕСА_1 до попереднього стану і демонтажу балкону.

Також з відповіді вбчаєаться, що частиною п?ятою статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до значних наслідків (ССЗ) відносяться пам?ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Пунктом 8 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду (а.с. 20).

Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України на запит від 17.07.2023, надісланого листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 31.07.2023 № 0004-вих-94032, зареєстрованого в ДІАМ 15.08.2023 за № 673/п/06-23; та відповідно до компетенції повідомлено таке: «Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «адреса об?єкта - м. Львів, вул. Марії Слободівни, 5» інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату відповіді не виявлено» (а.с.21-22).

Як вбачається з акту візуального обстеження від 16.05.2024 у АДРЕСА_4 , здійсненого головним спеціалістом-архітектором відділу охорони та використання об?єктів культурної спадщини управління охорони історичного середовища Львівської міської ради ОСОБА_4 , головним спеціалістом-архітектором відділу охорони та використання об?єктів культурної спадщини управління охорони історичного середовища Львівської міської ради ОСОБА_5 : «Будинок на вул. М. Слободівни, 5 у м.Львові є пам?яткою архітектури місцевого значення, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам?яток України згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2021, охоронний Будинок побудований у 30-х роках ХХ ст. у стилі функціонального конструктивізму, розташований в рядовій забудові вул.М.Слободівни. Будинок мурований з цегли, двоповерховий, з мезоніном та високим цокольним поверхом, в плані квадратної форми. Вхід у будинок зі сторони бічного фасаду. Вхідні двері сучасні, коричневого кольору. Фасади будинку тиньковані автентичною теразитовою штукатуркою. В рівні цокольного поверху теразитова штукатурка, на даний час, знівельована невідповідним пофарбуванням. Головний фасад - симетричний, має три віконні осі, центральна частина виділена незначним ризалітом. В рівні 2-го поверху, з правого краю фасаду, розташований балкон з металевим огородженням; в рівні 1-го поверху, в центральній частині, розташована тераса на високому фундаменті з мурованими сходами, якими можна вийти на ділянку перед будинком. Віконні та дверні заповнення металопластикові. Зі сторони бічного фасаду, на 1-му поверсі, влаштовано віконний проріз, імовірно як відновлення раніше існуючого «сліпого» (замурованого) віконного заповнення, розміщеного аналогічно, в одній проєкції зі «сліпим» віконним заповненням на другому поверсі. Тильний фасад будинку облаштований балконами в рівні 1-го та 2-го поверхів, з лівого краю будинку. В рівні балкону 1-го поверху, здійснена прибудова на консолях, (розташована ближче до наріжника будинку), розміром 3,85м Х 1,65м, з глухими мурованими бічними стінами, з широким віконним/дверним прорізом, що має висоту від рівня балконної плити до перекриття прибудови. Прибудова консольного типу перекрита власним дашком, який влаштований під балконною плитою балкону на 2-му поверсі. Фасади прибудови поштукатурені, пофарбовані у білий колір.

Загальний технічний стан фасадів - незадовільний. Наявні числені тріщини, втрачена теракотова штукатурка в частині цоколю. Внесні зміни в елементи фасаду зі сторони внутрішнього подвір?я, шляхом здійснення самочинної прибудови, які погіршують його зовнішнє сприйняття, порушують пам`яткоохоронне законодавство. Самочинно здійснена прибудова зі сторони тильного фасаду будинку на АДРЕСА_4 у Львові суперечить вимогам ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини", яка забороняє змінювати, замінювати пам?ятки, їхні частини, пов?язоне з ними рухоме та нерухоме майно та ч 2 ст.24 цього Закону, яка визначає, що використання пам?ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам?ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо» (а.с.81-82).

За результатами проведеного обстеження 29.05.2024 Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради за №0004/П0900 ОСОБА_2 було видано Припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, а саме: в термін до 29.11.2024 вжити наступні заходи: привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу балкону цієї квартири на першому поверсі та окремого вікна з відновленням на його місці несучої стіни (а.с. 83).

Зокрема, на виконання листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.04.2024 № 06/15/3735-24 щодо пам`ятки культурної спадщини на АДРЕСА_4 начальником відділу охорони, реставрації та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини управління охорони об`єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації Харун Г.М. здійснено акт візуального обстеження за адресою АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено наступне:

«Земельна ділянка на АДРЕСА_4 розташована в межах історичного ареалу м. Львова та в межах буферної зони об?єкта всесвітньої спадщини «Львів: ансамбль історичного центру», а також на території буферної зони об?єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру». Номер та дата рішення про визначення зон охорони пам?ятки: рішення Львівської міської ради від 22.10.2021 № 924 «Про погодження меж історичного ареалу м. Львова»; наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА від 27.10.2023 №36-ос «Про затвердження меж і режимів викориетання зон охорони пам?яток місцевого значення відповідно до науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Львова (з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам?яток та історичних ареалів); наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 22.01.2024 №35 «Про затвердження науково-проєктної документації»

На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 знаходиться пам?ятка архітектури місцевого значення «Житловий будинок» на АДРЕСА_4 занесено до Державного реєстру нерухомих пам?яток України, як пам?ятку архітектури місцевого значення ох. № 5307-Лв (наказ Мінкультури від 18.01.2021 № 14), яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова та на території буферної зони об?єкта «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

В результаті обстеження встановлено наступне: на час обстеження зафіксовано: на тильному фасаді (у внутрішньому дворику) об?єкта «Житловий будинок» на АДРЕСА_4 на першому поверсі виконано будівельне видовження фасаду та облаштовано додаткове приміщення (балкон) з частковим заскленням. Додаткове приміщення є складовою приміщень кв. АДРЕСА_6 - фізична особа ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.08.2021 №59670838).

Власник ОСОБА_6 не звертався до органу охорони культурної спадщини, щодо погодження та дозволу на виконання будівельних робіт для облаштування додаткового приміщення на фасаді об?єкта культурної спадщини - «Житловий будинок» ох. АДРЕСА_7 .

Будівельні роботи щодо облаштування додаткового приміщення на фасаді пам?ятки культурної спадщини - «Житловий будинок» ох. АДРЕСА_7 , яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова та на території буферної зони об?єкта «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО виконано без погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини та без дозволу центрального органу охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України, що є порушенням пункту 14 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (а.с. 89-91).

Зазначені обставини також підтверджуються фотознімками, долученими до матеріалів справи (а.с. 44-47, 92).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивачів, що дії відповідача щодо самочинної перебудови суперечать ст. 319 ЦК України, зокрема ч. 2, відповідно до якої власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та ч. 5 статті, відповідно до якої власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об?єкт, а й об?єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об?єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об?єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності (висновки Верховного Суду України у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-13013).

Відповідно до п. 4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 (далі - Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно пп. 1.4.5. п. 1.4. Правил, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; - копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; - проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; - згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

У свою чергу, матеріали справи не містять жодних документів на облаштування балкону, такі відповідачем долучено не було.

В пп. 1.4.4. п. 1.4. Правил зазначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно пп. 1.4.6. п. 1.4. Правил, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов?язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов?язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій територі, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.6 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

3 огляду на викладені обставини, враховуючи положення ч.1 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, самочинно влаштований балкон підлягає приведенню у попередній стан за рахунок осіб, відповідальних за самочинне будівництво.

Таким чином, відповідач здійснив перепланування (переобладнання) квартири із втручанням у несучі конструкції без згоди інших власників майна, тобто вчинив дії, які порушують інтерес та право спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень, в тому числі без проекту і погодження органів у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам?яток та інших об?єктів, що становлять культурну цінність.

Оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_4 , є памяткою культурної спадщини, тому слід також керуватися положеннями Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою збереження та використання обєктів культурної спадщини.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця пам?ятки, їхні частини, повязане з ними рухоме та нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ст.26 «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам?яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Відповідно до ч.3 ст.47 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» юридичні і фізичні особи, які завдали шкоди памяткам, їхнім територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобовязані відновити памятки та їхні території, а якщо відновлення неможливе - відшкодувати шкоду відповідно до закону.

Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобовязаний не заподіювати шкоду культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Постанови від 12 грудня 2023 року у справі 380/13557/21, адміністративне провадження № K/990/18928/23, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав:

«61. Отже, на виконання Указу Президента України від 2 липня 1997 року № 603/97 «Про збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15 листопада 1997 року № 1266, якою, зокрема уповноважив виконавчий комітет Львівської міської ради на реалізацію Програми збереження історичної забудови м. Львова. Отже, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» було прийнято виконавчим комітетом Львівської міської ради з метою забезпечення захисту об?єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 5 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО ансамбль історичного центру Львова (об`єкт № 865).

100. Здійснення таких повноважень Мінкультури, головним чином, повинно спрямовуватися на гарантування безумовної реалізації в Україні положень статей 11, 54 та 66, згідно з якими держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури; створює умови для збереження історичних пам?яток та інших об?єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами, а також закріплює за кожним обов?язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

111. З огляду на зазначене, положення статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у сукупності з положеннями статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку № 318 у контексті спірних правовідносин у цій справі необхідно розуміти так:

- межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» II-стадія. Генеральний план», затвердженої ухвалою Львівської міськради 18-ї сесії 5-го скликання № 3924 від 30 вересня 2010 року, що була розроблена відповідно до чинного на час розробки законодавства, а саме - законів України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25 вересня 1997 року № 164;

- оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, грунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради № 1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;

- з огляду на обов?язковість Генерального плану міста Львова та з метою забезпечення захисту об?єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 5 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, "Ансамбль історичного центру Львова" (об?єкт № 865), суб?єкти містобудування зобов?язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом України «Про охорону культурної спадщини», під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова;

- незатвердження науково-проєктної документації з визначення меж історичного ареалу м. Львова відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виводить її з-під державної охорони (охорони законом);

- оскільки за законом правовий статус відповідної території як об?єкта культурної спадщини пов?язаний з фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту».

Згідно зі ст. 382 ЦК України, власникам квартир на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у будинку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач без чинного дозволу, без погодження проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, в тому числі без проекту і погодження органів у сфері охорони культурної спадщини, самочинно на тильному фасаді (у внутрішньому дворику) житлового будинку на АДРЕСА_4 на першому поверсі виконав будівельне видовження фасаду та облаштовав додаткове приміщення (балкон) з частковим засклінням, із втручанням у несучі конструкції без згоди інших власників майна, тобто вчинив дії, які порушують інтерес та право спільної сумісної власності власників квартир та нежитлових приміщень.

Станом на час винесення рішення припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини від 29.05.2024 відповідачем добровільно не виконано, строк виконання такого сплив, доказів протилежного суду не надано.

Виходячи із вищенаведеного, позов ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слободівни 5» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про знесення самочинного балкону та демонтаж вікна є підставним, а тому підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить із того, що позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивачів у справі слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 4239,20 грн (1211,20 грн + 3028,00 грн). Докази понесення інших судових витрат сторонами не подані.

Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 376, 383, 391 ЦК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слободівни 5» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про знесення самочинного будівництва задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану у відповідності до технічного паспорту від 25.06.2021 шляхом демонтажу балкону цієї квартири на першому поверсі та окремого вікна з відновленням на його місці несучої стіни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн, а також на користь Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Слободівни 5»3028,00грнсплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст рішення суду складено і підписано 10.12.2024.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 ;

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слободівни 5», Код ЄДРПОУ 44158140, 79017, м. Львів, вул. М.Слободівни, 5;

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Код ЄДРПОУ 38557581, 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, кімн. 114;

Третя особа: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Код ЄДРПОУ 26256659, 79008, м.Львів, вул. Валова, 20.

Суддя: Мармаш В. Я.

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення10.12.2024
Оприлюднено11.12.2024
Номер документу123617593
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб

Судовий реєстр по справі —463/3489/24

Рішення від 10.12.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Мармаш В. Я.

Ухвала від 10.05.2024

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Мармаш В. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні