Постанова

від 09.01.2025 по справі 380/943/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року Справа № 380/943/24 пров. № А/857/34082/24 А/857/34149/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Управління Служби безпеки України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року та окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року (суддя Кухар Н.А., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі Управління, СБУ відповідно) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 27.09.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо нездійснення нарахування та виплати за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі Постанова №704).

Зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум (далі Рішення суду).

29.11.2024 представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням Рішення суду в якій просить суд:

покласти на Управління обов`язок в строк до 10 (десяти) календарних днів, від дня винесення судом ухвали, подати до суду звіт про виконання Рішення суду в частині, що стосується: - зобов`язання Управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії у відсотковому значенні, що виплачена при проходженні служби) за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням для проведення розрахунку розміру грошового забезпечення, що включає перераховану надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, премії (далі Заява-1).

Також позивачем 21.11.2024 подано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в якій просить суд:

визнати протиправними дії Управління, вчинені на виконання Рішення суду, які полягають у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 всього грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 (в тому числі: надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, преміювання) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704;

визнати протиправними дії Управління вчинені на виконання Рішення суду, які полягають у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 по 08.11.2023 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 з урахуванням перерахованої надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії (далі Заява-2).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року Заяву-1 задоволено. Встановлено судовий контроль та зобов`язано Управлінням подати до суду звіт про виконання Рішення суду у десятиденний строк з дня набрання законної сили ухвалою в частині зобов`язання Управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 року по 08.11.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року Заяву-2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо невиконання Рішення суду. Зобов`язано Управління протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при невиконанні Рішення суду. Про виконання даної окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця з дня її отримання.

Не погодившись із постановленими ухвалами їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані ухвали та прийняти рішення, яким у задоволенні вимог Заяви-1, Заяви-2 відмовити.

В апеляційних скаргах вказує, що судом першої інстанції питання перерахунку надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, преміювання не досліджувалися, дані обставини не встановлювалися та не визначалися у резолютивній частині Рішення суду як обов`язкові для перерахунку та виплати. Зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із заявою в порядку визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Позивач у відзивах на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувані ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в належний спосіб не виконано Рішення суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Згідно з положеннями стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

З огляду на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справі №800/592/17, встановлення судового контролю може здійснюватися і після винесення рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вище зазначена норма КАС має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 у справі №520/11829/17.

За змістом частини четвертої статті 383 КАС заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Так, як видно з матеріалів справи підставою для звернення позивача із відповідними Заява-1 та Заява-2 було те, що на переконання останнього відповідач неналежно виконав Рішення суду, а саме здійснив перерахунок та виплату не всіх складових грошового забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії у відсотковому значенні, що виплачена при проходженні служби.

Водночас, відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що Рішення суду не містить вказівки на перерахунок цих складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно.

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2).

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної Постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

З огляду на викладені норми, апеляційний суд погоджується з доводами представника позивача про те, що під поняттям грошового забезпечення необхідно розуміти усі його складові, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До того ж, в розрізі обставин справи, суд не визначає права позивача на отримання тих чи інших складових грошового забезпечення, так як право на них позивач набув під час проходження служби, і вони збереглися станом на час звільнення зі служби. Вказане сторонами не заперечується.

При цьому, як не заперечила представник відповідача в судовому засіданні та це відповідає нормам і Закону №2011-XII і Постанові №704, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), на які позивач уже набув право, визначаються у певних відсоткових розмірах від розміру посадового окладу.

Відтак, дії відповідача щодо перерахунку грошового забезпечення посадового окладу та окладу за військовим звання у розмірі прожиткового мінімуму відповідного року і не здійснення перерахунку інших його складових, а саме: надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії у відсотковому значенні, так як вказані надбавки відсотковий розмір яких залежить від посадового окладу, в розглядуваному випадку є недобросовісними та призводять до непропорційного розрахунку складових грошового забезпечення.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що викладі в оскаржуваних ухвалах щодо неналежного та не повного виконання Рішення суду.

Щодо доводів скаржника про недотримання позивачем 10-денного строку для звернення до суду із Заявою-2 з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права, у вигляді неналежного виконання Рішення суду, то апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що про лист Управління від 29.10.2024 вих.№62/21/Л-867/14 представник позивача дізнався ще 31.10.2024, оскільки з трекінгу поштового відправлення 0600977726546 відмічена невдала спроба вручення, так як з цього самого трекінгу видно, що лист вручено особисто 12.11.2024, а Заява-2 подана до суду 21.11.2024. Однак вказана невдала спроба вручення не може розцінюватися апеляційним судом, як вручення цього листа чи ознайомлення з ним, дані твердження є лише припущенням відповідача.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені ж в апеляційних скаргах доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління Служби безпеки України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року та окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 10 січня 2025 року.