Ухвала

від 09.12.2024 по справі 910/14493/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/14493/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників "Десенка"» (01024, місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4-А; ідентифікаційний код 26125213)

про скасування тимчасового порядку, скасування рішення правління, зобов`язання вчинити дії,

Без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників "Десенка"» (далі - ГО «ТІЗ "Десенка"»/відповідач) про:

- скасування тимчасового порядку проведення загальних зборів ГО «ТІЗ "Десенка"» №23л від 12.11.2024;

- скасування рішення правління ГО «ТІЗ "Десенка"» від 06.11.2024;

- зобов`язання ГО «ТІЗ "Десенка"» погодити реалізацію технічних умов та проект реконструкції КТП-8240 для приєднання до електричних мереж електроустановок будинку садибного типу, який належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.11.2024 задовольнив самовідвід судді Маринченка Я.В. від розгляду справи №910/14493/24, матеріали справи №910/14493/24 передав для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначений вище позов передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.

Крім того, 25.11.2024 разом із позовною заявою ОСОБА_1 одночасно подала заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони ГО «ТІЗ "Десенка"» проводити загальні збору на підставі тимчасового порядку від 17.04.2019, без належних оформлень відповідних змін до статуту ГО «ТІЗ "Десенка"» станом на 06.11.2024 та приймати будь-які рішення до закінчення розгляду цієї господарської справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.12.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернув заявнику без розгляду.

06.12.2024 до канцелярії суду від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- заборони ГО «ТІЗ "Десенка"» проводити загальні збору на підставі тимчасового порядку №23 від 12.11.2024 без належних оформлень відповідних змін до статуту ГО «ТІЗ "Десенка"» станом на 06.11.2024 та приймати будь-які рішення до закінчення розгляду справи №910/14493/24.

В обгрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/53914/24-к; 1-кс-45829/24 від 02.12.2024 задоволено скаргу представника позивача на бездіяльність уповноважених осіб Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо невнесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань повідомлення про злочин відносно голови ГО «ТІЗ "Десенка"» ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України, зокрема, зобов`язано орган досудового розслідування виконати ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 26.11.2024 встановила порушення з боку ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» та зобов`язала у строк до 04.12.2024 надати послугу з приєднання позивачки до мережі, яке воно мало здійснити до 05.08.2024, а також зобов`язано протягом 15 робочих днів надати позивачеві компенсацію завданої шкоди.

Таким чином, за твердженнями заявника, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, поновлення порушеного права позивача на отримання електричної енергії, оскільки рішення зборів є обов`язковим для виконання кожного члена ГО «ТІЗ "Десенка"».

Отже, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову від 06.12.2024, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, ураховуючи обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, судове рішення, у разі задоволення позову ОСОБА_1 , не вимагатиме примусового виконання, тому у даному випадку повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В таких немайнових спорах підлягає з`ясуванню, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, також зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.

Разом із тим, як зазначено вище, положеннями п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України встановлена пряма заборона забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Тобто, під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову, зокрема, законність/незаконність тимчасового порядку проведення загальних зборів ГО «ТІЗ "Десенка"» №23л від 12.11.2024, наразі судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Разом із тим, перелічені у заяві заходи, які ОСОБА_1 просить суд вжити, зокрема, заборони ГО «ТІЗ "Десенка"» проводити загальні збору на підставі тимчасового порядку №23 від 12.11.2024 без належних оформлень відповідних змін до статуту ГО «ТІЗ "Десенка"» станом на 06.11.2024 та приймати будь-які рішення до закінчення розгляду справи №910/14493/24, за висновком суду є втручанням у діяльність ГО «ТІЗ "Десенка"».

Таким чином, суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів заявника, відповідно у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Згідно приписів ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що має наслідком відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів за правилами, передбаченими чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК