Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/18904/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/18904/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Дуднік М.А.

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024

у справі № 910/18904/23 (суддя Полякова К.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л"

про визнання недійсними у частині статуту та рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» , в якій просив:

- визнати недійсним з моменту прийняття абзац другий пункт 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», який затверджений 16.10.2020 протоколом № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л у частині: визначення необхідної кількості голосів власників квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, яке вважається прийнятим, як такий, що суперечить частині чотирнадцятій статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», оформлене протоколом № 1 дата зборів: 20.10.2021, дата складання протоколу: 05.11.2021 у частині щодо: питання порядку денного № 2 «Затвердження розміру внеску на управління Об`єднання (9.80 грн/м2) та порядку його оплати», з урахуванням прийняття рішення про управління (утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) ОСББ «Феодосійська, 2Л» здійснюється шляхом самозабезпечення через статутні органи ОСББ «Феодосійська, 2Л» з 1 лютого 2022 року; питання порядку денного № 4 «Затвердження розміру внеску до резервного фонду Об`єднання (1 грн/м2) та порядку їх оплати»; питання порядку денного № 6 «Про затвердження одноразового внеску на встановлення системи відеоспостереження у ліфтах та ліфтових холах, а також системи контролю доступом (СКД) (у розмірі 500 грн з квартири одноразово)»; питання порядку денного № 8 «Про затвердження внеску на оплату послуг диспетчеризації (консьєрж-служби) (у розмірі 140 грн з квартири на місяць)».

08.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про уточнення позовної вимоги, в якій просив прийняти заяву про уточнення позовної вимоги про визнання недійсним пункту статуту до розгляду та здійснити розгляд справи з урахуванням цієї заяви; позов у редакції заяви про уточнення позовної вимоги задовольнити; визнати недійсним з моменту прийняття частину абзацу другого пункту 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федосійська, 2Л», який затверджений 16.10.2020 протокол № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л у частині слів: «якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всх квартир та нежитлових приміщень».

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну підстав позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі № 910/18904/23; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 про відмову в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову задовольнити; протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 про відмову в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову скасувати; справу № 910/18904/23 направити до суду першої інстанції на стадію розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої заяви про зміну підстав позову.

Позивач не погоджується із прийнятою протокольною ухвалою від 10.10.2024, оскільки вона не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновку, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, що є порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 234 ГПК України, суд позбавив позивача у реалізації права на доступ до правосуддя, яке гарантоване ст. 55 Конституції України та права на справедливий суд, яке визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, позивач у відповідності до частини 3 ст. 46 ГПК України мав право на подання заяви про зміну підстав позову.

Також, скаржник зазначає, що наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну підстав позову є повернення такої заяви позивачу. Так, виходячи зі змісту заяви позивача від 09.10.2024, останній не змінював обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (фактичні обставини залишилися ті самі), а лише доповнив їх новими обставинами та посиланнями на норми права, що є безпосередньо пов`язаними з первісними підставами позову. У заяві від 09.10.2024 збережено підстави позову, які вказувались у первісній позовній заяві, а тому позивач підстави позову не змінював.

Також позивач зазначає, що відмова у прийнятті заяви про зміну підстав позову суперечить нормам процесуального права та є порушенням права на доступ до суду, гарантованого ст. 6 Конвенції.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 04.12.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 про відмову в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну підстав позову скасувати; справу № 910/18904/23 направити до суду першої інстанції на стадію розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої заяви про зміну підстав позову.

У судовому засіданні 04.12.2024 представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/18904/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Пономаренко Є.Ю., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн;

31.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 47367993, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23. Призначено справу № 910/18904/23 до розгляду у судовому засіданні 04.12.2024.

22.11.2024 до апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника позивача із проханням долучити до матеріалів справи № 910/18904/23 постанову Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 904/868/22, постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 910/11027/18, від 14.06.2024 у справі № 904/868/24 та врахувати їх під час розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши клопотання, дійшла висновку, що надані позивачем постанови мають інформативний характер.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» , в якій просив:

- визнати недійсним з моменту прийняття абзац другий пункт 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», який затверджений 16.10.2020 протоколом № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л у частині: визначення необхідної кількості голосів власників квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, яке вважається прийнятим, як такий, що суперечить частині чотирнадцятій статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», оформлене протоколом № 1 дата зборів: 20.10.2021, дата складання протоколу: 05.11.2021 у частині щодо: питання порядку денного № 2 «Затвердження розміру внеску на управління Об`єднання (9.80 грн/м2) та порядку його оплати», з урахуванням прийняття рішення про управління (утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) ОСББ «Феодосійська, 2Л» здійснюється шляхом самозабезпечення через статутні органи ОСББ «Феодосійська, 2Л» з 1 лютого 2022 року; питання порядку денного № 4 «Затвердження розміру внеску до резервного фонду Об`єднання (1 грн/м2) та порядку їх оплати»; питання порядку денного № 6 «Про затвердження одноразового внеску на встановлення системи відеоспостереження у ліфтах та ліфтових холах, а також системи контролю доступом (СКД) (у розмірі 500 грн з квартири одноразово)»; питання порядку денного № 8 «Про затвердження внеску на оплату послуг диспетчеризації (консьєрж-служби) (у розмірі 140 грн з квартири на місяць)».

08.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про уточнення позовної вимоги, в якій просив прийняти заяву про уточнення позовної вимоги про визнання недійсним пункту статуту до розгляду та здійснити розгляд справи з урахуванням цієї заяви; позов у редакції заяви про уточнення позовної вимоги задовольнити; визнати недійсним з моменту прийняття частину абзацу другого пункту 9 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федосійська, 2Л», який затверджений 16.10.2020 протокол № 1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: 03028, місто Київ, вулиця Феодосійська, 2Л у частині слів: «якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень».

09.10.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову.

Протокольною ухвалою суду від 10.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну підстав позову, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду справи по суті на 07.11.2024.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 2-4 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.

Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Таким чином, предметом позову є вимога про визнання недійсними у частині статуту та рішення загальних зборів, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З системного аналізу наведених ст. 46 ГПК України убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

Дослідивши текст протоколу судового засідання, апеляційний суд встановив, що відомості про підстави (обґрунтування) такого рішення суду у протоколі відсутні.

Апеляційний суд позбавлений можливості достеменно з`ясувати підстави прийняття судом першої інстанції такого рішення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд відмовив у прийнятті поданої ним заяви. Однак за відсутності будь-якого обґрунтування прийнятого рішення (протокольної ухвали) апеляційний суд вважає, що місцевий суд допустив порушення, визначені ст. 280 ГПК України, а тому оскаржувана протокольна ухвала від 10.10.2024 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Як встановлено п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

З наведених вище норм випливає, що процесуальне рішення суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) має бути оформлене ухвалою із зазначенням відповідних мотивів, з яких виходив суд, та містити посилання на процесуальну дію, яку вчиняє суд і яка має відповідати визначеним ГПК України способам («повернути», «відмовити у прийнятті» тощо). А з урахуванням можливості оскарження такої ухвали її варто викладати окремим процесуальним документом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана протокольна ухвала має бути скасована, а справа - направлена до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо поданої ОСОБА_1 заяви про зміну підстав позову.

Судові витрати.

Оскільки апеляційний суд не приймає нового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги не здійснюється (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Керуючись статтями 255, 269, 270, 275, 277, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 задовольнити.

2. Протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/18904/23 скасувати.

3. Справу №910/18904/23 направити до суду першої інстанції на стадії розгляду питання про прийняття ним належного рішення щодо заяви про зміну предмету позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Є.Ю. Пономаренко

Б.О. Ткаченко