Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/11890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/11890/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімова Антона Анатолійовича (02224, м. Київ, вул. Каштанова, 9, ідентифікаційний код 0291001923) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 29, ідентифікаційний код 37415088)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102, ідентифікаційний код 42834213)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лиховид О.С.

від позивача: не з`явились

від відповідача-1: Пожар В.М.

від відповідача-2: Вавдійчик Б.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімов Антон Анатолійович (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (далі - відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди: №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, укладеного між відповідачами за результатами закупівлі №UA-2023-01-03-003112-a, суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме укладені за відсутності документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що є підставою для визнання додаткових угод недійсними та стягнення на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 165 593, 64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11890/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2024.

17.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти вимог заперечує та просить суд відмовити у позові повністю.

22.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача-2, в якому вважає доводи ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» на спростування позовних вимог не обґрунтованими.

24.10.2024 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація до суду подала відзив на позовну заяву, в якому просила суд залишити позовні вимоги без задоволення.

28.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» Київська міська рада подала письмові пояснення, у яких просила суд розглядати справу без участі представника Київської міської ради, задовольнити позовні вимоги Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та повідомити Київську міську раду про результат розгляду справи у встановленому законом порядку.

29.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача-1.

30.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 30.10.2024 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.11.2024.

04.11.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» подано додаткові пояснення у справі, у яких відповідач-2 зазначає, що позивач та прокурор у своїй діяльності застосовують «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 р. № 1178, рівно так само як і відповідачі по справі, у тому числі стосовно зміни істотних умов договорів про закупівлі шляхом збільшення цін за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків після його укладення (зменшують обсяги поставки та збільшують ціну за одиницю товару без збільшення загальної ціни договору як істотної умови договору).

Про вказані факти свідчать, зокрема, наступні обставини, так Київська міська рада на початку 2023 року провела процедуру закупівлі електроенергії (UA-2023-03-02-007092) за результатами якої уклала Договір від 17.03.2023 № 31446017/2023 про постачання електричної енергії з ТОВ «Прикарпатенерготрейд», до якого сторони неодноразово вносили зміни у частині ретроспективного підвищення ціни за одиницю товару (у завершених розрахункових періодах на підставі ст. 631 ЦКУ) відносно ціни Договору, укладеного за результатами процедури закупівлі а саме: Додатковою угодою № 1 від 11.05.2023 - ціну підвищено на 1,32 % з 01.04.2023; Додатковою угодою № 2 від 04.07.2023 - ціну підвищено на 3,86 % з 01.06.2023; Додатковою угодою № 4 від 10.07.2023 - ціну підвищено на 9,11 % з 01.07.2023; Додатковою угодою № 5 від 17.08.2023 - ціну підвищено на 19,39 % теж з 01.07.2023; Додатковою угодою № 6 від 28.09.2023 - ціну підвищено на 31,15 % з 01.09.2023; Додатковою угодою № 7 від 16.11.2023 - ціну підвищено на 35,19% з 01.11.2023.

Так, само, Київська міська прокуратура, структурним підрозділом якої є Деснянська окружна прокуратура міста Києва, на початку 2024 року провела процедуру закупівлі електроенергії (UA-2024-01-09-005339-a) за результатами якої уклала Договір від 06.02.2024 № 3КО про постачання електричної енергії з ТОВ «МІНТЕРН», до якого сторони неодноразово вносили зміни у частині ретроспективного підвищення ціни за одиницю товару відносно ціни Договору, укладеного за результатами процедури а саме: Додатковою угодою № 1 від 19.08.2024 - ціну підвищено на 16,38 % з 1 по 30.06.2024; Додатковою угодою № 2 від 19.08.2024 - ціну підвищено на 37,5 % з 1 по 31.07.2024; Додатковою угодою № 3 від 04.09.2024 - ціну підвищено на 32,6 % з 1 по 31.08.2024; Додатковою угодою № 4 від 30.09.2024 - ціну підвищено на 31,25 % з 1 по 30.09.2024; Додатковою угодою № 5 від 28.10.2024 - ціну підвищено на 31,13 % з 1по17.10.2024.

Відтак відповідач-2 зазначає, що коливання на ринку відбуваються в реальному часі (година, доба або декілька діб, місяць або декілька місяців, рік або декілька років, тощо). Передбачити або ж, спрогнозувати обсяги коливання ринків, наразі, неможливо через воєнний стан. Встановити коливання ринків електроенергії за розрахунковий період та підтвердити їх документально можливо виключно після того як такі коливання відбулись, тобто після закінчення (спливу) відповідного розрахункового періоду.

А тому, на думку, відповідач-2, практика ведення договірної роботи з ретроспективним переглядом ціни за кіловат/годину електроенергії є звичайною та розумною в умовах нестабільної роботи енергосистеми України у час війни та постійного її нищення з боку росії, коли коливання ринку є непередбачуваними та непрогнозованими фактами об`єктивної дійсності, що визнають позивач та прокурор власними діями.

07.11.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» прокуратурою подано заперечення на додаткові пояснення відповідача-2, у яких зазначено, що результати проведених закупівель, про які зазначає відповідач-2, не є предметом судового розгляду у даній справі, жодним чином не спростовує підстав заявленого позову та не стосується сторін оспорюваних правочинів й не враховують їх умов, а також не може бути доказом упередженості позицій позивача та прокурора.

12.11.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» відповідачем-2 подано заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника ТОВ «Енергетична компанія «Інсол».

У підготовчому засіданні 13.11.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/11890/24 та призначення її до судового розгляду по суті у судовому засіданні 04.12.2024.

29.11.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» відповідачем-2 подано заяву про приєднання до матеріалів справи доказів розміру витрат на правову допомогу, які відповідач-2 сплатив у зв`язку з розглядом даної справи та заяву про участь представника відповідача-2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судом у судовому засіданні 04.12.2024 заслухано пояснення представника прокуратури, який позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, та представників відповідача, які проти вимог заперечували з підстав наведених у відзивах та просили суд відмовити у позові повністю.

Позивач не забезпечив яку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки повідомив у письмових поясненнях від 28.10.2024.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

За доводами Деснянської окружної прокуратури міста Києва в процесі опрацювання даних оприлюднених на веб-порталі «Prozorro - публічні закупівлі» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-03-003112-a прокуратурою було встановлено, що Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією проведено процедуру відкритих торгів з особливостями UA-2023-01-03-003112-a на постачання електричної енергії, за кодом класифікації ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, з очікуваною вартістю 1 856 800,00 грн. з ПДВ. Запланований обсяг електричної енергії - 331 133 кВт/год.

За результатами проведення відкритих торгів з особливостями, згідно з протоколом № 2 (рішенням) Уповноваженої особи Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.01.2023 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» з ціновою пропозицією - 1 732 356,73 грн.

01.02.2023 за результатами процедури відкритих торгів по закупівлі (UA-2023-01-03-003112-a) ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, між Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (надалі - постачальник) укладено договір про закупівлю електричної енергії №6 (надалі - договір).

У п. 1.1. договору сторонами узгоджено, що мови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (ДК 021:2015:09310000-5 електроенергія, постачання електроенергії) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п. 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

У п. 5.1. договору сторонами узгоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна цього договору становить (331 133 тис.кВт./год.) 1 732 356,73 грн, в т.ч. ПДВ 288 726,12 грн. Ціна договору може бути зменшена за згодою сторін.

За умовами п. 13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого Акту здачі-приймання наданих послуг постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи між відповідачами також підписано додатки до договору, а саме:

додаток 1 - Заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою визначено початок постачання з 11 лютого 2023 року;

додаток 2 - Комерційна пропозиція, якою визначено, зокрема, ціну (тариф) електричної енергії, кількість, порядок надання графіку споживання, спосіб оплати, термін дії договору та умови пролонгації;

додаток 3 - Обсяги споживання енергії в 2023 році.

Матеріалами справи також підтверджено, що не заперечується сторонами, що до вказаного договору вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод №№ 1-6.

Так, 10.04.2023 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони домовилися зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, згідно з якою ціна цього договору становить (327 546 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн. та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

У додатку № 2 до договору «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 291568 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (без ПДВ - 4,40964 грн./кВт/год). Кількість 327 546 кВт/год.

Підставою для укладання цієї додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії», відповідно до якої на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 0,43025 грн./кВт/год. (без ПДВ).

Додаткова угода № 1 набирає чинності з 01.04.2023 і діє протягом строку дії договору.

03.06.2023 між відповідачами укладено додаткову угоду № 2, за умовами якої у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (321 557 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

Відповідно до додатку 2 до договору «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 408844 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 4,40964 грн./кВт/год). Кількість 321 557 кВт/год.

Підставою для укладання даної додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № № 917 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799», відповідно до якої на період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для другого класу напруги - 587,12 грн./МВт/ год (без ПДВ).

Додаткова угода № 2 набирає чинності з 01.06.2023 і діє протягом строку дії договору.

28.07.2023 між відповідачами укладено додаткову угоду № 3, у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (311 114 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 65056 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 4,50737 грн./кВт/год). Кількість 311 114 кВт/год.

Підставою для укладання цієї додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії», відповідно до якої на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становитиме 485,10 грн/МВт/год. (без ПДВ) та постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № 917 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799 на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні, для другого класу напруги - 733,79 грн./МВт/год (без податку на додану вартість).

Дана додаткова угода № 3 набирає чинності з 01.07.2023 і діє протягом строку дії договору.

17.08.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 4, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, підпунктом 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі», пунктами 5.2, 13.9 договору № 6 від 01.02.2023 та з урахуванням інформації вказаної у Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати №646/23 від 01.08.2023, у зв`язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» у розмірі +7,87 % з моменту (дати) підписання договору сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 Договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (293 629 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн, у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн, та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

Відповідно до додатку № 2 «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,094694016 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,07891168 грн./кВт/год). Кількість 293 629 кВт/год.

Зазначена додаткова № 4 угода набирає чинності з 01.07.2023 і діє протягом строку дії договору.

08.09.2023 сторони уклали додаткову угоду № 5, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, підпунктом 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі», пунктами 5.2, 13.9 договору № 6 від 01.02.2023 та з урахуванням інформації вказаної у Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати №876/23 від 13.08.2023, у зв`язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» у розмірі +13,42 % з моменту (дати) підписання договору сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (269 178 тис. кВт/год) 1 732 356, 73 грн., у т.ч. ПДВ 288 726,12 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

У додатку № 2 «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,912601953 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,7605016275 грн./кВт/год).

Вказана додаткова угода № 5 набирає чинності з 01.08.2023 і діє протягом строку дії Договору.

19.12.2023 відповідачі уклали додаткову угоду № 6, керуючись підпунктом 1 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі», ЦК України та умовами цього договору, сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідно ціну договору на 651 891,57 грн та викласти п. 5.1 договору в новій редакції, відповідно якої ціна цього договору становить (174 874 тис. кВт/год) 1 080 465,16 грн., у т.ч. ПДВ 180 077,53 грн., та внесено зміни в додаток 2, додаток 3 до договору.

У додатку № 2 «Комерційна пропозиція» сторони погодили, що ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 6,912601953 грн., в т.ч. ПДВ 20% (без ПДВ - 5,7605016275 грн./кВт/год). Кількість 174 874 кВт/год.

Зазначена додаткова угода набирає з моменту її підписання та діє протягом терміну дії договору.

В обґрунтування позовних вимог Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва зазначає, що внаслідок укладення відповідачами додаткових угод №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, укладеного між відповідачами за результатами закупівлі №UA-2023-01-03-003112-a, ціна за 1 кВт/год товару збільшилась порівняно із первісними умовами договору на 24,31 %, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 632 Цивільного кодексу України, а також інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів, виділених на цю закупівлю.

Відповідачі заперечували щодо доводів прокуратури, зазначивши, що відповідно до опублікованих відомостей про закупівлю UA-2023-01-03-003112-a, розміщеними на сайті Prozoro (за посиланнямhttps://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-03-003112-a) та тендерною документацією, закупівлю проведено за процедурою відкритих торгів з особливостями, що визначена Законом України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Також відповідачі вказують та ту обставину, що у п. 1.1 договору про закупівлю зазначено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.

А відтак, за доводами відповідачів, до спірних правовідносин можуть застосовуватись лише частини перша, друга та шоста статті 41 (Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього) Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з тим пунктом 18 «Особливостей здійснення публічних закупівель» встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

У тендерній документації замовник передбачив, що тариф електроенергії має включати усі регульовані складові (послуги з передачі електроенергії, розподілу та інші складові, передбачені діючими законодавчими документами України), що не є абсолютними сталими величинами та періодично змінюються.

А тому відповідачі вважають помилковим твердження прокуратури, що додаткові угоди №№ 1-6 суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», оскільки прокурором не враховано, що обмеження збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків від початкової ціни договору про закупівлю, встановлене п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» - не застосовується до правовідносин за даним договром і це прямо передбачено п. 3-7 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 17 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Суд відзначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Аналогічна за змістом правова норма закріплена у статті 53 ГПК України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у частині 1 якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради.

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відтак, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Київ.

Відповідно до абз. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.

У відповідності до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи, фінансування закупівлі з ідентифікатором UA-2023-01-03-003112-a, за рахунок місцевого бюджету.

Отже, основним органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. У зв`язку з чим, Київська міська рада, у підпорядкуванні якої знаходиться сторона оспорюваного договору, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.

В той же час, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

З викладеного слідує, що захищаючи інтереси держави, прокуратура правомірно звернулася із позовом в інтересах Київської міської ради, яка є належним державним органам у спірних правовідносинах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається із матеріалів справи керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва зазначає, що оспорювані додаткові угоди суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 632 Цивільного кодексу України, а також інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів, виділених на цю закупівлю.

Як зазначено судом вище, за результатами процедури відкритих торгів по закупівлі (UA-2023-01-03-003112-a) ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, між Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» укладено договір про закупівлю електричної енергії №6.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За умовами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Суд зазначає, що у справі №922/2321/22 предметом розгляду були додаткові угоди №2-14 до договору від 11.02.2021 № 44 про постачання електричної енергії споживачу, які укладались між сторонами упродовж 2021 року, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану.

Разом із тим, згідно із п. 37 Розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 08.02.2025.

Таким чином, під час дії правового режиму воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Відповідно до п. 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

При цьому, Деснянської окружної прокуратури міста Києва зазначає, що оспорювані додаткові угоди суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок їх укладення ціна за 1 кВт/год товару збільшилась порівняно із первісними умовами договору на 24,31%.

Разом із тим, суд зауважує, що оскільки договір № 6 про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 укладено під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Кабінетом Міністрів України Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відповідно до правовідносин, що склалися між Деснянською районною в місті Києві державної адміністрації як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» як постачальником за даним правочином застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Так, згідно із п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 і 13 Особливостей не повинні змінюватися до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, за винятком випадків, вичерпний перелік яких наведено в пункті 19 Особливостей.

Зокрема, підпунктами 1, 2 та 7 пункту 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Таким чином, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відсоток, на який можливо підняти ціну за одиницю товару, не обмежений. Замовник може підняти ціну пропорційно тому, як вона змінилася на відповідному ринку. Єдина умова - таке підвищення має бути пропорційним коливанню цін на ринку, тобто не можна збільшувати ціну на товар більше, ніж підвищилися ціни на ринку за певний період. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно із законодавством органи, установи, організації.

З наведеного вбачається, що Кабінет Міністрів України постановою № 1178 на час дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.

Як зазначено судом вище, періодом постачання електричної енергії за договором №6 від 01.02.2023 визначено 2023 рік; кількість товару за цим договором становить 331 133 кВ./год; ціна договору становить 1 732 356,73 грн з ПДВ, (п. 5.1. договору).

У пункті 5.3. договору сторонами узгоджено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціпи електричної енергії. Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення ціна за одиницю електричної енергії, визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору, може бути переглянута.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 (двадцять) днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.3. договору ).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в Акті здачі-приймання наданих послуг, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 5.4. договору).

Крім іншого, судом встановлено, що у п. 13.9 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язання сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат споживача, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару;

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;

Якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб`єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, внаслідок чого виконання зобов`язань на умовах встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків внаслідок заниження ціни предмета закупівлю відношенню до економічно обґрунтованої ціни за відсутності нормативно встановлених джерел покриття такої різниці, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої статті 41 Закону.

Так, згідно з умовами п. 1 додатку 2 до договору «Комерційна пропозиція» ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 5, 21160401 грн з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію зазначається з урахуванням тарифу на її розподіл. Споживач здійснює компенсацію за послугу з передачі електричної енергії постачальнику. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів) від дня надання споживачу повідомлення зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.

У п. 5.5. договору зазначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

З наведеного вбачається, що ціна за одиницю товару за договором може змінюватися внаслідок зміни регульованих складових ціни (тарифів на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії).

Також судом взято до уваги, що у п. 1.1. договору сторонами узгоджено, що умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Як вбачається із матеріалів справи на час проведення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю діяли: - тариф на розподіл електричної енергії для другого класу напруги у розмірі 489,39 грн/МВт/год без ПДВ, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із застосуванням стимулюючого регулювання»; тариф на передачу електричної енергії у розмірі 380,28 грн/МВт/год без ПДВ, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії».

З моменту укладення та за час дії договору також відбувались коливання цін на ринку і на цей випадок, сторони договору визначили можливість її перегляду про що зазначено в п.п. 2 п. 13.9. Договору про закупівлю.

Так, судом встановлено, що додатковими угодами № 1 від 10.04.2023, № 2 від 03.06.2023 та № 3 від 28.07.2023 до договору про закупівлю відповідачі зменшили обсяги закупівлі, а також збільшували ціну одного кіловата електроенергії у зв`язку зі змінами (збільшенням) регульованих складових тарифу, керуючись умовам п. 5.1., 5.2., п. 5.11, п.п. 1, 7 п. 13.9 договору та вимогам ч. 1 ст. 651 ЦК України і п.п. 1, 7 п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель», при цьому сторони враховано постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії», відповідно до якої на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлений 0,43025 грн./кВт/год. (без ПДВ); постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № № 917 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799», відповідно до якої на період з 01.06.2023 по 30.06.2023 (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для другого класу напруги - 587,12 грн./МВт/ год (без ПДВ); постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії», відповідно до якої на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з передачі електричної енергії становив 485,10 грн/МВт/год. (без ПДВ) та постанову НКРЕКП від 23.05.2023 № 917 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799 на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні, для другого класу напруги - 733,79 грн./МВт/год (без ПДВ).

Додатковою угодою № 4 від 17.08.2023 до договору про закупівлю відповідачі зменшили обсяг закупівлі та збільшили ціну одного кіловата електроенергії у зв`язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» у розмірі +7,87% з моменту (дати) підписання договору, що відповідає умовам п.п. 1, 2 п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» та п. 5.1., п. 5.2., п.п. 1, 2 п. 13.9 договору про закупівлю. При цьому коливання на ринку були підтверджені експертним висновком Харківської ТПП № 646/23 від 01.08.2023

Додатковою угодою № 5 від 08.09.2023 до договору про закупівлю відповідачі зменшили обсяг закупівлі та збільшили ціну одного кіловата електроенергії у зв`язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» у розмірі 13,42% з моменту останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, що відповідає умовам п.п. 1, 2 п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» та п. 5.1., п. 5.2., п.п. 1, 2 п. 13.9 Договору про закупівлю. При цьому коливання на ринку були підтверджені експертним висновком Харківської ТПП № 876/23 від 31.08.2023.

Також суд погоджується з доводами відповдача-2, що зміст експертних висновків Харківської ТПП № 646/23 від 01.08.2023 та № 876/23 від 31.08.2023 повною мірою відповідає вимогам та висновкам Верховного Суду, а також є належними та допустимими доказами на підтвердження фактичного коливання середньозважених цін на електроенергію у відповідних часових проміжках, оскільки містять дані середньозважених цін на день укладення договору про закупівлю, у розрахункових періодах, що відповідають календарним місяцям червня, липня та серпня 2023 року.

Наведені обставини нівелюють доводи прокурора про відсутність відомостей про коливання ціни на електричну енергію, крім іншого, прокуратурою не надано жодного доказу, яким би спростовувались експертні висновки Харківської ТПП та відомості, що використовувались у цих дослідженнях, а також не надано доказів на підтвердження своїх аргументів.

Також судом встановлено, що додатковою угодою № 6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю, відповідачі зменшили обсяги закупівлі до фактичного у зв`язку з чим ціна договору зменшилась на 651891,57 грн, у відповідності з умовам п.п. 1 п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» та п. 5.1, п.п. 1 п. 13.9 договору про закупівлю.

Отже, з наведеного вбачається, що сторони, керуючись п. 19 Особливостей та умовами договору домовились про зменшення обсягів закупівлі та, як наслідок, до зменшення ціни договору.

Дослідивши умови договору та умови додаткових угод суд дійшов висновку, що зміна ціни за одиницю товару згідно наведених додаткових угод відбулась на підставі зміни регульованих тарифів НКРЕКП а також у зв`язку з коливанням (збільшенням) середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" про що зазначено у цих додаткових угодах, при цьому кількість товару закупівлі зменшено, що, у свою чергу, не призвело до збільшення ціни договору.

За вказаних обставин, з огляду на положення п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178, яким Кабінет Міністрів України на час дії в Україні правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, а також приймаючи до уваги, що зміна ціни за одиницю товару відбулась пропорційно до регульованих тарифів, зокрема у зв`язку зі зміною регульованих тарифів НКРЕКП, при цьому така зміна ціни за одиницю товару не призвела до збільшення ціни договору, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсними додаткових угод №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, відсутні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведені вище правові норми та приймаючи до уваги встановлені вище обставини, заслухавши у судовому засіданні прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, відповідають нормам чинного законодавства, які діють на час дії в Україні правового режиму воєнного стану, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними цих додаткових угод.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, не підлягає задоволенню похідна вимога про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 165 593,64 грн.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення складено 09.12.2024

Суддя Л. Г. Пукшин