Постанова

від 03.12.2024 по справі 905/821/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Харків Справа № 905/821/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Гур`янов С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.2394Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 (суддя Чернова О.В., повний текст складено 19.09.2024) у справі №905/821/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення 7 201 097,06 грн., з яких 7 102 161,03 грн. основний борг, 26 912,90 грн. інфляційні втрати, 72 023,13 грн. 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго»), звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі ТОВ «Краматорськтеплоенерго») про стягнення заборгованості в розмірі 7 201 097,06 грн., з яких 7 102 161,03 грн. основний борг, 26 912,90 грн. інфляційні втрати, 72 023,13 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0212-02024-ПП від 01.01.2024.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 у справі №905/821/24 позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Краматорськтеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7 178 066,96 грн., з яких 7 102 161,03 грн. основний борг, 21 959,44 грн. інфляційні втрати, 53 946,49 грн. 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 86 136,80 грн., відстрочивши виконання на 5 місяців (до 18.02.2025). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про обґрунтованість та правомірність позовних вимог у частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії, обсяги та вартість яких (послуг) відповідачем не заперечуються. Часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних пов`язане із допущеними позивачем при здійсненні розрахунку методологічними та арифметичними помилками, а саме: позивачем при розрахунку 3% неправильно визначено початок прострочення, оскільки не враховано, що дні сплати 28.01.2024 та 18.02.2024 є вихідними днями; позивачем помилково повторно нараховані 3% річних на суму боргу 7 060 473,98 грн. за період з 30.04.2024 по 08.05.2024; позивачем двічі нараховано інфляційні втрати на суму боргу за січень 2024 за період прострочення - квітень 2024 року.

Крім того, дослідивши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців та надані відповідачем докази, Господарський суд Донецької області дійшов висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви та, враховуючи приписи ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відстрочив виконання рішення суду строком на 5 місяців з дати ухвалення рішення.

Не погодившись із означеним рішенням, ПрАТ «НЕК «Укренерго» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив (з урахуванням уточнень, наданих на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2024) скасувати частково (у частині надання відстрочки на 5 місяців, відмови в стягненні інфляційних на суму 4 953,46 грн., 3% річних на суму 18 076,69 грн.) рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/821/24 і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» в повному обсязі. Судові витрати за подачу апеляційної скарги просить покласти на ТОВ «Краматорськтеплоенерго».

Обґрунтовуючи незгоду з рішенням суду першої інстанції в частині надання відстрочки його виконання на 5 місяців, апелянт зазначає, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго», посилаючись на скрутний фінансовий стан, не надає доказів на підтвердження цього факту, а наведені заявником обставини не є тими виключними обставинами, що унеможливлюють виконання рішення, та не є підставами для надання відстрочення виконання рішення суду. Судом першої інстанції не враховано тяжкі фінансові умови, в яких знаходиться позивач.

Мотивуючи необґрунтованість часткової відмови Господарського суду Донецької області у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 18 076,69 грн. та інфляційних у розмірі 4 953,46 грн. та не погоджуючись із висновками суду щодо визначення початку прострочення, скаржник наголошує на умовах п.6.2 договору та зазначає, що, якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, до 28.01.2024 (або 18.02.2024), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (26.01.2024 і 16.02.2024 відповідно).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 у справі №905/821/24. Встановлено строк по 18.11.2024 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 03.12.2024 об 11:30год.

Через підсистему «Електронний суд» 04.11.2024 від ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.14081; у межах визначеного судом строку), в якому заявник просить рішення Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 у справі №905/821/24 - залишити без змін, апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишити без задоволення. У стягненні з відповідача судових витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги просить відмовити.

Відповідач заперечує проти заявлених позивачем в апеляційній скарзі вимог та доводів, виходячи з наступного. Відстрочення виконання рішення для ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних доведених обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед ПрАТ «НЕК «Укренерго». Апелянт безпідставно посилається на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, оскільки відповідні докази були додані до відзиву на позовну заяву. Здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних є обґрунтованим.

До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем, разом з іншим, додано документи, які не були подані до суду першої інстанції, а саме: розпорядження Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №1093-р від 11.10.2024 «Про початок опалювального періоду 2024-2025 років»; лист ТОВ «Краматорськтеплоенерго» №26/521 від 16.07.2024 «Щодо надання оперативної інформації пошкоджених об`єктів» із додатком №1 «Інформація щодо пошкоджених та відновлених об`єктів критичної енергетичної інфраструктури ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на 16.07.2024» та додатком №2 «Перелік пошкоджених об`єктів критичної енергетичної інфраструктури ТОВ "Краматорськтеплоенерго" станом на 00 год. 00 хв. 16.07.2024р.»; акт №67 від 13.08.2024 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації; фото пошкоджень.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз ст.80 ГПК України (подання доказів) та ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. У свою чергу, на відповідача покладено обов`язок подати суду докази разом із поданням відзиву.

Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Приймаючи до уваги, що відповідач не обґрунтовую причини неможливості подання частини документів (листа №26/521 від 16.07.2024 з додатками, акту №67 від 13.08.2024, фото пошкоджень) до суду першої інстанції, а також те, що один із наданих відповідачем документів (розпорядження №1093-р від 11.10.2024) датований після ухвалення оскаржуваного рішення (18.09.2024), судова колегія не надає оцінки означеним документам.

У судовому засіданні 03.12.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали від 28.10.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Наказом НЕК «Укренерго» №549 від 03.10.2023 затверджені умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Умови договору набувають чинності з 01.01.2024.

01.01.2024 на підставі заяви-приєднання ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, розміщеного на офіційному сайті оператора системи передачі (ОСП), на окремих умовах чинного договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0212-02024.

Згідно з повідомленням ПрАТ «НЕК «Укренерго» (ОСП) №01/54730 від 23.10.2023 відповідача приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, ідентифікатор договору №0212-02024-ПП, дата акцептування 01.01.2024.

За умовами п.1.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір) останній є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, та є однаковими для всіх користувачів (п.1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії (п.2.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.

За умовами п.5.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.

Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.

Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.

Порядок розрахунків визначений у розділі 6 договору.

Так, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно з п.6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

За умовами п.6.5 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в акті коригування.

Відповідно до п.14.1 договору останній набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури для оплати, які додані до матеріалів справи, а саме:

- №ПР-0005538/0212-02024-ПП від 15.01.2024 на суму 786 936,49 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0006008/0212-02024-ПП від 25.01.2024 на суму 824 843,84 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0006494/0212-02024-ПП від 05.02.2024 на суму 864 952,16 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0007930/0212-02024-ПП від 15.02.2024 на суму 797 152,27 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0008465/0212-02024-ПП від 25.02.2024 на суму 782 628,44 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0008975/0212-02024-ПП від 05.03.2024 на суму 718 993,90 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0009980/0212-02024-ПП від 15.03.2024 на суму 798 525,50 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0010467/0212-02024-ПП від 25.03.2024 на суму 764 925,58 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0010951/0212-02024-ПП від 05.04.2024 на суму 650 492,50 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0011436/0212-02024-ПП від 09.04.2024 на суму 6 989 450,67 грн. за фактичний обсяг у березні 2024 року;

- №ПР-0011931/0212-02024-ПП від 15.04.2024 на суму 32 843,86 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0012411/0212-02024-ПП від 25.04.2024 на суму 38 179,45 грн. за плановий обсяг;

- №ПР-0012894/0212-02024-ПП від 06.05.2024 на суму 41 687,05 грн. за плановий обсяг;

Рахунки подекадно направлялись відповідачу через сервіс Askod.

У період січень-квітень 2024 на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 7 102 161,03 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі послуги, а саме:

- відповідно до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001604 від 31.01.2024 загальний обсяг переданої електричної енергії становить 3 904,769 МВт*год. на загальну суму 2 476 732,50 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0002103 від 29.02.2024 загальний обсяг переданої електричної енергії становить 3 624,204 МВт*год. на загальну суму 2 298 774,61 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0002675 від 31.03.2024 загальний обсяг переданої електричної енергії становить 3 490,461 МВт*год. на загальну суму 2 213 943,56 грн. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0003193 від 30.04.2024 загальний обсяг переданої електричної енергії становить 177,697 МВт*год. на загальну суму 112 710,36 грн. з ПДВ.

Означені акти приймання-передачі послуги підписані сторонами без зауважень через сервіс Askod шляхом накладення електронного підпису.

Порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з передачі електричної енергії стало підставою звернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Сутність розглядуваних позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості за надані позивачем у період січень-квітень 2024 послуги за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0212-02024-ПП від 01.01.2024, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання 3% річних та інфляційних.

Укладений між сторонами правочин (договір №0212-02024-ПП від 01.01.2024) за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг (послуг з передачі електричної енергії). Відтак, судом першої інстанції правильно визначено правове регулювання, у світлі якого має вирішуватися розглядуваний спір.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України унормовано, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п.60 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.33 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Підпунктом 1 п.7.1, пп.2 п.9.3 договору сторонами погоджено, що ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу. Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Як зазначалося вище за текстом постанови, за умовами пунктів 6.2, 6.4 договору сторони погодили, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У контексті положень ч.1 ст.74, ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як установлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії протягом січня-квітня 2024 на загальну суму 7 102 161,03 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі послуги, а саме №ПРА-0001604 від 31.01.2024 на загальну суму 2 476 732,50 грн. з ПДВ; №ПРА-0002103 від 29.02.2024 на загальну суму 2 298 774,61 грн. з ПДВ; №ПРА-0002675 від 31.03.2024 на загальну суму 2 213 943,56 грн. з ПДВ; №ПРА-0003193 від 30.04.2024 на загальну суму 112 710,36 грн. з ПДВ. Також позивач подекадно виставляв відповідачу рахунки-фактури.

Факт отримання від позивача послуг у спірний період на підставі договору №0212-02024-ПП від 01.01.2024 відповідач не спростовує, проти обсягів наданих послуг та їх вартості відповідач не заперечує, факт нездійснення оплати вартості отриманих послуг з передачі електричної енергії у встановлений договором строк та факт наявності спірної заборгованості в розмірі 7 102 161,03 грн. відповідач не спростовує.

За таких обставин Господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог у частині стягнення заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 7 102 161,03 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Донецької області в частині стягнення з відповідача основної заборгованості не оспорюється.

Окрім основного боргу позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 72 023,13 грн та інфляційні в розмірі 26 912,90 грн.

У контексті приписів ст.ст.611, 625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пунктах 6.2, 6.4 договору сторони погодили порядок розрахунків за планові та фактичні обсяги послуг. У відповідача спочатку виникає обов`язок зі здійснення поетапної оплати планової вартості послуги у строки, встановлені в п.6.2 договору, з подальшим перерахунком за фактичний обсяг послуги у строки, встановлені в п.6.4 договору.

Оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов`язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов`язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов`язання.

Невиконане зобов`язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданої послуги.

Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами ст.ст.611, 625 ЦК України, що враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 24.11.2022 у справі №927/713/21, від 23.11.2023 у справі №925/654/22, на які обґрунтовано послався місцевий господарський суд.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу подекадно виставлялись рахунки за послугу з передачі електричної енергії.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, Господарський суд Донецької області зазначив, що він є методологічно та арифметично неправильним, зокрема, позивачем неправильно визначено початок прострочення, оскільки не враховано, що дні сплати 28.01.2024 та 18.02.2024 є вихідними днями. Також позивачем помилково повторно нараховані 3% річних на суму боргу 7 060 473,98 грн. за період з 30.04.2024 по 08.05.2024.

За змістом апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо початку періоду прострочення за зобов`язаннями, строк виконання яких до 28.01.2024 та до 18.02.2024.

Надаючи оцінку означеним доводам апелянта, судова колегія враховує наступне.

За умовами п.6.2 договору сторони погодили, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків, зокрема:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду.

Судова колегія наголошує, якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 28 січня 2024 року (ч.2 ст.252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (у даному прикладі - 27 січня 2024 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено "по 28 січня 2024 року" або "включно до 28 січня 2024 року", то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 28 січня 2024 року.

Відтак, апелянт, правильно зазначаючи, що, якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, до 28 січня 2024 (або 18 лютого 2024), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну, помилково зазначає, що 28-му січня передує 26 січня, а 18-му лютого передує 16 лютого.

Судова колегія також враховує, що відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 27.01.2024 та 17.02.2024 є субота, то днем закінчення строку на оплату є понеділок 29.01.2024 та 19.02.2024 відповідно. За таких обставин суд першої інстанції правильно визначив початок періоду прострочення оплати - з 30.01.2024 та з 20.02.2024 відповідно.

Інших заперечень щодо здійсненого Господарським судом Донецької області розрахунку 3% річних апелянт не наводить, а суд апеляційної інстанції не встановив наявності помилок у здійсненому місцевим господарським судом розрахунку. Відтак, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що належний до стягнення з відповідача розмір 3% річних становить 53 946,49 грн. за загальний період прострочення з 19.01.2024 по 30.05.2024.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку, розмір інфляційних становить 26 912,90 грн., з яких 17 361,89 грн. нараховані на суму боргу за січень 2024 за період прострочення березень-квітень 2024, 9 551,01 грн. нараховані на суму боргу за січень-лютий 2024 за період прострочення квітень 2024.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, Господарський суд Донецької області зауважив, що позивачем двічі нараховано інфляційні на суму боргу за січень 2024 за період прострочення - квітень 2024. За власним розрахунком суду першої інстанції належний розмір інфляційних за заявлений позивачем період становить 21 959,44 грн.

Апелянт, зазначаючи про незгоду із частковою відмовою у стягненні інфляційних у розмірі 4 953,46 грн., не наводить жодного аргументу на підтвердження помилковості висновків суду першої інстанції. Натомість, судова колегія, провівши перевірку здійсненого місцевим господарським судом розрахунку інфляційних, вважає обгрунтованим висновок Господарського суду Донецької області про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних саме у розмірі 21 959,44 грн.

Під час розгляду справи Господарським судом Донецької області відповідач за змістом відзиву на позовну заяву просив надати ТОВ «Краматорськтеплоенерго» відстрочку виконання рішення строком на 12 місяців з дати набрання рішенням законної сили.

Дослідивши означену заяву відповідача та надані останнім докази, суд першої інстанції виснував про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на 5 місяців з дати ухвалення рішення.

Не погоджуючись із такими висновками суду першої інстанції, апелянт зазначає, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго», посилаючись на скрутний фінансовий стан, не надає доказів на підтвердження цього факту, а наведені заявником обставини не є тими виключними обставинами, що унеможливлюють виконання рішення, та не є підставами для надання відстрочення виконання рішення суду; судом першої інстанції не враховано тяжкі фінансові умови, в яких знаходиться позивач.

Переглядаючи рішення Господарського суду Донецької області в частині надання відстрочки його виконання на п`ять місяців, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У контексті приписів ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2021 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частиною 1 ст.239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

Відповідно до приписів ст.ст.74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

При цьому відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен урахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, відповідач зазначає, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є ліцензіатом з виробництва, транспортування і постачання електричної та теплової енергії.

Підприємство здійснює господарську діяльність на виробничих потужностях Краматорської теплоелектроцентралі.

Відповідач забезпечує тепловою енергією місто Краматорськ.

Наказами Міністерства енергетики України №91 від 15.03.2023, №15 від 16.01.2024 та №316 від 24.08.2024 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» ТОВ «Краматорськтеплоенерго» визнано підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Місцезнаходженням ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є м.Краматорськ Донецької області, яке входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022.

Підприємство відповідача зазнало збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Так у 2022 році адміністративно-побутовий корпус ТОВ «Краматорськтеплоенерго» пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу, частково знищено та пошкодженого комп`ютерну техніку та оргтехніку (акт №11 від 12.10.2022 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).

Господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою. Скрутне фінансове становище підприємств, фізичних осіб-підприємців та громадян, які є споживачами послуг з постачання теплової енергії, спричинило збільшення дебіторської заборгованості.

Відповідно до довідки про фінансовий стан №07/246 від 14.03.2024 станом на 01.03.2024 дебіторська заборгованість населення за надані послуги з централізованого опалення складає 454 263 750,00 грн., дебіторська заборгованість юридичних осіб складає 46 143 920,00 грн. У відповідача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у розмірі 788 089 270,00 грн., перед АТ «НАК «Нафтогаз України» у розмірі 72 034 580,00 грн., перед Краматорським УГГ ПАТ «Донецькоблгаз» у розмірі 100 376 380,00 грн.

При цьому судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням у територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач з листопада 2022 опинився у статусі «Переддефолтний», оскільки не зміг підтримувати належним чином фінансову гарантію перед ОСП та здійснювати купівлю електричної енергії на сегментах ринку для власних потреб та обладнання, задіяного для підкачки теплоносія, та відповідно не зміг оплачувати послуги з передачі електричної енергії.

Разом з іншим відповідач зазначає, що у підприємства фактично відсутні оборотні кошти, оскільки гроші, які надходили відповідачу від споживачів, підлягали перерозподілу без згоди підприємства та направлялись банком на користь газопостачальної та газорозподільної компаній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, а залишок грошей, що залишався у підприємства, ледве покривав витрати на заробітну плату та податки.

Наразі кошти від споживачів, які надходять в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, складають не більше 15-20% від усього обсягу наданих послуг і так само підлягають щоденному списанню банками з рахунків відповідача, на які надходять кошти в оплату за комунальні послуги, для надання яких використано поставлений природний газ, на банківський рахунок постачальника природного газу.

Судова колегія зауважує, що необхідність забезпечення роботи теплогенеруючого підприємства, основним споживачем якого є населення м.Краматорськ, в умовах воєнного стану є очевидною.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач є сезонним підприємством, опалювальний сезон починається наприкінці жовтня-початку листопада. Відстрочення виконання рішення надасть можливість підприємству розпочати опалювальний сезон, продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану та накопичити кошти для проведення розрахунків з позивачем.

Разом з тим, як зазначалося вище за текстом постанови, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси та фінансовий стан обох сторін, дослідити та оцінити доводи боржника та заперечення кредитора, врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Судова колегія враховує, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» є одним з ключових учасників ринку електроенергії і виконує функції адміністратора комерційного обліку, адміністратора розрахунків, виконує покладені на нього зобов`язання із забезпечення загальнодоступних інтересів (ПСО) у процесі функціонування ринку, а також керує роботою балансуючого ринку електроенергії.

Наказом Міністерства енергетики України від 23.02.2023 №63 (№14496/011) ПрАТ «НЕК «Укренерго» віднесено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що підприємство позивача, як і підприємство відповідача, здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану. Результатом ворожих обстрілів є значні руйнування критичної інфраструктури позивача, на відновлення яких ПрАТ «НЕК «Укренерго» змушене залучати кредитні кошти Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та німецької групи KfW.

Водночас, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, позивачем не надано жодних доказів тяжкого фінансового становища підприємства.

При цьому судова колегія відхиляє твердження апелянта про те, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго" не надано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища. Так, відповідачем до відзиву на позовну заяву надано відповідні докази, зокрема звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2023 та довідку №07/246 від 14.03.2024 про фінансовий стан товариства.

Враховуючи означене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком Господарського суду Донецької області щодо наявності обставин, які відповідно до положень ст.331 ГПК України є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду.

Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Визначений судом першої інстанції строк відстрочення виконання рішення суду (до 18.02.2025) узгоджується з приписами ч.5 ст.331 ГПК України, відповідає встановленим обставинам, що зумовлюють необхідність такого відстрочення, а також є таким, що не порушує балансу інтересів сторін.

Усупереч твердженням апелянта, господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні повно встановив обставини, що мають значення для висновку про наявність/відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстав для відстрочення виконання судового рішення у контексті положень ст.331 ГПК України, навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення на п`ять місяців з дня ухвалення такого рішення, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або із недотриманням "справедливого балансу" між сторонами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 у справі №905/821/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.12.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова