Рішення

від 28.11.2024 по справі 915/536/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Справа № 915/536/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,

представників сторін: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР б/н від 04.11.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП,

про: стягнення 31895,04 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 04.11.2024, в якій позивач просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на його користь 5000,0 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 12.11.2024 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2024.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Позивач в заяві від 14.11.2024 просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі його представника та задовольнити таку заяву.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 28.11.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Розглянувши заяву, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП грошові кошти в загальній сумі 31895,04 грн, з яких: 31197,00 грн основний борг за поставлений по договору №193А-21 від 26.04.2021 товар, 375,83 грн - інфляційні втрати, 322,21 грн - 3% річних.

Ухвалою від 16.10.2024 судом закрито провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 31197,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки за платіжною інструкцією №1216 від 21.06.2024 відповідачем сплачено позивачу 31197,60 грн основного боргу за поставлений по договору №193А-21 від 26.04.2021 товар.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 19.11.2024, у даній справі позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР 375,83 грн інфляційних втрат, 322,21 грн - 3% річних та 66,27 грн судового збору.

Відповідно до положень ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.2) ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом приймається до уваги, що згідно ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 24.05.2024 між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною, укладено договір №24/05 про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі по договору №24/05 від 24.05.2024 позивач надав суду копію підписаного між ним та адвокатом Сухомлин О.В. акту №30 від 01.11.2024 приймання-передачі наданої правової допомоги по справі №915/536/24 з описом наданих послуг - підготовка позову на суму 5000,0 грн.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зазначений висновок також викладений у низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зокрема від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.01.2023 у справі №345/136/18, та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судом приймається до уваги, що відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатами позивача на виконання робіт чи надання послуг, та не надано суду жодних доказів щодо неспівмірності таких витрат позивача на професійну правничу допомогу його адвоката.

Окремого клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу до відповідного розміру відповідачем до суду не подавалось.

До того ж, суд вважає, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 5000,0 грн для даної категорії справ відповідає критерію розумності його розміру та не є завищеним, є пропорційним до предмету спору, ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Крім того, судом враховано, що відповідно до послідовної та сталої судової практики розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок також викладений у низці постанов Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.12.2020 у справі №904/5818/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 25.03.2021 у справі №903/330/20, від 08.06.2021 у справі №910/9243/20, від 02.09.2021 у справі №910/21300/17, від 13.09.2021 у справі №910/11739/19, від 11.11.2021 у справі №922/449/21 та від 25.11.2021 у справі №904/5929/19.

За такого, покладенню на відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.

Керуючись ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129, ст.ст.221, 232, 233, 238, 240, 241, 244 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР б/н від 04.11.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката, - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР 5000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне додаткове рішення складено 09.12.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва