Ухвала

від 23.01.2025 по справі 520/29224/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №520/29224/23

адміністративне провадження №К/990/303/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Желєзного І. В., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року

у справі № 520/29224/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМ № 168), у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року та з 09.02.2023 рок по 09.05.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 24.11.2022 року по 06.01.2023 року та з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року та про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100.000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за період стаціонарного лікування: з 09.02.2023 року по 09.05.2023 року.

В іншій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, - залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу четвертого пункту 12 постанови № 168 в контексті правомірності нарахування та виплатити додаткової винагороди за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Однак постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не містить абзац четвертий пункту 12 постанови № 168. З огляду на зазначене не зрозумілим є норми, щодо яких відповідач вважає, що відсутній висновок Верховного Суду.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Таким чином відповідачу необхідно вказати абзац та пункт постанови № 168, який наявний у визначеній постанові, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0, 4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1відсоток ціни позову.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2147, 20 грн. (2 684грн х 0, 4)х200.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 1717, 76 грн.

Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) з належним її обґрунтуванням.

- документу про сплату судового збору в розмірі 1714, 76 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 520/29224/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді І. В. Желєзний

Н. М. Мартинюк