Ухвала

від 09.12.2024 по справі 916/5340/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"09" грудня 2024 р. Справа № 916/5340/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

розглянувши заяву Приватного підприємства «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» про забезпечення позову (вх.№2-1853/24 від 06.12.2024р.),

подану у справі № 916/5340/24

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» (вх. № 5479/24 від 06.12.2024р.)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гачик Ольги Ігорівни

про розірвання договору та стягнення 212 348,36грн.

В С Т А Н О В И В:

06.12.2024р. Приватне підприємство «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх №5479/24) до Фізичної особи-підприємця Гачик Ольги Ігорівни, в якій просить суд розірвати договір та стягнути з відповідача 212 348,36грн., в тому числі: 202 000грн. попередньої оплати, 248,36грн. 3% річних, 10 100грн. - неустойки, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог договору купівлі-продажу товару № 60 від 24.05.2024р. щодо передачі товару - приладу контролю вібрації «вібровимірювач» та повернення здійсненої на виконання вимог договору передплати.

Одночасно їз позовною заявою ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» подало заяву про забезпечення позову (вх. № 2-1853/24 від 06.12.2024), згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Фізичній особі-підприємцю Гачик Ользі Ігорівні, у межах ціни позову у сумі 212 348 грн 36 коп.

- накладення арешту на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Гачик Ользі Ігорівні, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , у межах ціни позову у сумі 212 348 грн 36 коп.

- накладення арешт на нерухоме майно, належне Гачик Ользі Ігорівні, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 . ( АДРЕСА_1 ) у межах ціни позову у сумі 212 348 грн 36 коп.

В обґрунтування необхідності вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що на виконання договору купівлі-продажу від 24.05.2024 року № 60 позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за товар 202 000 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Натомість, відповідачем товару так і не було передано, а грошові кошти не повернуто. З метою врегулювання даного спору у позасудовому порядку 14.11.2024 року ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» направило на адресу ФОП Гачик О.І. претензію щодо невиконання зобов`язання стосовно передання товару (приладу контролю вібрації «вібровимірювач») з вимогою про повернення коштів (копія додається до позовної заяви). У відповідь на вказану претензію ФОП Гачик О.І. надіслано лист із проханням надати копію договору купівлі-продажу, а також інші документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності між сторонами. Також, відповідач просила скласти акт звірки розрахунків між ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» та ФОП Гачик О.І. Листом від 22.11.2024 року ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» повідомило відповідача, що підписані приватним підприємством екземпляри договорів було надано ФОП Гачик О.І. для підписання зі свого боку, однак, підписаний примірник договору для підприємства не було повернуто. У свою чергу, до претензії від 14.11.2024 року було додано копію платіжної інструкції на підтвердження переказу коштів. Разом із листом від 22.11.2024 року приватне підприємство направило акт звірки взаємних розрахунків за період 2022-2024 років між Приватним підприємством «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» та ФОП Гачик 0.І. у двох екземплярах. При цьому, Приватне підприємство «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» просило направити підписаний відповідачем примірник акта на адресу підприємства. Однак, станом на день подання цього позову підписаний примірник акта до приватного підприємства не надходив.

Заявник вказує, що у відповіді на претензію ФОП Гачик О.І. не заперечувала факт отримання коштів, так само не заперечувала, що товар, за який нею отримано грошові кошти, не було передано позивачу. Тобто, ФОП Гачик О.І. утримує в себе перераховані підприємством грошові кошти, які мають бути йому повернуті у зв`язку з невиконанням зобов`язання разом із штрафними санкціями.

З огляду на викладене, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» про забезпечення позову (вх.№2-1853/24 від 06.12.2024р.) та дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Зі змісту наведеного вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Більше того, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 р. у справі № 917/1390/17.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 року у справі № 904/2285/19.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач, вказуючи про наявність у відповідача заборгованості з повернення суми попередньої оплати за спірним договором, вважає, що це є ухиленням відповідача від виконання зобов`язань.

Між тим, на думку суду, наведені заявником обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), однак про такі дії відповідача позивач не зазначає у поданій заяві. Тому суд вважає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання зобов`язань без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову, зокрема доказів вчинення відповідачем дій з реалізації наявного у нього майна або направлених на виведення грошових коштів. Так, обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено чинним ГПК на заявника. Однак, заявником наявність цих обставин не доведено суду.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не свідчить про ймовірне ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

За таких обставин, господарський суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Приватного підприємства «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, вважає подану заяву про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим господарський суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234, 235

Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» (вх.№2-1853/24 від 06.12.2024р.) відмовити.

Ухвала набрала законної сили 09.12.2024 року

та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко