Рішення

від 09.12.2024 по справі 911/2216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2216/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техносмартсервіс» (14032, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, буд. 9)

доПриватного підприємства «Ясна-Плюс» (17101, Київська обл., м. Славутич, Вільнюський квартал, буд. 31)

про стягнення 171759,53 грн. заборгованості за поставлений товар, у тому числі 114099,73 грн. основного боргу, 9663,35 грн. 3% річних, 47996,45 грн. інфляційних втрат,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносмартсервіс» (далі позивач, ТОВ «Техносмартсервіс») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Ясна-Плюс» (далі відповідач, ПП «Ясна-Плюс»), в якому просить суд стягнути з відповідача 171759,53 грн. заборгованості за поставлений товар, у тому числі - 114099,73 грн. основного боргу, 9663,35 грн. 3% річних, нарахованих за період 04.10.2021-30.07.2024, та 47996,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період вересень 2021 року - червень 2024 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача всі понесені судові витрати, в тому числі - витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поставив відповідачу товар за видатковими накладними №1000 від 30.07.2021, №1168 від 26.08.2021, №1315 від 21.09.2021, №1329 від 23.09.2021, №1368 від 04.10.2021. При цьому, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати вартості поставленого товарувиконав частково, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість у сумі 114099,73 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2024 позовну заяву ТОВ «Техносмартсервіс» було залишено без руху, запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення у позовній заяві змісту позовних вимог в частині стягнення пені чи 3% річних та заявлених до стягнення сум.

12.09.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Техносмартсервіс» надійшла заява б/н від 02.09.2024 (вх. № 9322/24 від 12.09.2024) на виконання ухвали суду від 26.08.2024, до якої позивачем було надано уточнену позовну заяву, за змістом прохальної частини якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 114099,73 грн., 3% річних у сумі 9663,35 грн. та інфляційні втрати у сумі 47996,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2024 було відкрито провадження у справі № 911/2216/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам процесу строки для пожання заяв по суті спору.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвалу від 17.09.2024 про відкриття провадження у справі було надіслано та доставлено 17.09.2024 о 15:47 до електронного кабінету ПП «Ясна-Плюс», про що складено та долучено до матеріалів справи довідку Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Техносмартсервіс» до ПП «Ясна-Плюс», всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Одним з основоположних принципів приватно-правового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною першою статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 912/1883/17 вказав, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар, зокрема,за видатковими накладними, які оформлені належним чином, містять підписи та печатки сторін, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: №1000 від 30.07.2021 на суму 12159,11 грн., №1168 від 26.08.2021 на суму 13228,97 грн., №1315 від 21.09.2021 на суму 10612,97 грн., №1329 від 23.09.2021 на суму 88347,73 грн., №1368 від 04.10.2021 на суму 1443,24 грн.

Суд звертає увагу, що до стягнення за видатковою накладною №1000 від 30.07.2021 заявлено 446,82 грн. з огляду на здійснення часткової оплати відповідачем.

Видаткові накладні не містять жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від позивача товару, оформлення та повноти відображення відомостей щодо господарської операції з поставки відповідачу товару.

Як вбачається з видаткових накладних, товар постачався на замовлення відповідача, про що здійснено посилання на такі замовлення у видаткових накладних.

Наведене свідчить, що відповідач шляхом вчинення конклюдентних дій підтвердив укладення договору поставки товару у спрощеній формі шляхом отримання товару від позивача на підставі зазначених вище видаткових накладних, які визначені в якості підстави позовних вимог.

При цьому, кожна підписана видаткова накладна фактично є окремим договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи, для оплати поставленого за видатковими накладними товару позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату, зокрема: №1635 від 04.10.2021 на суму 1443,24 грн.; №1529 від 16.09.2021 на суму 88347,73 грн.; №1429 від 02.09.2021 на суму 10612,97 грн.; №1303 від 13.08.2021 на суму 13228,97 грн.; №1149 від 26.07.2021 на суму 12159,11 грн.

За змістом правовідносин з поставки, поставка товару від позивача зумовлює обов`язок відповідача такий товар оплатити.

Згідно з ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Перебіг строку виконання грошового зобов`язання покупцем, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частинами першої та другої ст. 692 ЦК України.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідач мав обов`язок здійснити оплату за поставлений товар за видатковими накладними: №1000 від 30.07.2021 - до 02.08.2021, а з 03.08.2021 настало прострочення, №1168 від 26.08.2021 - до 27.08.2021, а з 28.08.2021 настало прострочення; №1315 від 21.09.2021 - до 22.09.2021, а з 23.09.2021 настало прострочення; №1329 від 23.09.2021 - до 24.09.2021, а з 25.09.2021 настало прострочення; №1368 від 04.10.2021 - до 05.10.2021, а з 06.10.2021 настало прострочення.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд констатує, що ПП «Ясна-Плюс» доказів часткової оплати спірних видаткових накладних у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, як і загалом будь-яких заперечень чи доводів на спростування позовних вимог, не надало.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 114099,73 грн. є документально підтвердженою, доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання з оплати товару, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних в сумі 9663,35 грн., нараховані за період 04.10.2021 - 30.07.2024, та 47996,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період вересень 2021-червень 2024.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (04.10.2021 - 30.07.2024),

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Строк оплатиПеріод прострочення, в межах періоду позивача3% річних, грн.№1000 від 30.07.2021446,8202.08.202104.10.2021-30.07.202437,84№1168 від 26.08.202113 228,9727.08.202104.10.2021-30.07.20241 120,39№1315 від 21.09.202110 612,9722.09.202104.10.2021-30.07.2024898,83№1329 від 23.09.202188 347,7324.09.202104.10.2021-30.07.20247 482,36№1368 від 04.10.20211 443,2405.10.202106.10.2021-30.07.2024121,99Всього: 9 661,41встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних за заявлений період становить 9 661,41 грн., у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення 9663,35 грн. 3% річних має бути задоволена частково.

Також суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (вересень 2021 року червень 2024 року),

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Строк оплатиПеріод прострочення, в межах періоду позивачаІнфляційні втрати, грн.№1000 від 30.07.2021446,8202.08.2021вересень 2021-червень 2024194,92№1168 від 26.08.202113 228,9727.08.2021вересень 2021-червень 20245 771,05№1315 від 21.09.202110 612,9722.09.2021жовтень 2021-червень 20244 449,10№1329 від 23.09.202188 347,7324.09.2021жовтень 2021-червень 202437 036,52№1368 від 04.10.20211 443,2405.10.2021жовтень 2021-червень 2024605,03Всього: 48 056,62встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за заявлений період становить 48056,62 грн. Разом із тим, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 47996,45 грн. слід задовольнити повністю у заявленій позивачем сумі.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Техносмартсервіс» частково та ухвалює рішення про стягнення з ПП «Ясна-Плюс» 114099,73 грн. основного боргу, 9661,41 грн. процентів річних та 47996,45 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який не оплатив поставлений позивачем товар вчасно та у повному обсязі, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, останні відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Позивач також просить суд включити до судових витрат та стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Щодо вказаної вимоги суд зазначає таке.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

У підтвердження факту понесених витрат на правову (правничу) допомогу представник позивача надав копії договору №234 від 26.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між АО «Кушнеренко та партнери» та ТОВ «Техносмартсервіс», ордеру серії СВ №1091597 від 08.08.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №449 від 08.06.2010, акт виконаних робіт від 08.08.2024 на суму 10000,00 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордера №234 від 26.07.2024 на суму 10000,00 грн.

26.07.2024 між адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносмартсервіс» (сторона-2) був укладений договір про надання правової допомоги №234, за умовами якого:

Сторона-2 уповноважує сторону-1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь-якої ланки у зв`язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі з приводу стягнення заборгованості;для здійснення представництва за цією угодою сторона-2 надаються стороні-1 усі права, які надані законодавством їй як представнику; сторона-2 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити стороні-1 гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) сторони-2 за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, підготовка та складання документів та складає 10000 гривень. Гонорар сплачується стороною-2 стороні-1 безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою.

На виконання умов договору сторони погодили та підписали акт виконаних робіт від 08.08.2024, відповідно до якого сторони засвідчили надання послуг за договором в повному обсязі, за що стороною-2 стороні-1 сплачено 10000,00 грн.

Як вбачається з наданого акту, адвокатське об`єднання надало ТОВ «Техносмартсервіс» такі послуги: консультування сторони-2 щодо підстав та порядку заборгованості 1год; аналіз судової практики 1 год; розрахунок заборгованості 2 год; написання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості 2 год; виготовлення копій документів, квитанцій, актів 1 год.

За надані послуги сторона-2 сплатила стороні-1 гонорар у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією АО «Кушнеренко та партнери» до прибуткового касового ордера №234 від 26.07.2024 на суму 10000,00 грн.

Частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу відповідає укладеному між позивачем та адвокатським бюро договору, гонорар за яким визначений у фіксованому розмірі, та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, а також з огляду на неподання відповідачем будь-яких заперечень щодо співмірності вказаних витрат позивача або клопотання про зменшення їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є належно обґрунтованими та документально доведеними, а відповідачем не доведено зворотного.

З огляду на викладене, судові витрати позивача на професійну правову допомогу в сумі 10000,00 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - в сумі 9 999,89 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносмартсервіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ясна-Плюс» (07101, Київська обл., м. Славутич, Вільнюський квартал, буд. 31, код 37298752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносмартсервіс» (14032, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, буд. 9, код 41074278) 114099,73 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев`яносто дев`ять гривень сімдесят три копійки) основного боргу, 9661,41 грн. (дев`ять тисяч шістсот шістдесят одну гривню сорок одну копійку) 3% річних, 47996,45 грн. (сорок сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень сорок п`ять копійок) інфляційних втрат, 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) судового збору, 9999,89 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят дев`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.12.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна