Ухвала

від 20.01.2025 по справі 440/8861/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

справа №440/8861/24

провадження № К/990/51340/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Дмитра Миколайовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

31 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Полтавській області, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області № 1887 від 20 червня 2024 року про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення зі служби в Національній поліції України за порушення службової дисципліни рядової поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Полтавській області № 165 о/с від 20 червня 2024 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) рядової поліції ОСОБА_1 ;

- поновити рядову поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 21 червня 2024 року, допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині;

- стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також витрати на правову допомогу.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 24 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Буряк Д. М. оскаржив їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.

Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням на якій виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Дмитра Миколайовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 440/8861/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Н. М. Мартинюк

В. Е. Мацедонська