Ухвала

від 03.12.2024 по справі б8/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" грудня 2024 р.Справа № Б8/180-10

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Оксенюк А.О., розглянувши справу про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

За участі:

керуючий санацією боржника В`язовченко А.М.;

представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

представник ОСОБА_6 - Терещенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства " Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція»).

Ухвалою Суду від 30.11.2010 (суддя Скутельник П.Ф.) порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою Суду від 28.05.2012 (суддя Скутельник П.Ф.) відкрито процедуру санації Боржника.

29.01.2021 до суду надійшов лист представника ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 650 (т.68, а.с. 86-96).

31.03.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій містяться доповнення до заяви з кредиторськими вимогами (т.80, а.с. 227-229).

21.10.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо кредиторських вимог (т.91, а.с. 5-6).

У зв`язку задоволенням заяви про самовідвід судді Наріжного С.Ю., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 для розгляду означеної справи призначено суддю Гребенюк Т.Д.

Ухвалою Суду від 31.07.2023, зокрема, прийнято цю справу до свого провадження суддею Гребенюк Т.Д.

Ухвалою суду від 03.09.2024 витребувано у Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та ОСОБА_1 оригінали або належним чином засвідчені копії наступних доказів: трудового договору (зі змінами та доповненнями за наявності); договору про оплату праці; наказу про прийняття на роботу; наказу про звільнення з роботи; трудової книжки; положення про наглядову раду; довідку про нарахування та виплату заробітної плати; інші документи щодо трудових відносин між ОСОБА_1 та ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»; витребувано у Державної податкової служби України довідку з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (код 00292729) ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) доходи та утримані з них податки; витребувано у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (колишня Київська місцева прокуратура №1) оригінал або належним чином засвідчену копію протоколу позачергових зборів акціонерів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" №2 від 12.05.2010 року, яке міститься в матеріалах кримінального провадження №51-3485 том 9.

На виконання вимог ухвали від 30.09.2024 від ДПС України надійшли витребувані судом докази довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (код 00292729) ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) доходи та утримані з них податки (т.90, ар.с. 195, 196 ).

Від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення щодо відсутності витребуваних доказів (т.90, а.с. 232).

Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та ОСОБА_1 на виконання вимог вказаної ухвали відповідних доказів надано не було.

У судове засідання 03.12.2024 прибув керуючий санацією, представник ОСОБА_6 та представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , інший представник названих осіб - ОСОБА_5 взяв участь у режимі відеоконференції.

Представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення заяв з грошовими вимогами ОСОБА_1 .

Керуючий санацією просив повернути заяву без розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи та розглянувши вказані заяви та клопотання, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) (далі Закон про банкрутство) заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом.

За змістом ст. 1 Закон про банкрутство, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В Постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 встановлено, що: «заява ОСОБА_1 про визнання та захист кредиторських вимог, копія якої була долучена до клопотання № 650 від 27.01.2021, а оригінал якої надійшов до Господарського суду Київської області 11.02.2021, залишилася не вирішеною на час постановлення оскарженої ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2021. Відтак внаслідок закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" скаржника було фактично позбавлено права на судовий захист його прав та інтересів в межах справи про банкрутство, про що він стверджував в апеляційній скарзі».

З огляду на наведене, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання та захист кредиторських вимог, Судом встановлено наступне.

Так, 29.01.2021 до Суду надійшов супровідний лист представника ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 650, до якого додана скан-копія «заяви (в порядку ст. 88 ГПК України) свідка та кредитора по справі № Б8/180-10» ОСОБА_1 у якій заявник просить суд: «Захистити мої особисті права при розгляді справи про банкрутство ПрАТ «ТЗІ», визнати мої кредиторські вимоги та зобов`язати ПрАТ «ТЗІ» сплатити мені заборговані кошти по заробітній платі за період з грудня 2010 року по теперішній час» (т.68, а.с. 86-96).

У вказаній заяві ОСОБА_1 заявляє, що у боржника перед ним наявна заборгованість по заробітній платі в обсязі 2928000,00 грн. (122 міс. Х 24000,00 грн.).

31.03.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, у якій заявник просить суд стягнути з ПрАТ "Бiлицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" заборговані кошти по заробітній платі в обсязі 1176000,00 грн. (147 міс. х 8000,00 грн. (з грудня 2010 року по теперішній час)). (т.80, а.с. 227-229).

У поясненнях від 21.10.2024 ОСОБА_1 зазначає, що: «Заборгованість ПрАТ "Бiлицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" перед заявником, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, складає 5090,91 грн., що є підставою для визнання ОСОБА_1 конкурсним кредитором. Інша частина суми, визначена в заяві як 1176000,00 грн. - 5090,91 грн. = 1170909,91 грн., є сумою, що виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство.» (т.91, а.с. 5-6).

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, враховуючи вищевказані приписи законодавства, за наслідками розгляду заяви від 31.03.2023 та пояснень від 21.10.2024, Суд розцінює їх як заяви про зменшення кредиторських вимог, через що Суд приймає вказані заяви до розгляду та здійснює розгляд заяви (в порядку ст. 88 ГПК України) свідка та кредитора по справі № Б8/180-10 ОСОБА_1 , яка надійшла з супровідним листом представника ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 650 з урахуванням змісту заяви з грошовими вимогами до боржника від 31.03.2023 та пояснень від 21.10.2024 про зменшення кредиторських вимог з 2928000,00 грн. до 1176000,00 грн.

Отже, вимоги ОСОБА_1 до боржника, які є предметом розгляду Судом, складають 1176000,00 грн. та обгрунтовані наявністю заборгованості ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція» перед ОСОБА_1 у частині виплати заробітної плати у розмірі 5090,91 грн. за листопад 2010 року та 1170909,09 грн. за період грудень 2010 року по теперішній час.

Представник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 виходячи з того, що, оскільки між боржником та заявником було укладено цивільно-правовий договір, а загальними зборами не приймалось рішення про затвердження кошторису на виплату винагороди членам наглядової ради то відсутні підстави для сплати винагороди за цивільно-правовим договором.

Керуючий санацією просив суд повернути заяву з кредиторськими вимогами виходячи з того, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 є поточними, а відтак, відповідно до ч.8 ст. 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Під час розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до боржника, Судом також встановлено наступні обставини, які мають значення для їх розгляду.

Згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «БЗ «Теплозвукоізоляція» №2 від 12.05.2010 було 100% голосів прийнято рішення обрати членами наглядової ради ОСОБА_1 (т.7, а.с. 90).

Також було прийнято рішення від імені товариства підписати договори з членами наглядової ради та затвердити умови Договорів з членами наглядової ради (т.7, а.с. 91).

В Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 «Замах на кримінальне правопорушення», ч. 3 ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 «Види співучасників», ч. 3 ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України зазначено, що відповідно до Договору про виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 від 12.05.2010 ОСОБА_1 здійснює контроль за фінансовою, виробничою та економічною діяльністю товариства, укладає трудові договори з членами правління та Головою правління, здійснює представництво товариства перед третіми особами та інше (т.62, а.с. 130).

Відповідного до штатного розпису на 2010 2011 р.р. посадовий оклад голови наглядової ради ОСОБА_1 складає 8000,00 грн. (т. 75 а.с. 133).

В матеріалах справи наявна довідка, видана ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (за підписом директора та головного бухгалтера) №17 від 24.03.2023 (т.80 а.с. 161) та відомості розрахунку утримань у пенсійний фонд 0,5%-2% по підприємству за період травень листопад 2010 (т. 80 а.с. 162 180). За змістом довідки №17 від 24.03.2023 у боржника не обліковуються борги із заробітної плати. Заробітна плата за період 05.2010 11.2010 була виплачена повністю.

З відомостей розрахунку утримань у пенсійний фонд (т. 80 а.с. 162 180) вбачається, що ОСОБА_1 виплачувалась заробітна плата у наступних розмірах: 5800,00 грн за травень та червень 2010 року, 6862,18 грн - липень 2010 року, за серпень не виплачувалась, 8000,00 грн за вересень та за жовтень 2010 року та 2909,09 грн за листопад 2010 року.

Згідно інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з з І-го кварталу 1998 року по ІІ-ий квартал 2024 року по ОСОБА_1 сума наразованого доходу за IV-ий квартал 2010 року складає 10909,09 грн. (8000,00 грн. за жовтень 2010 року + 2909,09 грн. за листопад 2010 року) (т. 90, а.с. 196)

Відповідно до п. 13.1.1. Статуту ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", який затверджено протоколом загальних зборів №2 від 12.05.2010, загальні збори є вищим органом акціонерного товариства (т.6 а.с. 113).

До виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради (пп. 17 ч. 2 п.13.1.4 Статуту (т.6 а.с. 114).

Згідно п. 13.1.13.2. Статуту рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання. Винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли чинним законодавством не встановлено інше.

Відповідно до протоколу №01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", до порядку денного було включено питання №9 «Про припинення повноважень членів Наглядової Ради Товариства» (т.13 а.с. 7), який, на думку заявника, є неналежним доказом по справі.

По 9-ому питанню доповідав голова зборів Товариства ОСОБА_8 , який повідомив присутніх про те, що Наглядова рада товариства у існуючому складі не виконує покладені на неї законодавством України та Статутом обов`язки, тривалий час не проводила засідання; фактично усунулася від управління Товариством, а тому запропонував припинити повноваження Наглядової ради Товариства.

За результатами голосування було прийнято рішення припинити повноваження членів Наглядової Ради Товариства, обраних загальними зборами акціонерів товариства, зокрема, Голови наглядової ради ОСОБА_1 .

Згідно відкритої інформації, яка міститься на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) за посиланням https://smida.gov.ua/db/irregular/141654, 26.06.2012 було припинено повноваження (відкликано) голову та членів ОСОБА_9 .

ОСОБА_1 у заяві від 26.01.2021 зазначає, що його було заарештовано 10.11.2010 та що він перебував у Київському СІЗО до 14.04.2014 (т.68, а.с. 86 зворот).

Відповідно до довідки ДПтС України №23170 (дата проставлено нерозбірливо) підсудний ОСОБА_1 рахується за Голосіївським районним судом м. Києва. З 25.11.2010 по теперішній час утримується в Київському СІЗО (т.68, а.с.89).

Відомості щодо дати затримання 10.11.2010 також зазначені у вказаному вище Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212 (т.62, а.с. 139).

Згідно з п.8 Додатку до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Красюков та інші проти України» заява №64181/09 від 12.04.2018, за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c63#Text, період тримання ОСОБА_1 під вартою складає з 11.11.2010 по 14.04.2014 або 3 роки, 5 місяців та 4 дні.

В п. 11 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Красюков та інші проти України» вказано, що Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною. В стовпчику «інші скарги відповідно до усталеної практики Суду» вказаного рішення зазначено, що під час незаконного досудового тримання під вартою у період з 10/05/2011 по 10/06/2011 не було ухвалено жодної постанови, у постанові суду від 10/06/2011 була відсутня дата закінчення тримання під вартою, відсутнє обґрунтування продовження строку тримання заявника під вартою (Підпункт «с» пункту 1 статті 5).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між боржником та ОСОБА_1 , Суд керується таким.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як зазначено у Постанові пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009 поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону про банкрутство, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Законом про банкрутство не встановлено строку подання заяв такими кредиторами. Отже, їх може бути подано в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство.

Порушення процедури банкрутства роботодавця (незалежно від стадії банкрутства, в якій перебуває боржник) не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку виплати середнього заробітку звільненому працівникові згідно статті 117 КЗпП. Аналогічна за змістом позиція міститься у Постановах ВГСУ від 02.07.2014 у справі №6-76цс14 та від 15.08.2012 у справі №6-14402св12.

Отже, вимоги з виплати заробітної плати у розумінні Закону про банкрутство є грошовими вимогами кредитора до боржника, які можуть бути подані в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство, чим спростовуються доводи керуючого санацією про наявність підстав повернення заяви з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебував під вартою з 11.11.2010 по 14.04.2014.

ОСОБА_1 у заяві від 26.01.2021 визнає, що не перебував на робочому місці через тримання під вартою з 11.11.2010 та подальшого виїзду за кордон (т. 68, а.с. 86 з.в.).

Таким чином, Судом встановлено, що ОСОБА_1 припинив виконувати роботу на підприємстві з 11.11.2010 та не повертався до виконання трудових функцій на підприємстві боржнику по теперішній час.

Наведеними вище довідкою ПрАТ «БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", відомостями розрахунку утримань у пенсійний фонд та інформацією про доходи, отримані від податкових агентів за період з з І-го кварталу 1998 року по ІІ-ий квартал 2024 року по ОСОБА_1 підтверджується, що ПрАТ «БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" сплатило ОСОБА_1 за листопад 2010 року 2909,09 грн. ((8000,00 грн./22 робочі дні) х 8 робочих днів = 2909,09 грн.) та припинило сплачувати ОСОБА_1 заробітну плату з 11.11.2010 року, при цьому доказів виконання роботи з 11.11.2010 ОСОБА_1 справи суду не надано і матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи, що з 11.11.2010 ОСОБА_1 припинив виконувати трудову функцію, у боржника-роботодавця відсутній обов`язок щодо виплати заробітної плати.

Щодо заперечень представника інвестора у справі ОСОБА_6 , Суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.

Оскільки Товариством було визначено розмір оплати праці членів наглядової ради у штатному розписі, Суд відхиляє заперечення представника ОСОБА_6 .

Щодо аргументів ОСОБА_1 про неналежність протоколу №01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" як доказу про припинення повноважень голови наглядової ради у справі, Суд зазначає, що в аспекті визнання/відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 , за висновком суду підлягає дослідженню питання виконання/невиконання ОСОБА_1 трудової функції, починаючи з 11.11.2010, та наявність заборгованості по заробітній платі, а не з`ясування підстав правомірності/неправомірності припинення повноважень ОСОБА_1 , як голови наглядової ради.

Крім цього, Суд зазначає, що сторонами не спростовується обставини припинення виконання ОСОБА_1 трудової функції у ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя" починаючи з дати свого затримання 11.11.2010 по теперішній час.

Тому Суд відхиляє вказані аргументи ОСОБА_1 .

Відповідно до абз. 3 ч.4 ст. 14 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, Суд відхиляє кредиторські вимоги ОСОБА_1 .

Водночас, виходячи з обставин справи та аргуметів заявника ОСОБА_1 та його представників, Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права на відшкодуванню шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного взяття і тримання під вартою на підставах, визначених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» у підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку:

- постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

- постановлення виправдувального вироку суду (частина перша статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду»).

У пунктах 1, 4, 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що громадянинові відшкодовується (повертається):

- заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

- суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги;

- моральна шкода.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

У частинах п`ятій, шостій статті 4 вказаного Закону передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Керуючись положеннями Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013 та Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відхилити кредиторські вимоги ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 09.12.2024.

СуддяТ.Д. Гребенюк