Постанова

від 09.12.2024 по справі 340/10285/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10285/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтова компанія Світловодськ»

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (суддя Науменко В.В.)

у справі №340/10285/23

за позовом Приватного підприємства «Нафтова компанія Світловодськ»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нафтова компанія Світловодськ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2023 №00067520704.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не допущено жодних порушень, а спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки контролюючий орган, приймаючи це податкове повідомлення-рішення, скористався необхідністю складання акцизної накладної, не врахував, що була відсутність документів лише на частину бензину А-95, а відтак відповідач діяв з метою перешкоджання підприємницькій діяльності, а не на виконання покладених на нього функцій.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що за фактом отримання АЗС пального, на такій АЗС має бути у наявності відповідна товарно-транспортна накладна на отримані нафтопродукти, які у свою чергу мають бути обліковані у встановленому законом порядку, зокрема - у відповідності до пп. 10.2.10 Інструкції №281 шляхом здійснення записів до журналу обліку нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, та внесення відповідних даних до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Водночас, матеріали справи свідчать, що відповідна товарно-транспортна накладна на момент проведення фактичної перевірки на АЗС, належній позивачу, була відсутня, а отримане пальне на АЗС обліковане не було, що прямо зазначено у поясненнях оператора-касира, випливає зі змісту Акту перевірки та підтверджується іншими матеріалами справи. Відтак, суд першої інстанції вважав обґрунтованими висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Скаржник вважає, що скориставшись необхідністю складання акцизної накладної за межами АЗС, що пов`язано з побоюванням працівників за своє життя у зв`язку з обстрілами України, відповідач застосував штрафні санкції за відсутність первинних документів, які були необхідні для цього та за продаж бензину, на який начебто не було первинних документів, хоча в акті перевірки зазначено, що була відсутність документів лише на частину бензину А-95, на яку складалася акцизна накладна. Позивач звертає увагу, що у постанові суду у справі №398/4529/23 закрито справу відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, а це підтверджує, що позивач не реалізовував ще неоприбуткований товар. Позивач вважає, що законодавством не встановлений час протягом якого необхідно оприбуткувати нафтопродукти шляхом внесення записів у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП у змінному звіті АЗС за формою №17-НП, що оператор здійснює до кінця своєї зміни. Зазначає, що законодавством регламентована можливість форс-мажорних обставин для суб`єктів підприємницької діяльності пов`язаних з воєнним станом в Україні.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, приватне підприємство «Нафтова компанія Світловодськ» з 09.09.2004 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

31 серпня 2023 року, у період часу з 12 години 29 хвилин по 13 годину 50 хвилин, за адресою знаходження господарської одиниці АЗС по вул. Колгоспна, 6 у с. Подорожнє, ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, за наслідками проведення якої контролюючим органом складений акт від 31.08.2023, зареєстрований 04.09.2023 за №6158/11/28/РРО/32992015.

Перевірка проведена на підставі наказу №1075-п від 21.08.2023, направлень на перевірку №2086 від 30.08.2023, №2087 від 30.08.2023, №2085 від 30.08.2023. Зміст зазначених направлень на перевірку свідчить, що такі направлення перед початком проведення перевірки були пред`явлені посадовій особі позивача (Попович Т.О.), якій також вручена копія наказу №1075-п від 21.08.2023, про що свідчить її особистий підпис.

Фактичній перевірці передувало проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг), під час якої перевіряючими на вищезазначеній АЗС, належній позивачу, придбано 3 літри бензину А-95 за ціною 53,50 грн за 1 літр, на загальну суму 160,50 грн, про що складено відповідний акт.

Відповідно до висновків проведеної перевірки, відображених в акті №6158/11/28/РРО/32992015, контролюючим органом встановлено, що на зазначеній АЗС здійснюється торгівля виключно пальним А-95 по ціні 53,50 грн за літр. Під час зняття фактичних залишків ПММ за допомогою метрштоку та порівняння їх з обліковими даними залишків ПММ (Х-звіту) встановлено надлишки бензину А-95 у кількості 1438,15 л., загальною вартістю 76941,00 грн (за ціною реалізації 53,50 грн). Водночас, в ході перевірки будь-які документи, що підтверджують походження або облік за місцем реалізації зазначеного пального не надано, тим самим допущено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 4.1 акту №6158/11/28/РРО/32992015 зауваження до нього у позивача були відсутні, акт підписаний від суб`єкта господарювання оператором Попович Т.О., містить позначку, що оператор Попович Т.О. з актом ознайомлена, один примірник акту отримала.

У Додатку 2 до вказаного Акту зазначено, що фактичні залишки пального А-95 з урахуванням похибки складають 3864 літри, обліковий залишок по Х-звіту - 2425,85 літрів, розбіжність за межами похибки 1438,15 літрів. Вказаний додаток містить підписи перевіряючих та оператора-касира Попович Т.О.

Зі змісту пояснення оператора-касира Попович Т.О. від 31.08.2023, яке надано під час проведення фактичної перевірки, вбачається, що виявлений залишок пального виник за рахунок того, що приблизно о 09-00 годині 31.08.2023 до АЗС прибув бензовоз, який розвантажив у резервуар №2 близько 1600 літрів пального А-95, проте жодних документів на пальне не залишив, зазначивши, що усі документу будуть надані керівництвом. Оскільки документи у розпорядженні оператора-касира були відсутні, зазначене пальне не обліковувалось.

За наслідками виявлених порушень контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00067520704 від 20.09.2023, яким застосовано штрафні санкції на суму 76941,00 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення 02.10.2023 оскаржене позивачем до ДПС України, за наслідком розгляду скарги прийнято рішення від 30.11.2023 №35550/6/99-00-06-03-02-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до статті 75 ПК України одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР визначає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані зокрема вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Положеннями статті 20 Закону №265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначений Інструкцією №281 про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496.

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Відповідно до підпункту 10.2.4 пункту 10.2 Інструкції №281 забороняється приймати нафтопродукти на АЗС зокрема у разі неналежного оформлення або відсутності ТТН.

У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт (підпункт 10.2.8 пункту 10.2 Інструкції №281).

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14) (підпункт 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281).

В спірному випадку з акту фактичної перевірки №6158/11/28/РРО/32992015 вбачається, що контролюючим органом під час зняття фактичних залишків ПММ за допомогою метрштоку та порівняння їх з обліковими даними залишків ПММ (Х-звіту) встановлено надлишки бензину А-95 у кількості 1438,15 л., загальною вартістю 76941,00 грн (за ціною реалізації 53,50 грн). Разом з тим, в ході перевірки позивачем будь-які документи, що підтверджують походження або облік за місцем реалізації зазначеного пального не надано, тим самим допущено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Виходячи з вищевикладених положень пункту 10.2 Інструкції №281, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за фактом отримання АЗС пального, на такій АЗС має бути у наявності відповідна товарно-транспортна накладна на отримані нафтопродукти, які у свою чергу мають бути обліковані у встановленому законом порядку, зокрема - у відповідності до пп. 10.2.10 Інструкції №281 шляхом здійснення записів до журналу обліку нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, та внесення відповідних даних до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Натомість, як правильно з`ясовано судом першої інстанції і не спростовано скаржником, відповідна товарно-транспортна накладна на момент проведення фактичної перевірки на АЗС, належній позивачу, у порушення вимог наведених норм закону була відсутня, а отримане пальне позивачем на АЗС обліковане не було, що прямо зазначено у поясненнях оператора-касира ОСОБА_2 та випливає зі змісту Акту перевірки.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердження допущення позивачем порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника стосовно складання ним акцизної накладної, оскільки такі обставини не просовують відсутність товарно-транспортної накладної на момент проведення фактичної перевірки та відсутність обліку пального, яке отримано позивачем на його АЗС.

Також, апеляційний суд вважає помилковими аргументи скаржника, що в акті перевірки зазначено, що була відсутність документів лише на частину бензину А-95, адже штрафні санкції застосовано відповідачем лише у частині необлікованого пального у кількості 1438,15 літрів вартістю 76941,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом справи, яка переглядається, є правомірність рішення №00067520704, а постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2023 року у справі №398/4529/23 відносно ОСОБА_2 згідно приписів ст. 78 КАС України не має преюдиційного значення для справи, що переглядається.

Апеляційний суд не приймає доводи скаржника про те, що законодавством регламентована можливість форс-мажорних обставин для суб`єктів підприємницької діяльності пов`язаних з воєнним станом в Україні, оскільки такі доводи не були покладені в основу позовної заяви, не слугували підставою звернення до суду, а отже не були розглянуті судом першої інстанції та не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції у відповідності до приписів ч. 5 ст. 308 КАС України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 20.09.2023 №00067520704.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нафтова компанія Світловодськ» залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №340/10285/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко