Постанова

від 09.12.2024 по справі 240/8734/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8734/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено .

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД» надає послуги з перевезення пасажирів та небезпечних вантажів автомобільним транспортом на підставі ліцензії серії АД № 062473 від 04.07.2012.

На підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ПЄ № 000316 від 24.12.2021 ТОВ «Автосвіт ЛТД» надано право на здійснення перевезень пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування «Київ - Коростень».

Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) в м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті 18.01.2024 було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 043308, у якому зафіксовано порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення пасажирів за регулярним автобусним маршрутом «Київ - Коростень», зокрема, у водія автомобіля Mercedec-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 , на момент проведення перевірки відсутні: схема маршруту, розклад руху з висадкою/посадкою пасажирів зі станції метро "Академмістечко", відсутній витяг з дозволу.

Перевірка транспортного засобу здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 11.01.2024 № 001280 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві.

На підставі вказаного акта перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області 12.03.2024 винесено постанову № 042562, якою до ТОВ «Автосвіт ЛТД» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 гривень за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи таку постанову протиправною, ТОВ «Автосвіт ЛТД» звернулося з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ, Закон України «Про автомобільний транспорт»).

У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" наведені такі визначення:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

- автобусний маршрут приміський - автобусний маршрут, який з`єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км;

- автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

- перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху;

- паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;

- розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом;

- графік руху - відомості про час і послідовність виконання рейсу.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до статті 34 Закону України № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 39 Закону України № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Вказаними нормами чітко визначено обов`язок наявності в автомобільних перевізників необхідних документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень.

Згідно з положеннями ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, водій автобуса повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 40 Закону № 2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278 (далі - Порядок № 278), встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів, згідно із пунктом 1.3 якого автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку № 278).

Пунктом 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, (далі - Правила), передбачено, що перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює регулярні пасажирські перевезення, зокрема схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху, який має бути у водія з собою.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту включає:

- схему маршруту;

- характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності);

- копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів;

- графік режиму праці та відпочинку водіїв;

- таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень);

- список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю);

- відомості про зміни на маршруті;

- умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень);

- відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Таким чином, розклад руху та схема маршруту є складовими частинами паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства та розроблятись на підставі укладеного та чинного договору про надання послуг.

Водночас аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що положеннями статті 39 Закону № 2344-ІІІ покладено на автомобільного перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки розкладу руху при здійсненні регулярних пасажирських перевезень та таблицю вартості проїзду.

При цьому, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 12 названого Порядку рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 закріплено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Як убачається з матеріалів справи, уповноваженими працівниками Укртрансбезпеки під час перевірки виявлено порушення статті 39 Закону України № 2344-ІІІ, оскільки зафіксовано надання ТОВ «Автосвіт ЛТД» послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Київ - Коростень» за відсутності документів, передбачених статтею 39 Закону України № 2344-ІІІ, зокрема, схеми маршруту, розкладу руху з висадкою/посадкою пасажирів зі станції метро "Академмістечко", витягу з дозволу.

Як наслідок, відповідач 12.03.2024 виніс постанову № 042562, якою до ТОВ «Автосвіт ЛТД» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 гривень за порушення статті 39 Закону України №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону.

Отже, підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стала відсутність (ненадання) під час перевірки у водія схеми маршруту та розкладу руху з висадкою/посадкою пасажирів у м. Києві зі станції метро "Академмістечко".

При цьому, будь-яких доказів ненадання таких документів водієм транспортного засобу Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідачем до суду не подано. Навпаки самим відповідачем до відзиву долучено копії посвідчення водія ОСОБА_1 , свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу Mercedes Benz Vario O818 D, д.н.з. НОМЕР_1 , витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування серії АТВ № 000634, паспорту автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського міжобласного «Київ - Коростень», затверджений перевізником та погоджений Управлінням безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції 22.09.2023, який містить, серед іншого, схеми маршруту та розкладу руху з посадкою/висадкою в м. Києві на АС-5 «Дачна», таблицю вартості проїзду. На думку суду, вказане свідчить про те, що оригінали цих документів були надані водієм ОСОБА_1 під час проведення рейдової перевірки.

Відсутність у наданих органам державного контролю на автомобільному транспорті схеми маршруту та розкладу руху з інформацією про посадку/висадку в м. Києві саме зі станції метро "Академмістечко" не може бути самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу та ототожнюватися із ненаданням водієм вказаних документів або їх відсутністю.

При цьому, з наданої відповідачем фотозйомки вбачається, що транспортний засіб Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований біля тротуару, однак висадка/посадка пасажирів у даному місці не зафіксована. Крім того, з даної фотозйомки неможливо встановити ні місця, ні дати та часу її здійснення, відтак вона не може бути визнана належним доказом по справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 17.01.2024 у справі № 240/23034/23, від 15.03.2024 у справі № 240/31781/23 та від 18.04.2024 у справі № 240/31314/23.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також звертає увагу на те, що прийняття оскаржуваної постанови з підстави надання копії витягу з дозволу на перевезення пасажирів, а не оригіналу такого витягу свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, адже як із оригіналу дозволу, так і з його копії можливо встановити, що перевізником дотримано встановлену законодавством процедуру отримання дозволу на перевезення та оформлення витягу з дозволу на відповідний маршрут.

Більше того, приписами Правил № 179 чітко не передбачено, що перевізник під час перевезень на міжобласному маршруті має в автобусі зберігати саме оригінал витягу з дозволу на перевезення, а не його копію (пункт 30).

В силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас відповідачем під час розгляду цієї справи не доведено факту непред`явлення позивачем на момент перевірки схеми маршруту, витягу з дозволу на перевезення пасажирів, як не доведено і факту посадки/висадки пасажирів зі станції метро "Академмістечко"по проспекту Академіка Палладіна в м. Києві.

У частині недоведення відповідачем у цій справі правомірності постанови про притягнення позивача до відповідальності суд також враховує, що на сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 822/863/16, від 21.11.2019 у справі № 826/5857/16, від 11.02.2020 у справі № 816/502/16, від 16.06.2020 у справі № 756/6984/16-а та від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.