Рішення

від 28.11.2024 по справі 352/765/22

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/765/22

Провадження № 2/352/46/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Поповича В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ямницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання нечинним і скасування рішення Ямницької сільської ради ОТГ та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

у с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 у червні 2022 р. звернулася до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання нечинним і скасування рішення Ямницької сільської ради ОТГ та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в якому просила:

1) визнати незаконним і скасувати рішення Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області від 10.10.2018 «Про стан розгляду заяв громадян» про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625888601:01:005:0791, та передачу у власність відповідачці вказаної земельної ділянки;

2) визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Гончаренко С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43712848 від 26.10.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1677695226258, про державну реєстрацію 24.10.2018 права власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791 площею 0,1319 га за ОСОБА_3 на підставі рішення Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області б/н від 10.10.2018;

3) зобов`язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні стежкою заїздом, розташованим між земельною ділянкою на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2625888601:01:005:0171) та земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.06.2022 суддя відкрила провадження в справі та призначила підготовче засідання в рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.03.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Заявлені вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона проживає та є власником будинковолодіння АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки площею 0,1425 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625888601:01:005:0171. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом серії ЯИ № 732678 від 22.01.2010. Присадибна земельна ділянка передана їй у власність на підставі рішення Ямницької сільської ради від 19.11.2009 відповідно до розробленої ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічної документації. Належна їй земельна ділянка межує: від А до Б землі сільської ради (вул. С. Бандери), від Б до В земельна ділянка ОСОБА_4 , від В до Г землі сільської ради (стежка, заїзд), від Г до А земельна ділянка ОСОБА_5 . У 2020 р. між нею та її сусідкою ОСОБА_3 , яка проживає в будинковолодінні АДРЕСА_1 , виник конфлікт, пов`язаний з тим, що остання перегородила і виорала суміжну земельну ділянку (стежку -заїзд), якою користувалася позивачка та інші жителі села. Свої дії пояснювала тим, що вона є межівником позивачки по усій довжині земельної ділянки від В до А, що жодної стежки-заїзду між їх земельними ділянками немає. На спірній земельній ділянці загального користування відповідачка садить картоплю та квасолю. На неодноразові звернення позивачки Ямницька сільська рада ОТГ 22.10.2020 склала акт комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, затверджений рішенням сільської ради від 05.11.2020, у якому вказано, що вона як суміжник без зауваження погодила технічну документацію на земельну ділянку відповідачки, тому спір щодо незаконної приватизації останньою частини земельної ділянки загального користування слід вирішувати в судовому порядку. Право власності відповідачки на спірну земельну ділянку площею 0,1319 га з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791 зареєстроване 24.10.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Гончаренко С. В. на підставі рішення Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області від 10.10.2018, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43712848 від 26.10.2018. Згідно опису меж земельної ділянки відповідачки від А до Б землі сільської ради, від Б до В земельна ділянка ОСОБА_6 , від В до Г землі сільської ради (вул. С. Бандери), від Г до Д земельна ділянка ОСОБА_1 , від Д до Е землі сільської ради, від Е до Є земельна ділянка ОСОБА_7 , від Є до А земельна ділянка ОСОБА_8 . В описі меж земельної ділянки відповідачки не зазначена стежка-заїзд між їх земельними ділянками. Тобто сільська рада у порушення вимог ст. 83 ЗК України передала у власність відповідачці, а остання приватизувала земельну ділянку загального користування стежку-заїзд між їх земельними ділянками, що порушує право позивачки на користування цим заїздом як землею загального користування. Відповідачка отримала у власність спірну земельну ділянку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є порушенням вимог закону, оскільки спірна земельна ділянка їй раніше не виділялася, не була в її фактичному користуванні, право на приватизацію земельної ділянки у відповідачки виникло після успадкування 24.02.2018 будинковолодіння на АДРЕСА_1 в порядку ст. 120 ЗК України.

У поданому до суду відзиві на позов відповідачка ОСОБА_3 посилалася на необґрунтованість, недоведеність та надуманість заявленого ОСОБА_1 позову. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.02.2018 на будинковолодіння на АДРЕСА_1 вона в травні 2018 р. розпочала процес приватизації присадибної земельної ділянки, замовивши виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 10.05.2018 складений акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, 31.05.2018 акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. Обидва акти складені у присутності власників (землекористувачів) суміжних земельних ділянок, зокрема, позивачки, які погодили межі її земельної ділянки, підписавши вказані акти, претензій до існуючих меж не мали. Оскільки технічна документація відповідала всім вимогам чинного законодавства та була погоджена суміжними землекористувачами без жодних зауважень рішенням Ямницької сільської ради ОТГ від 10.10.2018 їй затверджено технічну документацію та передано у власність земельну ділянку площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625888601:01:005:0791. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування 24.10.2018 здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку. Згідно викопіювання з генплану Ямницької сільської ради між її земельною ділянкою та суміжною земельною ділянкою позивачки стежка-заїзд не передбачена, така відсутня. Належна їй земельна ділянка не накладається на суміжну земельну ділянку позивачки та жодним чином не порушує права останньої як суміжного власника. Позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження свого порушеного права з її, відповідачки, боку як суміжного власника. Вважає, що вона жодним чином не порушила будь-яких прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки. Крім того, посилалася на те, що позивачка при зверненні до суду з цим позовом пропустила загальний трирічний строк позовної давності, перебіг якого розпочався з 31.05.2018 (після погодження позивачкою меж земельної ділянки) та закінчився 31.05.2021, а до суду позивачка звернулася лише в червні 2022 р. Просила відмовити у задоволенні позову.

Позивачка та її представник адвокат Марущак В. І. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Попович В. В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, просив у позові відмовити.

Представник відповідача Ямницької сільської ради в судовому засіданні позовну вимогу про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради від 10.10.2018 не визнала та пояснила, що позивачка погодила технічну документацію відповідачки, погодилася, що стежки-заїзду між їх земельними ділянками немає. Відсутність громадського заїзду між земельними ділянками сторін підтверджується генпланом с. Ямниця. Просила в позові відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Установлено, що сторони позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є власниками сусідніх будинковолодінь та суміжних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), розташованих на АДРЕСА_3 .

Право власності позивачки на будинковолодіння АДРЕСА_2 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.01.1999 з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі про реєстрацію права власності 18.03.1999 Івано-Франківським ОБТІ (т.1, а.с.48 також зв.ст.).

Право власності позивачки на земельну ділянку площею 0,1425 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625888601:01:005:0171 посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 732578 від 22.01.2010, оригінал якого суд оглянув у судовому засіданні, копія підшита на а.с.52 т.1.

Право власності відповідачки на будинковолодіння АДРЕСА_1 24.02.2018 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.02.2018 (т.1, а.с.14 зв.ст., 19-20).

Право власності відповідачки на земельну ділянку площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1677695226258. Підставою внесення запису про право власності є рішення державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Гончаренко С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43712848 від 26.10.2018; підставою для державної реєстрації права власності є витяг з рішення Ямницької сільської ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області б/н від 10.10.2018. Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.14).

У рамках цієї справи позивачка оскаржує вказані рішення Ямницької сільської ради ОТГ від 10.10.2018 та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності відповідачки на присадибну земельну ділянку від 26.10.2018.

Суд установив, що присадибна земельна ділянка передана у власність позивачки на підставі рішення Ямницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 19.11.2009, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (державного акту на право власності на земельну ділянку), розробленої ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з урахуванням проекту формування території і встановлення меж села Ямниця Ямницької сільської ради (т.1, а.с.35-50).

Як вбачається з державного акта та наявного в технічній документації із землеустрою кадастрового плану земельної ділянки (т.1, а.с.43), земельна ділянка позивачки площею 0,1425 га межує: від А до Б із землями сільської ради (вул. С. Бандери), від Б до В із земельною ділянкою ОСОБА_4 , від В до Г із землями сільської ради (стежка, заїзд), від Г до А із земельною ділянкою ОСОБА_5 , після смерті якої відповідачка успадкувала сусіднє будинковолодіння та яка була попереднім користувачем земельної ділянки відповідачки.

Оспорюваним рішенням від 10.10.2018 «Про стан розгляду заяв громадян» (т.1, а.с.11) відповідач Ямницька сільська рада затвердила ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791 та передала земельну ділянку у власність відповідачки.

Технічна документація відповідачки розроблена ФОП ОСОБА_9 , з урахуванням проекту формування території і встановлення меж села Ямниця Ямницької сільської ради та генерального плану с. Ямниця (т.1, а.с.16-31).

З наявного в технічній документації відповідачки опису меж суміжних землевласників (землекористувачів) (т.1, а.с.28 зв.ст.-29) вбачається, що від А до Б землі сільської ради, від Б до В земельна ділянка ОСОБА_6 , від В до Г землі сільської ради (вул. С. Бандери), від Г до Д земельна ділянка ОСОБА_1 , від Д до Е землі сільської ради, від Е до Є земельна ділянка ОСОБА_7 , від Є до А земельна ділянка ОСОБА_8 .

Позначена в описі меж земельної ділянки відповідачки межа із земельною ділянкою позивачки від Г до Д складається з трьох відрізків розміром відповідно 11,00 м, 21,47 м та 53,05 м.

При цьому в кадастровому плані земельної ділянки позивачки, що був складений на 9 років раніше (т.1, а.с.43), від А до Г зазначена межа із земельною ділянкою відповідачки, що складається з двох відрізків відповідно 10,99 м та 21,46 м. Третій відрізок з початком у точці Г розміром 53,05 м є заїздом землею загального користування.

З листа Ямницької сільської ради від 11.11.2020, витягу з рішення сільської ради від 05.11.2020 та акту комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою від 22.10.2020 (т.1, а.с.32-34) вбачається, що між сторонами наявний спір, який підлягає вирішенню в судовому порядку, щодо користування стежкою-заїздом між їх присадибними ділянками, існування якого підтвердили землекористувачі сусідніх земельних ділянок ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 підтвердили, що між земельними ділянками позивачки та відповідачки існувала стежка-заїзд шириною близько трьох метрів, по якій можна було проїхати підводою (фірою), до якої через подвір`я сторін мали доступ сусідні землекористувачі жителі с. Ямниця; після приватизації відповідачкою земельної ділянки вона зорала стежку-заїзд, залишивши лише вузеньку стежину. ОСОБА_10 пояснила, що вона, як і інші сусіди, користувалася цією стежкою-заїздом для проходу на свій город, зараз вона не має доступу до города, змушена була засіяти його конюшиною.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який є депутатом Ямницької сільської ради попереднього та теперішнього скликання, головою земельної комісії, пояснив, що в 2020 р. він із членами комісії виходили на місце спору між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; вони склали відповідний акт комісії, яка рекомендувала позивачці звернутися до суду для врегулювання земельного спору; підтвердив, що він, проживаючи недалеко від сторін, з дитинства знає, що між господарствами сторін існувала стежка-заїзд, яка з`єднувала АДРЕСА_4 та С. Бандери, якою користувалися жителі села; на цей час зі сторони АДРЕСА_4 ця стежка-заїзд ще збереглася, а між земельними ділянками позивачки і відповідачки вона відсутня; в проекті формування території цей проїзд не відображений.

Суд зазначає, що Ямницька сільська рада надала для огляду в судовому засіданні копію генерального плану с. Ямниця за 1988 р., представник сільської ради посилався на відсутність у сільській раді оригіналу генерального плану. З оглянутої судом копії генерального плану не вбачається, коли, ким цей документ затверджений та чи в установленому законом порядку він погоджувався. Доказів його затвердження та погодження представник сільської ради суду не надав.

Ухвала суду від 27.05.2024 про витребування в Івано-Франківської філії ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя» оригіналу генерального плану с. Ямниця Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області за 1988 рік для огляду в судовому засіданні не виконана, суду не надана жодна інформація з цього приводу.

Указані обставини, встановлені в судовому засіданні, дають підстави для висновку про те, що в Ямницькій сільській раді відсутній генеральний план села.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка розробник технічної документації позивачки ОСОБА_14 пояснила, що вказана документація розроблялася ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2009 р. на підставі постанови КМУ від 05.08.2009 № 844 та відповідного договору; документація на земельну ділянку позивачки погоджена і підписана представниками Ямницької сільської ради, технічне завдання затверджено управлінням Держкомзему в Тисменицькому районі, наявний позитивний технічний висновок останнього; відповідно до кадастрового плану земельної ділянки між земельною ділянкою позивачки та земельною ділянкою суміжника від В до Г наявна земля сільської ради (стежка, заїзд), яка графічно позначена на плані; у генеральному плані села у зв`язку з масштабуванням може бути не зазначена графічно стежка-заїзд, яка при виготовленні документації фактично була та була позначена в плані лінією; ця обставина не заперечувалася представниками Держкомзему та сільської ради, які погодили розроблені документи.

Суд зазначає, що неодноразово за клопотанням позивачки викликав у судове засідання в якості свідка розробника технічної документації відповідачки СПД ОСОБА_9 , проте остання в судове засідання не з`явилася, не надала суду пояснень щодо виготовлення нею документації на земельну ділянку ОСОБА_3 та правильності розробленої документації.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом .

Громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності , приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (п. б, в ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений положеннями ст. 118 ЗК України, частина перша якої (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення сільської ради) передбачає, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗК України).

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка зазначала про порушення її прав унаслідок передачі Ямницькою сільською радою у власність відповідачці земельної ділянки з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791, оскільки частина цієї земельної ділянки заїзд, яким постійно користувалася позивачка та інші жителі села, належить до земель загального користування та не могла бути передана у приватну власність.

Згідно вимогст.39ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 83 ЗК України визначає, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі в редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин) містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частина перша ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що генеральний план населеного пункту є одночасно основним видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території визначає червоні лінії та лінії регулювання забудови.

Таким чином, належними документами, на підставі яких встановлюються межі земель загального користування (вулиць, доріг, заїздів тощо), є детальний план території та генеральний план населеного пункту, згідно з яким розробляється детальний план територій.

У рамках розгляду цієї справи суд установив, що в Ямницькій сільській раді відсутні генеральний план населеного пункту та детальний план території, на підставі яких встановлюються межі земель загального користування. Наявний у сільській раді проект формування території та встановлення меж Ямницької сільської ради і населеного пункту з картографічною частиною планом території сільської ради, оригінал якого суд оглянув у судовому засіданні, засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи (т.2, а.с.3-32), не відображає всі наявні межі земель загального користування, у ньому заїзд між земельними ділянками сторін не відображений.

Указані обставини дозволяють суду критично оцінити твердження відповідачів про те, що відсутність громадського заїзду між земельними ділянками сторін підтверджується генпланом с. Ямниця, який сільська рада використовувала при погодженні технічної документації відповідачки та приватизації останньою спірної земельної ділянки.

Суд уважає за необхідне зазначити щодо наявності сумніву в законності приватизації відповідачкою спірної земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з огляду на таке.

Відповідачка в лютому 2018 р. успадкувала будинковолодіння АДРЕСА_1 . До неї згідно вимог ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщене будинковолодіння, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається з наданих Ямницькою сільською радою копій погосподарських книг за 1996-2015 роки по будинковолодінню на АДРЕСА_1 , за попередніми власниками рахувалася земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка) в таких розмірах: 1996-2000 0,04 га (власник господарства ОСОБА_15 ) (т.1, а.с.199-200); 2001-2005 0,04 га (власник ОСОБА_15 , потім ОСОБА_5 ) (т.1, а.с.209-210); 2006-2010 від 0,04 до 0,07 га (власник ОСОБА_5 ) (т.1, а.с.214-215); 2011-2015 0,07 га (власник ОСОБА_5 ) (т.1, а.с.219-220).

Відповідачка не надала суду належних і допустимих доказів того, що попередні власники успадкованого нею будинковолодіння користувалися присадибною ділянкою площею 0,1319 га та що до неї перейшло право користування земельною ділянкою саме в такому розмірі, яку вона приватизувала.

Суд зазначає, що обставина щодо підписання позивачкою акта встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 10.05.2018 та акта приймання-передачі межових знаків на зберігання від 31.05.2018, які наявні в технічній документації відповідачки (т.1, а.с.29 зв.ст.-30), на що представник відповідача посилався на підтвердження погодження позивачкою меж земельної ділянки відповідачки та законності передачі земельної ділянки у власність останньої, не має правового значення при вирішенні спору.

Згідно правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14-ц, стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

Вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Установлені в судовому засіданні обставини спростовують твердження сторони відповідача про те, що оскаржувані рішення та державна реєстрація права власності відповідачки на спірну земельну ділянку жодним чином не порушили прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки.

У рамках розгляду наявного між сторонами земельного спору суд установив, що передача Ямницькою сільською радою рішенням від 10.10.2018 у власність відповідачці земельної ділянки з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791, частина якої є заїздом землею загального користування, та державна реєстрація права власності відповідачки на земельну ділянку, до якої ввійшла земля загального користування, порушують право позивачки на постійне користування громадським заїздом, який межує з її земельною ділянкою, що призводить до порушення її прав як власника, зокрема, права на повноцінне користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог, які підлягають до задоволення.

Стосовно посилання представника відповідачки ОСОБА_3 на пропущення позивачкою, яка могла довідатися про порушення свого права 31.05.2018 (після погодження меж земельної ділянки відповідачки), загального трирічного строку позовної давності при зверненні до суду з цим позовом, що мало місце 02.06.2022, суд зазначає, що Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 12, 39, 40, 81, 83, 116, 118, 122, 152,155 ЗК України, ст. 21 ЦК України, ст. 1, 16, 17, 19 Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності», керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ямницької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання нечинним і скасування рішення Ямницької сільської ради ОТГ та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку задоволити.

Визнати недійсним рішення Ямницької сільської ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області від 10 жовтня 2018 року «Про стан розгляду заяв громадян» про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625888601:01:005:0791, та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1319 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625888601:01:005:0791.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Гончаренко Світлани Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43712848 від 26.10.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1677695226258, про державну реєстрацію 24.10.2018 права власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 2625888601:01:005:0791 площею 0,1319 га за ОСОБА_3 на підставі витягу з рішення Ямницької сільської ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області б/н від 10.10.2018.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні стежкою заїздом, розташованим між земельною ділянкою на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2625888601:01:005:0171) та земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: ОСОБА_16 , АДРЕСА_6 .

Відповідач: Ямницька сільська рада, вул. Галицька, 26, с. Ямниця Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356461.

Повне рішення складене 09.12.2024.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ