Рішення

від 27.11.2024 по справі 916/3978/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3978/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси (вул. Краснова, 10, Одеса, Одеська область, 65059) до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" (пр.-т Небесної сотні, 4/Д, Одеса, 65121) 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, буд. 15, Одеса, 65048) про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов`язання повернути майно;

за участю представників:

від прокуратури: Тунік В.М

від відповідача 1: Ларіонов В.С.

від відповідача 2: Кравченко Ю.В.

ВСТАНОВИВ: Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просить суд про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов`язання повернути майно;

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3978/23 постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

16.10.2023 ТОВ "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" надало відзив на позовну заяву відповідно якому просить суд відмовити прокурору у задоволені позовних вимог.

24.11.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідно якої прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, прокуратура просить суд поновити строк для подачі відповіді на відзив, у відповідності до положень ст. 119 ГПК України.

Прокуратура в обгрунтування поновлення строку зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідальний прокурор у цій справі раптово захворіла з 21.10.2023 та перебуває на лікарняному й не мала можливості підготувати вчасно відповідь на відзив відповіча.

Відповідно до ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд відмовив в поновленні строку так як прокуратура не надала жодних доказів в підтвердження поважності причин його пропуску.

08.01.2024 ТОВ "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" надав заперечення по справі відповідно яких просить суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В ході розгляду справи № 916/3978/23 судом з`ясовано, що ухвалою від 07.09.2023 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду передав справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.11.2023 прийняла до розгляду справу № 925/1133/18. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень 20.03.2024 у справі № 925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду оголошено перерву до 15.05.2024. Станом на день постановлення даної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній повний текст постанови у справі № 925/1133/18.

20.05.2024 ухвалою суду зупинено провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №925/1133/18. Зобов`язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи №925/1133/18.

30.07.2024 від Чорноморської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 касаційну скаргузаступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №925/1133/18 скасовано; справу №925/1133/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду», Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Одеській області видано розпорядження від 04.07.1994 № 227-р «Про заснування відкритого Акціонерного товариства «Одесамолоко», яким на базі Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» створено ВАТ «Одесамолоко».

Актом оцінки вартості майна орендного підприємства «Одеське обласне орендне підприємство молочної промисловості «Облмолпром», затвердженого розпорядженням РВ ФДМУ по Одеській області від 17.06.1994 № 188-р, визначено розмір вартості майна підприємства, яке підлягає приватизації та розмір статутного фонду його правонаступника - акціонерного товариства за виключенням об`єктів, визначених у плані приватизації, які не підлягають приватизації.

Розпорядженням РВ ФДМУ по Одеській області від 3 0.06.1994 № 223-р затверджено план приватизації державного майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром», відповідно до якого до статутного фонду ВАТ «Одесамолоко» передаються будівлі та споруди, загальною вартістю 7946420 тис. крб.

Також, розділом 4 вказаного плану передбачено оцінку вартості об`єкту приватизації, де зазначено перелік об`єктів, які виключено при розрахунку вартості цілісного майнового комплексу, та які не включаються в статутний фонд ВАТ «Одесамолоко».

При цьому, спірне сховище, яке вбудоване у чотирьохповерхову будівлю АПК по проспекту Ленінської іскри, 4 (нині - проспект Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі (інвентарний номер АПК № 2), не було включено до вказаного переліку розділу 4 плану приватизації.

На підставі розпорядження РВ ФДМУ по Одеській області від 04.07.1994 № 227-р «Про заснування відкритого Акціонерного товариства «Одесамолоко» у статутний фонд ВАТ «Одесамолоко», серед іншого, до статутного фонду підприємства передано будівлю адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, просп. Ленінської іскри, 4 (у подальшому - проспект М. Жукова, 4, а нині - проспект Небесної сотні, 4Д) з інвентаризаційним № 2, що підтверджується листом РВ ФДМУ по Одеській області від 17.11.1997 № 89 на адресу акціонерного товариства відкритого типу «Одесамолоко» та долученою до нього випискою з відомостей результатів інвентаризації майна ВАТ «Одесамолоко».

Прократура зазначає, що розпорядженням РВ ФДМУ по Одеській області від 30.06.1994 № 223-р ВАТ «Одесамолоко» затверджено об`єкти нерухомості, які у подальшому на підставі розпорядження РВ ФДМУ по Одеській області від 04.07.1994 № 227-р передані до статутного фонду ВА Г «Одесамолоко», серед яких чотирьохповерхову будівлю адміністративно- побутового корпусу, інвентарний номер 2 (м.Одеса, вул. М.Жукова, 4 (нині - просп. Небесної сотні, 4Д) разом з підвальним приміщенням, у якому розташовувався об`єкт цивільної оборони - сховище № 56563.

Вказане сховище, в порушення вимог чинного законодавства, не було оцінено в акті оцінки вартості майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» як окреме державне майно, що не підлягає приватизації та відповідно передачі до статутного фонду ВАТ «Одесамолоко», а також це не було передбачено у плані приватизації, а саме серед об`єктів, які не підлягають приватизації, що призвело до незаконного включення його до статутного фонду ВАТ «Одесамолоко».

У подальшому у складі цілісного майнового комплексу акціонерного товариства «Одесамолоко» на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол 1 від 16.01.1997) утворено Дочірнє підприємство ВАТ «Одесамолоко» - Одеський міський молочний завод № 1.

Згідно довідки № 54 від 28.03.1997 до основних фондів ДП «Одеський міський молочний завод № 1» ВАТ «Одесамолоко» увійшла будівля адміністративно-побутового корпусу (АПК), у якій розташовувалась а захисна споруда цивільного захисту.-

Відповідно до паспорту сховища № 56563, заповненого 28.06.1999 відповідальним керівником організації, що експлуатує сховище, воно л перебувало в експлуатації ДП «Одеський міський молочний завод №1» ВАТ «Одесамолоко», яке здійснювало свою діяльність як самостійна юридична особа.

Рішенням загальних зборів ВАТ «Одесамолоко» (протокол № 1 від 12.10.2000) зупинило свою діяльність шляхом розділу та реорганізації дочірніх підприємств у самостійні господарюючі суб`єкти - відкриті акціонерні товариства.

Правонаступником ВАТ «Одесамолоко» в частині переданого йому майна та об`єктів нерухомості стало ЗАТ «Одесамолінформ».

Згідно з зазначеним вище протоколом загальних зборів до ЗАТ «Одесамолінформ» перейшло приміщення 4-го поверху та частини 3 поверху адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, проспект М. Жукова, 4, що становило 1290 кв.м.

Крім того, прокуратура вказує, що згідно з зазначеним протоколом до Статутного фонду новоствореного дочірнього підприємства ВАТ «Одесамолоко», а саме ВАТ «Одеський Міськмолзавод № 1» передано майно на суму 10730 тис.грн. згідно акту приймання-передання майна та зобов`язань від 27.10.2000, до якого долучено розподільчий баланс Одеського міськмолзаводу на 01.10.2000 та відомість інвентарного опису товарно-матеріальних цінностей, серед яких перебуває будівля адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 4.

На підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеського міськвиконкому № 2010 від 23.10.2001 за зверненням ЗАТ «Одесамолінформ», яке стало правонаступником ВАТ «Одесамолоко», адміністративно-побутовому корпусу, присвоєно поштову адресу: проспект Маршала Жукова, 4Д.

ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» на підставі протоколу загальних зборів № 1 від 12.10.2000, акту приймання-передачі від 27.10.2000 та розпорядження Київської райадміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради згідно свідоцтва про право власності № 016478 від 07.12.2001 отримало у власність 73/100 частини будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. А, загальною площею 4777,1 кв.м. (проспект М.Жукова, 4/д), а ЗАТ «Одесамолінформ» згідно свідоцтва про право власності № 016255 від 20.11.2001 отримало 27/100 вказаної будівлі АПК, загальною площею 1286,8 кв.м. (проспект М. Жукова, 4/д).

Прокуратура ствержує, що у подальшому право власності на частину будівлі АПК від ЗАТ «Одесамолінформ» перейшло до ЗАТ «Водолей» згідно свідоцтва про право власності від 28.07.2003 № 28, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі установчого договору ЗАТ «Водолей» від 14.02.2003.

Згідно інформації КП «БТІ» Одеської міської ради, наданої листом від 20.10.2022 № 2214/03.01-05 2173/03.01-09, власники будівлі у подальшому неодноразово змінювались.

Так, громадянкою ОСОБА_1 одержано у власність від ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» та від ЗАТ «Водолей» вказану будівлю в цілому на підставі наступних договорів:

-договір купівлі-продажу від 15.07.2004 (реєстровий номер У-706) з ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1», згідно з яким ОСОБА_1 перейшло право власності на 73/100 частин нежилої будівлі, що становить 3 490,3 кв.м. від загальної площі будівлі (4777,1 кв.м.) про проспекту М. Жукова, 4/Д.

-договір купівлі-продажу від 23.07.2004 (реєстровий номер У-754) із ЗАТ «Водолей», згідно з яким ОСОБА_1 перейшло право власності на 27/100 частин нежилої будівлі, що становить 1286,8 кв.м. від загальної площі будівлі (4777,1 кв.м.) про проспекту М. Жукова, 4/Д.

Також прокуратура стверджує, що згідно акту прийомки-передачі (додаток № 1 до договору купівлі-продажу від 15.07.2004) та листа голови правління ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» від 03.08.2005 № 114 ОСОБА_2 будівлю адміністративно-побутового корпусу, у якій знаходилась захисна споруда цивільного захисту, було продано ОСОБА_1 .

У подальшому ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 29.07.2004 здійснила відчуження 82/100 частин вказаної будівлі без виділення їх в натурі наступним громадянам: ОСОБА_3 на 19/100 (реєстраційний номер договору У-789), ОСОБА_4 на 25/100 (реєстраційний номер договору - У-784), ОСОБА_5 на 19/100 (реєстраційний номер договору У - 780), ОСОБА_6 на 19/100 (9/100 та 10/100, реєстраційний номер договору У -776).

Рішення про реєстрацію права власності за вказаними громадянами було прийняте КП «ОМБТІ та РОП» 02.08.2004 (реєстраційний номер об`єкту 6589783, реєстраційна книга № 34 неж-132, під реєстровим номером: 1305).

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.12.2006 у справі № 2-7163 за всіма вказаними власниками нежитлового будинку АДРЕСА_1 пропорційно частинам наявним у власності кожного, визнано право спільної власності без виділення в натурі на добудований п`ятий поверх, площа якого становила 1058,45 кв.м.

Так, КП «ОМБТІ та РОП» 27.12.2006 зареєстровано право власності на підставі вказаного рішення суду на новий об`єкт нерухомого майна - п`ятий поверх будівлі АПК (реєстраційний номер 173 5 2143, номер запису: 13 05, в книзі: 60неж-106)) за ОСОБА_1 у частині 18/100 (номер витягу 13090129); за ОСОБА_6 у частині 19/100 (номер витягу 13 090146); за ОСОБА_7 у частині 19/100 (номер витягу 13 09015 8); за ОСОБА_3 у частині 19/100 (номер витягу 13090192); за ОСОБА_4 у частині 25/100 (номер витягу 13 090201).

У подальшому вказаними громадянами на підставі договору від 06.08.2007 (зареєстровано в реєстрі за № 6022) здійснено об`єднання нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , загальною площею 4777,1 кв.м. та перебуває у спільній частковій власності з нежилими приміщеннями п`ятого поверху, який зведений над нежитловою будівлею АДРЕСА_1 , загальною площею 1059 кв.м. та перебуває у спільній частковій власності.

За результатами об`єднання майна за цим договором вказані громадяни ( ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) набули право спільної часткової власності у відповідних частках на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , загальною площею 5836,1 кв.м.

Рішення про реєстрацію прав власності за вказаними громадянами було прийняте КП «ОМБТІ та РОН» 07.08.2007 (реєстраційний номер 19842874, номер запису 1305, в книзі 66неж-145).

У подальшому ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 03.10.2007 (зареєстровано у реєстрі під № 3173) продав свою частку у повному обсязі, а саме 19/100 ОСОБА_9 (17.10.2007 КП «ОМБТІ та РОН» зареєстровано право власності), який на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2008 разом із ОСОБА_8 продали свої частки ОСОБА_10 (зареєстровано в реєстрі за № 13 0, 28.01.2008 прийнято рішення КП.«ОМБТІ та РОН» про реєстрацію права власності).

Таким чином, ОСОБА_1 набула право власності на частину будівлі АПК у розмірі 56/100 ( ОСОБА_6 - 19/100; ОСОБА_8 - 19/100 та ОСОБА_1 - 18/100).

У свою чергу 29.01.2008 ОСОБА_1 відчужила частину будівлі АПК у розмірі 33/100 ОСОБА_11 (договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі під №165 та КП «ОМБТІ та РОН» 01.02.2008 прийнято рішення про реєстрацію з права власності).

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2008 ОСОБА_4 придбано у ОСОБА_3 8/100 частин будівлі АПК (зареєстровано в реєстрі за № 82 та 25.11.2008 КП «ОМБТІ та РОН прийнято рішення про реєстрацію права власності).

У подальшому ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 1 1.06.2013 (зареєстровано в реєстрі за № 1392) продав ОСОБА_12 свою частину власності у вказаній нежитловій будівлі у розмірі 33/100 (рішення про державну реєстрацію права власності прийнято державним реєстратором нотаріусом СавченкоС.В. 11.06.2013, індексний номер 3 064983).

Таким чином, за станом на 11.06.2013 власниками спільної часткової власності нежитлової будівлі АДРЕСА_1 стали: ОСОБА_1 - 23/100, ОСОБА_12 - 33/100, ОСОБА_13 - 11/100, ОСОБА_4 -33/100.

Прокуратура вказуує, що 11.04.2005 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр ВАСМА», засновниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та Інфомір Лімітед.

На загальних зборах учасників ГОВ «Бізнес-центр ВАСМА» 21.07.2017 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято рішення про включення до складу учасників ОСОБА_12 та затверджено здійснення додаткових внесків до Статутного капіталу товариства майном учасників, а саме частками нежитлової будівлі АПК (протокол загальних зборів ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА» № 07/2017 від 21.07.2017).

На підставі актів прийому-передачі майна від 21.07.2017 за № 1-4 зазначеними учасниками передано до статутного капіталу ТОВ «Бізнес-центр «ВАСМА» належні їм на праві спільної часткової власності частини будівлі АПК № 4/Д по проспекту М. Жукова у місті Одесі.

Відповідне рішення про державну реєстрацію права власності на вказану будівлю за ГОВ «Бізнес-центр ВАСМА» було прийнято приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рубля Т.М. 27.07.2017 (індексний номер: 36393206).

Згідно інформації з Державного реєс тру речових прав на нерухоме майно на даний час власником вказаної нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80554151 101, номер об`єкта в РПВН 19842874) є ТОВ «Бізнес-Центр ВАСМА».

Позивач стверджє, що власником адміністративно-побутового корпусу по проспекту Небесної сотні, 4Д у місті Одесі, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56563, є ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА», адже дане сховище входить до складу цієї будівлі та у технічній документації на цей час значиться як підвальне приміщення.

Прокуратура вважає, що дане сховище № 5656, розташоване по проспекту Небесної сотні, 4Д (колишня адреса- проспект Ленінської іскри, 4) у місті Одесі перебуває на обліку в компетентних органах як об`єкт цивільного захисту та щодо нього застосовуються положення статей 18, 19 Кодексу цивільного захисту України, а також положення пункту 14 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 та жодних рішень щодо зняття його з обліку в установленому законом порядку компетентними органами не приймалось.

Крім того, відповідно до документів, наданих Державним архівом Одеської області, Одеський міськмолзавод № 1 та його будівлі введені в експлуатацію у жовтні 1978 року, на що міститься посилання у паспорті земельної ділянки ДП ВАТ «Одесамолоко», Одеського міського молочного заводу № 1 від 1997 року за № 108, а також у розрахунку вартості будівель та споруд за станом на 01.05.1994, які перебувають в оренді Одеського міськмолзаводу № 1, де також зазначено, що будівля АПК введена в експлуатацію у 1978 році.

Тобто і сховище і будівля, в якій воно розташовується, введені в експлуатацію одночасно, що також підтверджує існування сховища з 1978 року у вказаній будівлі АПК.

Також позвач вважає, що підтверджують наявність в АПК, належному ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА», сховища № 56563, є лист ВАТ «Одеський міський молочний завод № 1» від 03.08.2005 № 114, наданий на звернення Київського РВ м. Одеси ГУ МНС України в Одеській області, яким повідомлено, що колишня будівля адміністративно-господарського корпусу ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1», у якій знаходилась захисна споруда, з 15.07.2004 належить компанії «Фарлеп». Паспорт захисної споруди переданий керівництву компанії. До вказаного листа долучено акт приймання-передачі будівлі від ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» фізичній особі-громадянці Вранчану А.Т. (учасник ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА»), який є додатком № 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна ВА Г «Одеський міськмолзавод № 1» від 15.07.2004.

Прокупатура стверджує, що за наявним у матеріалах наглядової справи районного відділу ДСНС технічним паспортом на будівлю АДРЕСА_1 , виготовленим станом на 14.07.2011 КП «ОМБТІ та РОП» (реєстровий номер 66 неж-145-1305), власнику ОСОБА_15 , який є учасником ТОВ «Бізнес-центр ВАСМА», належить будівля, загальною площею 5836,1 кв.м., у тому числі підвал загальною площею 351,2 кв.м., у якому розташовуються кабінети, склади, архів тощо, а також 6 туалетів, що відповідає кількості санітарно-технічних приладів, зазначених у паспорті сховища № 56563.

Вказана будівля адміністративно-побутового корпусу, а саме її підвальне приміщення і наданий час зберігає 2 входи та 1 аварійний вихід, що зазначено у паспорті сховища, технічних паспортах на будівлю, виготовлених КП «БТ1» ОМР, та встановлено візуальним оглядом під час численних спроб контролюючих органів на протязі 14 років провести оцінку стану захисної споруди цивільного захисту.

Також, наявність у будівлі АПК, яка належала ВАТ «Одесамолоко» та Одеський міськмолзавод № 1, захисної споруди цивільного захисту підтверджує паспорт сховища № 56563, який зберігся у Київській районній адміністрації Одеської міської ради, на якому стоять підписи відповідальних керівників організації, що експлуатує сховище (голови та члену комісії) та стоїть відбиток печатки ДП «Одеський міськмолзавод № 1» ВАТ «Одесамолоко».

Аналогічним підтвердженням існування у вказаній будівлі сховища №56563 є акти комісії МНС України, складені у 2004, 2007, 2008 роках та комісії ДСНС України у 2018 році.

Прокуратура стверджує, що з паспорту сховища № 56563 вбачається, що захисна споруда № 56563 обліковується як сховище, яке введено в дію 07.10.1978. Оскільки сховище № 56563 наразі перебуває на обліку у Головному управлінні ДСНС України в Одеській області як захисна споруда цивільного захисту, та не втратило свого статусу захисної споруди цивільного захисту, іо згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декретом КМУ №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 року його приватизацію було заборонено, а отже його первинне відчуження та подальше укладення цивільно-правових угод щодо нього є незаконним.

Враховуючи викладене, Київська окружна прокуратура міста Одеси звернулась до Господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якій просить суд про визнання незаконними та скасування розпоряджень та зобов`язання повернути майно

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, відповідно до Наказів РВ ФДМУ по Одеській області №284 від 18.04.1994 та №320 від 27.04.1994 для проведення інвентаризації майна орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» було створено інвентаризаційну комісію яка мала провести інвентаризацію майна підприємства «Облмолпром» до 20.05.1994, надати протокол результатів інвентаризації, інвентаризаційні форми, передавальний баланс.

17.06.1994 розпорядженням РВ ФДМУ по Одеській області №188-р було затверджено акт оцінки вартості майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» на підставі передавального балансу.

У подальшому, наказом начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова І.І. №223-р від 30.06.1994 було затверджено план приватизації державного майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром». Відповідно до затвердженого плану приватизації, жодного сховища на балансі «Облмолпром» не існувало. Ані в розділі «Об`єкти, що підлягають передачі місцевим Радам», ані в розділі «Рівень інженерного благоустрою», ані в розділі «Вимоги і обмеження при приватизації об`єкта» жодної вказівки на наявність на балансі чи у користуванні підприємства сховища немає. Відповідно до розділу 5 плану підприємство приватизується як цілісний майновий комплекс, так як у комісію не поступили пропозиції від структурних підрозділів на виділ із складу підприємства.

Серед майна, яке відповідно до рішення РВ ФДМУ по Одеській області №89 від 17.11.1997 передавалось до Статутного фонду ВАТ «Одесамолоко» також не існувало такого об`єкту, як сховище у будівлі за адресою Небесної Сотні (Маршала Жукова) 4Д.

Як зазначило РВФДМ у своїх письмових поясненнях, в процесі приватизації Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» у 1994 році, до складу якого входив структурний підрозділ Одеський міськмолзавод № 1, відповідно до плану приватизації майна від 30.06.1994 та акту оцінки вартості майна від 17.06.1994, до статутного капіталу ВАТ «Одесамолоко» не увійшло державне майно: державний житловий фонд та майно соцкультбуту, на яке встановлено пільги.

Відповідно до Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності від 30.11.2005 № 1121 та наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 балансоутримувачі державного майна несуть відповідальність за збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, а також проводять інвентаризацію державного майна, яке перебуває на їх балансі.

Листами від 16.02.2009 № 11-09-01046, від 14.01.2010 № 11-09-00069, від 11.12.2010 № 11-09-05880 та від 09.12.2011 № 11-09-05727 Регіональне відділення зверталось до керівників підприємств, у тому числі до ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» щодо проведення інвентаризації державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств.

Разом з тим, ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» не надавав Регіональному відділенню матеріали інвентаризації.

У зв`язку з цим, листами від 09.04.2009 № 10-09-02461 та від 20.02.2012 № 10- 09 00852 Регіональне відділення звернулось до прокуратури Київського району м. Одеса та до прокуратури м. Одеси щодо вжиггя заходів прокурорського реагування, згідно з чинним законодавством до керівництва ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» щодо надання Регіональному відділенню матеріалів стосовно проведення інвентаризації об`єктів державного майна.

Відповіді на лист від 09.04.2009 № 10-09-02461 до Регіонального відділення не надійшло.

Листом від 21.05.2012 № 7-174-12 прокуратура Київського району м. Одеси, з метою розгляду звернення Регіонального відділення щодо вжиття заходів стосовно не надання матеріалів інвентаризації об`єктів державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до їх статутного капіталу, але залишилися на їх балансі, звернулась до Регіонального відділення щодо надання документів, що підтверджують передачу на баланс ВАТ «Одесамолоко» об`єктів державної власності, в тому числі об`єктів цивыльної оборони , які в процесі приватизації не увійшли до його статутного капіталу.

Листом від 25.05.2012 № 7-174-12 прокуратура Київського району м. Одеси повідомила, що за розглядом вищевказаного звернення Регіонального відділення, на момент перевірки, підстав для внесення актів прокурорського реагування у відношенні суб`єктів господарювання, у тому числі ВАТ «Одеський міськмолзавод № 1» не встановлено.

Інформація про захисну споруду цивільного захисту за адресою: м. Одеса, вул. М. Жукова, 4, що вбудовано в будівлю адміністративно-побутового корпусу, який передано до статутного капіталу ВАТ «Одесамолоко» була надана в вищевказаному листі прокуратури Київського району м. Одеси.

Згідно з матеріалами, які були надані підприємством під час приватизації, на обліку підприємства захисна споруда цивільного захисту № 56563 не перебувала.

Відповідно до листа Регіонального відділення від 23.08.2012 № 10-09-04581, на лист прокуратури Київського району м. Одеси від 25.05.2012 № 7-174-12, Регіональне відділення повідомило наступне.

Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92 (який діяв на момент приватизації ВАТ «Одесамолоко») до складу переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, приватизація яких не допускається, включено протирадіаційні укриття.

У той же час, відповідно до вимог Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємства організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158, інвентаризація майна здійснювалася інвентаризаційними комісіями, які були створені безпосередньо керівником підприємства з обов`язковою участю бухгалтера.

Отже, відповідальність за повноту і достовірність наданих документів, відповідно до зазначеного вище Положення, покладається на керівника і головного бухгалтера підприємства.

Також листом від 23.08.2012 № 10-09-04581 Регіональне відділення повідомило, що за інформацією Управління з надзвичайних ситуацій та захисту населення Одеської міської ради, на його обліку значиться захисна споруда цивільного захисту № 56563 за адресою м. Одеса, вул. М. Жукова, 4, а також звернулось до прокуратури Київського району м. Одеси щодо проведення спільної перевірки щодо встановлення, збереження та використання об`єктів державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ «Одесамолоко», але відповідь із зазначеного питання до Регіонального відділення не надходила.

Листами від 04.12.2014 № 07/1/1-4595, від 09.12.2014 № 05/2-1092вих14, від 05.02.2015 № 05/1-346вих15 прокуратура Одеської області повідомляла Регіональне відділення, що вирішується питання1' щодо пред`явлення позовів в інтересах Регіонального відділення про витребування майна з незаконного володіння, у тому н захисної споруди за адресою: м. Одеса, вул. М. Жукова, 4. Також листом від 07.03.2015 № 2616вих15 прокуратура Київського району м. Одеси зверталась до Регіонального відділення щодо надання інформації стосовно власників та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56563 (балансоутримувач Бізнес центр «ВАСМА», просп. М. Жукова, 4).

Листом від 30.03.2015 № 10-09-01584 Регіональне відділення повідомило, що керівництво ВАТ «Одесамолоко» не надало Регіональному відділенню інформацію та матеріали щодо перебування на його балансі захисних споруд цивільного захисту, і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 керівник та головний бухгалтер підприємства несуть відповідальність за надання інвентаризаційній комісії повної та достовірної інформації.

В матеріалах справи відсутні документи щодо взяття на баланс ТОВ «Бізнес- центр ВАСМА», чи будь-якими іншими суб`єктами господарювання захисної споруди цивільного захисту № 56563. Окремого рішення Регіональним відділенням щодо такої передачі не приймалося., що не заперечується самим Регіональним відділенням.

Щодо неналежного способу захисту в частині Визнання незаконним і скасування розпоряджень начальника РВ суд зазначає наступне.

За приписами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від ЗО січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 та інших).

Відповідно до постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020, справа №910/1809/18, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Крім того слід зазначити, що у справі № 922/614/19 щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасувати наказів Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення прав особи.

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.22 справа № 922/1830/19 (пункт 8.1), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п.п.6.1, 6.2 - з посиланням на ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В даному позові прокуратурою заявлені наступні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1, від 17.06.1994 № 188-р «Про затвердження Акту оцінки вартості майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (наразі - проспект Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1. від 30.06.1994 № 223-р «Про затвердження плану приватизації державного майна Одеського обласного орендного підприємства молочної промисловості «Облмолпром» в частині включення до вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника РВ ФДМУ по Одеській області Єганова 1.1. від 04.07.1994 № 227-р «Про заснування відкритого Акціонерного товариства «Одесамолоко»» в частині включення до статутного фонду товариства підвального приміщення адміністративно- побутового корпусу будівлі у м. Одесі по проспекту Ленінської іскри, 4 (на даний час - Небесної сотні, 4Д) у місті Одесі, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 56563;

Отже, суд доходить висноввку, що всі вказані вимоги стосуються визнання недійсними та скасування рішень органу державної влади РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та не можуть бути задоволені з огляду на неефективний спосіб захисту обраний прокурором.

Щодо вимоги про усунення перешкод суд зазначає наступне.

Прокурором заявлено вимогу про усунення перешкоди власнику - державі у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, загальною площею 353,5 кв.м., яке розташовується в адміністративно-побутовому корпусі, за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 4Д, шляхом зобов`язання ТОВ «Бізнес-центр ВАЄМА» (код ЄДРПОУ: 33506511) повернути його до державної власності.

Із матеріалів справи вбачається, що Листами від 04.12.2014 № 07/1/1-4595, від 09.12.2014 № 05/2-1092вих14, від 05.02.2015 № 05/1-346вих15 прокуратура Одеської області повідомляла Регіональне відділення, що вирішується питання1' щодо пред`явлення позовів в інтересах Регіонального відділення про витребування майна з незаконного володіння, у тому н захисної споруди за адресою: м. Одеса, вул. М. Жукова, 4. Також листом від 07.03.2015 № 2616вих15 прокуратура Київського району м. Одеси зверталась до Регіонального відділення щодо надання інформації стосовно власників та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту, у тому числі захисної споруди цивільного захисту № 56563 (балансоутримувач Бізнес центр «ВАСМА», просп. М. Жукова, 4).

В даному випадку прокурором не визначено особу (власника) в інтересах якої заявлено вимогу.

При цьому слід зазначити, що самим же Пророром у повній заяві вказується, що позов є негаторний оскільки поданий в інтересах власника (держави).

Негаторний позов (ст. 391 ЦК України) - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані із порушенням володіння.

Відповідно до ст.1 Закону України Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Отже, встановивши факт звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, суди попередніх інстанцій правильно виснували, що це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. (Постанова КГС ВС від 20 вересня 2023 року у cправі № 910/1978/22).

З урахуванням того, що за негаторним позовом Прокурором не визначено позивача тобто власника( уповноваженого органу) в інтересах якого заявлено вимогу, у такій вимозі слід відмовити, оскільки така вимога не може призвести до відновлення порушених прав держави та є неефективним способом захисту.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання Прокуратури не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Київської окружної прокуратури міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР ВАСМА" та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов`язання повернути майно- відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Прокуратуру.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення буде складено 09 грудня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов