Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/8553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/8553/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК ЕКСКАВАТОРНИК"

про зобов`язання видати наказ про звільнення, внесення запису до трудової книжки та стягнення 82152,10 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК ЕКСКАВАТОРНИК" у якому просить суд:

- зобов`язати Обслуговуючий кооператив "ЖБК ЕКСКАВАТОРНИК" видати наказ про звільнення з посади голови правління у зв`язку з припиненням повноважень 18.07.2023 за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, внести запис про припинення повноважень 18.07.2023 за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України до трудової книжки позивача;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 71904,00 грн та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 13586,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі.

У судовому засіданні 07.11.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

11.11.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ОСОБА_1 повідомила, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку та в строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За таких обставин заява про ухвалення додаткового рішення подана ОСОБА_1 у строки встановлені ч.8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено на 28.11.2024.

18.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення. У своїх запереченнях відповідач проти заявлених позивачкою витрат на правову допомогу заперечив, посилаючись на те, що відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, який би хоч в якійсь частині підтверджував і обґрунтовував заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі, а тому дана позовна вимога є необґрунтованою. Заявлена адвокатом сума за складання вище зазначеної заяви про винесення додаткового рішення є неспіврозмірною, оскільки вартість написання заяви не потребує зусиль та часу на її написання. Також відповідач зазначає, що рішенням суду вже стягнуто витрати на правову допомогу у сумі 16743,15 грн, а тому позивач здійснює подвійне стягнення грошових коштів, що свідчить про необґрунтованість заявленої вимоги.

27.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника.

28.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

Представники сторін у судове засідання 28.11.2024 не прибули.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно із яким, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 100000,00 грн.

Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачкою надано копію договору про надання правової допомоги № 27/06 від 27.06.2024, копію додаткової угоди №27/06 від 27.06.2024 до договору про надання правової допомоги № 27/06 від 27.06.2024, копію акту від 23.09.2024 прийому-передачі послуг за договором № 27/06 від 27.06.2024.

Представник позивача Бойков О.С. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №3097 від 06.06.2009.

Згідно із актом приймання-передачі послуг від 08.11.2024, сторонами погоджено, що адвокат надав позивачці правову допомогу:

10.10.2024 року представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва по справі №910/8553/24 вартістю - 2000,00 грн;

07.11.2024 року представництво інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва по справі №910/8553/24 вартістю - 2000,00 грн.

Оцінивши подані позивачкою докази, суд зазначає, що виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Оцінивши подані позивачкою докази, оскільки згідно із матеріалами підтверджується надання адвокатом Бойковим О.С. правової допомоги, що визначена в акті прийому-передачі послуг від 08.11.2024, адвокат позивачки приймав участь у судових засіданнях 10.10.2024 та 07.11.2024, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу по справі у сумі 4000,00 грн належним чином підтверджені та обґрунтовані.

При цьому суд зазначає, що витрати на правову допомогу згідно із актом прийому-передачі надані адвокатом за представництво інтересів позивача в судових засіданнях 10.10.2024 та 07.11.2024, а не за написання заяви про ухвалення додаткового рішення, як помилково стверджує відповідач. Розмір витрат на правову допомогу, у тому числі, за представництво інтересів позивача в судових засіданнях, погоджений сторонами у додатковій угоді №27/06 до договору про надання правової допомоги.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 стягнуто з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу, перелік яких визначений в акті приймання-передачі послуг від 23.09.2024, та питання щодо витрат на правову допомогу з представництва позивачки у судових засіданнях 10.10.2024 та 07.11.2024 не вирішувалося.

Щодо посилань відповідача на те, що відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд зазначає у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду викладено правову позицію, згідно із якою "…саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару".

Оцінивши надані відповідачем докази у сукупності, враховуючи, що надана відповідачем додаткова угода до договору про надання правової допомоги, акт прийому-передачі послуг встановлюють конкретні розміри послуг адвоката, а також те, що акт прийому-передачі послуг містить опис та розрахунок наданих послуг, суд не вбачає перешкод у встановленні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, заперечення відповідача з приводу заявлених позивачем витрат на правову допомогу є необґрунтованими та не спростовують встановлених вище обставин правомірності заявлених позивачкою у додатковому рішення витрат на правову допомогу.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, оскільки позовні вимоги у цій справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивачки на оплату правової допомоги у сумі 3939,56 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК ЕКСКАВАТОРНИК" (03162, місто Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 18-В, 18-Г, ідентифікаційний код 22893406) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у сумі 3939,56 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 09.12.2024.

Суддя С.О. Турчин