Ухвала

від 06.12.2024 по справі 285/3932/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3932/24

провадження № 1-кс/0285/1571/24

06 грудня 2024 року м. Звягель

Слідчий суддяНовоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської області ОСОБА_1 ,за участю:секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,розглянувши клопотанняпро скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024062240000024від 29.05.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням, у якому просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 06.08.2024 по справі №285/3932/24 на майно, що належать ОСОБА_4 : мобільний телефон "Самсунг Галексі 10+", імеі №1 - НОМЕР_1 , імеі №2 - НОМЕР_2 , з сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; ноутбук "Леново Z570", s/n WB02882533, з блоком живлення. В обгрунтування клопотання посилалась на наступні обставини.

Слідчим СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження ЄРДР №42024062240000024 від 29.05.2024 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування 01.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді № 285/3932/24, від 26.07.2024 проведено обшук в домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон "Самсунг Галексі 10+", імеі №1- НОМЕР_1 , імеі №2- НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , ноутбук Леново Z570, s/n WB02882533 з блоком живлення, дві копії видаткової накладної № 642 від 22.12.2023; копію Договору про закупівлю товару між КП ЗМР «Звягельсервіс» та ФОП ОСОБА_6 ; експрес-накладну № 59001164341968 від 06.06.2024 про пересилку документів від ОСОБА_6 до ОСОБА_4

01.08.2024 постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 06.08.2024 по справі №285/3932/24 задоволено клопотання слідчого про арешт вилученого майна.

Заявник вважає, що кримінальне провадження розпочато на підставі необгрунтованого припущення сторони обвинувачення про наявність події кримінального правопорушення.

З 29.05.2024 до теперішнього часу в даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Враховуючи тривалість слідства, втручання у право власності ОСОБА_4 є надмірним та необгрунтованим.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Посилався на наявність достатніх підстав вважати, що з використанням арештованого майна було вчинене кримінальне правопорушення, а саме - посадові особи КП Звягельської міської ради "ЗВЯГЕЛЬСЕРВІС" зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди при здійсненні закупівлі транспортного засобу «Евакуатор з маніпулятором», ймовірно заволоділи грошовими коштами Звягельської громади.

На теперішній час проведено ряд експертиз, що підтверджують таку версію слідства.

Збереження арешту вилученого майна є необхідним для виключення можливості знищення або спотворення речових доказів, а також забезпечення можливої спеціальної конфіскації за наслідком розгляду кримінального провадження судом.

Про підозру в даному кримінальному провадженні жодна особа не повідомлена, у зв`язку з недостатністю зібраних доказів для такого рішення. Разом з тим, тривають слідчі дії, спрямовані на розкриття злочину.

ОСОБА_4 та її представник у судове заідання не з`явились. Про час та місце його проведення повідомлені завчасно та належним чином.

Клопотання про скасування арешту майна містить прохання представника про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Разом з тим, встановити відеозв`язок з адвокатом ОСОБА_5 суду не вдалось через її відсутність у мережі системи ВКЗ.

Частиною 2 ст. 174 КПК України встановлено триденний строк розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Згідно положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищезазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Оголосивши зміст клопотання, заслухавши заперечеення прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в скасуванні арешту майна, з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СВ Звягельського РВП перебуває кримінальне провадження ЄРДР №№42024062240000024 від 29.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Новоград-Волинськогоміськрайонного судувід 06.08.2024задоволено клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: мобільний телефон "Самсунг Галексі 10+", імеі № 1- НОМЕР_1 , імеі № 2 НОМЕР_2 , з сім-картками: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; ноутбук Леново Z570, s/n WB02882533 з блоком живлення; дві копії видаткової накладної № 642 від 22.12.2023; копію Договору про закупівлю товару між КП ЗМР «Звягельсервіс» та ФОП ОСОБА_6 ; експрес-накладну № 59001164341968 Нової Пошти про пересилку документів від ОСОБА_6 до ОСОБА_8 від 06.06.2024, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При вирішенні питання про накладення арешту на вищезазначене майно, ініціатором клопотання було доведено, що воно може бути процесуальним джерелом доказів.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Слідчий суддя дійшов висновку, що продовження втручання у право власності заявника шляхом арешту майна є виправданим, оскільки існують достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, розкриття якого є неможливим без використання вилученого майна у якості доказів.

Доводи заявника про те, що ОСОБА_4 не є підозрюваною або обвинуваченою та не має відношення до даного кримінального провадження, а вилучене майно належить саме їй, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження і може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Посилання на тривалість застосування арешту не може бути єдиним критерієм оцінки необхідності його існування з огляду на складність кримінального провадження та кількість слідчих дій, необхідність яких вбачається з огляду на обставини виявленого правопорушення.

Слідчий суддя також враховує, що арештоване майно не є таким, якість якого погіршується під час зберігання органом досудового розслідування.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави для висновку, що суспільні інтереси, які полягають у необхідності розкриття злочину, мають перевагу над правами власника вилученого майна на володіння та користування ним. Таке втручання у право власності є виправданим, не суперечить принципу верховенства права у демократичному суспільстві. Скасування арешту є недоцільним на даному етапі досудового розслідування.

Керуючись ст. 110, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити узадоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 10.12.2024.

Слідчий суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1