ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
02 грудня 2024 року Справа № 903/1244/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши
заяву Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал
про грошові вимоги до боржника
по справі №903/1244/23
за заявою боржника Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк
про банкрутство
Представники учасників справи:
Уповноважені представники не прибули у судове засідання
Встановив:
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 05 липня 2024 року, розпорядником майна ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал" призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.
Постановою господарського суду від 20.05.2024 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Григор`єва В.В. було припинено, ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 22 травня 2024 року за №73230 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ДП "ЕВОДА ТРЕЙД" КП "Луцькводоканал".
04.11.2024 до суду від Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява за вх. №01-74/1513/24 від 04.11.2024 про грошові вимоги до боржника.
Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2024.
07.11.2024 від ліквідатора Григор`єва В.В. через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов лист-повідомлення за вх. №01-75/7368/24 про визнання грошових вимог Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал в повному обсязі.
У визначений судом день та час ліквідатор, кредитори та боржник своїх представників в засідання суду не направили, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали та обставини справи, розглянувши заяву Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал, суд дійшов висновку, що останні підлягають до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно ч. 3 ст. 59 КУзПБ, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно ч. 4 ст. 60 КУзПБ, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу (ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства).
Суд встановив, що рішенням Господарського суду Волинської області від 23.09.2024 у справі №903/1244/23 (903/661/24) задоволено позов Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал до Дочірнього підприємства ЕВОДА ТРЕЙД Комунального підприємства Луцькводоканал про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 13 883 457,53 грн. зайво сплачених коштів та 232 475,86 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
На виконання вказаного рішення суду, 22.10.2024 видано судовий наказ №903/1244/23 (903/661/24)-1 та №903/1244/23 (903/661/24)-2.
За змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61)
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд засвідчує, що визначені суми обґрунтовані та підтверджені рішеннями Господарського суду Волинської області та виданими на їх виконання наказами Господарського суду Волинської області.
Відтак, в даному випадку зобов`язання, з врахуванням визначених судових актів, у боржника виникають із рішень судів та встановленого факту їх невиконання всупереч положенням Конституції України.
Враховуючи викладені обставини суд засвідчує, що загальний розмір доведених у встановленому порядку та документально підтверджених вимог Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал складає 14 122 049,39 грн.
Також, кредиторські вимоги були розглянуті ліквідатором, повністю визнаються ним, що підтверджується відповідним повідомленням ліквідатора від 07.11.2024.
Згідно ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури. Кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно Кодексу України з процедур банкрутства, на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
За результатами розгляду вимог щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.
Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16).
За змістом частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відтак, кредиторські вимоги Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал визнаються судом на загальну суму 14 122 049,39 грн. із наступною черговістю їх задоволення:
- 6056,00 грн. вимоги першої черги;
- 14 115 993,39 грн. вимоги четвертої черги.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись, ст.ст. 1, 2, 59, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Заяву Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного каналізаційного господарства Рівнеоблводоканал про визнання грошових вимог до боржника задоволити.
2. Визнати грошові вимоги Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідного-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) до Дочірнього підприємства "ЕВОДА ТРЕЙД" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (м. Луцьк, проспект Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794) на загальну суму 14 122 049,39 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 6056,00 грн. вимоги першої черги;
- 14 115 993,39 грн. вимоги четвертої черги.
3. Зобов`язати ліквідатора Григор`єва В.В., відповідно до ст. 47, 64 КУзПБ, внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала складена 09.12.2024.
Суддя В. М. Дем`як
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123633342 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні