Постанова

від 09.12.2024 по справі 520/22353/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 р. Справа № 520/22353/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г.) по справі № 520/22353/24

за позовом ОСОБА_1

до Білопільської міської ради , Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Сумській області від 31.12.2022

- № 576436 - 2409 -1819 на суму 181 363,47 грн,

№ 576434 - 2409 -1819 на суму 8 125,92 грн,

№ 576435 - 2409 -1819 на суму 7 649,63 грн,

від 29.05.2023:

- № 204792 - 2409 -1819 на суму 199 499,82 грн,

№ 204790 - 2409 -1819 на суму 9 344,88 грн,

№ 204791 - 2409 -1819 на суму 8 797,07 грн;

- зобов`язати Білопільську міську раду (код ЄДРПОУ 04058019) подати заяву до обласної військової адміністрації про звернення до Міністерства оборони про включення Білопільської громади в перелік територій бойових дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 позов повернуто позивачу з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог.

Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкові повідомлення - рішення, прийняті ГУ ДПС у Сумській області на підставі не сплати фізичною особовою орендної плати, та зобов`язання органу місцевого самоврядування вчинити певні дії щодо віднесення Білопільської громади до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, є різними позовними вимогами, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає щозаявлені позовні вимоги є похідними одна від одної та підлягають розгляду в одному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачу, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами ч.ч. 4 та 5 ст. 172 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з ч. 6 ст. 172 КАС України суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, закріплено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, що належать до розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги не відповідають правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України. В основу правовідносин позивача з відповідачем покладено різні підстави та предмет доказування.

Колегія суддів вважає такі висновки суду передчасними, оскільки на стадії відкриття провадження у справі судом не надавалася оцінка предмету, підставам заявлених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення складені Головним управлінням ДПС у Сумській області та віднесення Білопільської громади до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Висновок суду фактично зводиться до підстав для роз`єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України. У свою чергу, наявність підстав для застосування положень ст. 172 КАС України унеможливлює повернення позовної заяви за п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки наведена норма містить відповідне виключення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим ч. 6 ст. 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 640/16147/19, від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20, від 03.04.2024 у справі № 320/13495/23, від 23.05.2024 у справі № 160/25102/23, від 30.05.2024 у справі № 380/253/24.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та про наявність підстав для застосування п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 по справі № 520/22353/24 - скасувати.

Адміністративну справу №520/22353/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова