Ухвала

від 04.12.2024 по справі 904/3720/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

що підлягає оскарженню

у справі про неплатоспроможність

04.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3720/24

за заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний номер юридичної особи 23494714)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про визнання грошових вимог

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

в судовому засіданні приймали участь: керуючий реструктуризацією боргів не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 08.01.2025; призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Захарчук Ксенію Олегівну, свідоцтво №1982 від 13.01.2021 (49069, м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського, буд.31Ж, оф.317/1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ); зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника в строк, передбачений п.6 ч.5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, надати до Господарського суду Дніпропетровської області відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 10.12.2024 для підготовки та подання до Господарського суду Дніпропетровської області плану реструктуризації боргів боржника; зобов`язано керуючого реструктуризацією не пізніше 19.10.2024 направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина 3 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства).

Зазначеною вище ухвалою суд призначив попереднє засідання суду на 29.10.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 10.09.2024 господарським судом оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі №904/3720/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за №74017 від 11.09.2024.

08.10.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання грошових вимог на суму 557 746,40грн. та судового збору у розмірі 4 844,80грн. у справі №904/3720/24 про визнання неплатоспроможним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 09.10.2024 заяву АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог залишено без руху; зобов`язано АТ "Сенс Банк" протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області:

- докази надсилання копії заяви з додатками на адресу боржника;

- первинні документи на підставі яких виникли спірні правовідносини між кредитором та боржником.

Зазначеною вище ухвалою суд роз`яснив заявнику, що у тому випадку, якщо заявник не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулась із заявою про визнання грошових вимог.

14.10.2024 до суду надійшла заява АТ "Сенс Банк" про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2024.

Ухвалою суду від 15.10.2024 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 29.10.2024; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів Захарчук Ксенію Олегівну надати повідомлення про розгляд кредиторських вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк".

21.10.2024 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією боргів Захарчук К.О., за змістом якого вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" відхилено.

29.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою відкладено розгляд грошових вимог АТ "Сенс Банк" на 04.12.2024.

03.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання АТ "Сенс Банк" про проведення судового засідання призначеного на 04.12.2024 в режимі відеоконференції, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 04.12.2024.

В судове засідання 04.12.2024 учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд встановив.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк".

Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15.10.2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ "Альфа-Банк" з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15.10.2019 року.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт.

Згідно підпункту "г" пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.

Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту "г" пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року "Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників", було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами, а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

03.12.2019 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено відомості, що юридична особа Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (код 00039019) припинило свою діяльність.

12.08.2022 року на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ "Альфа-Банк" за №2/2022, складеним 18.08.2022 року, змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк ".

Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ "Альфа-Банк" та викладені у Новій редакції Статуту. Проведена відповідна державна реєстрація.

З огляду на викладені вище обставини, АТ "Сенс Банк" є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ "Укрсоцбанк".

11.10.2007 між ОСОБА_1 та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" був укладений Договір кредиту № 1925 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого кредит надавався ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах:

1) розмір кредиту 373 700 доларів США;

2) 15% відсотків річних;

3) з кінцевим терміном погашення до 05.10.2017;

4) кредит надався на споживчі потреби з встановленням іпотеки.

В забезпечення виконання боржником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань 11.10.2007 між ОСОБА_2 (як майновим поручителем ОСОБА_1 ) та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" був укладений Іпотечний договір № 12/091, відповідно до якого предметом іпотеки за Іпотечним договором виступило нерухоме майно: земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 2,000 га, к/н № 1223285500:01:330:0029, за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Піщанська сільська.

Як зазначає банк, іншого рухомого та/або нерухомого майна у якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" кредитору не передавалось.

03.12.2009 рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1656/09 задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1925 від 11.10.2007 з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 414 803,75 гривень та витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом, у розмірі 4 548,07 гривень.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2012 по справі №2604/13429/12 задоволено заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2009 у справі № 1656/09.

Згідно із частиною другою ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відсотки, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі частини другої ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 910/7252/17; від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі № 922/4099/17 зроблено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 Цивільного кодексу, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Згідно приписів частини 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, АТ "Сенс Банк" в порядку ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних та інфляційні втрати, які складають 37 332,34грн. та 105 610,31грн. відповідно.

Станом на час подання заяви з кредиторськими вимогами до суду, зазначене нерухоме майно, яке є власністю ОСОБА_2 , не реалізовано, а також кредитором не було реалізоване право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки згідно приписів Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, розмір основного зобов`язання ОСОБА_1 перед кредитором АТ "Сенс Банк" складає 557 746,40грн., з яких:

- 414 803,75грн. - заборгованість за судовим рішенням (виконавчим документом);

- 37 332,34грн. - заборгованість за ставкою 3% на кредитну заборгованість;

- 105 610,31грн. - заборгованість за інфляційними витратами на кредитну заборгованість.

В матеріалах справи міститься повідомлення керуючого реструктуризації боргів Медведевої К.О., відповідно до якого арбітражним керуючим відхилено грошові вимоги АТ "Сенс Банк" з огляду на відсутність в матеріалах справи судового рішення та виконавчого документу, на які посилається АТ "Сенс Банк", у зв`язку із чим похідні вимоги кредитора щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, також відхилені арбітражним керуючим.

За змістом заяви АТ "Сенс Банк" про визнання кредиторських вимог встановлено, що кредитор зазначав про неможливість надати рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2009 у справі № 1656/09 з огляду на 5-річний термін зберігання судами справ про визнання, виконання та оскарження (оспорювання) рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів, третейських судів в Україні (п. 56 розділу 3.4 Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСАУ № 1087 від 07.12.2017).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що кредитором надано до матеріалів справи первинні документи на підставі яких були постановлені, як рішення Третейського суду від 03.12.2009 у справі № 1656/09, так і ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2012 по справі №2604/13429/12, докази того, що зазначені вище рішення були предметом оскарження та були скасовані в матеріалах справи відсутні.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 року №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Цим положенням визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ.

Пунктом 5.1 гл.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Згідно з п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити обов`язкові реквізити.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ то є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Керуючись п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові від 17.12.2020 року по справі № 278/2177/15-ц Верховний Суд дійшов висновків про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на вищевикладене, враховуючи пояснення кредитора та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відхилення заперечень керуючого реструктуризації боргів Медведевої К.О.

Окрім викладеного, Мандровним С.Ю. не надано до матеріалів справи доказів, що спростовують обставини викладені кредитором в заяві про визнання грошових вимог та не надано доказів сплати зазначеної вище заборгованості.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 525, 526, 527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити

Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника про визнання грошових вимог АТ "Сенс Банк" на суму 557 736,40грн.

Разом з тим, заявником сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 4 844,80грн., який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви Акціонерного товариства "Сенс Банк", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 562 591,20грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:

- позачергове задоволення - 4 844,80грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 2 черга - 557 746,40грн. (заборгованість за кредитом, 3% річних інфляційні втрати).

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 120-122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний номер юридичної особи 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 557 746,40грн. (заборгованість за кредитом, 3% річних інфляційні втрати) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 4 844,80грн. (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 04.12.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 09.12.2024.

Суддя А.В. Суховаров