Рішення

від 10.12.2024 по справі 619/310/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/310/24

провадження № 2/619/398/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні у м. Дергачі в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна про розірвання договору довічного утримання,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, ОСОБА_1 ОСОБА_2 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив розірвати договір довічного утримання, укладений 27 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за №4155; стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до договору дарування №2-3371 від 13.10.1994, посвідченого Державною нотаріальною конторою Харківської області, зареєстрованим Слатінським малим підприємством технічної інвентаризації «Інвентарізатор» Дергачівського району Харківської області від 27 жовтня 1994 року, за реєстровим №309, в реєстровій книзі №3, ОСОБА_1 був власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 27 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання зареєстрований приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за №4155. Відповідно до п.1 договору №4155, ОСОБА_1 , передав у власність, а ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , набули у власність, в рівних частках кожний, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . На земельній ділянці площею 0.1317 га розташовані: один одноповерховий житловий будинок, позначений в плані літ.А-1, прибудова літ. А'-1, веранда літ. а, ґанок літ. А1, житловою площею 31,7 кв.м., загальною площею 53,3 кв.м., надвірні будівлі і споруди: сарай літ. Б, літня кухня літ. В, погріб літ. Г, сарай літ. Д, вбиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа N1-2. Кадастровий номер земельної ділянки - 6322057300:00:001:0181. Зазначений вище житловий будинок з надвірними будівлями набувався в таких частках: ОСОБА_4 - 1/3 частка; ОСОБА_3 - 1/3 частка; ОСОБА_5 - 1/3 частка. Згідно до п. 4 Договору № 4155, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зобов`язались довічно повністю утримувати ОСОБА_1 , забезпечуючи його харчуванням, одягом, доглядом, необхідно допомогою і зберегти в його безоплатному довічному користуванні, зазначений вище Житловий будинок з надвірними будівлями. Відповідно до п.5 договору №4155, грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідні допомоги) визначена сторонами у розмірі 1500,00 гривень на місяць. Згідно до п.7 та п.8 договору №4155, відчужувач має право вимагати своєчасного та повного надання утримання від набувачів та відчужувач має право вимагати розірвання договору та повернення переданого за ним нерухомого майна у разі невиконання або неналежного виконання набувачами своїх обов`язків за договором. Відповідно до п.20 договору №4155, у разі розірвання цього договору, у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем своїх обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на переданий житловий будинок і має право вимагати і повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню. Згідно п. 22 договору №4155, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін або у судовому порядку. Після укладання договору довічного утримання, відповідачі майже одразу припинили виконувати свої зобов`язання по договору довічного утримання. Будь-які додаткові угоди до договору довічного утримання між позивачем та відповідачами не укладались. З часу укладання договору довічного утримання, позивач обслуговував себе та житловий будинок самостійно та за допомогою сусідів, сплачував комунальні платежі, готував сам собі їжу, самостійно купував собі ліки, відвідував лікарню та магазин. Утримання, догляд, забезпечення від відповідачів не отримував. Відповідачі не виконували свої зобов`язання по вищевказаному договору. Відповідачі тривалий час позивача не відвідували, не доглядали, не забезпечували харчуванням та ліками, не цікавились станом здоров`я. Отримавши у власність житловий будинок, відповідачі жодного разу не сплатили комунальні послуги за житловий будинок та не надавали грошових коштів для їх оплати. Позивач за власний кошт сплачує комунальні послуги за житловий будинок. На телефонні дзвінки відповідачі не відповідають, а при особистих зустрічах чи випадкових розмовах вступають у конфлікт з позивачем. Також неодноразово позивач звертався до поліції щодо пригнічення своєї честі, гідності та хуліганства з боку ОСОБА_3 . Відповідно до відповіді Відділу поліції №3 ХРУП №З ГУНП в Харківській області №17382 від 04.12.2023 з громадянином ОСОБА_3 було проведене профілактичну бесіду щодо недопущення порушення громадського порядку. З огляду на вказане, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідач, ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що заперечує проти задоволення позову, та просить суд залишити позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання без задоволення.

Відповідач, ОСОБА_5 надав суду заяву, відповідно до якої вказав, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа - Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. в наданій суду заяві просила розглянути справу за її відсутності на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Статтями1,2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України,ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування №2-3371 від 13.10.1994, посвідченого Державною нотаріальною конторою Харківської області, зареєстрованим Слатінським малим підприємством технічної інвентаризації «Інвентарізатор» Дергачівського району Харківської області від 27 жовтня 1994 року, за реєстровим №309, в реєстровій книзі №3, ОСОБА_1 був власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

27 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання зареєстрований приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за №4155.

Відповідно до п.1 договору №4155, ОСОБА_1 , передав у власність, а ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , набули у власність, в рівних частках кожний, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На земельній ділянці площею 0.1317 га розташовані: один одноповерховий житловий будинок, позначений в плані літ.А-1, прибудова літ. А'-1, веранда літ. а, ґанок літ. А1, житловою площею 31,7 кв.м., загальною площею 53,3 кв.м., надвірні будівлі і споруди: сарай літ. Б, літня кухня літ. В, погріб літ. Г, сарай літ. Д, вбиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа N1-2. Кадастровий номер земельної ділянки - 6322057300:00:001:0181.

Зазначений вище житловий будинок з надвірними будівлями набувався в таких частках: ОСОБА_4 - 1/3 частка; ОСОБА_3 - 1/3 частка; ОСОБА_5 - 1/3 частка. Згідно до п. 4 Договору № 4155, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зобов`язались довічно повністю утримувати ОСОБА_1 , забезпечуючи його харчуванням, одягом, доглядом, необхідно допомогою і зберегти в його безоплатному довічному користуванні, зазначений вище житловий будинок з надвірними будівлями.

Відповідно до п.5 договору №4155, грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідні допомоги) визначена сторонами у розмірі 1500,00 гривень на місяць.

Згідно до п.7 та п.8 договору №4155, відчужувач має право вимагати своєчасного та повного надання утримання від набувачів та відчужувач має право вимагати розірвання договору та повернення переданого за ним нерухомого майна у разі невиконання або неналежного виконання набувачами своїх обов`язків за договором.

Відповідно до п.20 договору №4155, у разі розірвання цього договору, у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем своїх обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на переданий житловий будинок і має право вимагати і повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Згідно п. 22 договору №4155, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін або у судовому порядку.

Позивач просив розірвати договір довічного утримання посилаючись на те, що після укладання договору довічного утримання, відповідачі майже одразу припинили виконувати свої зобов`язання по договору довічного утримання. Будь-які додаткові угоди до договору довічного утримання між позивачем та відповідачами не укладались. З часу укладання договору довічного утримання, позивач обслуговував себе та житловий будинок самостійно та за допомогою сусідів, сплачував комунальні платежі, готував сам собі їжу, самостійно купував собі ліки, відвідував лікарню та магазин. Утримання, догляд, забезпечення від відповідачів не отримував. Відповідачі не виконували свої зобов`язання по вищевказаному договору. Відповідачі тривалий час позивача не відвідували, не доглядали, не забезпечували харчуванням та ліками, не цікавились станом здоров`я. Отримавши у власність житловий будинок, відповідачі жодного разу не сплатили комунальні послуги за житловий будинок та не надавали грошових коштів для їх оплати. Позивач за власний кошт сплачує комунальні послуги за житловий будинок. На телефонні дзвінки відповідачі не відповідають, а при особистих зустрічах чи випадкових розмовах вступають у конфлікт з позивачем.

Також неодноразово позивач звертався до поліції щодо пригнічення своєї честі, гідності та хуліганства з боку ОСОБА_3 .

Згідно відповіді ВП №3 ХРУП №З ГУНП в Харківській області №17382 від 04.12.2023 з громадянином ОСОБА_3 було проведене профілактичну бесіду щодо недопущення порушення громадського порядку.

Згідно відповіді ВП №3 ХРУП №З ГУНП в Харківській області №8397 від 29.04.2024 під час розгляду матеріалу за зверненням ОСОБА_1 , не вдалося опитати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в зв`язку з тим, що останні відсутні за місцем мешкання або не виходять з будинку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення до справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 744 ЦК Україниза договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно дост. 745 ЦК Українидоговір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з частиною першоюстатті 749 ЦК Українидоговорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

За правиламистатті 751 ЦК Україниматеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.

Відповідно дост. 755 ЦК Українидоговір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

Згідно зіст. 756 ЦК Україниу разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина першастатті 756 ЦК України).

Відповідно до вимогамстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Порушення є істотним, якщо тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач має убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач. Такі висновки щодо застосування положень статей 755, 756 ЦК України узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 21.06.2021 у справі № № 644/1566/19, від 25.02.2021 у справі №686/13821/19, від 28.03.2018 у справі № 509/513/16-ц, від 29.08.2018 у справі № 755/1226/17-ц та від 06.05.2020 у справі № 755/1750/19.

Судом встановлено, що відповідачі не виконують обов`язки за договором, не надають жодної допомоги в утриманні (догляді), не створюють умови для нормальної життєдіяльності та задоволення життєво необхідних потреб позивача, не сплачують комунальні послуги. Таким чином, відповідачі позбавили позивача можливості нормальної життєдіяльності та задоволення життєво-необхідних потреб, на які позивач розраховував, укладаючи договір довічного утримання.

Відповідно дост. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2ст. 653 ЦК Україниу разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У відповідності дост. 212 ЦК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 347/1273/16 зроблено наступний висновок: «Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини. Положення частини першої статті 755 ЦК України, не містить визначення неналежного виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання, а тому вирішуючи зазначене питання, суд має ураховувати конкретні обставини справи, а також умови договору довічного утримання та положення статті 651 ЦК України, якою визначені загальні підстави для зміни або розірвання договору».

Водночас відповідачі належними та допустимими доказами не підтвердили факт виконання спірного договору, тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та розірвання договору довічного утримання від 27 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за №4155, через неналежне виконання відповідачем умов договору довічного утримання.

Суд звертає увагу, що, відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідностатті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.ч. 1, 2статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно достатті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч. 1, 2, 8статті 83 ЦПК Українивизначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому, у відповідності до ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача підлягає стягненню оплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Крім того, представником позивача у позові зазначено про стягнення витрат на правову допомогу, але докази щодо витрат на правову допомогу не надано.

Статтею 246 ЦПК Українипередбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат за клопотанням сторін.

Суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 744, 745, 746, 610, 611ЦК України, ст.ст.81,176,211,258,259,263-265,268,273,280-283,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 27 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. за №4155.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн. 00 коп.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

третя особа Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна, адреса: 62302, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 159.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2024.

Суддя Л. В. Калиновська