Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/11758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/11758/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Вторекс"

про стягнення 625 110,66 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - позивач, Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Вторекс" (далі - відповідач, Корпорація) про стягнення 625 110,66 грн. збитків.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, у порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України, за наслідками здійснених між сторонами господарських операцій з поставки позивачу товару не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 625 110,66 грн. та завдавши таким чином Компанії збитки у вказаному розмірі.

Крім того, позивач вказав, що попередній розмір його витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі складає 40 000,00 грн., а докази на підтвердження такого розміру будуть подані Компанією протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в наведеній справі.

Ухвалою від 30.09.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11758/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Рішенням від 25.11.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Компанії та стягнув з Корпорації на користь позивача 625 110,66 грн. збитків і 7 501,33 грн. судового збору.

28.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Компанії від 28.11.2024 року про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, в якій остання просила суд покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в даній справі у розмірі 40 000,00 грн. До наведеної заяви позивач долучив копії укладеного між ним та адвокатом Ситником Сергієм Григоровичем договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.05.2024 року № 2024/4 разом з додатковою угодою від 09.09.2024 року № 5 до нього, акту приймання-передачі наданих послуг від 27.11.2024 року на суму 40 000,00 грн., опису наданих адвокатом послуг у справі № 910/11758/24 та свідоцтва Ситника Сергія Григоровича від 27.06.2018 року серії КС № 6770/10 про право на заняття останнім адвокатською діяльністю.

Розглянувши заяву Компанії від 28.11.2024 року про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві Компанія вказувала, що попередній розмір її витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі складає 40 000,00 грн. Аналогічна сума означених судових витрат була заявлена позивачем до стягнення з Корпорації в заяві від 28.11.2024 року.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За умовами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 40 000,00 грн. Компанією до матеріалів справи долучено, зокрема, копію укладеного 09.05.2024 року між нею (клієнт) та адвокатом Ситником Сергієм Григоровичем (адвокат) договору про надання правничої (правової) допомоги № 2024/4 (далі - Договір), за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язався оплатити надану правову допомогу в порядку та строки, обумовлені цим Договором.

Відповідно до пункту 4.2 Договору розмір гонорару, який сплачується клієнтом адвокату за надання правової допомоги, погоджується сторонами в додаткових договорах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У пункті 1 додаткової угоди від 09.09.2024 року № 5 до Договору клієнт та адвокат погодили, що клієнт доручає адвокату, а адвокат зобов`язується надати клієнту на умовах та в порядку, передбачених Договором та цією додатковою угодою, правничу (правову) допомогу щодо комплексного судового супроводу інтересів клієнта в суді першої інстанції (господарському суді міста Києва) у справі про стягнення з Корпорації на користь Компанії 625 110,66 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, яка повинна бути складена та зареєстрована за господарськими операціями за договором поставки № 08/06/2021-10 від 08.06.2021.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 09.09.2024 року № 5 правнича (правова) допомога щодо комплексного судового супроводу інтересів клієнта в суді першої інстанції (господарському суді міста Києва) включає в себе підготовку стратегії і правової позиції у справі, підготовку позову та всіх процесуальних документів в рамках судового провадження в суді першої інстанції, збір і підготовку доказів у справі, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, супроводження компенсації витрат на правову допомогу, надання інших послуг (робіт), що необхідні для супроводження справи клієнта.

Згідно з пунктом 4 наведеної додаткової угоди від 09.09.2024 року № 5 вартість послуг, що надаються згідно з пунктами 1, 2 цієї додаткової угоди, є фіксованою сумою в розмірі 40 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 27.11.2024 року адвокат надав клієнту в справі № 910/11758/24 наступні послуги (загальною вартістю 40 000,00 грн. і тривалістю 11 годин):

- ознайомлення з договором поставки № 08/06/2021-10 від 08.06.2021 та наявними у клієнта первинними документами;

- попередня консультація клієнта з приводу захисту інтересів клієнта та порядку стягнення завданих клієнту збитків;

- консультування клієнта щодо порядку сплати судового збору, визначення суми судового збору та реквізитів для його сплати;

- підписання додаткової угоди № 5 від 09.09.2024 року до Договору щодо комплексного судового супроводу інтересів клієнта в суді першої інстанції;

- підготовка позовної заяви про стягнення з Корпорації на користь клієнта 625 110,66 грн. збитків;

- підготовка та подача позовної заяви до господарського суду міста Києва;

- підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, та додатків до неї.

Разом із тим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом враховано вищенаведені приписи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, ціни позову, обсягу наявних у матеріалах справи документів, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та для досвідченого адвоката не є складною (предмет та підстави позову фактично є типовими для цієї поширеної категорії справ), а також враховуючи задоволення позовних вимог Компанії, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" від 28.11.2024 року щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Вторекс" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, кімната 511А; код ЄДРПОУ 43489477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, місто Гайсин, вулиця Заводська, будинок 150; код ЄДРПОУ 34009446) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" від 28.11.2024 року щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.12.2024 року

Суддя В.С. Ломака