Постанова

від 02.12.2024 по справі 440/8861/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 р.Справа № 440/8861/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, повний текст складено 26.09.24 по справі № 440/8861/24

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Полтавській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області №1887 від 20.06.2024 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення зі служби в Національній поліції України за порушення службової дисципліни рядової поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області №165 о/с від 20.06.2024 року в частині звільнення зі служби в поліції за ст.77 п.6 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) рядової поліції ОСОБА_1 ; поновити рядову поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 21.06.2024 року, допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині; стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також витрати на правову допомогу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що службове розслідування проведено в порушення статті 14 Дисциплінарного статуту, без засад неупередженості та рівності сторін. Зазначає, що відповідач зобов`язаний був відразу направити рапорт позивачки до Національної поліції України для вирішення питання про отримання позивачкою індивідуального плану навчання, а не чекати 24 дні, поки позивачку не відрахують. Вказує, що відповідач свідомо, розуміючи сімейні обставини позивачки з 17.06.2024 року по 20.06.2024 року, проводить службове розслідування, яким встановлює факт відсутності позивачки на навчанні, тобто на думку відповідача це не поважні причини, що в працівника відсутня можливість залишати дитину на тривалий час. Стверджує, що позивачка завчасно та належно звернулася до відповідача з рапортом, який відповідає вимогам наказу МВС України №105 (розділ ІІІ), чим захистила себе від можливих протиправних дій. Зауважує, що відповідач протиправно та умисно не клопотав перед кадровим підрозділом центрального органу управління поліції про надання позивачці індивідуального плану навчання, а лише перенаправляв рапорт, тобто, повністю порушив процедуру надання індивідуального плану навчання, тому саме із-за протиправних дій відповідача відбулося відрахування, а потім і звільнення. Звертає увагу, що відповідач порушив порядок, визначений Наказом МВС України №105, оскільки повинен був самостійно звернутися з обґрунтованим поданням до Національної поліції України та поінформувати навчальний заклад про прийняте рішення. Наголошує, що з об`єктивної точки зору будь-які припущення не можуть покладатися в провину позивачки, тим більше жодних наслідків чи шкоди не настало. Відповідач не дотримався процедури отримання позивачкою індивідуального плану навчання, а позивачка вчинила залежні від неї дії. Зазначає, що позивачка за час служби в поліції мала дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яка пов`язана з неналежним оформленням лікарняного, вчасно не оскаржила дане стягнення, проте дане стягнення не заслуговує на застосування наступного самого тяжкого стягнення у вигляді звільнення.

Управління поліції охорони в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивачки, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 без змін. Зазначає, що дозвіл рядовій поліції ОСОБА_1 на проходження професійної підготовки без відриву від служби за індивідуальним навчальним планом надано не було, тому не прибуття до навчального закладу після проходження практичного стажування позивачки є незаконним, а ігнорування вимог нормативних документів МВС та НП України неприпустимим. Вказує, що позивачкою неодноразово порушено нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, порушено службову дисципліну, за яку спочатку рядову поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а потім як наслідок звільнення зі служби. Факт вище вказаних порушень з боку позивачки підтверджується висновками службових розслідувань, які проводилися неодноразово за час служби ОСОБА_1 .

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені заздалегідь та належним чином.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги позивачки заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом УПО в Полтавській області від 26.01.2024 №24 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи Національної поліції України та призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького районного відділу Управління поліції охорони в Полтавській області.

26.01.2024 ОСОБА_1 підписано зобов`язання щодо дотримання законодавства України під час проходження служби в поліції.

При вступі до лав Національної поліції України ОСОБА_1 26.01.2024 складено присягу та підписано власноручно заяву щодо прийняття на службу.

26.01.2024 було укладено контракт про проходження служби в поліції між ОСОБА_1 та Державою Україна, від імені якої виступає Національна поліція України.

Відповідно до доручення ДПО від 26.01.2024 №10 "Про організацію навчання поліцейських органів поліції охорони, яких вперше прийнято на службу в поліції, за змішаною формою навчання" організовано навчання за змішаною формою в такі терміни як 31.01.2024-24.07.2024.

31.01.2024 між ОСОБА_1 , УПО в Полтавській області та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони укладено договір про підготовку та навчання поліцейського, вперше прийнятого на службу №235 щодо проходження ОСОБА_1 в начальному закладі первинної професійної підготовки та навчання.

05.02.2024 за вих. №353/43/50/01-2024 надіслано лист з Вінницького ВПУ ДПО про те, що позивачці надано короткострокову відпустку в період часу з 17:00 год. 02.02.2024 до 08:00 год 12.02.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області. Крім того, даним листом повідомлено, що у разі відсутності на заняттях п`ятнадцяти навчальних днів та більше (за весь період навчання) через хворобу або за сімейними обставинами, вище вказаний слухач буде відрахований з навчального закладу згідно наказу МВС України №617 від 29.09.2022 "Про затвердження Змін до Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліцію".

28.02.2024 за вих. № 700/43/50/01-2024 надіслано лист з Вінницького ВПУ ДПО про те, що позивачці надано короткострокову відпустку в період часу з 15:00 год. 28.02.2024 до 08:00 год 12.03.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області.

Листом від 02.04.2024 за вих. №961/43/50/01-2024 Вінницьким ВПУ ДПО повідомлено відповідача, що ОСОБА_1 надано короткострокову відпустку в період часу з 17:00 год. 01.04.2024 до 08:00 год 10.04.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області.

Листом Вінницького ВПУ ДПО від 25.05.2024 за вих. №1341/43/50/01-2024 відповідача повідомлено, що рядова поліції ОСОБА_1 до навчального закладу 25.05.2024 року не прибула, а на телефонні дзвінки не відповідала.

Наказом УПО Полтавської області від 25.05.2024 №77 призначено проведення службового розслідування.

10.06.2024 начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем затверджено висновок службового розслідування за фактом неприбуття поліцейського УПО Полтавської області, рядової поліції ОСОБА_1 на навчання до ВВПУ.

Листом від 10.06.2024 за вих. №2588/43/36/01-2024 УПО Полтавської області повідомило Вінницьке ВПУ, що загальна відсутність на навчанні у ВВПУ ОСОБА_1 становить 48 днів.

Наказом ВВПУ ДПО НПУ від 14.06.2024 "Про відрахування слухача 22-ї навчальної групи" №134 відраховано ОСОБА_1 з числа слухачів училища за підпунктом 6 пункту 6 розділу III наказу МВС України від 16.02.2016 №105 (у разі відсутності на заняттях більше п`ятнадцяти навчальних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом.

17.06.2024 до канцелярії УПО в Полтавській області надійшов рапорт, зареєстрований за №1799 від 17.06.2024 від начальника ВКЗ УПО підполковника поліції Замахіної Світлани, про те, що 17.06.2024 до УПО Полтавської області надійшов наказ ВВПУ ДПО від 14.06.2024 №134 "Про відрахування з числа слухачів Вінницького ВПУ рядову поліції ОСОБА_1 ". В ході бесіди з рядовою поліції ОСОБА_1 , встановлено факт безпідставної відсутності на заняттях у ВВПУ в період часу з 08.06.2024 по 14.06.2024.

З метою з`ясування обставин зазначеного, а також відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2018 №893, начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем 17.06.2024 видано наказ №95 про призначення службового розслідування.

20.06.2024 начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем затверджено висновок службового розслідування за фактом відсутності на заняттях з подальшим відрахуванням з ВВПУ рядової поліції ОСОБА_1 , поліцейського Кременчуцького РВ УПО Полтавської області.

Наказом УПО Полтавської області від 20.06.2024 №1887 "Про порушення службової дисципліни та відповідальності" за неодноразове вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в повторному порушенні вимог пункту 1, пункту 2, підпунктів 1, 2 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Статут), підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 розділу III Закону України "Про Національну поліцію", а також "Присяги працівника поліції" до поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького РВ УПО Полтавської області, рядової поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, про що остання була ознайомлена.

Наказом УПО Полтавської області від 20.06.2024 №165 о/с ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції України за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію".

Позивачка, не погоджуючись із правомірністю наказу УПО в Полтавській області №1887 від 20.06.2024 та наказу №165 о/с від 20.06.2024 про звільнення зі служби в поліції за статтею 77 пункту 6 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) рядової поліції ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи наказ №1887 від 20.06.2024 та наказ №165 о/с від 20.06.2024 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 73 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними освітніми програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України. Особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, під час проходження первинної професійної підготовки зобов`язані пройти також базову загальновійськову підготовку у закладах, в яких вони проходять первинну професійну підготовку. Це положення не поширюється на осіб, які пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу до прийняття на службу в поліцію.

Частиною 5 ст.73 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іспитів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Визначає порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затверджене наказом МВС України 16.02.2016 №105 (далі по тексту Положення №105).

Згідно із п.3 розділу I Положення №105 поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції.

Пунктом 4 розділу I Положення №105 встановлено, що професійна підготовка проводиться на базі закладів вищої освіти МВС із специфічними умовами навчання та установ (закладів) Національної поліції, що діють для забезпечення організації відповідної спеціальної підготовки поліцейських, уперше прийнятих на службу в поліції, а також підвищення кваліфікації і перепідготовки молодшого складу поліції, проведення окремих видів службової підготовки поліцейських (далі - заклади, що здійснюють професійну підготовку).

Згідно з п.3 розділу II Положення №105 поліцейський направляється на професійну підготовку не пізніше ніж через чотирнадцять календарних днів після його призначення на посаду.

За наявності об`єктивних підстав (хвороба, сімейні обставини), підтверджених відповідним документом, направлення поліцейського на професійну підготовку може бути здійснено в інший строк, визначений у рознарядці. Про неможливість прибуття поліцейського на професійну підготовку кадрові підрозділи органів (закладів, установ) поліції зобов`язані своєчасно поінформувати кадровий підрозділ центрального органу управління поліції та відповідний заклад, що здійснює професійну підготовку.

Згідно з п.6 розділу III Положення №105 слухачі відраховуються із закладів, що здійснюють професійну підготовку: 1) через небажання продовжувати або проходити професійну підготовку; 2) за станом здоров`я; 3) через недисциплінованість; 4) за невиконання навчального плану (отримання оцінки "незадовільно" під час повторного проходження проміжного контролю з навчальних дисциплін (предметів)). 5) за отримання оцінки "незадовільно" за результатами вихідного контролю; 6) у разі відсутності на заняттях п`ятнадцять навчальних днів та більше (за весь період навчання) через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом; 7) за вироком суду, який набрав законної сили; 8) на підставі надісланої до закладу, що здійснює професійну підготовку, копії наказу про звільнення поліцейського.

Відповідно до п.9 розділу III Положення №105 у разі відрахування слухача з причин його відсутності на заняттях п`ятнадцять навчальних днів та більше (за весь період навчання) через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом, поліцейський повертається до органу (закладу, установи) поліції, з якого він був направлений.

За приписами п.11 розділу III Положення №105 дозвіл поліцейському на проходження професійної підготовки без відриву від служби надається кадровим підрозділом центрального органу управління поліції за вмотивованим письмовим клопотанням керівництва органу (закладу, установи) поліції.

Про надання дозволу повідомляється заклад, що здійснює професійну підготовку, у якому поліцейському буде організована професійна підготовка за індивідуальним навчальним планом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

За приписами ч.ч. 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни, наказом МВС України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу II Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п.4 розділу II Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.13 розділу II Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з п.2 розділу III Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 9 розділу III Порядку №893 встановлено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Згідно з п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що наказом Управління поліції охорони в Полтавській області від 26.01.2024 №24 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи Національної поліції України та призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького районного відділу Управління поліції охорони в Полтавській області.

26.01.2024 укладено контракт про проходження служби в поліції між ОСОБА_1 та Державою Україна, від імені якої виступає Національна поліція України.

Відповідно до доручення ДПО від 26.01.2024 №10 "Про організацію навчання поліцейських органів поліції охорони, яких вперше прийнято на службу в поліції, за змішаною формою навчання" організовано навчання за змішаною формою в такі терміни як 31.01.2024 - 24.07.2024:

- 30.01.2024 - заїзд слухачів до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 31.01.2024 - 13.04.2024 - проходження очного навчання у Вінницькому ВПУ ДПО;

- 14.04.2024 - від`їзд слухачів до органів поліції охорони;

- 15.04.2024-24.05.2024 - проходження практичної складової навчальної програми поліцейських в органах поліції охорони;

- 25.05.2024 - прибуття слухачів до Вінницького ВПУ ДПО;

- 26.05.2024 - 24.07.2024 - проходження очного навчання у Вінницькому ВПУ ДПО зі складанням державної кваліфікаційної атестації.

31.01.2024 між ОСОБА_1 , УПО в Полтавській області та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони укладено договір про підготовку та навчання поліцейського, вперше прийнятого на службу №235 щодо проходження ОСОБА_1 в навчальному закладі первинної професійної підготовки та навчання.

05.02.2024 року за вих. №353/43/50/01-2024 надіслано лист з Вінницького ВПУ ДПО про те, що позивачці надано короткострокову відпустку в період часу з 17:00 год. 02.02.2024 до 08:00 год 12.02.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області. Крім того, даним листом було повідомлено, що у разі відсутності на заняттях п`ятнадцяти навчальних днів та більше (за весь період навчання) через хворобу або за сімейними обставинами, вище вказаний слухач буде відрахований з навчального закладу згідно наказу МВС України №617 від 29.09.2022 року "Про затвердження змін до Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліцію".

28.02.2024 за вих. №700/43/50/01-2024 надіслано лист з Вінницького ВПУ ДПО про те, що позивачці надано короткострокову відпустку в період часу з 15:00 год. 28.02.2024 до 08:00 год 12.03.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області.

Листом від 02.04.2024 за вих. №961/43/50/01-2024 Вінницьким ВПУ ДПО повідомлено відповідача, що ОСОБА_1 було надано короткострокову відпустку в період часу з 17:00 год. 01.04.2024 до 08:00 год 10.04.2024 у зв`язку з хворобою, згідно рішення ЛКК ДУ ТМО МВС України у Вінницькій області.

20.05.2024 вх. №1493/43/36/01-2024 позивачка звернулася з рапортом до відповідача щодо надання індивідуального навчального плану з пакетом документів.

Листом від 24.05.2024 за вих. №2397/43/36/01-2024 позивачку повідомлено, що рапорт про надання навчання за індивідуальним графіком адресовано до Департаменту поліції охорони, з метою підготовки матеріалів для направлення до кадрового підрозділу центрального органу управління поліції, який надає дозвіл поліцейським на проходження професійної підготовки без відриву від служби.

У свою чергу, наказом УПО Полтавської області 23.05.2024 №76 призначено службову перевірку по факту відсутності лікарняних листів в електронному порталі "Пенсійний фонд України" рядової поліції Артеменко О.В. у лютому та березні 2024 року на підставі рапорту старшого інспектора ВФО ст. лейтенанта ОСОБА_2 , що надійшов до канцелярії УПО 03.05.2024 за вх. №1342/43/36/01-2024.

30.05.2024 начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем затверджено висновок службового розслідування за фактом відсутності листів непрацездатності рядової поліції Артеменко О.В. на навчання до ВВПУ.

Службовим розслідування встановлено, що рядова поліції ОСОБА_1 до навчального закладу 25.05.2024 не прибула. З метою об`єктивного вивчення ситуації, що виникла, відібрано письмі пояснення від поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького УПО Полтавської області, рядової поліції Артеменко О.В., котра пояснила (мовою оригіналу): "Я, ОСОБА_1 : не знала, що треба було відкривати лікарняний по приїзду додому. Але я була в лікаря сімейного на наступний день, як приїхала з училища. Відмовилася стаціонарного лікування в психіатричній лікарні так, як було запропоновано цю лікарню, бо не хватало місць в училищі".

Згідно доповідної записки провідного фахівця відділу кадрового забезпечення УПО Полтавської області Стопчинської Т.І. встановлено, що станом на момент проведення службового розслідування інформація про надання листа непрацездатності рядовій поліції ОСОБА_1 у зв`язку з хворобою у лютому, березні поточного року у електронному порталі "Пенсійний фонд України" відсутня.

Згідно листа ВВПУ ДПО від 26.05.2024 за вх. №1442 констатовано факт відсутності в навчальному закладі рядової поліції ОСОБА_1 в наступні періоди: з 17.00 год. 02.02.2024 до 08.00 год. 12.02.2024 та з 15.00 год. 28.02.21 до 08.00 год. 12.03.2024 у зв`язку з хворобою. В ході телефонної розмови з начальником ВКЗ ВВПУ ОСОБА_3 остання роз`яснила, що у разі відсутності на заняттях по причині хвороби, кожному слухачеві училища перед виїздом на лікування за місцем проживання роз`яснюється про необхідність оформлення листа непрацездатності у зв`язку з хворобою. Рядова поліції ОСОБА_1 була попереджена про необхідність офіційного оформлення факту непрацездатності у сімейного лікаря. В ході аналізу результату огляду за №4908767 ДУ ТМО МВС по Вінницькій області лікаря Лазарчук Т. встановлено, що 02.02.2024 ОСОБА_1 звернулася зі скаргами на погіршення самопочуття. Констатовано діагноз основний, але попередній «гострий цистит». Рекомендована консультація терапевта.

Проаналізовано лист КП «Полтавського районного центру клінічної центру первинної медичної допомоги «Терешківської сільської Ради Полтавського району Полтавської області» за вих.№01-08/177, де констатовано факт того, що рядова поліції ОСОБА_1 звернулася до амбулаторії 05.02.2024, та знаходилась на амбулаторних прийомах 05.02.2024, 09.02.2024, 16.02.2024, діагноз у листі не повідомлено. МВТН за фактом втрати працездатності у зв`язку з хворобою не сформований, так як ОСОБА_1 повідомила, що не потребує лікарняного листа.

Результат огляду №5139159 ДУ ТМО МВС по Вінницькій області 28.02.2024 звернулася зі скаргами на погіршення самопочуття. Констатовано діагноз основний, неуточнений пневмонія негоспітальна правобічна. Рекомендація лікаря стаціонарне лікування у інфекційному відділенні. Згідно листа КП «Полтавського районного центру клінічної центру первинної медичної допомоги «Терешківської сільської Ради Полтавського району Полтавської області за вих.№01-08/177 констатовано факт того, що ОСОБА_1 звернулася до амбулаторії 29.02.2024, та знаходилась на амбулаторних прийомах 29.02.2024, 08.03.2024, 11.03.2024, 15.03.2024 діагноз у листі не повідомлено. МВТН за фактом втрати працездатності у зв`язку з хворобою не сформований, так як ОСОБА_1 повідомила, що не потребує лікарняного листа.

Також, згідно листа ВВПУ ДПО від 25.04.2024 повідомляє про те, що з 01.04.2024 по 13.04.2024 теж була відсутня на заняттях у ВВПУ у зв`язку з хворобою. Згідно доповідної записки провідного фахівця відділу кадрового забезпечення УПО Полтавської області Стопчинської Т.І. встановлено, що станом на момент проведення службового розслідування інформація про надання листа непрацездатності рядовій поліції ОСОБА_1 у зв`язку з хворобою у квітні поточного року у електронному порталі «Пенсійний фонд України» значиться в електронному порталі «Пенсійний фонд України».

Проаналізувавши вищевикладені факти вбачається порушення вимог п.1 статті 1 розділу І Дисциплінарного статут НПУ, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Статут) визначається поняття службової дисципліни, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників ...".

Наказом начальника УПО Полтавської області С.Запорожця №1717 від 30.05.2024, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пункту 1, підпунктів 2, 4 пункту 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 розділу III Закону України "Про Національну поліцію", а також "Присяги працівника поліції" до поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького РВ УПО Полтавської області, рядової поліції Артеменко О.В., вирішено застосувати дисциплінарне стягнення - догана. Наказ доведено до відома ОСОБА_1 04.06.2024.

Листом Вінницького ВПУ ДПО від 25.05.2024 за вих. №1341/43/50/01-2024 відповідача повідомлено, що рядова поліції ОСОБА_1 до навчального закладу 25.05.2024 року не прибула, а на телефонні дзвінки не відповідала.

Наказом УПО Полтавської області, 25.05.2024 №77 призначено проведення службового розслідування.

10.06.2024 начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем затверджено висновок від 07.06.2024 службового розслідування за фактом неприбуття поліцейського УПО Полтавської області, рядової поліції Артеменко О.В. на навчання до ВВПУ.

Службовим розслідування встановлено, що рядова поліції ОСОБА_1 до навчального закладу 25.05.2024 не прибула, і в своїх поясненнях зазначає, що "... не з`явилась на навчання в ВВПУ у зв`язку з тим, що написала рапорт на індивідуальне навчання, чекаю відповідь. У зв`язку з тим, що чоловік є мобілізованим в ЗСУ і лишається вдома дитина віком повних 4 роки".

У ході перевірки інформації дійсно зафіксовано факт написання останньою рапорту про надання їй індивідуального навчального плану 20.05.2024, який в свою чергу зареєстрований в канцелярії УПО Полтавської області 20.05.2024 №1493/43/36/01-2024 та на момент службового розслідування рапорт розглядається відділом кадрового забезпечення відповідно до нормативних документів, що передбачають надання індивідуального навчального плану. Також стало відомо, що це вже другий поданий рапорт з відповідними побажаннями, але у зв`язку з тим, що попередній рапорт був складений некоректно та без підтверджуючих документів, їй надана відповідь згідно нормативних документів.

Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції визначається наказом МВС України від 16.02.2016 №105 «Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції» (далі - Наказ).

Пунктом 10 розділу III Наказу визначено, що професійна підготовка поліцейського, якого вперше прийнято на службу в поліції, може здійснюватися згідно з його рапортом за індивідуальним навчальним планом без відриву від служби у зв`язку із обставинами, що не дозволяють на тривалий час виїхати за межі дислокації підрозділу, у якому він призначений на посаду.

В свою чергу пунктом 11 розділу III Наказу передбачено, що дозвіл поліцейському на проходження професійної підготовки без відриву від служби надається кадровим підрозділом центрального органу управління поліції за вмотивованим письмовим клопотанням керівництва органу (закладу, установи) поліції.

Беручи до уваги відповідні вимоги Наказу, дозвіл рядовій поліції ОСОБА_1 на проходження професійної підготовки без відриву від служби за індивідуальним навчальним планом надано не було. Тому не прибуття до навчального закладу після проходження практичного стажування рядової поліції ОСОБА_1 відповідно до доручення ДПО від 26.01.2024 №10 "Про організацію навчання поліцейських органів поліції охорони, яких вперше прийнято на службу в поліції, за змішаною формою навчання" є не законним, а ігнорування вимог нормативних документів МВС та НП України неприпустимим".

Листом від 10.06.2024 за вих. №2588/43/36/01-2024 УПО Полтавської області повідомило Вінницьке ВПУ, що загальна відсутність на навчанні у ВВПУ ОСОБА_1 становить 48 днів, що є підставою для відрахування за порушення пункту 6.3 та пункту 6.6 наказу МВС №105.

Наказом ВВПУ ДПО НПУ від 14.06.2024 "Про відрахування слухача 22-ї навчальної групи" №134 відраховано ОСОБА_1 з числа слухачів училища за підпунктом 6 пункту 6 розділу III наказу МВС України від 16.02.2016 року № 105 (у разі відсутності на заняттях більше п`ятнадцяти навчальних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом.

17.06.2024 до канцелярії УПО в Полтавській області надійшов рапорт, зареєстрований за №1799 від 17.06.2024, від начальника ВКЗ УПО підполковника поліції Замахіної Світлани, про те, що 17.06.2024 до УПО Полтавської області надійшов наказ ВВПУ ДПО від 14.06.2024 №134 "Про відрахування з числа слухачів Вінницького ВПУ рядову поліції ОСОБА_1 ". В ході бесіди з рядовою поліції ОСОБА_1 , встановлено факт безпідставної відсутності на заняттях у ВВПУ в період часу з 08.06.2024 по 14.06.2024.

З метою з`ясування обставин зазначеного, а також відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2018 №893, начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем 17.06.2024 видано наказ №95 про призначення службового розслідування.

20.06.2024 начальником УПО Полтавської області С.Запорожцем затверджено висновок службового розслідування за фактом відсутності на заняттях з подальшим відрахуванням з ВВПУ рядової поліції ОСОБА_1 , поліцейського Кременчуцького РВ УПО Полтавської області.

З висновку службового розслідування слідує, що "З метою об`єктивного вивчення ситуації, що виникла відібрано письмове пояснення від поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького УПО Полтавської області, рядової поліції: котра пояснила (мовою оригіналу): «після того, як 07.06.2024 мені закрили лікарняний, 08.06.2024 на навчання у ВВПУ я не з`явилася без поважних на те причин та перебувала вдома. Про даний факт безпосередньо керівника Кременчуцького РВ УПО не повідомила у зв`язку з власною безвідповідальністю. В подальшому проходити навчання у ВВПУ не маю можливості. Проходити навчання у ВВПУ не маю можливості у зв`язку з тим, що маю неповнолітню дитину і не має з ким її залишити на тривалий час».

Відповідно до неодноразового виявлення фактів порушення вимог чинного законодавства та нормативних документів, які регламентують дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, були проведені службові розслідування та встановлені порушення службової дисципліни, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічні умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу, рядову поліції ОСОБА_1 , поліцейську взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького УПО Полтавської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності, але дана поліцейська не зробила належних висновків та продовжує порушувати службову дисципліну шляхом пропуску навчання у ВВПУ.

Проаналізувавши вищевикладені факти до Вінницького ВПУ за вих.№2588/43/36/01-2024 від 10.06.2024 направлено лист з клопотанням перед Вінницьким ВПУ про вирішення питання щодо подальшого проходження первинної професійної підготовки вищевказаною поліцейською.

14.06.2024 за вих. №1449/43/50/02-2024 з Вінницького ВПУ ДПО направлено супровідний лист з наказом №134 від 14.06.2024 "Про відрахування слухача 22-ї навчальної групи" рядової поліції ОСОБА_1 з числа слухачів училища за підпунктом 6 пункту 6 розділу III наказу МВС України від 16.02.2016 року №105 (у разі відсутності на заняттях більше п`ятнадцяти навчальних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом) 14 червня 2024 року, яка була направлена на навчання з 31.01.2024 року по 24.07.2024 рік.

Відповідно до п.п. 2, 4, пункту 3 статті 1 розділу І Статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 1 статті 18 розділу III Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до пункту 3 статті 19 розділу III Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, аналізом зібраних матеріалів дисциплінарна комісія приходить до висновку, що у діях поліцейського ВЗВОДУ №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького РВ УПО Полтавської області, рядової поліції ОСОБА_1 вбачається дисциплінарний проступок. Причиною повторного порушення службової дисципліни та, як наслідок, вчинення повторного дисциплінарного проступку, останньою послугувала її власна безвідповідальність, що виразилась в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також відсутність подальшої можливості проходження служби в Національній поліції".

З аналізу вищевикладеного вбачається, що за період з прийняття ОСОБА_1 на службу в Національну поліцію України (з 26.01.2024) відносно неї проведено три службові розслідування, оформлені висновками:

- від 30.05.2024 "За фактом відсутності листів непрацездатності рядової поліції Артеменко О.В., поліцейського РВ УПО Полтавської області";

- від 07.06.2024 "За фактом неприбуття поліцейського УПО Полтавської області, рядової поліції Артеменко О.В. на навчання до ВВПУ";

- від 20.06.2024 "За фактом відсутності на заняттях з подальшим відрахуванням з ВВПУ рядової поліції ОСОБА_1 , поліцейського Кременчуцького РВ УПО Полтавської області".

На підставі службового розслідування "За фактом відсутності листів непрацездатності рядової поліції Артеменко О.В., поліцейського РВ УПО Полтавської області", оформленого висновком від 30.05.2024, до ОСОБА_1 наказом начальника УПО в Полтавській області С.Запорожця № 1717 від 30.05.2024 застосовано дисциплінарне стягнення - догана.

На підставі службового розслідування "За фактом неприбуття поліцейського УПО Полтавської області, рядової поліції ОСОБА_1 на навчання до ВВПУ", оформленого висновком від 07.06.2024, до Вінницького ВПУ направлено лист від 10.06.2024 року за вих. №2588/43/36/01-2024, яким повідомлено, що загальна відсутність на навчанні у ВВПУ ОСОБА_1 становить 48 днів та порушено питання щодо відрахування ОСОБА_1 за порушення пункту 6.3 та пункту 6.6 наказу МВС №105.

Наказом ВВПУ ДПО НПУ від 14.06.2024 "Про відрахування слухача 22-ї навчальної групи" №134 відраховано ОСОБА_1 з числа слухачів училища за підпунктом 6 пункту 6 розділу III наказу МВС України від 16.02.2016 року №105.

На підставі службового розслідування "За фактом відсутності на заняттях з подальшим відрахуванням з ВВПУ рядової поліції ОСОБА_1 , поліцейського Кременчуцького РВ УПО Полтавської області", оформленого висновком від 17.06.2024 до ОСОБА_1 наказом начальника УПО в Полтавській області С.Запорожця №1887 від 20.06.2024 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Так, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Вказані висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 14.03.2024 по справі №120/7551/22, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування при розгляді даної справи.

Як зазначено судом вище, поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними освітніми програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

У свою чергу, поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Оцінюючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не дотримано вимоги порядку та правил, встановлених Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Правилами етичної поведінки поліцейських, у відповідача виникли правові підстави для застосування до останньої дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Щодо посилання апеляційної скарги позивачки на те, що нею подано рапорт на проходження професійної підготовки без відриву від служби, однак, відповідачем порушено порядок розгляду такого рапорту, колегія суддів звертає увагу, що вказане питання не є предметом даного спору.

При цьому, доводи апелянта про те, що відповідач повинен був самостійно звернутися з обґрунтованим поданням до Національної поліції України та поінформувати навчальний заклад про прийняте рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах Положення №105, якими встановлено право, а не обов`язок керівництва органу (закладу, установи) поліції клопотати перед кадровим підрозділом центрального органу управління поліції про надання дозволу поліцейському на проходження професійної підготовки без відриву від служби.

Колегія суддів наголошує, що за відсутності відповідного дозволу поліцейський зобов`язаний проходити професійну підготовку безпосередньо у закладі, що здійснює професійну підготовку.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивачки про безпідставне застосування відповідачем найбільш суворого дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.13 Закону №580-VIII дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст.29 Закону №580-VIII у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.)

З аналізу змісту статті 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Верховний Суд зазначив, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 29.02.2024 у справі №260/5566/22.

Оскільки наказом начальника УПО в Полтавській області С.Запорожця №1717 від 30.05.2024 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, тому за результатами службового розслідування до позивачки застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Колегія суддів враховує, що за вимогами ч.5 ст.73 Закону №580-VIII поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Резюмуючи викладене та враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що приймаючи наказ №1887 від 20.06.2024 та наказ №165 о/с від 20.06.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки вимоги щодо скасування вищезазначених наказів є основними вимогами адміністративного позову, то за відсутності підстав для задоволення основних вимог, відсутні й підстави для задоволення похідних вимог позову щодо поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі позивачкою мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права та обставин справи і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні спірного рішення.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивачки, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 по справі № 440/8861/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 09.12.2024 року