Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/6519/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/6519/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Сибіги О.М.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мясков О.Е. дов.;

від відповідача: Радченко О.П. дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 (повний текст складено 09.09.2024)

у справі №910/6519/24 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 814 534,05 грн,

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (далі - відповідач) та просило стягнути 1 814 534,05 грн, у тому числі: 1 132 387,48 грн пені та 682 146,57 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив строки робіт за договором №4600005332 від 01.02.2022, згідно якого відповідач мав надати послуги з ремонті і технічного обслуговування вимірювальних, виробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що за договором не було прострочення строків виконання робіт, натомість відбулося продовження їх строків, оскільки за умовами договору загальний строк виконання робіт становить 365 календарних днів, однак внаслідок настання форс-мажорних обставин (військової агресії проти України, введення воєнного стану, ведення бойових дій, повітряних тривог і відключень світла) строк виконання робіт продовжений на строк дії цих обставин; згідно наданих позивачем дозволів на виконання робіт останній надав вказані дозволи сумарно на 265 днів із 365 днів передбачених договором, тобто штучно обмежив для відповідача строк виконання робіт, при цьому тривалість повітряних тривог за цей період загалом становила 67,5 днів при 8 годинному робочому дні; розрахунок штрафних санкцій є необґрунтованим. Також, у разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір штрафних санкцій на 99% до 18145,34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 566 193,74 грн. пені, 341 073,29 грн штрафу та 27 218,01 грн судового збору.

У іншій частині позовних вимог про стягнення 566 193,74 грн пені та 341 073,28 грн штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 907267,02 грн штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом, в оскаржуваній частині рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у даному випадку відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій і судом не враховано особливий статус позивача, який постійно здійснює закупівлю природного газу з метою балансування газотранспортної системи, а також капітальний та поточний ремонт трубопроводів газотранспортної системи, газорозподільних станцій, ліквідує наслідки бойових дій з метою не допущення припинення транспортування природного газу, тому потребує значних коштів, але через велику дебіторську заборгованість має скрутний фінансовий стан, а зменшення розміру штрафних санкцій на 99% нівелює інститут неустойки; суд врахував лише доводи та аргументи відповідача, не надавши при цьому належної правової оцінки доказам (доводам) відповідача.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом в оскаржуваній частині рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд взагалі не розглянув доводи відповідача про форс-мажорні обставини, якими є реальне ведення бойових дій на території Київщини, систематичні ракетні та артилерійські обстріли територій Київської та Кіровоградської областей, довготривалі відключення світла, призупинення робіт на підприємстві відповідач з 25.02.2022, призов на військову службу від час мобілізації працівників відповідача, введення комендантської години; про настання форс-мажорних обставин позивача було повідомлено листом від 03.03.2022 та в подальшому надані відповідні сертифікати ТПП від 31.03.2023 (Донецька ТПП) та від 11.12.2023 (Київська обласна (регіональна) ТПП); висновок суду про те, що сертифікат ТПП мав бути наданий протягом 10 днів після настання форс-мажорних обставин є хибним, оскільки передумовою звернення до ТПП за засвідченням форс-мажорних обставин є порушення виконання зобов`язання і строк закінчення виконання робіт по договору настав 01.02.2023, тому лише після цієї дати відповідач мав звернутися до ТПП із заявою про засвідчення та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини; з настанням форс-мажорних обставин - 24.02.2022 строк виконання за договором не настав (настане через рік), отже відповідач був позбавлений можливості отримати сертифікат, тому він добросовісно виконував умови договору і після фактичного настання строку виконання робіт звернувся 15.02.2023 до Донецької ТПП із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин та отримав 31.03.2023 сертифікат, який того ж дня направив позивачу; згідно розпоряджень президента ТПП України Г.Чижикова №3 від 25.02.2022, №2 від 01.06.2023 установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану засвідчувати форс-мажорні обставини з питань, що належать до компетенції ТПП України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі Донецька ТПП та Київська обласна (регіональна) ТПП; суд не дослідив обставину непереборної сили, а фактично вдався до з`ясування порядку повідомлення про форс-мажор та надання сертифікатів ТПП, при цьому припустився кардинальних помилок при їх з`ясуванні; позивач, після отримання повідомлення відповідача про форс-мажорні обставини та сертифікатів, заперечень не висловив і договір не розірвав, тому відповідач був переконаний у продовженні строку виконання робіт, а така мовчазна поведінка на стадії виконання робіт свідчить про те, що позивач був зацікавлений у збільшенні строків виконання робіт. Крім цього вказав, що очікує понести 25000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що за умовами договору про наявність форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана у встановлений строк (10 календарних днів) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України); матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем вимог договору щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, а надана до суду фотокопія знімку екрана з електронної пошти про скерування 03.03.2022 повідомлення не може вважатись належним виконанням пунктів 8.2 та 8.3 договору, крім того, відповідачем не було надано своєчасно відповідний сертифікат ТПП України; думка відповідача про те, що він мав би звернутися за сертифікатом ТПП після закінчення строку виконання робіт по договору, тобто після 01.02.2023 є помилковою; невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс-мажорні обставини; місцем виконання робіт за договором є місто Бобринець Кіровоградської області, яке не було територією окупованою, тимчасово окупованою, чи де велися активні бойові дії; надані відповідачем сертифікати є неналежними та недопустимими доказами, оскільки згідно умов договору дія форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом ТПП України, а не регіонального відділення; незважаючи на початок збройної агресії проти України відповідач продовжував виконувати роботи по договору, що свідчить про спроможність виконання зобов`язання в умовах військової агресії, обстрілів і т.д. Також вказує, що відповідачем не доведено співмірність та розумну необхідність витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що такі витрати були понесені фактично.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що правова позиція відповідача полягає у відсутності порушення договору відповідачем, так як прострочення виконання робіт за договором не було у продовженням строків їх виконання внаслідок настання обставин непереборної сили, а відсутність порушення умов договору унеможливлює в принципі застосування до нього штрафних санкцій; розмір заявлених позивачем штрафних санкцій (1 814 534,05 грн), а також отриманої банківської гарантії (497400,00 грн), у 218 разів перевищує прибуток відповідача від виконання договору (10583,24 грн); за договором позивач набув у власність блага у сумі 9 871 544,31 грн, при цьому заявляє про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 814 534,05 грн, що не відповідає принципу справедливості; доводи позивача про наявність скрутного фінансового становища є введенням в оману суду, оскільки чистий прибуток позивача за 2023 рік, згідно інформації з відкритих джерел, становить 11 115 425 000 грн; відсутність збитків у позивача, а також надприбутки, нівелює його посилання на справедливий баланс інтересів сторін договору.

24.10.2024 відповідач подав клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення іншої справи №910/3418/24 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "Теплоенергокомплект" за договором №4600005332 від 01.02.2022.

Відповідно до статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 листопада по 03 грудня 2024 року.

29.11.2024 відповідач подав письмові пояснення щодо порядку визначення ним кошторисного прибутку за договором, на який посилався в апеляційній скарзі, а також вказав на невірність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій, оскільки обрахунок позивач проводить з 29.11.2022, посилаючись на Графік виконання робіт, однак роботи за договором відповідач зобов`язаний був виконати у строк до 02.02.2023.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі позивача, та просив її задовольнити, також заперечив проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі, також підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, просив її задовольнити, та заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено апеляційним господарським судом з наступних підстав.

Відповідач просить зупинення розгляд справи до вирішення іншої справи №910/3418/24, посилаючись на те, що у вказаній справі було прийняте рішення від 13.08.2024, яким встановлено наявність обставин форс-мажору за договором №4600005332 від 01.02.2022 та відсутність гарантійного випадку, що спростовує підставу позову про порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, на яку посилається відповідач, встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, докази, наявні у матеріалах даної справи, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги позивача і відповідача, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект", як Підрядником, був укладений договір № 4600005332 від 01.02.2022 (далі - договір) (том 1 а.с.12-24).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, (далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та Графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 9 948 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 1 658 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.3. договору датою закінчення виконання Підрядником робіт вважається дата прийняття їх Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до пункту 5.2 договору Акт приймання виконаних Робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Разом з актом приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформлений належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Відповідно до пункту 7.3 договору Підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання Робіт (додаток № 3) строки роботи, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Додатками до договору є Додаток №1 - Технічні, якісні та кількісні характеристики (том 1 а.с. 25-54), Додаток №2 - Договірна ціна (том 1 а.с.55-56), Додаток №3 - Графік виконання робіт (том 1 а.с.57).

Відповідно до Графіку виконання Робіт (додаток №3) роботи за договором складаються з наступних етапів:

1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - граничний термін виконання - 120 календарних днів.

2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - граничний термін виконання - 300 календарних днів.

3. Пусконалагоджувальні роботи - граничний термін виконання - 365 календарних днів.

Отже, роботи за першим етапом мали бути завершені не пізніше 01.06.2022, роботи за другим етапом - не пізніше 28.11.2022 та за третім етапом - не пізніше 01.02.2023.

Додатковою угодою №1 від 11.11.2022 до договору (том 1 а.с.58) сторони виклали у новій редакції пункт 3.1 договору, встановивши, що загальна вартість робіт становить 9 912 525,36 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 652 087,56 грн. а також виклали у новій редакції додаток №1 до договору "Технічні, якісні та кількісні характеристики" (том 1 а.с.59-87) та додаток №2 до договору "Договірна ціна" (том 1 а.с. 88-89), всі інші умови договору залишені без змін і сторони підтвердили по ним свої зобов`язання.

Згідно з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року форми КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2023 року форми КБ-3 та Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 22.03.2023 виконано роботи на загальну суму 9 286 009,54 грн (том 1 а.с.90-94).

Згідно з Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року форми КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року форми КБ-3 та Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 19.10.2023 виконано роботи на загальну суму 364 730,24 грн (том 1 а.с. 95-109). За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 324 календарних днів.

Відповідно до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 року форми КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 року форми КБ-3 та Акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 23.02.2024 виконано роботи на загальну суму 94 211,21 грн. (том 1 а.с.110-117) За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 451 календарних днів.

Позивач вказує, що на запити відповідача надав працівникам останнього допуски до виконання робіт, що підтверджується відповідними наказами Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 02.05.20223 №277 (з 02.05.2023 по 10.05.2023), від 08.09.2023 №669 (з 11.09.2023 по 31.10.2023), від 19.10.2022 №676 (з 20.10.2022 по 30.12.2022), від 20.06.2022 №341 (з 20.06.2022 по 30.09.2022), від 07.02.2022 №72 (з 08.02.2022 по 10.02.2022), від 18.04.2023 №243 (з 19.04.2023 по 31.05.2023) (том 1 а.с.118-125).

Оскільки відповідач не виконав роботи у строки, встановлені Графіком виконання робіт (додаток № 3), тим самим порушивши умови договору, позивач здійснив нарахування штрафних санкцій та вимагав від підрядника їх сплатити.

Так, позивачем було направлено відповідачу претензії №3 (ТОВВИХ-23-9883 від 21.07.2023), №11 (ТОВВИХ-23-18482 від 21.12.2023), №13 (ТОВВИХ-24-5135 від 04.04.2024), про нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт по кожному акту (том 1 а.с.126-135).

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки вказані претензії залишені відповідачем без виконання, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 1 132 387,48 грн пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення по кожному акту та 682 146,57 грн штрафу у розмірі 7% по кожному акту.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач у своєму відзиві вказував на те, що всього виконано відповідачем та прийнято позивачем робіт на загальну вартість 9 871 544,31 грн з ПДВ, які в свою чергу були оплачені позивачем. Позивачем залишено поза увагою Акт № 1 від 24.06.2022 здачі-приймання виконаних проектних робіт за договором №4600005332 "Розробка та погодження робочої проектної документації по об`єкту: "Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець" загальною вартістю 126 593,32 грн з урахуванням ПДВ. Сторонами складений Акт звірки розрахунків за період з 01.02.2022 по 01.04.2024 за договором №4600005332 від 01.02.2022, що у свою чергу підтверджує взаємне виконання сторонами договору на суму 9 871 544,31 грн з ПДВ. За твердженнями відповідача наведене свідчить про повне виконання відповідачем зобов`язань за договором №4600005332 від 01.02.2022.

Відповідач вказав, що прострочення строків виконання робіт за договором не було, натомість відбулося продовження строків до 14.08.2024 в силу приписів пункту 8.4 договору, тобто на момент звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій з відповідача за порушення строків виконання робіт граничний термін виконання таких робіт не настав, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, за доводами відповідача, внаслідок настання форс-мажорних обставин (військової агресії проти України, введення воєнного стану, ведення бойових дій, повітряних тривог і відключень світла) строк виконання робіт продовжений на строк дії цих обставин. Про настання форс-мажорних обставин позивача було повідомлено листом від 03.03.2022 та в подальшому надані відповідні сертифікати ТПП від 31.03.2023 (Донецька ТПП) та від 11.12.2023 (Київська обласна (регіональна) ТПП).

Також відповідач вказував, що згідно наданих позивачем дозволів на виконання робіт останній надав вказані дозволи сумарно на 265 днів із 365 днів передбачених договором, тобто позивач штучно обмежив для відповідача строк виконання робіт, при цьому тривалість повітряних тривог за цей період загалом становила 67,5 днів при 8 годинному робочому дні.

Крім цього, відповідач вказував, що розрахунок штрафних санкцій є необґрунтованим. А також, у разі задоволення позовних вимог, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99% до 18145,34 грн.

На підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідач долучив до матеріалів справи наступні документи:

- Акт №1 від 24.06.2022 здачі приймання виконаних проектних робіт за договором на суму 126 593,32 грн, згідно якого відповідач передав позивачу роботи з розробки та погодження робочої проектної документації по об`єкту (том 1 а.с.166);

- Акти приймання передачі виконаних робіт за березень 2023 р, жовтень 2023, за лютий 2024 року форми КБ-2в, довідки форми КБ-3, акти вартості устаткування (том 1 а.с.167-182), зміст яких співпадає з актами і довідками, наданими позивачем;

- Акт звірки розрахунків за період з 01.02.2022 по 01.04.2024 (том 1 а.с.171);

- Фотознімок екрана з даними по статистиці повітряних тривог по місту Києву, Київській області та Кіровоградській області (том 1 а.с.180-189);

- Наказ відповідача "Про відновлення роботи" №25/05-22 від 25.05.2022 про відновлення роботи на підприємстві починаючи з 01.06.2022 (том 1 а.с.189);

- Запит від 05.06.2024 на адреси ПрАТ "Кіровоградобленерго" та ТОВ "Теплоенергокомплект" щодо тривалості відключення (том 1 а.с.190);.

- Лист ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" №13/012/25363 від 10.08.2023 щодо тривалості відключення електропостачання за період жовтень 2022 рік - березень 2023 рік на об`єкті за адресою вул.Академіка Туполєва, 16 (том 1 а.с.191-193);

- Лист ПрАТ "Кіровоградобленерго" 2602/05/40 від 11.06.2024 щодо опрацювання запита відповідача (том 1 а.с.194);

- наказ відповідача №18/01-к від 18.01.2023 про увільнення ОСОБА_1 (токаря) з 25.02.2022 в зв`язку з призовом (том 1 а.с.195);

- Лист ТОВ "Теплоенергокомплект" вих.№090/02 від 25.02.2022, підписаний генеральним директором Є.Погремним, та адресований ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" "Щодо настання обставин непереборної сили (форс-мажор)", в якому зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, інформує про початок обставин дії обставин непереборної сили (форс-мажора), в зв`язку з чим виконання зобов`язань по шести договорах, у тому числі по договору №4600005332 від 01.02.2022, просить вважати продовженими на відповідний час дії вказаних обставин (том 1 а.с.196);

- Роздруківка екрану з сайту щодо відправки листа 090-02 електронною поштою 03.03.2022 з адреси "Constantine Kets " на адреси "info@tsoua.com" та " ОСОБА_2 " (том 1 а.с.197);

- наказ відповідача №25/02-К від 25.02.2022 про увільнення ОСОБА_3 (виконроба) в зв`язку з призовом (том 1 а.с.198);

- Лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 "Всім кого стосується" щодо засвідчення форс мажорних обставин (том 1 а.с.199);

- Сертифікат №100-23-1570 Донецької ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.03.2023 №130/12.1-17-03 на заяву відповідача від 15.02.2023 (том 1 а.с.201);

- лист відповідача вих.№116Д-03 від 31.03.2023 про направлення позивачу сертифікату №1400-23-1570 (том 1 а.с.202);

- Роздруківка екрану з сайту щодо відправлення листа №116Д-03 (том 1 а.с.203);

- Сертифікат №3200-23-4692 Київська ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.12.2023 №747/03.27 на заяву відповідача від 01.12.2023 (том 1 а.с.208-209);

- Лист відповідача вих.№720С-12 від 26.12.2023, адресований позивачу, щодо підтвердження форс-мажорних обставин, в додатках якого зазначені: лист №090/02 від 25.02.2022, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, сертифікат Донецької ТПП від 31.03.2023, сертифікат Київської обласної ТПП від 11.12.2023 (том 1 а.с.200);

- Роздруківка екрану з сайту щодо відправлення листа №720С-12 (том 1 а.с.204);

- Розпорядження КОДА №94 від 24.02.2022 "Про введення комендантської години на території Київської області" (том 1 а.с.206);

- Наказ КМВА №1 від 30.03.2022 "Про призначення коменданта міста Києва" (том 1 а.с.207);

- Наказ відповідача №25/02-22 від 25.02.2022 року про призупинення роботи на підприємстві до можливості її відновлення (том 1 а.с.210);

- лист від 09.01.2023 вих.014С-01 відповідь на претензію №11 (том 1 а.с.211-212);

- Опис вкладення у цінний лист від 09.01.2024 щодо відправлення відповіді №014С-01 на претензію №11 від 21.12.2023 (том 1 а.с.205) ;

- Наказ відповідача №27/03-К від 27.03.2022 про увільнення ОСОБА_4 (електрогазозварника) в зв`язку з призовом (том 1 а.с.213);

- Наказ відповідача №21/03-К від 21.03.2024 про увільнення ОСОБА_5 (інженера енергетика) в зв`язку з призовом (том 1 а.с.214);

- лист ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 18.06.2024 щодо відключень електроенергії на ГРС Бобринець у період з 24.02.2022 по 23.02.2024 (том 1 а.с.224-226).

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача про настання обставин непереборної сили, оскільки відповідач не повідомляв позивача про вказані обставини в порядку, встановленому договором, а також не довів неможливості альтернативного виконання зобов`язань; дозволи та допуск представників відповідача до об`єкту здійснювався на підставі відповідних заяв відповідача, як це передбачено п.7.3.3 договору; розрахунок штрафних санкцій зроблений вірно, враховуючи графік виконання робіт та дати підписання актів КБ-2в; також відсутні підстави для зменшення пені.

До відповіді на відзив позивач додав звіт про фінансові результати за 2022 рік (том 1 а.с.237), публікацію з сайту позивача (том 1 а.с.238), заяви позивача про надання допуску до об`єкту (том 1 а.с.241, 246, 249), заходи з безпечного ведення робіт по договору (том 1 а.с.242), дозволи (том 1 а.с.243-244), бухгалтерська довідка щодо стану оплат дебіторської заборгованості від 28.03.2024 (том 1 а.с.245), накази про допуск (том 1 а.с.250-254).

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, однак вважав можливим зменшити розмір пені на 50%, у зв`язку із чим задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з відповідача на користь позивача 566 193,74 грн пені та 341 073,29 грн штрафу, а у іншій частині позовних вимог про стягнення 566 193,74 грн пені та 341 073,28 грн штрафу відмовив.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договором №4600005332 від 01.02.2022, який за правовою природою є договором підряду.

Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже був обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення штрафних санкцій у зв`язку із порушенням строків виконання робіт за договором.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовані нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також нормами Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина 2 статті 875 ЦК України).

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно пункту 4.1 договору підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до Графіку виконання Робіт (додаток №3) роботи за договором складаються з наступних етапів:

1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - граничний термін виконання - 120 календарних днів.

2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - граничний термін виконання - 300 календарних днів.

3. Пусконалагоджувальні роботи - граничний термін виконання - 365 календарних днів.

Отже, роботи за першим етапом мали бути завершені не пізніше 01.06.2022, роботи за другим етапом - не пізніше 28.11.2022 та за третім етапом - не пізніше 01.02.2023.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Однак, матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору щодо зміни строків виконання робіт.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно пункту 4.3 договору датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2022 сторонами був підписаний Акт №1 здачі приймання виконаних проектних робіт за договором на суму 126593,32 грн, згідно якого відповідач передав позивачу роботи з розробки та погодження робочої проектної документації по об`єкту.

Також сторонами були підписані Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року форми КБ-2в від 22.03.2023 на суму 9286009,54 грн, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року форми КБ-2в від 19.10.2023 на суму 364 730,24 грн та Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 року форми КБ-2в від 23.02.2024 на суму 94 211,21 грн.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач вказує, що відповідачем порушено строки виконання робіт за другим етапом, визначеним у Графіку виконання робіт, та будівельно-монтажні роботи, які мали бути виконані у строк до 29.11.2022, були фактично виконані 22.03.2023 (прострочені на 113 дні), 19.10.2023 (прострочені на 324 дні) та 23.02.2024 (прострочені на 451 день), що підтверджується відповідними актами, які підписані обома сторонами, і вказане прострочення виконання зобов`язання є підставою для застосування до відповідача передбачених договором штрафних санкцій.

Відповідач, у свою чергу, не визнає факт прострочення виконання зобов`язань за договором, посилаючись на те, що внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору), строк виконання зобов`язань продовжений на строк дії вказаних обставин.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Положеннями частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Відповідач, як на підставу відсутності своєї вини, посилається на настання обставин непереборної сили, а саме: на початок збройної агресії РФ проти України та обставини, пов`язані з нею, зокрема, обстріли, блекаути, мобілізація, відсутність світла та інші.

Так, пунктом 8.1 договору встановлено, що жодна зі Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно пункту 8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

У пункті 8.3 договору обумовлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Відповідно до пункту 8.4 договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Згідно пункту 8.5 договору якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев`яносто) календарних днів, то кожна із Сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу Сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.

Відповідач вказує, що він, відповідно до положень пункту 8.2 договору, направив позивачу лист від за вих.№090/02 від 25.02.2022 з повідомленням про початок обставин непереборної сили із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, та в подальшому, на підтвердження вказаних обставин, направив позивачу Сертифікат №100-23-1570 Донецької ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.03.2023 №130/12.1-17-03 та Сертифікат №3200-23-4692 Київська ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.12.2023 №747/03.27.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44(5) (далі - Регламент) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Відповідач вказує, що він направив позивачу повідомлення про настання обставин непереборної сили 03.03.2022, на підтвердження чого надав до справи роздруківку екрану з сайту щодо відправки 03.03.2022 листа 090-02 електронною поштою з адреси "Constantine Kets " на адреси "info@tsoua.com" та "Чередніченко Оксана Олександрівна ".

Пунктом 13.1 договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Електронні документи). Під "обміном електронними документами" Сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6. Договору.

У пункті 13.6 договору сторони домовились здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті Договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп`ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "EDEALS", та відповідно до положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно пункту 13.7 договору Сторони домовилися, що створення Електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП). При цьому КЕП прирівнюється до власноручного підпису, якщо:

- КЕП підтверджено з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

- під час перевірки використовувався кваліфікований сертифікат відкритого ключа, чинний на момент накладення КЕП;

- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Момент отримання Електронного документа Стороною фіксується Системою електронного документообігу шляхом присвоєння такому Електронному документу відповідного статусу, що дозволяє Стороні, яка його отримала, прийняти і підписати Електронний документ або ж відхилити його із зазначенням відповідних зауважень та надіслати мотивовану відмову від підписання цього Електронного документу (пункт 13.11 договору).

У пункті 13.12 договору Сторони домовилися, що Електронний документ, підписаний КЕП та відправлений за допомогою Системи електронного документообігу, має юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, може бути представлений до суду як належний доказ та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві.

Згідно пункту 13.13 договору підтвердження передачі Електронних документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного приймання-передачі таких документів уповноваженими представниками Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів направлення позивачу повідомлення про настання обставин непереборної сили в порядку, встановленому наведеними положеннями договору, а роздруківка екрана з сайту щодо відправки 03.03.2022 листа від 25.02.2022 №090-02 електронною поштою, не є належним доказом повідомлення та не підтверджує факт отримання вказаного повідомлення позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач вчасно не повідомив іншу сторону про виникнення форс-мажорних обставин.

Відповідно до інформації, яка міститься у виданому Донецькою ТПП сертифікаті від 31.03.2023 №1400-23-1570 зазначено період дії форс мажорних обставин з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Також відповідачем був отриманий ще один сертифікат, виданий Київською обласною (регіональною) ТПП від 11.12.2023 №3200-23-4692, в якому зазначено період дії форс мажорних обставин з 24.02.2022 по 11.12.2023.

Проте, як вбачається із вказаних сертифікатів (т.1 а. с. 201, 208), відповідач звернувся до Донецької ТПП та Київської обласної (регіональної) ТПП із заявами про підтвердження дії форс-мажорних обставин 15.02.2023 та 01.12.2023 відповідно, тобто, вже за межами граничних термінів виконання зобов`язань, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

На офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 №3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Київська обласна (регіональна) ТПП, Донецька ТПП мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України і регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами та доповненнями.

Отже, Торгово-промислова палата України уповноважила Київську обласну (регіональну) ТПП та Донецьку ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов`язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію Торгово-промислової палати України.

Однак, у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- ст.14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Таким чином, відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з позивачем договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт другого етапу є дата, визначена у графіку до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто відповідач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт.

Відповідач, посилаючись на обставини непереборної сили, не вказав, яким конкретно чином наведені ним обставини (повітряні тривоги, відключення електроенергії, мобілізація п`яти працівників тощо) вплинули на можливість чи неможливість своєчасного виконання робіт за договором.

Твердження відповідача щодо не допуску його працівників до об`єкту не знайшли свого підтвердження, оскільки за умовами 7.3.3 договору допуск працівників підрядника здійснюється на підставі поданих ним заяв встановленої форми і відповідачем не надано доказів того, що під час виконання договору ним подавались заяви, які позивачем не були задововолені.

Водночас, у будь-якому випадку, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини, згідно пункту 8.3 договору, позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у тому числі у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін.

Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі").

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою №1 від 11.11.2022 сторони внесли зміни до договору щодо загальної вартості робіт до договору, виклали у новій редакції додатки №1 та №2 до нього, однак при цьому Графік виконання робіт (Додаток №3) сторонами змінений не був.

У матеріали справах відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з пропозиціями внести змінити до договору щодо встановлення інших строків виконання робіт за ним.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності з боку позивача обставин порушення відповідачем своїх обов`язків з виконання робіт у строки, визначені договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з пунктом 10.2. договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання Робіт, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 1 132 387,48 грн пені та 682 146,57 грн штрафу.

Згідно доданого до позову розрахунку (том а.с.136) штрафні санкції позивачем розраховані наступним чином:

- № Акта 1, вид робіт за актом БМР, дата підписання акта - 22.03.2023, вартість робіт по акту - 9 286 009,54 грн, період прострочення з 29.11.2022 по 21.03.2023, прострочено днів - 113, пеня 0,1% - 1 049 319,08 грн, штраф 7% - 650020,67 грн;

- № Акта 1, вид робіт за актом БМР, дата підписання акта - 19.10.2023, вартість робіт по акту - 364 730,24 грн, період прострочення з 29.11.2022 по 18.10.2023, прострочено днів - 324, кількість днів для нарахування - 181, пеня 0,1% - 66 016,17 грн, штраф 7% - 25 531,12 грн;

- № Акта 1, вид робіт за актом БМР, дата підписання акта - 23.02.2024, вартість робіт по акту - 94 211,21 грн, період прострочення з 29.11.2022 по 22.02.2024, прострочено днів - 451, кількість днів для нарахування - 181, пеня 0,1% - 17052,23 грн, штраф 7% - 6 594,78 грн.

Доводи відповідача про те, що розрахунок мав би робитись з 02.02.2023, після закінчення строку виконання всіх робіт за договором, є необґрунтованими, оскільки з розрахунку вбачається, що пеня і штраф нараховані позивачем за прострочення виконання робіт другого етапу. Які мали бути виконані у строк до 28.11.2022.

Перевіривши вказаний розрахунок, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що він зроблений арифметично та методологічно правильно, відповідає умовам договору та встановленим обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 1 132 387,48 грн та штрафу в сумі 682 146,57 грн, є доведеними та обґрунтованими.

Однак, статтею 233 ГК України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 такого змісту:

"7.17. При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

7.18. Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження №12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85)";

"7.25. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18";

"7.42. Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30).

А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

7.43. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права".

Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій на 99%, яке обґрунтовано тим, що відповідачем повністю виконанні зобов`язання за договором, позивачем не заявлені до відшкодування збитки, сума штрафних санкцій у три рази перевищує вартість робіт за договором, причиною виконання робіт за межами графіка стали форс-мажорні обставини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, наслідків порушення зобов`язання, виконання робіт за спірним договором, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 ЦК України та зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій є занадто великим, в той час як доказів понесення ним збитків чи погіршення фінансового стану, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, зокрема верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Отже, доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01 серпня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.12.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.М. Сибіга

А.О. Мальченко