Ухвала

від 03.12.2024 по справі 380/943/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/943/24

ОКРЕМА УХВАЛА

03 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю:

Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо нездійснення нарахування та виплати за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року.

Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Представник позивача подав заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в якій просить суд:

Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області (79011, м.Львів, вулиця Д.Вітовського, буд.55; код ЄДРПОУ 20001591), вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області, які полягають у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 всього грошового забезпечення за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року (в тому числі: надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, преміювання) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704.

Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області (79011, м.Львів, вулиця Д.Вітовського, буд.55; код ЄДРПОУ 20001591), вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області, які полягають у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням перерахованої надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії.

Представник відповідача подала заперечення на заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (вх. №89132 від 03.12.2024 року), де зазначила наступне. В рішенні суд чітко зобов`язує: 1) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум; 2) перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Щороку відомчими наказами установлюються граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СБУ за штатними посадами відповідно до вказаної Інструкції №515 (в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу системи СБУ) у відсотка від посадового окладу та окладу за військовим званням. Конкретний розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та преміювання установлюються керівниками структурних підрозділів СБУ, в межах граничних розмірів, в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за займаною посадою, наказами по особовому складу.

При цьому розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються відповідно до Постанови №704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а з 20.05.2023 року розміри посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14. Додаткові види грошового забезпечення, передбачені розділом ІІІ Інструкції №515, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, щомісячне преміювання військовослужбовцям Управління, в тому числі ОСОБА_1 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти не установлювались.

Отже, з часу прийняття вищезазначених нормативно-правових актів, визначений ними розмір видів грошового забезпечення військовослужбовців СБУ не змінився.

Окрім того, судом у справі №380/943/24 питання перерахунку надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, преміювання не досліджувалися, дані обставини не встановлювалися та не визначалися у резолютивній частині рішення як обов`язкові для перерахунку та виплати.

Представник позивача в судовому засідання просив суд заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд ухвалив перейти до розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви суд враховує таке.

Згідно з положеннями стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.

Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вище зазначена норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем проведено перерахунок та виплату ОСОБА_1 лише посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відтак, судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24 в частині зобов`язання Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум виконано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій щодо невиконання судового рішення у справі №380/943/24, оскільки суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню прав позивача, яке захищене у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Частиною шостою статті 383 КАС України визначено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини 2 статті 249 КАС України, встановлено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

У відповідності до приписів частини 3 статті 249 КАС України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Частиною 4 статті 249 КАС України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно частини 5 статті 249 КАС України встановлено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Частина 6 статті 249 КАС України передбачає, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Відповідно до приписів частини 7 статті 249 КАС України встановлено, що окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Частиною 8 статті 249 КАС України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Згідно вимог частини 9 статті 249 КАС України встановлено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Як вбачається із вищенаведеного, вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали передбачений статтею 249 КАС України.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Враховуючи викладене, на виконання частини четвертої статті 249 КАС України, суд зазначає, що відповідачем при виконанні судового рішення у справі №380/943/24 порушено положення статті 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №380/943/24 - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при невиконанні судового рішення від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24.

Про виконання даної окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця з дня її отримання.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.12.2024 року.

СуддяКухар Н.А.