Рішення

від 28.11.2024 по справі 909/504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/504/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної Системи "Івано-Франківськгаз"

про стягнення заборгованості за зобов`язаннями з договору купівлі-продажу природного газу на суму 54300079 грн 70 к., з яких: 27703188 грн 25 к. - сума основного боргу, 10981637 грн 36 к. - пеня, 14020499 грн 66 к. - штраф, 794873 грн 60 к. - 3 % річних та 799880 грн 83 к. - інфляційні втрати,

за участю:

представника позивача Піун С. П.,

представника відповідача Данилюк Г. Й.,

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 28.11.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної Системи Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості за зобов`язаннями з договору купівлі-продажу природного газу на суму 54300079 грн 70 к., з яких: 27703188 грн 25 к. - сума основного боргу, 10981637 грн 36 к. - пеня, 14020499 грн 66 к. - штраф, 794873 грн 60 к. - 3 % річних та 799880 грн 83 к. - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2024; встановлено відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначив на 08.08.2024

08.08.2024 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою від 16.08.2024, суд призначив підготовче засідання на 26.08.2024.

Протокольною ухвалою від 26.08.2024, суд відклав підготовче засідання на 09.09.2024.

Протокольною ухвалою від 09.09.2024, суд відклав підготовче засідання на 01.10.2024.

01.10.2024, суд протокольною ухвалою закрив підготовчого провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.10.2024.

29.10.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 28.11.2024.

Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.

Явка в судове засідання представника позивача та представника відповідача підтверджує наведений факт.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на наступне:

- позивач поставив відповідачу природний газ за період з червня 2022 по вересень 2023 року на суму 392 542 401 грн 73 к., який відповідачем сплачений частково;

- за простроченням виконання вказаних зобов`язань відповідачу нараховано 3% річних , інфляційні збитки, штраф та пеню;

- обсяги газу були правильно віднесені до Обсягу ІІІ відповідно до умов договору. Постачання та його вартість підтверджені підписаними актами приймання-передачі без зауважень, а відповідач самостійно контролював своє споживання;

- ціна газу розрахована за погодженою формулою, визначеною договором і постановами. Відповідач підписав акти, погодивши обсяги та ціну, а також здійснив оплати, чим підтвердив виконання умов договору;

- зменшення інфляційних втрат та 3% річних у даній справі є необґрунтованим, оскільки нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК України та ст. 217 ГК України, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові;

- зменшення штрафу та пені у даній справі є недопустимим, оскільки відповідач не обґрунтував наявність підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення строків оплати природного газу.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, мотивуючи наступним:

- позивач необґрунтовано відніс обсяг природного газу, що ним передавався за вказаним договором до Обсягу ІІІ групи;

- позивачем порушено порядок ціноутворення обсягів природного газу, віднесених до Обсягів ІІІ групи;

- у випадку задоволення позивних вимог просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %, що буде адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, та не допустить використання штрафу ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

21.06.2022 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (як продавцем) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3268-ОГРМ.

Відповідно до п. 2.2. договору, загальний обсяг (об`єм) природного газу, що передається за цим договором, складається із:

Обсяг 1 (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 31 травня 2023 складає: 35 620,270 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях. Для встановлення Обсягу І на наступні періоди передачі сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу. Сторони безумовно домовилися про те, що у разі укладення цього договору після 01.01.2023 до Обсягу І не включаються місяці, що передували даті надання забезпечення, передбаченого у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цього договору (п. 2.2.1. договору).

Обсяг II - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв`язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Замовлення Обсягу II здійснюється в порядку, встановленому цим договором (п. 2.2.2. договору).

Обсяг III - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком обсягів І і II (п. 2.2.3. договору).

Згідно п. 3.11. договору сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України, домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7420,00 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.1. договору).

Ціна природного газу для Обсягу II становить 0,01 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.2. договору).

Ціна природного газу для Обсягу Ш розраховується за формулою (п. 4.1.3. договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення покупцем строків проведення розрахунку за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

На виконання умов зазначеного договору, позивач, у період з червня 2022 року по вересень 2023 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 392 542 401 грн 73 к., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 364 839 213 грн 48 к. Несплаченою залишилась заборгованість в розмірі 27 703 188 грн 25 к.

Внаслідок порушення строків оплати, позивачем з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу нараховано відповідачу пеню за неналежне виконання умов договору в розмірі 10981637 грн 36 к. та штраф в розмірі 14020499 грн 66 к. на підставі п. 6.3. договору, а також 794873 грн 60 к. 3% річних та 799880 грн 83 к. інфляційних втрат на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з червня 2022 року по вересень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 392 542 401 грн 73 к., який відповідачем оплачено частково у розмірі 364 839 213 грн 48 к.

Судом встановлено, що розрахунок ціни природного газу для Обсягу ІІІ здійснено позивачем відповідно до формули, закріпленої у договорі та нормативних актах, а погодження ціни підтверджується підписанням актів. Відповідач здійснив оплату за попередні періоди, що підтверджує прийняття умов договору.

З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг за Договором та факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо їх оплати, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 27 703 188 грн 25 к.

Що стосується нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд перевірив подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент". Розрахунки здійснені позивачем правильно. Так, сума 3% річних становить 794 873 грн 60 к. та 799 880 грн 83 к. інфляційних втрат.

Щодо зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Чинне законодавство не надає суду право на зменшення втрат від інфляції.

Водночас суд за певних умов може зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18). При цьому має місце можливість зменшення процентів річних у визначеному за договором розмірі (збільшеному розмірі, а не 3% річних).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача саме 3% річних, а тому їх розмір зменшенню не підлягає.

Щодо зменшення розміру штрафу та пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, а також в ряді постанов КГС ВС, зокрема в постанові КГС ВС від 22.10.2019 у справі № 918/93/19.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд враховує те, що сума основного боргу становить 37858889 грн 10 к. На відшкодування майнових втрат позивача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 9300013 грн 33 к. та 3 % річних у розмірі 2177672 грн 52 к.

Суд також враховує те, що на даний час майновий стан відповідача є критичним, що підтверджується звітом про фінансові результати за 1-й квартал 2024 року, відповідно до яких у АТ "Івано-Франківськгаз" фінансовий збиток складає 7273000 грн.

Згідно Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.03.2023 року дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами складає зокрема: з бюджетом - 1112000 грн; інша поточна дебіторська заборгованість, а саме по сплачених авансових внесках - 3763000 грн. Поточна кредиторська заборгованість складає, зокрема: за довгостроковими зобов`язаннями 7192000 грн.; за товари, роботи, послуги - 1172581 000грн.; за податковими зобов`язаннями 3804000 грн. Утворення та накопичення збитків відповідач пояснює воєнним станом і значною дебіторською заборгованістю через систематичні неплатежі за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб.

Також, позивач доказів, які б свідчили про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не подав. Натомість, відповідач частково сплатив вартість природного газу в сумі 364 839 213 грн 48 к.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а саме до 5 490 818 грн 68 к. пені та 7 010 249 грн 83 к. штрафу.

Таким чином, у цій справі позивачу відшкодовуються інфляційні втрати у розмірі 799 880 грн 83 к., 3 % річних у розмірі 794 873 грн 60 к., штраф у розмірі 7 010 249 грн 83 к. та пеня у розмірі 5 490 818 грн 68 к., що в сукупності становить 41 799 011 грн 20 к. На думку суду, вказана сума є достатньою для відновлення майнових прав позивача.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості за зобов`язаннями з договору купівлі-продажу природного газу на суму 54 300 079 грн 70 к., з яких: 27 703 188 грн 25 к. - сума основного боргу, 10981637 грн 36 к. - пеня, 14 020 499 грн 66 к. - штраф, 794 873 грн 60 к. - 3 % річних та 799 880 грн 83 к. - інфляційні втрати - задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76010; ідентифікаційний код 03361046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452) 27 703 188 (двадцять сім мільйонів сімсот три тисячі сто вісімдесят вісім) грн 25 к. - основного боргу, 5 490 818 (п`ять мільйонів чотириста дев`яносто тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 68 к. - пені, 7 010 249 (сім мільйонів десять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 83 к. - штрафу, 799 880 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 83 к. - інфляційних збитків, 794 873 (сімдесят дев`яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн 60 к. - 3 % річних та 651 600 (шістсот п`ятдесят одна тисяча шістсот) грн 96 к. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення 5 490 818 (п`ять мільйонів чотириста дев`яносто тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 68 к. пені та 7 010 249 (сім мільйонів десять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 83 к. штрафу - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09.12.2024.

Суддя Т. В. Стефанів