Рішення

від 16.12.2024 по справі 910/11890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2024Справа № 910/11890/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол"

про долучення доказів до матеріалів справи та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімова Антона Анатолійовича (02224, м. Київ, вул. Каштанова, 9, ідентифікаційний код 0291001923) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 29, ідентифікаційний код 37415088)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102, ідентифікаційний код 42834213)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лелиця В.В.

від позивача: не з`явились

від відповідача-1: не з`явились

від відповідача-2: Вавдійчик Б.П.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімов Антон Анатолійович (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди: №1 від 10.04.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 28.07.2023, №4 від 17.08.2023, №5 від 08.09.2023, №6 від 19.12.2023 до договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2023 №6, укладеного між відповідачами за результатами закупівлі №UA-2023-01-03-003112-a, суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме укладені за відсутності документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що є підставою для визнання додаткових угод недійсними та стягнення на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 165 593, 64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11890/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2024.

17.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ТОВ "Енергетична компанія "Інсол" подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: витрати за надання правової допомоги складає 35 000, 00 грн. Докази про розмір судових витрат, які відповідач-2 сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

У підготовчому засіданні 13.11.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №910/11890/24 та призначення її до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04.12.2024.

29.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем-2 подано заяву про приєднання до матеріалів справи докази розміру витрат на правову допомогу, які відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" сплатив у зв`язку з розглядом даної справи.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімова Антона Анатолійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 165 593, 64 грн, а також повідомлено представників учасників справи, що розгляд заяви відповідача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, призначається на 16.12.2024.

09.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Деснянською окружною прокуратурою міста Києва подано заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/11890/24, у якому прокурор зазначає про неспівмірність заявленого розміру таких витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, про невідповідність витрат критеріям розумності та реальності, у зв`язку з чим просить відмовити суд у задоволенні заяви у повному обсязі.

11.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацію подано заяву про проведення засідання 16.12.2024 за відсутності його представника.

У судовому засіданні 16.12.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" подану заяву підтримав, просив задовольнити, в свою чергу прокурор проти задоволення вказаної заяви заперечив, просив відмовити, представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 16.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про долучення доказів до матеріалів справи та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі.

Так, відповідачем-2 заявлено до стягнення з Деснянської окружної прокуратури міста Києва витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася відповідачу-2 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №10/2024-1 від 08.10.2024 (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "КОЛОХОРТ" (далі - адвокатське об`єднання), за умовами пункту 1.1. якого за цим договором Адвокатське об`єднання зобов`язується самостійно або шляхом залучення інших адвокатів, в порядку та на умовах, визначених цим договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", надавати замовнику правничу (правову) допомогу за його запитом (надалі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. вартість послуг за надання правової допомоги (Гонорар) за конкретними завданнями клієнта, а також порядки їх приймання-передачі та оплати визначаються цим договором або додатковими угодами до цього договору, які є невід`ємними його частинами. У випадку розбіжностей в даних умовах, застосовуються правила додаткових угод.

Плата за надання послуг за цим договором, здійснюється замовником в 5-ти денний строк з моменту направлення адвокатським об`єднанням відповідного рахунку замовнику в порядку та у спосіб, визначені цим договором.

Умовами додаткової угоди №1 від 08.10.2024 (далі - додаткова угода №1) до договору сторони погодили вартість правничої допомоги адвокатського об`єднання, а також порядок її сплати.

Так, пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони встановили, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за виконання умов договору з надання замовнику правової (правничої) допомоги у господарській справі № 910/11890/24, що перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) за позовом Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, у тому числі щодо відшкодування судових витрат по справі - на усіх стадіях господарського судочинства, а також порядок його сплати визначено сторонами, зокрема наступним чином:

за надання правової (правничої) допомоги з супроводу господарської справи у суді першої інстанції, що включає усі види правової допомоги, визначені пунктом 2.2. договору, визначається сторонами в розмірі 35 000, 00 грн та підлягає сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання авансом в 10-ти денний строк з дня укладення цієї додаткової угоди (підпункт 2.1. додаткової угоди).

За актом приймання - передачі наданої правової допомоги за договором №1 від 22.11.2024 про те, що відповідно до умов п.п. 2.1 п. 2 додаткової угоди № 1 адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правову (правничу) допомогу по господарській справі №910/11890/24, що перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) за позовом Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, у тому числі щодо відшкодування судових витрат по справі, зокрема (але не виключно):

- підготовка відзиву на позовну заяву прокурора та доказів до неї, подання відзиву сторонам та до суду з 08.10.2024 до 17.10.2024, у тому числі: ознайомлення з матеріалами замовника; детальне вивчення, дослідження, перевірка та аналіз документації щодо проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель прозоро (у тому числі на предмет нікчемності договору про закупівлю та змін до нього), договірних документів та документів про виконання поставки; доданих до позову документів; встановлення фактичних відносин, що склались між сторонами, надання їм попередньої правової оцінки та визначення природи правовідносин сторін; підготовка правової позиції клієнта із захисту прав і законних інтересів від пред`явленого позову у порядку господарського судочинства, обсягу та якості доказової бази, пошук та перевірка актуальної судової практики, викладеної у висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах; узгодження з клієнтом сформованих правової позиції та доказової бази, перспективності судового провадження, можливого врегулювання на стадії підготовчого провадження (витрачено 50 годин);

- контроль і моніторинг стану провадження по справі з метою своєчасного та повного виконання процесуальних обов`язків та реалізації процесуальних прав учасника та сторони господарського процесу, у тому числі моніторинг надходження процесуальних актів суду по справі, документів учасників процесу (витрачено 5 годин);

- ознайомлення та аналіз правових позицій позивача та другого відповідача щодо пред`явленого прокурором позову (витрачено 4 години);

- отримання та аналіз відповіді позивача на відзив на позов (витрачено 1 годину);

- підготовка та подання сторонам і до суду додаткових пояснень відповідача, у тому числі пошук, збір та аналіз доказів до цих пояснень, подання запиту та отримання консультації Мінекономіки з порушеного у позові питання (витрачено 10 годин);

- отримання та аналіз заперечень прокурора на додаткові пояснення відповідача (1 година);

- підготовка та подання сторонам і до суду доказів погодження витрат клієнта на правову допомогу по справі (1 години);

- підготовка до засідання та здійснення представництва інтересів клієнта у підготовчому засіданні по справі (витрачено 2 години);

- інше.

Вартість наданої адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги клієнту з супроводу у порядку господарського судочинства справи № 910/11890/24 в провадженні Господарського суду м. Києва, згідно з п.п. 1 та 4 цього акту, п.п. 2.1. п. 2. додаткової угоди № 1 та п. 2.2. договору, становить 35 000, 00 грн та уже сплачена замовником на користь адвокатського об`єднання авансом, згідно з платіжною інструкцією № 1301 від 15.10.2024.

Судом встановлено, що Вавдійчик Б.П., є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №2907 від 31.05.2007 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Так, судом враховано, що спір у даній справі відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" під час укладання додаткових угод до договору закупівлі, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а обставини даної справи не потребували додаткових даних, на підставі яких суд би встановлював обґрунтованість позовних вимог.

Також не є обґрунтованим включення послуги з "підготовки та подання сторонам і до суду доказів погодження витрат клієнта на правову допомогу по справі ", оскільки заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню, що відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на прокуратуру витрат відповідача-2 на правову допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

2. Стягнути з Деснянської окружної прокуратури міста Києва (02224, м. Київ, вул. Каштанова, 9, ідентифікаційний код 0291001923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102, ідентифікаційний код 42834213) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 23.12.2024.

Суддя Л. Г. Пукшин