Постанова

від 09.12.2024 по справі 520/29224/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

09 грудня 2024 р. Справа № 520/29224/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с та н о в и в:

У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мандрик В.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова КМ № 168), у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року та з 09.02.2023 рок по 09.05.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року та з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування вимог адміністративного позову представник позивача зазначає, що позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 . У квітні, травні 2022 року на території заводу «Азовсталь» у м. Маріуполь позивач отримав вибухову травму та попав у полон. Після звільнення полону у період часу з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року проходив стаціонарне лікування.

Відповідно до довідки від 06.01.2023 року № 10/130, що видана ВЛК в/ч НОМЕР_2 , - захворювання позивача пов`язано із захистом Батьківщини.

У період часу з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року позивач проходив стаціонарне лікування.

Представник позивача вважає, що у зв`язку з лікуванням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100.000 грн в розрахунку на місяць, відповідно до п. 1 постанови КМУ № 168 за період стаціонарного лікування, а саме, з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року та з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, в/ч НОМЕР_1 зазначає, що згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.01.202 року № 10 старший солдат ОСОБА_2 вважався таким, що повернувся з лікування та на підставі його рапорту був направлений у відпустку за станом здоров`я з 09.01.2023 року по 07.03.2023 року. Згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08.02.2023 року № 41 позивач прибув до військової частини, прийняв посаду та приступив до виконань службових обов`язків за посадою. Отже, лікування позивача у зв`язку з травмою (пораненням, каліцтвом, контузією), отриманою під час захисту Батьківщини, було завершеного у військовому лікувальному закладі 06.01.2023 року.

У зв`язку із зверненням ОСОБА_2 щодо хворобливого стану, командуванням військової частини було прийнято рішення про направлення позивача до спеціалізованого цивільного медичного закладу КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради», де позивач перебував на лікуванні з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з кодом захворювання F07.2.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження)) у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що додаткова винагорода, встановлена постановою КМУ № 168 за період з 26.11.202 року по 06.01.202 року виплачена. 06.01.2023 року позивач закінчив лікування, був виписаний та після перебування у тридцятиденній відпустці прибув до військової частини і приступив до виконання обов`язків за посадою. Нарахування та виплата додаткової винагороди із розрахунку 100.000 грн на місяць за кожне наступне лікування на протязі необмеженого періоду часу, на думку суду, суперечить встановленим вимогам закону.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мандрик В.В. просить його скасувати в частині відмови у задоволені вимог ОСОБА_1 за період з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року та прийняти нове судове рішення про задоволення цих вимог позивача.

Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позовній заяві. Також представник позивача звертає увагу, що травма позивача (навіть якщо це психічне захворювання) також пов`язана та є наслідком захисту ОСОБА_1 . Батьківщини, положення постанови КМУ № 168 не передбачають будь-яких обмежень, у тому числі часових, для виплати додаткової грошової винагороди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити з підстав та мотивів його прийняття, з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Також пункт 1 постанови КМУ № 168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови КМУ № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01.04.2022 року до постанови № 168 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 400, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Мінюсті України 17.11.2008 року за № 1109/15800, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі Положення № 402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).

У Довідці обов`язково зазначаються: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Згідно з пунктами 2, 5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров`я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров`я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.

Підпунктом 6.12 глави 6 розділу П Положення № 402 встановлено, що у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров`я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

Підпунктом 6.35 глави 6 розділу П Положення № 402 визначено, що у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров`я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров`я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров`я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов`язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_1 , останній 28.04.2022 року, 08.05.2022 року одержав мінно-вибухову травму: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму під час надання в бункері заводу «АЗОВСТАЛЬ» м. Маріуполь медичної допомоги пораненим та травмованим, знаходячись у бойових діях під час захисту Батьківщини від збройної агресії рф, після бомбардування потрапив під дію вибухової хвилі, отримав вибухову травму (а.с. 78).

Із довідки військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 від 06.01.2023 року № 10/130 вбачається, що 06.01.2023 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК та постановою ВЛК встановлений причинний зв`язок наслідків захворювання ОСОБА_1 (астено-невротичний та тривожний розлад асоційований подіями в зоні бойових дій) із захистом Батьківщини. За рекомендацією ВЛК, на підставі ст. 17 п. «г» графи П Розкладу хвороб. потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с. 79).

Відповідно до пункту «г» ст. 17 (включено: невротичні, пов`язані із стресом і соматоформні розлади F40- F48) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Мінюсті України 17.11.2008 року за № 1109/15800, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі Розклад хвороб), - при легких і короткотривалих проявах з виходом в одужання - тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо.

Згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2023 року № 10, позивач, старший солдат ОСОБА_1 , колишня медична сестра-анестезист відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії в/ч НОМЕР_1 , визнаний таким, що повернувся до військової частини з лікування та вибув у відпустку за станом здоров`я строком на 30 календарних днів з 09.01.2023 року по 07.02.2023 року. Підстава: довідка ВЛК від 06.01.2023 року № 10/130, рапорт ОСОБА_1 (а.с. 20).

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 08.02.2023 року № 41, з 08.02.2023 року позивач ОСОБА_1 визнаний таким, що повернувся з відпустки, та допущений до виконання службових обов`язків (а.с. 21).

Із виписки із медичної карки стаціонарного хворого № 848/23 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» убачається, що позивач ОСОБА_1 у період часу з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в означеному медичному закладі. У пункті 6 форми № 027/о на ім`я позивача зазначений повний діагноз - F07.2.

У пункті 7 означеної форми № 027/о зазначено надходить до КНП «ОКПЛ КОР» вперше, за направленням диспансерного відділення через погіршення психічного стану та за направленням командира в/ч НОМЕР_1 від 09.02.2023 року № 799, для проходження і лікування у зв`язку з наслідками ВТ (28.04.2023 року) ЗЧМТ, струс головного мозку, розлад адоптації, депресивний епізод (а.с. 80).

Із довідки військово-лікарської комісії від 06.06.2023 року № 272 убачається, що 06.06.2023 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК та постановою ВЛК встановлений причинний зв`язок наслідків травми ОСОБА_1 (наслідки ВТ 28.04.2022 року, 08.05.202 року, -ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді хронічної після травматичної енцефалопатії з лікворно- динамічним синдромом з частими та стійкими цефалгіями, стійко вираженим вестибуло-атактичним синдромом, когнітивними порушеннями помірного ступеню враженості, помірно вираженого посттравматичного стресового розладу, емоційно-вольових розладів, стійкого астенічного стану та інсомних розладів) із захистом Батьківщини. За висновком ВЛК, на підставі статей: 14-б, 23-б графи П Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби, - непридатний до служби у високо мобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с. 76).

Відповідно до пункту «б» ст. 14 Розкладу хвороб (включено: органічні, симптоматичні (екзогенні) психічні розлади F00-F09), помірно виражені стійкі психічні розлади - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час.

Відповідно до пункту «б» ст. 23 Розкладу хвороб (включено: хвороби периферичної нервової системи G50-G75) з помірними порушеннями функцій - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 02.10.2023 року № 292 молодшому сержанту ОСОБА_1 встановлена виплата додаткової винагороди у розмірі 93.786,83 грн відповідно до постанови КМУ № 168 за період з 26.11.2022 року по 06.01.2023 року, яка виплачена 26.10.2023 року (а.с. 23, 27).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 18.10.2023 року № 312 позивач звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з надходженням на стаціонарне лікування. Підстава довідка лікарі в/ч НОМЕР_1 (а.с. 25).

Частинами першою-третьою ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів

Абзацом другим пункту 9 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрованого в Мінюсті України 26.06.2018 року за № 745/32197 (далі Порядок № 260), визначено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022 року), внесено зміни до Порядку № 260, шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 року № 912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (застосовується з 24.02.2022 року).

Колегія суддів зазначає, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена постановою КМУ № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців і правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції (в оскаржуваній частині), колегія суддів зазначає, що у пункті 1 постанови КМУ № 168 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, належить включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів, які б спростували твердження позивача про те, що необхідність лікування у медичному закладі у період часу з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року пов`язана саме з наслідками отримання ним травми за обставин, викладених у довідці командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_1 .

Натомість у пункті 7 виписки із медичної карки стаціонарного хворого № 848/23 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» убачається, що позивач ОСОБА_1 надійшов до медичного закладу за направленням диспансерного відділення через погіршення психічного стану та за направленням командира в/ч НОМЕР_1 від 09.02.2023 року № 799, для проходження і лікування у зв`язку з наслідками ВТ (28.04.2023 року) ЗЧМТ, струс головного мозку, розлад адоптації, депресивний епізод.

Колегія суддів вважає, що означений документ підтверджує факт лікування позивача внаслідок отриманого поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у період часу з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року та зазначає, що встановлений КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» позивачу діагноз, не суперечить діагнозу та постанові ВЛК в/ч НОМЕР_1 щодо позивача ОСОБА_1 , визначеному в довідці ВЛК від 06.06.2023 року № 272.

Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу представника позивача, скасовує судове рішення в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року та про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих вимог.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мандрик Владислава Володимировича задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволені вимог ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року та про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих вимог.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року.

В іншій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц