Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/13920/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/13920/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024

у справі №910/13920/21 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 визнано кредитором у справі № 910/13920/21 по відношенню до боржника:

- Міністерство оборони України з грошовими вимогами на суму 307 975 493,43 грн., з яких 81 662,00 грн. - вимоги першої черги, 307 570 829,23 грн. - вимоги четвертої черги, 323 002,20 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" з грошовими вимогами на суму 48 591 466,12 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 48 586 504,12 грн. - вимоги четвертої черги;

- Лалцентрстріт Ентерпрайзес Лімітед з грошовими вимогами на суму 26 281 118,42 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 26 264 531,19 грн. - вимоги четвертої черги, 11 625,23 грн. - вимоги шостої черги;

- Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремленого підрозділу "Атомпроектінжиніринг" з грошовими вимогами на суму 177 096 495,62 грн., з яких 9 924,00 грн. - вимоги першої черги, 151 648 858,89 грн. - вимоги четвертої черги, 25 437 712,73 грн. - вимоги шостої черги;

- Фізичну особу-підприємця Вороб`я Олександра Федоровича з грошовими вимогами на суму 867 314,60 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 826 372,12 грн. - вимоги четвертої черги, 35 980,48 грн. - вимоги шостої черги;

- Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 378 907,59 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 373 945,59 грн. - вимоги другої черги;

- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами на суму 345 952,42 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 340 990,42 грн. - вимоги другої черги;

- Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" з грошовими вимогами на суму 44 162,98 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 37 367,54 грн. - вимоги четвертої черги, 1 833,44 грн. - вимоги шостої черги;

- Державне підприємство "Чорнобильпроменергобуд" з грошовими вимогами на суму 2 875 018,88 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 2 870 056,88 грн. - вимоги четвертої черги

- Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з грошовими вимогами на суму 143 638,00 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 2 270,00 грн. - вимоги четвертої черги, 136 000,00 грн. - вимоги шостої черги.

Зобов`язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", наявну дебіторську заборгованість.

Зобов`язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 04.08.2024.

Зобов`язано розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

Визначено дату проведення підсумкового засідання у справі № 910/13920/21 на 21.10.24 о 11:40 год., зазначено, що засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3.

Роз`яснено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" у визнанні кредитором боржника на суму 109 220,28 грн.

Відмовлено Лалцентрстріт Ентерпрайзес Лімітед у визнанні кредитором боржника на суму 254 651,12 грн.

Відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС, у визнанні кредитором боржника на суму 81 465 192,23 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у місті Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 81 465 192,23 гривень; визнати кредитором Головне управління ДПС у місті Києві по відношенню до боржника у сумі 81 465 192,23 грн, з яких: 72 361 612,23 грн вимоги третьої черги, 9 103 580,00 грн вимоги шостої черги; в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.07.2024 у справі №910/13920/21 залишити без змін; розглянути апеляційну скаргу за участю представника Головного управління ДПС у місті Києві.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13920/21 за заявою Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/13920/21 до надходження матеріалів справи №910/13920/21 до Північного апеляційного господарського суду.

14.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13920/21 в 15-ти томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/13920/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.12.2024 об 11 год. 00 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 13.11.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.11.2024.

04.12.2024 у судове засідання з`явився представник Головного управління ДПС у місті Києві. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК Україниодним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Представник Головного управління ДПС у місті Києві просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у місті Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 81 465 192,23 грн; визнати кредитором Головне управління ДПС у місті Києві по відношенню до боржника у сумі 81 465 192,23 грн, з яких: 72 361 612,23 грн вимоги третьої черги, 9 103 580,00 грн вимоги шостої черги; в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.07.2024 у справі №910/13920/21 залишити без змін.

Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині, якою відмовлено Головному управлінню ДПС у місті Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 81 465 192,23 грн, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відмовляючи у визнанні кредиторських вимог у сумі 81 465 192,23 грн, суд першої інстанції зазначив, що вимоги до боржника є поточними, оскільки провадження у справі про банкрутство відкрито 22.12.2021, Разом з тим, як зазначає скаржник, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.01.2022 № 24800701 та розрахунку суми грошового зобов`язання періодом, за який виявлено порушення є IV квартал 2019 - І півріччя 2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому такі вимоги є конкурсними та підлягають розгляду у процедурі розпорядження майном.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві слід задовольнити частково. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 72 361 612,23 грн. В цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 72 361 612,23 грн - вимоги третьої черги (без права вирішального голосу). Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 9 103 580,00 грн, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання обґрунтованості грошових вимог податкового органу до боржника за податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2022 № 24800701.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, у визнанні кредитором боржника на суму 81 465 192,23 грн, положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняттям судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 введено дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у даній справі, колегія суддів виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого, виходячи із змісту положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням.

При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).

Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що питання необхідного обсягу правового аналізу грошових вимог кредитора та достатності доказів на їх підтвердження має вирішуватися господарським судом з урахуванням сукупності обставин конкретної справи, зокрема, правової природи зобов`язання, юридичних фактів, з якими пов`язується його дійсність та обґрунтованість, позиції боржника та розпорядника його майна, наявності та обґрунтованості заперечень інших кредиторів.

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Тому, колегія суддів наголошує, що у цій справі перевірці поданого кредитором розрахунку грошових вимог, мають передувати встановлення правової природи і складових податкового боргу, підстав виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів, встановлення розміру та, насамперед, моменту виникнення цих грошових вимог (зобов`язань).

Колегія суддів враховує правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 908/659/22, у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про передчасність відхилення вимог податкового органу до боржника, оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено зміст наданих податковим органом на підтвердження грошових вимог до боржника акта перевірки та податкових повідомлень-рішень на предмет встановлення моменту виникнення грошових зобов`язань у боржника і періоду, за який податковим органом здійснено їх нарахування, тому без з`ясування вищевказаних обставин неможливо дійти беззаперечного висновку щодо наявності чи відсутності підстав для визнання кредиторських вимог органу ДПС.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2021 у даній справі № 910/13920/21, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж".

04.02.2022 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж".

15.03.2023 Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання кредиторських вимог.

Так, як вбачається з матеріалів справи, вимоги кредитора складають 81 465 192,23 грн, з яких 72 361 612,23 грн - основний борг та 9 103 580,00 грн - штраф.

Відмовляючи Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором боржника на суму 81 465 192,23 грн, суд першої інстанції встановив, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021, у той час як Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС, податкове повідомлення-рішення на суму 81 465 192,23 грн прийнято 18.01.2022, що свідчить про те, що заявлені вимоги податкового органу у вказаній частині є поточними. З огляду на те, що заявлені податковим органом вимоги до боржника у розмірі 81 465 192,23 грн. нараховані 18.01.2022, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», є поточними, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС у визнанні кредитором боржника на суму 81 465 192,23 грн.

Колегією суддів встановлено, що за результатами проведення податкової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» скаржником було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.01.2022 № 24800701, у якому зазначено, що перевіркою встановлено заниження боржником податкового зобов`язання з податку на прибуток за IV квартал 2019, 2020, 1 півріччя 2021 на суму 72 396 950,00 грн (акт перевірки від 20.12.2021 № 93429/ж5/26-15-07-01-03/34482827) та нараховано штраф у розмірі 9 103 580,00 грн.

Отже, податкова перевірка, результати якої стали підставою для заявлених кредиторських вимог, проводилась за період (IV квартал 2019, 2020, 1 півріччя 2021) до порушення провадження у справі про банкрутство (до 22.12.2021), донараховані податкові зобов`язання на суму 72 361 612,23 грн також нараховані за відповідні періоди.

Враховуючи, що періодом, за який податковим органом здійснено нарахування є IV квартал 2019, 2020, 1 півріччя 2021, то в розумінні статті 1 КУзПБ вимоги Головного управління ДПС у м. Києві є конкурсними у сумі 72 361 612,23 грн.

Вищевказане свідчить про те, заявлені Головним управлінням ДПС у м. Києві грошові вимоги у сумі 72 361 612,23 грн є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судом враховано зміст податкового повідомлення-рішення від 18.01.2022 № 24800701 на предмет періоду, за який податковим органом здійснено нарахування заявлених кредиторських вимог на суму 72 361 612,23 грн.

З урахуванням наведеного, слід скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 72 361 612,23 грн. В цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 72 361 612,23 грн - вимоги третьої черги (без права вирішального голосу).

З аналізу ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що нею встановлено наслідки пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, за яких такий кредитор не втрачає права на подання та розгляд господарським судом відповідної заяви, але в разі визнання його грошових вимог до боржника не має право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, як визнаний судом апеляційної інстанції кредитор, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, є конкурсним, однак, не має право вирішального голосу на зборах та комітеті.

Враховуючи норми Кодексу України з процедур банкрутства, поточні вимоги (тобто вимоги кредиторів, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство) розглядаються судом у ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС, податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу у розмірі 9 103 580,00 грн прийнято 18.01.2022, тобто нараховано штраф після відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж», що свідчить про те, що заявлені вимоги податкового органу у вказаній частині є поточними.

Вразовуючи викладене, слід залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 9 103 580,00 грн.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві слід задовольнити частково. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 72 361 612,23 грн. В цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 72 361 612,23 грн - вимоги третьої черги (без права вирішального голосу). Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 9 103 580,00 грн. В решті ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 не оскаржується та не переглядається судом апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 72 361 612,23 грн.

В цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором Головне управління ДПС у м. Києві по відношенню до боржника у сумі 72 361 612,23 грн - вимоги третьої черги (без права вирішального голосу).

Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/13920/21 в частині відмови Головному управлінню ДПС у м. Києві у визнанні кредиторських вимог у сумі 9 103 580,00 грн.

Матеріали справи № 910/13920/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 09.12.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков